UA124135U - Спосіб формування гіпоксичної дихальної газової суміші - Google Patents

Abstract

Спосіб формування гіпоксичної дихальної газової суміші, яку створюють шляхом змішування стиснутих газів із наступною регульованою подачею газової суміші до маски пацієнта. Гіпоксичну суміш створюють дозованою подачею стиснутого азоту до атмосферного повітря, яким дихає пацієнт.

Description

Корисна модель належить до області відновлювальної, спортивної та профілактичної медицини, а саме - до способів формування гіпоксичної дихальної газової суміші, і може використовуватися для проведення терапевтичних сеансів, наприклад гіпоксичних тренувань.

Відомі різні способи отримання гіпоксичних сумішей. Наприклад, дозуванням газових сумішей визначеного складу за допомогою стиснутих газів, барокамер, напівпроникних мембран, диханням в замкнутий простір та ін.

Відомий спосіб формування гіпоксичної дихальної суміші і апарат для його реалізації за допомогою розділення повітря на молекулярному рівні, який складається з джерела стиснутого повітря, газороздільного апарата та елементів дихального контуру. Прикладом реалізації даного способу є пристрій індивідуальної аеротерапії "Борей" і запатентований за ним промисловий зразок. Він складається з компресора, газороздільного апарата, фільтра, елемента подачі дихальної суміші пацієнту в вигляді "прозорого колокола" на кронштейні та підвідних шлангів (11.

В дихальну систему пацієнта подають гіпоксичну суміш (дихальна суміш з вмістом кисню, меншим ніж в атмосферному середовищі). При використанні "прозорого колокола" покращується комфортність пацієнта при прийнятті дихальної процедури, тому що немає прямого дотику пацієнта до елементів подачі гіпоксичної суміші. В той же час при використанні "прозорого колокола" (відомого промислового зразка), який як шлем одягається на голову пацієнта, тобто є негерметичним, розбавляється приготована гіпоксична суміш видихнутим повітрям пацієнта, внаслідок чого збільшується концентрація кисню та двоокису вуглецю в гіпоксичній суміші та зменшується лікувальний ефект.

Крім того, до недоліків способу отримання гіпоксичних сумішей за допомогою мембранних технологій є: великі габарити і маса газороздільного апарата, які обумовлені досить великою поверхнею мембран; необхідність використання водокільцевих вакуум-насосів; утворення тріщин на мембранах при змінних навантаженнях та накопичення на поверхні плоских мембран статичного заряду, який негативно впливає на процес газорозділення.

Найближчим аналогом пропонованого способу є спосіб формування дихальної газової

Зо суміші шляхом змішування стиснутих газів із наступною регульованою подачею газової суміші до маски. Спосіб дає можливість здійснювати подачу до маски бінарних і багатокомпонентних газових сумішей із регулюванням якісного і кількісного складу цих сумішей, що включають кисень і щонайменше один із таких газів із відсотковим вмістом у суміші до 95 95: гелій і/або аргон, і/або неон, і/або криптон, і/або ксенон, і/або радон, і/або азот, і/або закис азоту, і/або шестифтористу сірку або їх суміш (2). Окрім того, реалізація способу надає можливість регулювати об'ємну швидкість циркуляції газової суміші (3-120 л/хв), очищати її від вуглекислого газу, вологи і шкідливих мікродомішок, регулювати температуру газової суміші в діапазоні -10 - -130 "С, вводити в дихальну суміш лікарські препарати, регулювати концентрацію вуглекислого газу на вдиху в діапазоні 0,0001-5 Фо, та знижувати опір вдиху шляхом нагнітання тиску.

Такий підхід, виходячи із сучасних вимог до медичного обладнання, має наступні істотні недоліки: складність технічної реалізації способу; необхідність постійного контролю працездатності окремих складових системи та їх технічного обслуговування; необхідність висококваліфікованого технічного та медичного персоналу для обслуговування системи; значні габаритні та масові показники системи.

В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб формування гіпоксичної дихальної газової суміші, який виключить необхідність регулювання концентрації вуглекислого газу на вдиху та значно зменшить габаритні та масові показники.

Поставлена задача вирішується тим, що в способі формування дихальної газової суміші, яку створюють шляхом змішування стиснутих газів із наступною регульованою подачею газової суміші до маски пацієнта, новим є те, що гіпоксичну суміш створюють дозованою подачею стиснутого азоту до атмосферного повітря, яким дихає пацієнт.

Також новим є те, що необхідну концентрацію кисню в повітрі, яким дихає пацієнт, в способі, що заявляється, досягають за допомогою зворотного зв'язку між датчиком кисню та редуктором з регульованою подачею стиснутого азоту.

Також новим є те, що адаптивну здатність організму пацієнта діагностують в залежності від динаміки зміни показників, які реєструють, в процесі зниження концентрації кисню в дихальному бо контурі.

Спосіб реалізують наступним чином.

Для проведення гіпоксичних тренувань пацієнта підключають до дихального контуру апарата за допомогою рото-носової маски чи загубника.

В дихальному контурі послідовно встановлені ємність із стиснутим азотомії), яка обладнана клапаном, дистанційно керованим від блока управління (2), буферна ємність з отвором для сполучення з атмосферою (3), датчик кисню (4), газорозподільний блок для виводу повітря, що видихається в атмосферу (5), дихальна трубка обладнана датчиком потоку (6) для визначення параметрів зовнішнього дихання пацієнта та рото-носова маска чи загубник (7).

В процесі вдиху створюється вакуум, за рахунок якого атмосферне повітря поступає в буферну ємність де перемішується з азотом, кількість якого дозується в залежності від показників датчика кисню та встановленої концентрації кисню на блоці управління.

Можливість поступового зменшення концентрації кисню в суміші, яка створюється в буферній ємності, та автоматизованого спостереження за реакцією пацієнта в процесі гіпоксичних тренувань упереджує появу негативної реакції пацієнта. Це дозволяє визначити необхідну концентрацію кисню в гіпоксичній суміші, яка є оптимальною на даній стадії тренувань. Одночасно діагностується адаптивна здатність організму пацієнта в залежності від динаміки зміни показників параметрів зовнішнього дихання, які реєструють в процесі зниження концентрації кисню в дихальному контурі.

Реалізація способу, який заявляється, створює мобільну, автономну в експлуатації систему, яка не вимагає високої кваліфікації обслуговуючого персоналу, спеціально обладнаного приміщення та затрат енергетичних ресурсів.

Джерела інформації: 1. Березовський В.Я., Левашов М.Л. "Пристрій для індивідуальної аеротерапії гірським повітрям "Борей": Промзразок України Мо 842,1995 р. - аналог. 2. Патент України Ме 2709231 "Спосіб формування дихальної газової суміші і апарат для його реалізації", МПК АЄТМ 16/12, 2000 р - прототип.

Claims (3)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Зо 1. Спосіб формування гіпоксичної дихальної газової суміші, яку створюють шляхом змішування стиснутих газів із наступною регульованою подачею газової суміші до маски пацієнта, який відрізняється тим, що гіпоксичну суміш створюють дозованою подачею стиснутого азоту до атмосферного повітря, яким дихає пацієнт.
2. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що необхідну концентрацію кисню в повітрі, яким З5 дихає пацієнт, досягають за допомогою зворотного зв'язку між датчиком кисню та редуктором з регульованою подачею стиснутого азоту.
3. 3. Спосіб за будь-яким з пп. 1, 2, який відрізняється тим, що адаптивну здатність організму пацієнта діагностують в залежності від динаміки зміни показників, які реєструють в процесі зниження концентрації кисню в дихальному контурі. ненні -ї лих они кт Н ві 0 КомпютернаверсткаА. Крижанівський (00000000 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601