UA122439U - Спосіб комплексного лікування раку голівки підшлункової залози препаратами з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин - Google Patents

Спосіб комплексного лікування раку голівки підшлункової залози препаратами з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин Download PDF

Info

Publication number
UA122439U
UA122439U UAU201707022U UAU201707022U UA122439U UA 122439 U UA122439 U UA 122439U UA U201707022 U UAU201707022 U UA U201707022U UA U201707022 U UAU201707022 U UA U201707022U UA 122439 U UA122439 U UA 122439U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
stem cells
suspension
cells
fetal
cryopreserved
Prior art date
Application number
UAU201707022U
Other languages
English (en)
Inventor
Олена Віталіївна Іванкова
Наталія Сергіївна Сич
Марія Олексіївна Клунник
Марія Петрівна Демчук
Ірина Георгіївна Матіящук
Марина Вікторівна Скалозуб
Андрій Аркадійович Сінельник
Христина Ігорівна Сорочинська
Original Assignee
Товариство З Обмеженою Відповідальністю "Центр Ембріональних Тканин "Емселл"
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Товариство З Обмеженою Відповідальністю "Центр Ембріональних Тканин "Емселл" filed Critical Товариство З Обмеженою Відповідальністю "Центр Ембріональних Тканин "Емселл"
Priority to UAU201707022U priority Critical patent/UA122439U/uk
Publication of UA122439U publication Critical patent/UA122439U/uk

Links

Landscapes

  • Medicinal Preparation (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)

Abstract

Спосіб комплексного лікування раку голівки підшлункової залози, що включає приготування препаратів з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин у вигляді суспензії, що містить терапевтично ефективну кількість стовбурових клітин, причому виготовляють та вводять щонайменше три препарати у вигляді розмороженої після кріоконсервації суспензії стовбурових клітин, виділених з матеріалу фетусу людини 6-9 тижня гестації, одна з яких містить стовбурові клітини з фетальної печінки, друга суспензія містить нервові стовбурові клітини з фетального головного мозку, а третя суспензія містить стовбурові клітини-попередники сполучної тканини, причому суспензію кріоконсервованих стовбурових клітин з фетальної печінки вводять шляхом внутрішньовенного введення в об'ємі, не меншому за 0,5 мл з кількістю ядровмісних клітин не менше за 12,4 х 106 в 1 мл за одне введення, суспензію кріоконсервованих нервових стовбурових клітин фетального головного мозку вводять підшкірно в об'ємі, не меншому за 0,6 мл з кількістю ядровмісних клітин не менше за 2,81 x 106 в 1 мл за одне введення, а суспензію стовбурових клітин-попередників сполучної тканини вводять підшкірно в об'ємі, не меншому за 0,7 мл з кількістю ядровмісних клітин не менше за 1,73 x 106 в 1 мл за одне введення, при цьому перед введенням суспензії кріоконсерваних стовбурових клітин з фетальної печінки додатково виконують премедикацію, при чому вказані суспензії стовбурових клітин вводять одночасно з проведенням стандартної терапії.

Description

Корисна модель належить до галузі медицини, а саме: до онкології та клітинної терапії, та може бути використана при лікуванні пацієнтів, хворих на рак голівки підшлункової залози шляхом введення препаратів з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин у вигляді суспензій, що містять стовбурові клітини, зокрема стовбурові клітини з фетальної печінки, стовбурові клітини з фетального головного мозку та стовбурові клітини- попередники сполучної тканини, отримані з м'яких тканин ембріона, на фоні стандартної терапії.
Відомо, що рак помолодів І4|. Статистика говорить про те, що за останні 100 років за рівнем захворюваності та смертності в світі, онкопатологія перемістилася з десятого місця на друге, поступаючись лише хворобам серцево-судинної системи. Щороку 10 млн. чоловік хворіють на рак, за даними ВООЗ, смертність від раку до 2030 року зросте на 45 90, в порівнянні з рівнем 2007 року |4, 5). Як заявили представники ВООЗ, кількість смертельних випадків, викликаних раком, буде в Європі поступово збільшуватися І7|. При цьому, за їх словами, можна було б запобігти до 40 95 випадків захворювання раком, якби люди вели здоровий спосіб життя і механізми виявлення раку були покращенні. У країнах Європи до ризику захворювання раком найбільшою мірою схильні люди з низьким і середнім рівнем доходу, які меншою мірою усвідомлюють фактори ризику, а також мають обмежений доступ до ефективної медичної допомоги (71.
Рак підшлункової залози (РПЗ) - одна з найважливіших медичних проблем. Смертність від
РПЗ знаходиться на п'ятому місті у світі, у Сполучених Штатах Америки - на четвертому місці.
РПЗ займає друге місце серед причин смерті від злоякісних новоутворень у чоловіків та виявляється частіше у людей похилого віку, що викликає велике занепокоєння про стан здоров'я населення розвинених країн з їх великою чисельністю літніх чоловіків.
Рак підшлункової залози - це злоякісна пухлина у вигляді горбистого щільного вузла без чітких меж, що розвивається з епітелію залози або її проток, а також з острівцевих клітин.
Етіологія і патогенез раку підшлункової залози не з'ясовані. Але існують фактори ризику, такі як хронічний панкреатит, кісти і травми підшлункової залози, хронічні захворювання жовчовивідних шляхів, цукровий діабет, високий індекс маси тіла, недостатнє застосування у харчуванні фруктів та овочів, відсутність фізичної активності, вживання тютюну та алкоголю |11.
Патанатомія. Виділяють декілька варіантів раку підшлункової залози: аденокарцинома,
Зо плоскоклітинний рак, ацинарно-клітинний рак, цистаденокарцинома, недиференційований рак. У 80 95 пацієнтів при дослідженні тканини пухлини під мікроскопом визначають аденокарциному (пухлину, яка розростається з залозистого епітелію). В результаті мутації деяких генів клітини підшлункової залози починають безконтрольне ділення, яке саме засновує пухлину з незрілого епітелію. Вона може проростати в сусідні органи - шлунок, кишечник, печінку, і жовчовивідні шляхи й стискувати їх. Ззовні пухлина виглядає як щільний вузлик без чітких меж. З первинного вогнища ракові клітини розповсюджуються по організму з током крові, лімфи, або по очеревині, засновуючи віддалені вторинні пухлини - метастази. Анатомічні області ураження: 1. Голівка підшлункової залози; 2. Тіло підшлункової залози; 3. Хвіст підшлункової залози. Регіональні лімфатичні вузли: передні: передні панкреатодуоденальні, пілоричні і проксимальні мезентеріальні. Задні: задні панкреатодуоденальні, навколо загального жовчної протоки і проксимальні мезентеріальні. Селезінки: у воротах селезінки і області хвоста підшлункової залози. Віддалені метастази найбільш часто локалізуються у печінці, парааортальних і надключичних лімфовузлах ліворуч (Вірхова).
Клінічна картина. Клінічна картина раку підшлункової залози поліморфна і багато в чому залежить від локалізації, виду і розмірів пухлини, відносини її до прилеглих органів. Найбільш ранніми ознаками РПЗ є: 1) болі у верхній половині живота; 2) анорексія; 3) схуднення, що переходить у кахексію; 4) диспепсичні явища; 5) загальне нездужання; 6) підвищення температури тіла; 7) порушення інкреторної функції підшлункової залози. Симптоми здавлення з'являються першими у вигляді болю (у 25 95 пацієнтів). Це означає, що пухлина проросла крізь нервові закінчення. Інтенсивність болю у всіх пацієнтів різна - від відчуття стиснення та дискомфорту до гострих нападів. При раку головки підшлункової залози больові відчуття турбують в області правого підребер'я, при раку хвоста - зліва, при загальному ураженні - носять оперізувальний характер. Вони посилюються при порушеннях дієти (вживанні жирної, гострої їжі або алкоголю), а також в положенні лежачи на спині. Симптоми закупорки виникають при здавленні пухлиною жовчовивідних шляхів, кишечнику або розташованих поблизу вен.
При здавленні жовчної протоки у 90 95 пацієнтів припиняється відтік жовчі з печінки в кишечник, що призводить до механічної жовтяниці. Зовні жовтяниця проявляється наступними симптомами: жовте забарвлення шкіри, слизових оболонок і склер; знебарвлення випорожнень; потемніння сечі (сеча стає кольору темного пива); збільшення розмірів печінки і жовчного бо міхура; поява свербежу. Жовтяниця прогресує повільно, з часом колір шкіри змінюється від яскраво-жовтого до зеленуватого відтінка. Через деякий час здавлення жовчовивідних шляхів призводить до печінково-ниркової недостатності, постійних кровотеч і смерті людини.
Проростання РПЗ в шлунок і кишечник викликає шлункову і кишкову непрохідність, при пошкодженні панкреатичних острівців самої залози розвивається цукровий діабет. Якщо пухлиною уражаються селезінкові вени, то це призводить до збільшення селезінки. З будь-яких органів, уражених пухлиною, може початися кровотеча. Симптоми інтоксикації з'являються через отруєння організму токсинами і продуктами розпаду самої пухлини. Вони бувають наступними: різке зниження ваги тіла; зниження апетиту (особливо щодо м'яса, жирної їжі); млявість, слабкість; підвищення температури тіла; апатія. За ознаками інтоксикації часто ховаються супутні ознаки порушення травлення і засвоєння їжі. Симптоми захворювання виявляються вже на досить пізніх термінах, коли пухлина досягає значних розмірів. Перебіг РПЗ прогресуючий. Прогноз життя складає не більше 20 місяців. Тому при цьому захворюванні має значення зменшення кожного симптому захворювання, підвищення якості останніх днів життя.
Лікування. Рак підшлункової залози тяжко піддається лікуванню, це пов'язано як з особливостями функціонування підшлункової залози, так і з несвоєчасним виявленням захворювання. Більшість пухлин цього органа виявляють на пізніх стадіях, коли вони вже сильно здавлюють навколишні органи і дали метастази. Навіть при локалізації патологічного процесу у головці ПЗ тільки 5 95 пацієнтів піддаються хірургічному лікуванню, 95 95 пацієнтів отримують лише паліативне лікування. Хірургічне видалення РПЗ можливо, коли пухлина виявлена рано, знаходиться в межах підшлункової залози і ще не дала метастазів. До органозберігаючих операцій намагаються вдаватися у молодих пацієнтів, які можуть перенести подібне втручання. При хірургічному лікуванні видаляють частину залози або її всю, іноді з частиною шлунка, дванадцятипалої кишки, загальної жовчної протоки і лімфатичними вузлами, порушеними пухлинним процесом. Після операції такі пацієнти потребують довічного прийому препаратів, що містять травні ферменти та інсулін. Коли пухлину неможливо видалити через глибоке проростання, лікарі вдаються до виконання ряду маніпуляцій, що полегшують виведення жовчі і поліпшують самопочуття пацієнта. Такими маніпуляціями є, наприклад, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРПХ). В ході операції в жовчні протоки пацієнта з РПЗ вставляють катетер, який полегшує відтік жовчі через звужену частину |2, ЗІ.
Зо Кожні 3-4 місяці катетер вимагає заміни. Черезшкірна черезпечінковохолангіографія (ЧУХ) - ще одне втручання, що поліпшує самопочуття хворих РПЗ. ЧУХ передбачає встановлення стента в місці звуження жовчної протоки. Променеву терапію призначають вже після операції, щоб запобігти виникненню нових вогнищ пухлини з клітин, які могли залишитися в організмі пацієнта (2, З|. Вона також полегшує біль у неоперабельних пацієнтів. Хіміотерапія РПЗ є малоефективною, сама по собі має ускладнення і вона зазвичай використовується в комплексі з променевою терапією при неоперабельних пухлинах і допомагає поліпшити самопочуття пацієнтів, як стандартну медикаментозну терапію призначають гемцитабін (гемзар) по 1000 мг/м2 внутрішньовенно в 1, 8 та 15 день лікування хворого.
Достатньо ефективною виявилася гормональна терапія раку так, як на пухлинних клітинах підшлункової залози виявлено багато рецепторів естрогену, стимулюючого їх зростання.
Лікування гормонами в ряді випадків продовжує життя пацієнтів. Проте, навіть в запущених випадках можливе надання ефективної паліативної допомоги, суттєво підвищує якість життя на різних стадіях захворювання.
Клітинна терапія може застосовуватись в комплексному паліативному лікуванні хворих на рак голівки підшлункової залози.
Відомий спосіб лікування місцевопоширеного неоперабельного раку підшлункової залози шляхом проведення артеріальної хіміоінфузії і променевої терапії |патент Російської Федерації на винахід Мо 2528881, кл. МПК: АбІКЗ 1/198, дата публікації - 27.08.2014 р. Причому артеріальну хіміоїінфузію здійснюють циклами з інтервалами між ними не менше 2 місяців з використанням Гемзару 1000 мг/м2/30 хв і Елоксатину 50 мг/м-/120 хв.
Недоліком відомого способу лікування є погана переносимість гемзару, необхідність часто відвідувати медичний заклад при низькій ефективності лікування в цілому.
Відомий спосіб трансплантації клітин внутрішнього органа, зокрема підшлункової залози, суб'єкту, що має внутрішній орган у пошкодженому або дисфункціональному стані, що включає отримання нормальних клітин внутрішнього органа донора; комбінування клітин з одним чи декількома гельутворюючими біоматеріалами для утворення суміші; подальше, при необхідності, комбінування суміші з поживною середою, сигнальними молекулами, білками позаклітинного матриксу або з їх комбінацією; введення отриманої суміші суб'єкту (заявка на винахід Російської Федерації Мо 2012152610, кл. МПК: АбІТМ 31/00 (2006.01), дата публікації -
20.06.2014 рі). Причому нормальні клітини являють собою, зокрема стовбурові клітини, а донором є ембріон, новонароджений, дитина або дорослий.
Недоліком відомого способу є недостатня ефективність лікування саме раку голівки підшлункової залози.
Відомий спосіб лікування дисфункції або стану підшлункової залози, що включає отримання суспензії стовбурових клітин/ клітин-попередників; введення цієї суспензії в чи на стінки біліарного древа індивіду з дисфункцією або станом підшлункової залози; при цьому значна частина введених клітин приживається у стінці жовчної протоки, де ці клітини дозрівають, становлячись функціональними клітинами підшлункової залози, і мігрують в підшлункову залозу - тим самим лікується її дисфункція або стан |заявка на винахід Російської Федерації Мо 2015143617, кл. МПК АБбІК 35/12 (2015.01), дата публікації - 20.06.2014 р.). При цьому суспензію стовбурових клітин/ клітин-попередників вводять реципієнту за допомогою ендоскопічного пристрою чи шляхом лапароскопічного хірургічного втручання, або шляхом ін'єкції чи у складі імплантатного комплексу.
Недоліком відомого способу є недостатня ефективність лікування саме раку голівки підшлункової залози. Крім того, недоліком відомого способу є його складність та травматичність при введенні суспензії.
Найбільш близьким до способу комплексного лікування раку підшлункової залози препаратами з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин, що заявляється, є спосіб лікування, зокрема захворювань органів травлення, що включає приготування та введення клітинного трансплантату із фетальних тканин плоду 17-21 тижня гестації вагою 150-340 г (патент Російської Федерації на винахід Мо 2160112, дата публікації 10.12.2000, кл. МПК АбІК 35/48 (2000.01)). Причому виділяють клітини різних органів плоду, а кількість клітин в трансплантаті від 25 х 107 до 10 х 107, життєздатність всіх клітин 80-90 95.
Відомий спосіб лікування є безпечним та використовується при лікуванні широкого кола захворювань, зокрема хвороб органів травлення.
Однак, недоліком відомого способу є недостатня ефективність лікування хворих саме на рак голівки підшлункової залози, обумовлений параканкрозним запаленням та механічним тиском на жовчовивідні шляхи.
Зо Задачею корисної моделі, що заявляється, є удосконалення способу комплексного лікування раку підшлункової залози препаратами з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин, в якому за рахунок запропонованої послідовності проведення лікування з використанням розморожених після кріоконсервації суспензій стовбурових клітин емпірично підібраного складу, забезпечується висока ефективність лікування хворих на рак голівки підшлункової залози, обумовлений параканкрозним запаленням та механічним тиском на жовчовивідні шляхи, зокрема зменшується запалення жовчовивідних ходів та уповільнюється ріст самої пухлини, покращується психологічний стан пацієнта, без необхідності підбору донора за антигенами гістосумісності. В результаті - забезпечується невелике зменшення інтоксикації за рахунок зменшення загального і прямого білірубіну крові ії, як наслідок, - зменшення свербежу шкіри, нормалізація емоційно-психологічного стану пацієнта, поліпшення загального стану і якості життя пацієнтів в цілому.
Поставлена задача вирішується запропонованим способом комплексного лікування раку голівки підшлункової залози, що включає приготування препаратів з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин у вигляді суспензії, що містить терапевтично ефективну кількість стовбурових клітин, в якому виготовляють та вводять щонайменше три препарати у вигляді розмороженої після кріоконсервації суспензії стовбурових клітин, виділених з матеріалу фетусу людини 6-9 тижня гестації, одна з яких містить стовбурові клітини з фетальної печінки, друга суспензія містить нервові стовбурові клітини з фетального головного мозку, а третя суспензія містить стовбурові клітини попередники сполучної тканини, причому суспензію кріоконсервованих стовбурових клітин-з фетальної печінки вводять шляхом внутрішньовенного введення в об'ємі, не меншому за 0,5 мл з кількістю ядровмісних клітин не менше за 12,4 х 106 в 1 мл за одне введення, суспензію кріоконсервованих нервових стовбурових клітин фетального головного мозку вводять підшкірно в об'ємі, не меншому за 0,6 мл з кількістю ядровмісних клітин не менше за 2,81 х 105 в 1 мл за одне введення, а суспензію стовбурових клітин-попередників сполучної тканини вводять підшкірно в об'ємі, не меншому за 0,7 мл з кількістю ядровмісних клітин не менше за 1,73 х 105 в 1 мл за одне введення, при цьому перед введенням суспензії кріоконсерваних стовбурових клітин з фетальної печінки додатково виконують премедикацію, при чому вказані суспензії стовбурових клітин вводять одночасно з проведенням стандартної терапії.
Суспензію кріоконсервованих стовбурових клітин з фетальної печінки вводять разом із фізіологічним розчином натрію хлориду зі швидкістю 20-40 крапель за хвилину.
Премедикацію виконують шляхом внутрішньовенного введення 10 мг димедролу і 30 мг преднізолону.
Як стандартну терапію призначають введення кальцію фолінат або доксорубіцину, та/або проводять медикаментозну ад'ювантну хіміотерапію, панкреатодуоденальну резекцію, променеву дистанційну гематерапію і/чи симптоматичну замісну терапію секреторної недостатності підшлункової залози.
Як стандартну медикаментозну ад'ювантну хіміотерапію призначають інфузію з використанням Гемзара 1000 мг/м? внутрішньовенно на 1, 8 та 15 день лікування.
Як променеву дистанційну гаматерапію використовують РВД - 2 ГР, СВД - 40-50 ГР.
Перед введенням розморожених після кріоконсервації суспензії стовбурових клітин з фетальної печінки, суспензії нервових стовбурових клітин з фетального мозку та суспензії кріоконсервованих стовбурових клітин- попередників сполучної тканини додатково виконують клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження стану хворого.
Перед проведенням лікування та через 1 і З місяця після введення розморожених після кріоконсервації суспензії стовбурових клітин з фетальної печінки, суспензії стовбурових клітин сполучної тканини і суспензії нервових стовбурових клітин з фетального головного мозку здійснюють контроль активності патологічного процесу за клінічними, лабораторними та інструментальними показниками.
Нами встановлено, що за рахунок введення принаймні трьох розморожених після кріоконсервації суспензій стовбурових клітин ембріофетального походження, що виділені з матеріалу фетусу людини 6-9 тижня гестації, а саме внутрішньовенного введення суспензії стовбурових клітин з фетальної печінки в об'ємі, не меншому за 0,5 мл з кількістю ядровмісних клітин не менше за 12,4 х 106 в 1 мл за одне введення, введення суспензії нервових стовбурових клітини з фетального головного мозку, введеної підшкірно в об'ємі, не меншому за 0,6 мл з кількістю клітин не менше за 2,81 х 106 в 1 мл за одне введення та суспензію стовбурових клітин-попередників сполучної тканини, введеної підшкірно в об'ємі 0,7 мл з кількістю клітин не менше 1,73 х 105 в 1 мл за одне введення, зменшується інтоксикація,
Зо стабілізується емоційний стан хворого, покращуються показники гемограми, жовчних пігментів, відновлюється ушкоджена паренхіма підшлункової залози, поліпшується зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози, тому зменшуються панкреатогенні поноси, стеаторея, креаторея, вирівнюється співвідношення естрадіол:тестостерон (у випадках великої кількості рецепторів естрогену). Крім того, забезпечується зміцнення протипухлинного імунітету, зменшуються параканкрозне і періваскулярне запалення, таким чином частково покращується дренажна функція жовчовивідних шляхів. Відбувається нормалізація сну, покращення загального стану організму, з'являється прилив нових сил і енергії, збільшується працездатність, значно поліпшується емоційно-психологічний стан хворих. Лікування добре переноситься пацієнтами.
При цьому виключається необхідність підбору донора за антигенами гістосумісності та забезпечується можливість введення суспензії стовбурових клітин з фетальної печінки, суспензії нервових стовбурових клітин, суспензії стовбурових клітин-попередників сполучної тканини повторно. Крім того, проведення премедикації перед введенням суспензії стовбурових клітин з фетальної печінки дозволяє запобігти виникненню алергійних реакцій та запобігти відторгненню стовбурових клітин з фетальної печінки організмом хворих під час проведення лікування.
Причому використання саме фетальної печінки, фетальної нервової тканини головного мозку та клітин-попередників сполучної тканини фетусу для отримання стовбурових клітин з метою приготування лікувальних препаратів у вигляді суспензій обумовлено їх пластичністю, зокрема здатністю таких клітин зазнавати змін та диференціації у відповідь на навколишній вплив або відповідно до їх внутрішньої програми. Відомо, що клітини ембріофетального походження здатні до росту, розмноження, диференціації, міграції та встановлення зв'язків з іншими клітинами. Порівняно з клітинами зрілих тканин, вони мають кращу здатність до проліферації, їх введення є ефективнішим також з огляду на утворення великої кількості ростових факторів. Клітини з фетальної печінки можуть виробляти значну кількість стимулюючих речовин, таких як ангіогенний і нейротрофічний фактори, що сприяють виживанню та росту, проліферації, диференціації та можуть стимулювати регенерацію за рахунок оточуючих клітин господаря (б)
Крім цього, клітини з фетальної печінки мають здатність виживати при нижчому рівні кисню, бо ніж їх повністю диференційовані аналоги, що робить їх стійкими до ушкодження як під час маніпуляцій іп міо, так і після їх введення. Проліферуючі або незрілі клітини з фетальної печінки переважно не мають довгих відростків або сильної міжклітинної адгезії і, таким чином, зазнають менших пошкоджень під час приготування суспензії клітин. Ці властивості дозволяють вводити клітини з фетальної печінки шляхом внутрішньовенної ін'єкції суспензії |4, 5). Дані характеристики можуть пояснити і підвищене виживання клітин і тканин фетальної печінки в порівнянні з дорослими після кріоконсервації.
Спосіб комплексного лікування РІЗ препаратами з матеріалу ембріофетального походження та виділенних з нього клітин здійснюють наступним чином.
Виготовляють три препарати у вигляді суспензії кріоконсервованих стовбурових клітин, одна з яких містить стовбурові клітини з фетальної печінки, друга суспензія містить нервові стовбурові клітини з фетального головного мозку, третя, суспензія містить стовбурові клітини- попередники сполучної тканини з м'яких тканин фетусу людини. Для цього в умовах операційної, з дотриманням правил асептики та антисептики, одержують ембріофетальний матеріал, а саме тканину печінки, нервову тканину головного мозку та м'які тканини фетусів людини від б до 9 тижнів гестації, які загинули внаслідок медичного аборту в випадках, коли вагітність переривали за соціальними показниками при відсутності патології розвитку чи інфікованості фетусу та письмової інформованої згоди жінки-донора. Вилучені тканини ембріофетального походження поміщають в стерильне транспортне середовище розчину
Хенкса з антибіотиком. В стерильних умовах тканини сепарують та гомогенізують в розчині
Хенкса. Отримані суспензії піддають фільтрації та кріоконсервують. Як кріопротектор використовують диметилсульфоксид. Далі готові суспензії розливають в кріопробірки об'ємом 0,3-1,0 мл. Кріоконсервування суспензій клітин проводять у камері програмного заморожувача за визначеною програмою. Таке кріоконсервування забезпечує практично необмежене довгострокове зберігання вказаних суспензій, дозволяє протягом необхідного часу дослідити препарати у вигляді суспензії на бактеріологічну та вірусологічну безпеку, визначити якісні та кількісні показники суспензії, сформувати банк суспензій стовбурових клітин відповідно до визначених вимог до препаратів.
При формуванні банку клітинних суспензій з тканин ембріофетального походження для лікування хворих на РГПЗ, суспензія стовбурових клітин з фетальної печінки, суспензія
Зо нервових стовбурових клітин з фетального головного мозку та суспензія клітин-попередників сполучної тканини з м'яких тканин людського фетусу повинні мати такі параметри: вміст ядровмісних клітин (підраховують загальну кількість ядровмісних клітин, в одиниці об'єму за допомогою клітинного аналізатора чи візуально під мікроскопом в лічильній камері) повинен становити не менше ніж 13,4 х 105 в 1 мл суспензії для клітин з фетальної печінки, не менше за 2,81 х 105 в 1 мл за одне введення для клітин з фетального головного мозку та не менше 1,73 х 106 в 1 мл за одне введення для клітин сполучної тканини; вміст живих клітин після кріоконсервування - не менше 80 95. Суспензії, що містять стовбурові клітини з фетальної печінки, фетального головного мозку та суспензію стовбурових клітин-попередників сполучної тканини, зберігають в кріобанку в рідкому азоті при температурі - 196 76.
Пробірки, що містять суспензію кріоконсервованих стовбурових клітин з фетальної печінки, фетального головного мозку та суспензію стовбурових клітин-попередників сполучної тканини, безпосередньо перед введенням виймають з рідкого азоту, занурюють у водяну баню при температурі 437 "С та витримують до появи рідкої фази. Подальші маніпуляції проводять при кімнатній температурі з суворим дотриманням правил асептики. Час перебування вказаних розморожених суспензій стовбурових клітин при кімнатній температурі не повинен перевищувати 10 хвилин.
Перед початком проведення комплексного лікування хворих на РГПЗ шляхом введення суспензії кріоконсерваних стовбурових клітин з фетальної печінки розморожених після кріоконсервації суспензії стовбурових клітин з фетального головного мозку та суспензію стовбурових клітин-попередників сполучної тканини виконують загальноклінічне, лабораторне та інструментальне обстеження стану хворого та здійснюють контроль активності патологічного процесу за отриманими результатами.
Далі перед введенням суспензії стовбурових клітин з фетальної печінки з метою запобігання виникненню алергічних реакцій під час лікування виконують премедикацію шляхом внутрішньовенного введення 10 мг димедролу і 30 мг преднізолону через систему для переливання крові. Після чого, разом із фізіологічним розчином натрію хлориду, вводять розморожену після кріоконсервації суспензію стовбурових клітин з фетальної печінки шляхом внутрішньовенного введення зі швидкістю 20-40 крапель за хвилину. При цьому об'єм лікувальної дози суспензії стовбурових клітин з фетальної печінки для одного введення 60 підбирають індивідуально, але не менше за 0,5 мл, з кількістю ядровмісних клітин не менше за
13,4 х 105 в 1 мл за одне введення. Введення суспензії кріоконсерваних нервових стовбурових клітин з фетального головного мозку здійснюють підшкірно в об'ємі, не меншому за 0,6 мл з кількістю клітин не менше за 2,81 х 105 в 1 мл за одне введення. Суспензію стовбурових клітин- попередників сполучної тканини вводять підшкірно в об'ємі, не меншому за 0,7 мл, з кількістю ядровмісних клітин не менше за 1,73 х 105 в 1 мл за одне введення. Така кількість клітин забезпечує високу ефективність лікування хворих на рак підшлункової залози.
Після введення розморожених після кріоконсервації суспензій стовбурових клітин з фетальної печінки, фетального головного мозку та стовбурових клітини з м'яких тканин фетусу хворий знаходиться під спостереженням.
Причому, через 1 і З місяці після проведення лікування здійснюють контроль проявів патологічного процесу за клінічними, лабораторними та інструментальними показниками. При цьому точки спостереження вибирають, згідно з протоколом клінічного застосування препарату з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин, розробленим на основі клінічного досвіду.
Ефективність лікування хворих з РГПЗ оцінюють на основі динамічних змін загально- клінічного обстеження, фізичного стану хворих, загального аналізу крові, біохімічного аналізу крові, ліпідограми, глюкози, якості життя пацієнта.
З 2003 по 2016 роки у клініці клітинної терапії, відповідно до способу комплексного лікування хворих з РПЗ, що заявляється, було проліковано 15 хворих з раком голівки підшлункової залози.
З них було відібрано 10, що увійшли до основної групи (ОГ). Розподіл хворих був наступним: 10 пацієнтів основної групи (ОГ), які отримували лікування матеріалами фетусу людини 6-9 тижня гестації, а саме яким вводились кріоконсервовані суспензії стовбурових клітин, одна з яких містить стовбурові клітини з фетальної печінки, друга - стовбурові нервові клітини з фетального головного мозку, а третя - стовбурові клітини-попередники сполучної тканини, на тлі стандартної медикаментозної терапії, та контрольна група (КГ) - 5 осіб, пролікованих лише стандартною терапією. Середній вік хворих ОГ складав 60,9-9,13 року, в КГ середній вік пацієнтів був 65,4--7,6 року, всі пацієнти були чоловічої статі.
Ефективність лікування оцінювали за оцінкою самопочуття хворих, загального аналізу крові, біохімічного аналізу крові, інструментальних досліджень.
Зо У всіх хворих спостерігався синдром раннього післятрансплантаційного покращання: відбувся прилив сил, енергії, міцний сон і апетит. Після проведеного введення суспензії кріоконсервованих стовбурових клітин в жодному випадку не спостерігалось ускладнення чи побічні явища, в тому числі реакція "трансплантат проти хазяїна" (РТПГ).
Динаміка загального аналізу крові до та після лікування у двох групах хворих наведена у
Таблиці 1.
Таблиця 1 т огкг1
Примітка: "- р«е0,05 - достовірність між показниками ОГ і КГ до та після лікування (через 1 місяць; через
З місяці); 5 - р-0,001 - достовірність між показниками ОГ і КГ до та після лікування (через З місяці).
В результаті проведеного лікування в загальному аналізі крові показники еритроцитів і гемоглобіну не погіршились ані в основній, ані у контрольній групі. В основній групі спостерігалось зниження лейкоцитозу вже через місяць 10,65:2,65 г/л проти 15,25:4,83 г/л (р«0,05), дана тенденція зберігалась через З місяці після лікування 11,2-2,65 г/л проти 15,25:4 83г/л (р«е0,05).
Таблиця 2
Динаміка показників біохімічного аналізу крові і коагулограми до та після лікування у двох групах пацієнтів
Білірубін загаль-ний, 32,5257,10 | 22,07ж2,9475124,06-4,197| 32,5753,33 | 37,59-0,42 | 41,353431,27 мкмоль/л
Білірубін прямий, 22,1626,85 | 12,5453,787|14,92-3,927| 24,31-5,73 | 28,26:3,46 | 30,74-0,56"7 мкмоль/л
Білірубін непря-мий, 8,69-4,70 | 9,53242,45 | 8,35:3,89 8,26ж2,40 9,5153,04 10,60-21,83 мкмоль/л
АЛТ, Од/л 252,5232,31| 205523,81 | 242522,41 | 208,453,53 217-6,36 225,857,07
АСТ, Од/л 185,5:242,21 |159,5ж2430,92| 184-30,84 | 128,4-65,76 | 134,6253,74 |135,4ж48,08 0,714-0,09 | 0,765:20,13 | 0,75:20,11 | 0,592:20,28 | 0,598:20,212 | 0,58250,17
ГГТП, Оді/л 245111,06 22,555,27 233,95 33,259,19 396,36 435,65
Лужна 142,5421,41| 144525,87 |136,5416,52|І 76,6-1,41 75,68:2,82 т25-1,41
Од/л 68,283,02 | 66,6323,07 | 65,67-6,71| 68,75-6,83 | 69,64-6,08 | 68,0255,23
Альбумін г/л 374,38 383,23 37,553,73 | 42,68ж53,53 4250,7 41,40,71
Крватляо0|вБативлО 91,66:225,15190,56518,56| 93,71-5,65 | 96,9250,21 94,5:12,61 мкмоль/л 5,75:0,9 5,35-0,84 | 5,5-0,48 5,54ж42,12 5,5250,56 5,270,98 мкмоль/л
Цукор крові, 5,26-0,52 | 4,9940,52 | 485049 | 5,3750,21 | 5,215014 5,3340,28 50-13,95 | 62-19,54 | ббх23,74 | 744919 | 68,2312,02 | 59,6215,5
Сечова мс ри 297290,74І225,8:ж-185,511227,8260,601202,22ж175,50180,99-142,35167,89286,40 мкмоль/л
КФК, Од/л 76-17,90 | 93,51-8,81 | 92-15,65 63,2-8,48 64,6--7,77 637,07
ЛДГ, Од/л 216-58,72 | 232-45,08 | 228,5252,6 | 134,8:45,25 | 133,4ж51,61 |126,8:ж235,35 4,0230,92 | 3,8920,50 | 3,7540,57 | 3,9320,02 | 4,06-0,004 | 3,85-50,001
АЧТУ, с 34,4555,15 | 32,15:23,36 | 31,65:53,62| 33,3ж53,95 33,2454,8 32,455,6 17,324,34 | 14,5555,37 | 15,05:4,47 |) 13,941,9 12,7621,27 | 13,2620,21 що по Квіку, |105,35418,7 |108,05419,6 107415,5 |102,36312,23| 96224219 | 97,6653,04 0,975340,11 | 0,9620,12 |0,975ж0,11 | 1,026:0,07 | 1,03ж-0,06 | 1,018:0,04
Примітка: х- р«е0,05 - достовірність між показниками ОГ і КГ до та після лікування (через 1 і З місяці); хх - р«е0,001 - достовірність між показниками ОГ і КГ до та після лікування (через 1 і З місяці)
Таким чином, в біохімічному аналізі крові в основній групі після лікування спостерігалось статистично значиме зниження загального білірубіна 22,07ж42,94 ммоль/л через 1 місяць після лікування проти 32,5257,10 ммоль/л до лікування (р«е0,001) і 24,0644,19 ммоль/л через З місяці після лікування проти 32,5217,10 ммоль/л до лікування (р«е0,001), і статистичне значиме зниження прямого білірубіну 22,765246,85 ммоль/л до лікування проти 12,54553,78 ммоль/л через 1 місяць після лікування (р«0,001) ії 22,765-6,85 ммоль/л проти 14,9253,92 ммоль/л (р«0,001) через З місяці після лікування, в той час коли в контрольній групі спостерігалась тенденція до зростання білірубінів: через 1 місяць після лікування 37,5930,42 ммоль/л проти 32,5753,33 ммоль/л до лікування (р«0,05), через З місяці 41,34-4-1,27 ммоль/л проти 32,57 3,33 ммоль/л (р«0,05). Загальний білірубін виріс до 28,26253,46 ммоль/л через 1 місяць після лікування в порівнянні з показником 24,31ж25,73 ммоль/л до лікування (р«0,05), через З місяці даний показник становив 30,74-0,56 ммоль/л проти 24,3155,73 ммоль/л з показником до лікування (р«е0,05).
В основній групі спостерігалось покращання компонентів астенічного синдрому: зменшення втомленості, виснаження, зменшення емоційної лабільності, гіперестезії, явищ вегетативної дисфункції. Тимчасове покращання впливало позитивно на загальній стан пацієнтів, але не збільшувало медіану виживання. Незважаючи на відсутність впливу методу лікування на тривалість життя, суттєво покращується якість життя, зменшуються страждання хворого.
Корисна модель, що заявляється, пояснюється наступними прикладами.
Приклад 1. Історія хвороби 238. Пацієнт Г., 61 рік, з діагнозом: Рак голівки підшлункової залози, ТЗМІМО, стан після операції резекції ПДР (16.03.09 р.). З анамнезу: вважає себе хворим з березня 2008 року, коли переніс інсульт. З січня 2009 року втратив 15 кг ваги, скаржився на дискомфорт в епігастральній ділянці, рідкі випорожнення, до лікаря не звертався, пов'язував цей стан зі станом після інсульту. Обстежений за місцем проживання за допомогою УЗД черевної порожнини, комп'ютерною томограмою, виявлена пухлина голівки підшлункової залози. 16.03.09 була виконана операція: пілорозберігаюча панкреатодуоденальна резекція (ПДР), спленектомія, призначена хіміотерапія гемзаром.
Гістологічно: помірнодиференційована аденокарцинома. 30.03.2009 Об'єктивно: стан задовільний, шкіра чиста, субіктерична, переферичні лімфатичні вузли не збільшені. Межі серця в нормі, частота серцевих скорочень (ЧСС) 68 /хв., тони серця ясні, ритмичні. Грудна клітка правильної форми, дихання везікулярне, хрипів немає.
Живіт м'який, помірно болючий в ділянці епігастрію, печінка у краю реберної дуги, селезінка не збільшена. Нирки не пальпуються. Фізіологічні відправлення без змін. Загальний аналіз крові:
НЬ-130 г/л, І-5 х 109, ШОЕ - 38 мм/год., загальний білірубін - 27 ммоль/л, прямий - 16,8 ммоль/л, непрямий - 10,2 ммоль/л, цукор крові - 5,5 ммоль/л, альфа-амілаза 46 ОД/л. Онкомаркер СА 19- 9 132 Ед/мл.
Перед введенням суспензії кріоконсервованих стовбурових клітин з фетальної печінки хворому була виконана премедикація шляхом внутрішньовенного введення 10 мг димедролу и
Зо 30 мг преднізолону. Після цього було введено суспензію кріоконсервованих стовбурових клітин з фетальної печінки в об'ємі 1,1 мл шляхом внутрішньовенного крапельного застосування. Було введено суспензію кріоконсервованих нервових стовбурових клітин з фетального головного мозку підшкірно в об'ємі 1,4 мл та було введено суспензію кріоконсервованих стовбурових клітин-попередників сполучної тканини підшкірно в об'ємі 1,5 мл. Характеристика введеної суспензії кріоконсервованих стовбурових клітин з фетальної печінки: зразок Н595106, вік фетусів - 6 тижнів гестації; кількість ядровмісних клітин - 13,9 х 105 в 1 мл. Характеристика введеної суспензії кріоконсервованих нервових стовбурових клітин з фетального головного мозку: зразок Н595206, вік фетусів - 6 тижнів гестації; кількість ядровмісних клітин - 2,84 х 105 в 1 мл. Характеристика введеної суспензії кріоконсервованих стовбурових клітин-попередників сполучної тканини: зразок Н595306 вік фетусів - 6 тижнів гестації; кількість ядровмісних клітин - 1,75 х 106 в 1 мл.
У перші кілька діб після введення вказаних суспензій спостерігався синдром раннього післятрансплантаційного покращення, який проявлявся покращенням сну та апетиту, покращенням настрою.
Через 1 місяць стан пацієнта стабільний, почуває себе бадьорим, стілець оформлений, спостерігається зменшення свербіжу шкіри. НЬ-142 г/л, І-6,4 х 109, ШОЕ - 35 мм/год., загальний білірубін - 20,5 ммоль/л, прямий - 11 ммоль/л, непрямий - 9,5 ммоль/л, цукор крові - 4,9 ммоль/л, альфа-амілаза 58.
Через З місяці після лікування стовбуровими клітинами апетит покращився, відсутній свербіж шкіри, була доброю переносимість хіміотерапії (відсутній головний біль, нудота). 29.06.09 НЬ-165 г/л, І-7,0 х 109, ШОЕ - 39 мм/год., загальний білірубін - 23 ммоль/л, прямий - 15,7 ммоль/л, непрямий - 7,3 ммоль/л, цукор крові - 5,3 ммоль/л, альфа-амілаза 61. Онкомаркер
СА 19-9 187 Ед/мл.
У задовільному стані пацієнт виписаний під нагляд онколога за місцем проживання.
Амбулаторно виконувалось УЗД, КТ черевної порожнини, за даними яких ознак прогресу захворювання не було протягом 10 місяців.
Приклад 2. Хворий М., 77 років був прийнятий на лікування (26.01.2015) з діагнозом: Рак голівки підшлункової залози, ТАМІ1МО, стан після операції резекції голівки підшлункової залози (09.06.14). З анамнезу відомо, що рак підшлункової залози був виявлений у травні 2014 року при профогляді у уролога, виконана резекція голівки підшлункової залози, гістологічно: високодиференційована аденокарцинома.
Хворий отримав післяопераційно курс гемзару, переносимість була відносно задовільна. Під час амбулаторного обстеження через 7 місяців (12.01.2015) виконано УЗД черевної порожнини: в ділянці операції визначається новоутворення до 40 мм в діаметрі - місцевий рецидив. Скарги на дискомфорт у лівому підребер'ї. Онкомаркер СА 19-9 315 Ед/мл.
КТ: в проекції ділянки оперативного втручання визначається бугристе новоутворення розмірами 38 х 44 мм. 26.01.15 г. виконана діагностична ангіографія. Визначається тромбоз воротньої вени в місці з'єднання її з верхньою брижовою веною. Заповнення м.ропйє виконується по розширеним позачеревним колатералям. Контури верхньої брижової, загальної печінкової і гастродуоденальної артерій рівні на всьому протязі, без узурації.
У клінічних аналізах: НЬ-125г/л, 1-6,0 х 109, ШОЕ - 41 мм/год., загальний білірубін - 37,4 ммоль/л, прямий - 296, ммоль/л, непрямий - 7,8 ммоль/л, цукор крові - 4,8 ммоль/л, альфа- амілаза - 39.
Проведена внутрішньовенна хіміотерапія препаратам Гемзар 1000 мг/м? (протягом 40 хвилин) одноразово. Після процедури скарги на слабкість, нудоту. 27.01.15 Перед введенням суспензії кріоконсервованих стовбурових клітин з фетальної печінки хворому була виконана премедикація шляхом внутрішньовенного введення 10 мг димедролу и 30 мг преднізолону. Після цього було введено суспензію кріоконсервованих стовбурових клітин з фетальної печінки в об'ємі 1,0 мл шляхом внутрішньовенного крапельного застосування. Було введено суспензію кріоконсервованих нервових стовбурових клітин з фетального головного мозку підшкірно в об'ємі 1,6 мл та було введено суспензію кріоконсервованих стовбурових клітин-попередників сполучної тканини підшкірно в об'ємі 1,8 мл. Характеристика введеної суспензії кріоконсервованих стовбурових клітин з фетальної печінки: зразок 516108, вік фетусів - 8 тижнів гестації; кількість ядровмісних клітин - 13,7 х 106 в 1 мл. Характеристика введеної суспензії кріоконсервованих нервових стовбурових клітин з фетального головного мозку: зразок 516208 вік фетусів - 8 тижнів гестації; кількість ядровмісних клітин - 2,91 х 105 в 1 мл. Характеристика введеної суспензії кріоконсервованих стовбурових
Зо клітин-попередників сполучної тканини: зразок 516308, вік фетусів - 8 тижнів гестації; кількість ядровмісних клітин - 1,83 х 105 в 1 мл.
У перші кілька діб після введення вказаних суспензій спостерігалось зменшення нудоти, покращення сну та апетиту, покращення настрою. 28.01.15 р. у задовільному стані виписаний за місцем проживання. 02.03.15р. госпіталізований у клініку для контрольного огляду. Стан задовільний.
Клінічний аналіз крові: Гемоглобин 136 г/л, Лейкоцить! 7,0 х 105/л.
Біохімічний аналіз крові: глюкоза 4,9 ммоль/л, загальний білірубін 28,4 мкмоль/л, прямий білірубін 20,3 мкмоль/л, амилаза 41 Ед/л.
Відмічено підвищення рівня онкомаркера СА 19-9: 420 Ед/мл.
За результатами КТ 03.03.15 г., розмір утворювання на місті операції 40750 мм, віддалених метастазів не спостерігається.
У зв'язку з прогресуванням розпочата променева терапія.
З 04.03.15 р. по 26.03.15 р. проведена променева терапія аналогічно прикладу! Перенесла задовільно, скарги на нудоту, слабкість.
Виписаний під спостереження дільничного лікаря.
Клінічний аналіз від 27.04.2016: Гемоглобін 129 г/л, Лейкоцити 6,0 х 109/л.
Біохімічний аналіз крові: глюкоза 5,1 ммоль/л, загальний білірубін 30,1 мкмоль/л, прямий білірубін 21,9 мкмоль/л, амилаза 45 Ед/л.
Онкомаркер СА 19-9 296 Ед/мл. КТ черевної порожнини: утворювання в ділянці підшлункової залози розміром 40 х 50,5 мм. Відмічено стабілізацію процесу, яка тривала 9 місяців!
Таким чином, запропонований спосіб лікування РІЗ препаратами з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин на тлі стандартної терапії дозволяє підвищити ефективність лікування без необхідності підбору донора за антигенами гістосумісності. В результаті - уповільнюється прогресування захворювання, зменшується запальний процес, підвищується протипухлинний імунітет, за рахунок внутрішньоклітинної регенерації поліпшується секреторна функція підшлункової залози, покращується якість останніх місяців життя.
Джерела інформації: бо 1. Інформаційний бюлетень Мо 297 Лютий 2015г.
2. Наказ МОЗ України від 17.09.2007 Мо554 "Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Онкологія". 3. Наказ МОЗ України від 29.04.2011 Мо 247 "Про внесення змін до наказу МОЗ України від 17.09.2007 Мо 554 (зі змінами)7 Мо 554. 4. Репау, у. Піп, Р. В. еї аїЇ. (2010). Сапсег Іпсідепсе апа Мопаїйу Умопам/іде. ІАНС
СапсегїВазе, 10, 334-346. 5. Еепау, у., Ракіп, 0. М. (2010). Евіїтаге5 ої сапсег іпсідепсе апа топаоп іп Ешгоре іп 2008.
Епигореап доишгпаї ої Сапсег, 46 (4), 765-781. дої: 10.1016/.єіїса.2009.12.014. б. Ноїе ої віт сеї5 іп гераїк ої Імег іпішгу: Ехрегітепіаї! апа сіїпіса! репеїїї ої ігапвіеїтей 5івт сеїв оп Їїмег Тайшге. опа догпаї! ої СзавігоепієгоЇоду, 2013 Осі 28; 19(40); 6757-6773. 7. Зівдеї, А. 0. Маізнаднат, А. у. (2012). Сапсег віаїйївіїсв5. СА: А Сапсег Уоштпаї ог Сііпісіапв, 62 (1), 10-29. дої: 10.3322/саас.20138.

Claims (8)

ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ
1. Спосіб комплексного лікування раку голівки підшлункової залози, що включає приготування препаратів з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин у вигляді суспензії, що містить терапевтично ефективну кількість стовбурових клітин, який відрізняється тим, що виготовляють та вводять щонайменше три препарати у вигляді розмороженої після кріоконсервації суспензії стовбурових клітин, виділених з матеріалу фетусу людини 6-9 тижня гестації, одна з яких містить стовбурові клітини з фетальної печінки, друга суспензія містить нервові стовбурові клітини з фетального головного мозку, а третя суспензія містить стовбурові клітини-попередники сполучної тканини, причому суспензію кріоконсервованих стовбурових клітин з фетальної печінки вводять шляхом внутрішньовенного введення в об'ємі, не меншому за 0,5 мл з кількістю ядровмісних клітин не менше за 12,4х105 в 1 мл за одне введення, суспензію кріоконсервованих нервових стовбурових клітин фетального головного мозку вводять підшкірно в об'ємі, не меншому за 0,6 мл з кількістю ядровмісних клітин не менше за 2,81х105 в 1 мл за одне введення, а суспензію стовбурових клітин-попередників сполучної тканини вводять підшкірно в об'ємі, не меншому за 0,7 мл з кількістю ядровмісних клітин не менше за 1,73х105 в Зо 1 мл за одне введення, при цьому перед введенням суспензії кріоконсерваних стовбурових клітин з фетальної печінки додатково виконують премедикацію, причому вказані суспензії стовбурових клітин вводять одночасно з проведенням стандартної терапії.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що суспензію кріоконсервованих стовбурових клітин з фетальної печінки вводять разом із фізіологічним розчином натрію хлориду зі швидкістю 20-40 крапель за хвилину.
З. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що премедикацію виконують шляхом внутрішньовенного введення 10 мг димедролу і 30 мг преднізолону.
4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як стандартну терапію призначають введення кальцію фолінат або доксорубіцину, та/або проводять медикаментозну адьювантну хіміотерапію, панкреатодуоденальну резекцію, променеву дистанційну гематерапію і/чи симптоматичну замісну терапію секреторної недостатності підшлункової залози.
5. Спосіб за п. 4, який відрізняється тим, що як стандартну медикаментозну ад'ювантну хіміотерапію призначають інфузію з використанням Гемзару 1000 мг/м2 внутрішньовенно на 1, 8 та 15 день лікування.
б. Спосіб за п. 4, який відрізняється тим, що як променеву дистанційну гаматерапію використовують РВД - 2 ГР, СВД - 40-50 ГР.
7. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що перед введенням розморожених після кріоконсервації суспензії стовбурових клітин з фетальної печінки, суспензії нервових стовбурових клітин з фетального мозку та суспензії кріоконсервованих стовбурових клітин- попередників сполучної тканини додатково виконують загальноклінічне, лабораторне та інструментальне обстеження стану хворого.
8. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що перед проведенням лікування та через 1 і З місяці після введення розморожених після кріоконсервації суспензії стовбурових клітин з фетальної печінки, суспензії стовбурових клітин-попередників сполучної тканини і суспензії нервових стовбурових клітин з фетального головного мозку здійснюють контроль активності патологічного процесу за клінічними, лабораторними та інструментальними показниками.
UAU201707022U 2017-07-04 2017-07-04 Спосіб комплексного лікування раку голівки підшлункової залози препаратами з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин UA122439U (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201707022U UA122439U (uk) 2017-07-04 2017-07-04 Спосіб комплексного лікування раку голівки підшлункової залози препаратами з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201707022U UA122439U (uk) 2017-07-04 2017-07-04 Спосіб комплексного лікування раку голівки підшлункової залози препаратами з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA122439U true UA122439U (uk) 2018-01-10

Family

ID=60955979

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU201707022U UA122439U (uk) 2017-07-04 2017-07-04 Спосіб комплексного лікування раку голівки підшлункової залози препаратами з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA122439U (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
JPS6322025A (ja) キョウチクトウ種抽出物からなる細胞増殖性疾患治療用組成物
THORN et al. Pheochromocytoma of the adrenal associated with persistent hypertension; case report
UA122439U (uk) Спосіб комплексного лікування раку голівки підшлункової залози препаратами з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин
UA118816C2 (uk) Спосіб комплексного лікування раку голівки підшлункової залози препаратами з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин
Clausen Pheochromocytoma in children: Review of significant surgical aspects and report of three additional cases
Nothnagel Encyclopedia of Practical Medicine
CN105999245A (zh) 含乌司他丁的药物组合物在制备治疗胆囊癌药物中的用途
Gutmann Medullary Suprarenal Chromaffinoma
Wenlong et al. A Case Report of A Successful Repair of Lesion of Metastatic in A Patient with Hepatocellular Carcinoma
Imamura et al. Case Report: A Rare Orbital Abscess Caused by Dacryocystitis After Administration of Rebamipide Ophthalmic Suspension
Cook et al. American J. M. Sciences, Philadelphia
Oser et al. Diseases of the liver, pancreas and suprarenal capsules
Pickworth Confusional insanity with empyema of the sphenoidal sinus
Aleksandrovna et al. The influence of plant extracts on the viscosity of blood and the oxidative status of animals with experimental liver cancer
Rosenberger warranty, and the undisputed proof showing the falsity thereof
Mitchell et al. Immunity to Transplantable Neoplasms.—Gross avers
Behrend Surgical Diseases of the Gall-bladder, Liver and Pancreas and Their Treatment
by Delivery et al. the high phagocytic capability of the lymphatic endothelial
Keister the ovaries Avere in reasonably good condition, and, finding the
Enterotoxin et al. American J. Digestive Diseases, Fort Wayne, Ind.
During Archives of Otolaryngology, Chicago
Fitz Diseases of the Liver
HOLMES RECENT WORK IN ANATOMY, PHYSIOLOGY AND PATHOLOGY OF CHILDHOOD
Holden Arkansas Medical Society Journal, Little Rock
CHILD in some antiseptic solution. However, provided an all-metal or glass syringe be used, it can be boiled