UA102070C2 - Застосування фармацевтичної композиції, що містить (s)-2-аміно-5-гуанідинопентанової кислоти (s)-2-аміноглутарат, для лікування і профілактики патологій вагітності - Google Patents

Abstract

Винахід належить до галузі медицини, зокрема до застосування фармацевтичної композиції, що містить активну діючу речовину (S)-2-аміно-5-гуанідинопентанової кислоти (S)-2-аміноглутарат (аргініну глутамат), для лікування і профілактики патологій вагітності.

Description

Винахід належить до галузі медицини, зокрема до нового застосування фармацевтичної композиції, що містить активну діючу речовину (5)-2-аміно-5 гуанідинопентанової кислоти (5)-2- аміноглутарат (аргініну глутамат), для лікування і профілактики патологій вагітності.

В даний час актуальним питанням в галузі акушерства і гінекології є ефективна профілактика і терапія важких форм гестозу і еклампсії. У загальній популяції вагітних жінок частота важких форм гестозу складає 5-18 95, а еклампсії - 0,055. У світовій статистиці материнської смертності частка гестозу середнього і важкого ступеня складає 12 95, а в країнах, що розвиваються, цей показник досягає 30 95. Актуальність проблеми обумовлена також і важкими наслідками цього захворювання. У жінок, що перенесли гестоз, формується хронічна патологія нирок і гіпертонічна хвороба. Тому профілактика і лікування гестозу має важливе медико-соціальне значення.

Пізній гестоз - патологія другої половини вагітності, що характеризується поліорганною функціональною недостатністю, у першу чергу, порушенням стану судинної системи і кровотоку.

У його основі лежить порушення механізмів адаптації організму жінки до вагітності. Важка форма пізнього гестозу - прееклампсія, що супроводжується вираженою артеріальною гіпертензією, іноді в сполученні з протеїнурією, поразкою нервової системи і печінки, приводить у 65 95 немовлят до важких перинатальних ушкоджень у вигляді внутрішньоутробної затримки розвитку плоду (20 95), гіпоксії плоду при пологах і уроджених аномалій. Більш того, на тлі преекампсії неухильно зростає число випадків невиношування вагітності. Якщо важкий пізній гестоз розвивається до 29 тижня вагітності, то жінка в більшості випадків втрачає дитину. Якщо він виникає в період з 29 по 32 тиждень вагітності, то загибель дитини спостерігається приблизно у 40 95 випадків, і приблизно в такій же кількості випадків розвиваються важкі стани плоду і немовлят. За останніми даними у розвитку гестозу і гострого ендотеліозу ведучу роль грають нейроспецифічні білки головного мозку плоду. Це обумовлено тим, що в організмі матері відсутня толерантність до цих білків, що мають властивості аутоантигенів і при проникненні в кровотік матері викликають утворення антитіл. Поява в крові матері антигенів нейроспецифічних білків обумовлено порушенням проникності гематоенцефалічного бар'єра.

В даний час основними принципами терапії гестозу є: створення лікувально-охоронного режиму, відновлення функції життєво важливих органів, швидке і дбайливе розродження.

Зо Сучасні рекомендації про підходи до лікування гестозу припускають призначення гіпотензивної та інфузійно-трансфузійної терапії. Для нормалізації реологічних та коагуляційних властивостей крові переважним є застосування тренталу або фраксипарину. З метою поліпшення маточно-плацентарного кровотоку - гексопреналіну сульфат, тербуталін. У комплексну терапію гестозу рекомендовано також включити лікарські засоби, що відновлюють структурно-функціональні властивості клітинних мембран, наприклад ліпостабіл, есенціале- форте, ліпофундин, ейконол. З обліком патогенетичної важливості активації перекісного окислювання ліпідів у профілактичний комплекс, як правило, вводиться один з антиоксидантів: вітамін Е, аскорбінова кислота або глутамінова кислота.

Однак недоліками усіх відомих способів лікування зазначених патологій вагітності є те, що за допомогою відомих методів гестоз вилікувати неможливо, а можна лише запобігти переходу його в більш важку форму.

В основу винаходу поставлена задача забезпечення комплексу профілактичних і лікувальних заходів, що дозволить вірогідно знизити частоту розвитку пізнього гестозу, фетоплацентарної недостатності і хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плоду, цілком купірувати переростання гестозу у важкі форми, тобто здійснити профілактику і лікування гестозу легких форм (ранніх гестозів).

Поставлена задача вирішується тим, що застосовується фармацевтична композиція, що містить активнодіючу речовину (5)-2-аміно-5 гуанідинопентанової кислоти (5)-2-аміноглутарат (аргініну глутамат) і щонайменше один фармацевтично прийнятний допоміжний засіб та/або розчинник, для лікування і профілактики патологій вагітності.

Доцільність і перспективність застосування, що заявляється, фармацевтичної композиції, яка містить аргініну глутамат, обумовлюється тим, що зазначена фармацевтична композиція має судинорозширювальну, цито- і ендотелієпротективну дію, є антиоксидантом (і антигіпоксантом, має виражені антитоксичні властивості. Молекулярний механізм гестопротективної дії при подібному застосуванні композиції, що містить аргініну глутамат, пов'язаний, у першу чергу, з його ендотелієпротективними властивостями, і ключова роль у цих процесах належить аргініну. Відомо, що аргінін є субстратом для синтезу оксиду азоту, біосинтез якого при прееклампсії порушується на тлі прискорення метаболізму оксиду азоту і підвищенні рівня агентів вазоконстрикції.

Досвід клінічного застосування композиції (0,75 г, З рази на добу, 21 день) у вагітних із прееклампсією свідчить про виражене зниження показників пероксидації (вміст малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів, концентрація перекісного гемолізу еритроцитів) в крові. Під впливом застосування композиції (0,5 г, усередину, 2 рази на добу, 15-20 днів) у вагітних із залізодефіцитною анемією она тлі хронічної гепатобіліарної патології спостерігається нормалізація активності ферментів системи антиоксидантного захисту (каталази, супероксиддисмутази) практично до рівня норми. Зазначена композиція, що містить аргініну глутамат, завдяки гепатозахистним властивостям, знижує в період вагітності прояви ендогенного "метаболічного" токсикозу і сприяє підвищенню антитоксичної функції печінки.

Застосування композиції (0,25-0,5 г, усередину, 2 рази на добу, 14-20 днів) у комплексі лікування вагітних із хронічною гепатобіліарною патологією сприяло скороченню терміну досягнення клініко-біохімічної ремісії при цьому поліпшувався хід пологів, стан фетоплацентарного комплексу і результат вагітності.

Показано, що застосовувана композиція (4 г, в/в, 5 днів, потім 0,5 г, усередину, 14 днів) при лікуванні пізнього гестозу у вагітних з різною фоновою екстрагенітальною патологією (неспецифічний гепатит, хронічний гепатит вірусного генезу, некалькульозний холецестит, пептична виразка дванадцятипалої кишки, жировий гепатоз, діскинезія жовчних проток, хронічний панкреатит та коліт) ефективно зменшує виразність синдрому метаболічної інтоксикації.

Досвід клінічного застосування композиції, що містить аргініну глутамат, при ускладненій вагітності свідчить, що препарат знижує частоту проявів пізнього гестозу, причому цілком попереджають розвиток важких форм гестозу на тлі різкого зниження випадків хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плоду.

Заявлене застосування композиції, що містить аргініну глутамат, у комплексну терапію прееклампсії у вагітних нормалізує імунний та метаболічний гомеостаз, істотно знижуючи рівень циркулюючих імунних комплексів та індикатора ендогенної інтоксикації - "середніх молекул у крові". Крім того, під впливом композиції в 2-3 рази знижується частота гнійно-септичних ускладнень при пологах і в післяпологовому періоді.

За даними клінічних досліджень зазначена композиція при її застосуванні для вагітних добре ними переноситься, не викликає будь-яких побічних ефектів, не відзначено випадків алергійних реакцій. Не відзначено відхилень від фізіологічної норми при оцінці пренатального розвитку (за даними УЗД плоду) і раннього неонатального періоду у немовлят, народжених від матерів, що одержували препарат аргініну глутамат.

Лікарями-клініцистами запропонована наступна схема призначення зазначеної композиції при її застосуванні для лікування описаних патологій: 4 95 розчин для ін'єкцій (по 50 мл) або 95 концентрат у дозі 2,0 г (по 5 мл на 150-250 мл 0,9 95 розчину хлориду натрію) - 2 рази на добу протягом 5-7 днів. Рекомендується далі проводити терапію зазначеною композицією в таблетованій формі (0,25) по 2-3 таблетки в 2-3 прийоми протягом 10-15 днів.

Таким чином, приведений вище аналіз фармакологічних властивостей аргініну глутамінової 40 кислоти та І! -аргініну І-глутамату свідчить, що в їх спектрі існують очевидні механізми, які обумовлюють специфічний вплив, що коригує, на патогенез пізнього гестозу, у тому числі його важких форм - прееклампсії та еклампсії.

Ці припущення переконливо підтверджуються відповідними результатами експериментальних і клінічних досліджень, що наведені нижче. Композиція, що використвується у наведених дослідженнях та застосування якої заявляється, має торгове найменування

Глутаргін.

Приклад

Дослідження специфічної гестопротективної активності препаратів глутаргіну при прееклампсії у вагітних пацюків.

Відповідно до задачі даного дослідження - розширення показань до медичного застосування препарату Глутаргін, розчин для ін'єкцій 4 95, і Глутаргін, таблетки по 0,25 г, як засобів лікування пізнього гестозу вагітних, - специфічну фармакологічну активність оцінювали при експериментальній патології вагітності, спричиненої субхронічним інгібуванням синтезу оксиду азоту (МО).

Вибрана модель патогномонічна механізму розвитку прееклампсії у людини і відповідає сучасним представленням про роль недостатності МО у розвитку важких форм гестозу. Відомо, що тривале зниження біосинтезу МО супроводжується важкими порушеннями, що визначають клінічну картину гестозу: підвищенням артеріального тиску, нефропатією, протеїнурією, тромбоцитопенією, спазмом судин у матковому і плодово-плацентарному регіоні,

відмежовуванням материнського кровотоку від фетального, ішемічним ушкодженням плацентарної тканини і життєво важливих органів плоду.

Як критерії оцінки специфічної фармакологічної активності Глутаргіну вибрані показники, порушення яких характерні для важкої форми пізнього гестозу - прееклампсії: - динаміка рівня артеріального тиску (АТ) у період з 16-го по 20-й дні вагітності (відповідає третьому триместрові гестації у жінок); - динаміка маси тіла вагітних пацюків як загальний показник токсикозу в цей же період; - розвиток плоду (маса і краніокаудальний розмір плоду); - частота аномалій внутрішньоутробного розвитку (уроджених дефектів).

Об'єктом досліджень з'явилися зразки 4 95 розчину Глутаргіну (сер. 170507, придатний до 06.2009) і таблеток Глутаргіну (сер. 20107, придатний до 02.2009) виготовлені ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я".

Дослідження проведені з дотриманням вимог Європейської Конвенції по гуманному поводженню з тваринами, використовуваними для експериментальних і наукових цілей.

Біоетичні аспекти протоколу дослідження схвалені Комісією з біоетики ГНЦЛС (виписка з

Протоколу Комісії з біоетики Мо 14 від 24.07.2007 р. додається) відповідно до Методичних рекомендацій ДФЦ ММЗ України "Біоетична експертиза доклінічних та інших наукових досліджень, що виконуються на тваринах" (2006).

Методи дослідження

Дослідження проведені на статевозрілих самках пацюків масою 200-240 г (розплідник лабораторних тварин "Біомодельсервіс", м. Київ). До і під час експерименту пацюків тримали у віварію при 20-25 "С, вологості не більш 50 95, природному світловому режимі "день-ніч", у стандартних пластикових клітках, на стандартному харчовому раціоні. З 17-го дня вагітності пацюків утримували по одній особині в клітці.

Самок підсаджували до самців у співвідношенні З3:1 наприкінці робочого дня, а ранком наступного дня досліджували піхвовий мазок під малим збільшенням мікроскопа (х7-х10). Якщо піхвовий мазок містив сперматозоїди, то день їх виявлення вважали нульовим днем вагітності.

Стан важкої форми пізнього гестозу (прееклампсії) викликали за допомогою інгібітору МО- синтази-Ми-нітро-І -аргініну ((-МАМЕ, "РіиКа", Швейцарія), що вводили підшкірно 1 раз у день у дозі 50 мг/кг протягом 5 днів, починаючи з 16-го дня вагітності. Дози, шлях і схема введення інгібітору МО-синтази цілком відповідають тим, що рекомендовані при експериментальному відтворенні прееклампсії у вагітних пацюків.

Препарати Глутаргін вводили 1 раз на добу в дозі 180 мг/кг протягом 5 днів у ті ж терміни, тобто з 16-го по 20-й день вагітності:

Глутаргін 4595 розчин для ін'єкцій - внутрішньочеревинно; Глутаргін таблетки - внутрішньошлунково.

Вибрана доза Глутаргіну знаходиться в діапазоні ефективних доз зазначених препаратів в експерименті на пацюках і рівноефективна їх терапевтичним дозам при лікуванні ускладнень вагітності у людини.

Шляхи введення Глутаргіну, включаючи внутрішньоочеревинний, відповідають способам введення, що рекомендуються, парентеральних лікарських засобів вагітній тварині відповідно до методичних рекомендацій ДФЦ М3З України "Експериментальне вивчення ембріотоксичної дії лікарських засобів".

Схема введення препаратів вибрана з урахуванням даних літератури про найбільш ефективних і фізіологічно обгрунтовані терміни лікування і профілактики прееклампсії в експерименті на пацюках.

На 16-й день вагітності (до введення інгібітору синтезу азоту Ї-МАМЕ) у всіх пацюків реєстрували вихідний рівень артеріального тиску (АТ) у хвостовій артерії неїнвазивним методом за допомогою реєстратора артеріального тиску ВР. Несогаєг ("Одо Вавіе", Італія). Надалі АТ реєстрували через 4 дні - на 20-й день вагітності.

Реєстрували масу тіла вагітних пацюків на 16-у і 20-у добу вагітності, визначаючи динаміку зміни маси тіла (Ам) пацюків як різницю між масою тіла кожного пацюка на 20-у (Мго) і 16-у добу (М'івє) вагітності.

Безпосередньо після мимовільних пологів реєстрували масу і краніокаудальний розмір кожного плоду, наявність і характер зовнішніх аномалій внутрішньоутробного розвитку, кількість живих і мертвих плодів у приплоді.

Контролем служили здорові вагітні тварини (інтактний контроль) і група нелікованих вагітних пацюків з патологією.

Фармакологічні ефекти розраховували за формулою: (АК-АД/ АК х 10095, де АД - бо різниця між середніми абсолютних значень досліджуваних показників у досліді лікованому з патологією та у контролі інтактному, Ак- різниця між середніми абсолютних значень показників у контролі нелікованому з патологією та у контролі інтактному.

Статистичну обробку результатів проводили за загальноприйнятими у фармакології методами, розраховуючи середні значення показників (х) і стандартну помилку (Зх). Вірогідність розходжень між середніми значеннями визначали за критерієм Стьюдента. Імовірність отриманих результатів оцінювали на рівні значимості не менш 95 95 (р « 0,05).

Результати

У вагітних здорових пацюків (інтактний контроль) АТ на 16-й день вагітності складав в середньому 139,7 мм рт. ст., що відповідає даним літератури про фізіологічний рівень артеріального тиску у пацюків на 16-у - 19-у добу вагітності. Надалі на 20-й день вагітності рівень АТ зберігається практично незмінним (137,5 мм рт. ст.), що є нижче вихідного на 1,6 95 (табл. 1).

У цих тварин маса тіла (М':є), що складала на 16-у добу вагітності в середньому 246,3 г, закономірно і статистично вірогідно зростала до 20 дня (Мго) до 307,3 г. Приріст маси тіла пацюків за період вагітності, що відповідає фетогенезу, склав у середньому 61,8 г (табл. 2).

Тривалість вагітності у інтактних пацюків складала 22-23 дня. Маса і краніокаудальні розміри новонароджених - 6,36 г і 5,0 см, що відповідає цим показникам у новонароджених пацюків 1-го дня розвитку. Мертвонароджені плоди в приплодах спостерігалися в 5 9о випадків, зовнішні аномалії розвитку зареєстровані у 3,3 956 новонароджених у вигляді підшкірних геморагій у різних частинах тіла (голова, тулуб), що цілком відповідає показникам порушень ембріонального розвитку у здорових нелінійних пацюків.

У нелікованих вагітних пацюків у результаті 5-денного інгібування синтезу МО рівень АТ значимо зростав з 147 мм рт. ст. на 16-й день вагітності до169 мм рт. ст. - до 20-м доби (табл. 1). Підвищення АТ на 1595 (22 мм рт. ст.), що спостерігається, переконливо свідчить про розвиток патології вагітності у вигляді прееклампсії, для якої характерна стійка артеріальна гіпертензія, що є найважливішим індикатором розвитку глибоких судинних порушень. Доведено, що введення інгібітору МО-синтази (І-МАМЕ) вагітним пацюкам викликає зростання АТ, що супроводжується зниженням об'єму плазми, підвищенням гематокриту, збільшенням активності реніну в крові, протеїнурією і тромбоцитопенією.

Зо У цих же пацюків розвиток подібної прееклампсії супроводжується погіршенням показників їх загального фізіологічного стану. Маса тіла пацюків за період з 16-го по 20-й день вагітності зросла незначно і її приріст (37,6 г) був вірогідно в 1,6 разу нижче порівняно з інтактним контролем (табл. 2).

Стан прееклампсії під час вагітності нелікованих пацюків негативно відбився на їх приплоді, у якому відзначене виражене відставання в розвитку. Маса і краніокаудальні розміри новонароджених були значно знижені і склали відповідно 4,74 г і 4,4 см, статистично вірогідно відрізняючись від інтактного контролю (табл. 3). За даними експериментальних та клінічних досліджень затримка пренатального розвитку, що спостерігається при гестозі, обумовлена порушенням маточно-плацентарного кровотоку, головним чином за рахунок дефіциту оксиду азоту, унаслідок чого розвивається внутрішньоутробна гіпоксія, асфіксія плоду і його гіпотрофія.

У 30,6 95 немовлят новонароджених (у 11 плодів з 36) відзначені зовнішні аномалії внутрішньоутробного розвитку у вигляді гіпоплазії обох задніх і передніх кінцівок. Уроджений дефект кінцівок виникає як результат зниження продукції МО в третьому останньому періоді гестації, що приводить до геморагічних порушень та некрозу мезенхімальної тканини після повної її диференціації. Крім того, у 2-х пацюків (3,3 95) при візуальному огляді виявлені гематоми на тулубі і голові.

В контрольній нелікованій групі з патологією тривалість вагітності складала 22-23 дня, що відповідає фізіологічній нормі. Мертвонароджених у цій групі не зареєстровано.

Внутрішньо-шлункове введення Глутаргіну

У вагітних пацюків внутрішлункове введення Глутаргіну (180 мг/кг) попереджає патологічне підвищення артеріального тиску, рівень якого має лише тенденцію до зростання на 10,1 95 на 20-ту добу вагітності, статистично значимо не відрізняючись від вихідного рівня (табл. 1). Це погоджується з даними експериментальних і клінічних досліджень про судинорозширювальну активність аргініну і Глутаргіну при лікуванні важких ускладнень вагітності.

Як видно з табл. 2, лікування Глутаргіном сприяло деякому зростанню (на 13 95) у порівнянні з нелікованим контролем приросту маси тіла вагітних пацюків, що складає 42.4 г і значимо не відрізняється від приросту маси в інтактному контролі. Фармакологічний ефект препарату за даним показником складав 20 965.

Внутрішньо-шлункове введення Глутаргіну запобігало відставанню в розвитку плодів, у яких бо маса і краніокаудальні розміри відповідали даним літератури про фізіологічну норму - 6,34 гі

4,74 см і не відрізнялися від інтактного контролю. Фармакологічні ефекти за впливом на масу і краніокаудальні розміри немовлят пацюків складали 99 95 і 54 95, відповідно (табл. 3).

Під впливом лікування Глутаргіном знизилося в 1,6 разу (до 19,6 95) у порівнянні з нелікованим контролем кількість плодів з аномаліями внутрішньоутробного розвитку. У немовлят (6 плодів з 31) уроджені дефекти виявлялися у вигляді гіперплазії у 5 плодів - тільки однієї задньої кінцівки й у 1 плоду - обох задніх кінцівок. Очевидно, Глутаргін відновлює васкуляризацію фетоплацентарної тканини, знижену в умовах дефіциту продукції ендотеліальних факторів релаксації (МО), а також запобігає розвитку геморагічних порушень у задніх кінцівках, усуваючи уроджені дефекти.

Тривалість вагітності в даній групі складала 21-23 дня, що відповідає фізіологічній нормі.

Мертвонароджені плоди в приплодах спостерігалися в 3,295 випадків, що відповідає даним літератури про частоту порушень ембріонального розвитку у здорових нелінійних пацюків.

Внутрішньоочеревинне введення Глутаргіну

Внутрішньоочеревинне введення Глутаргіну (180 мг/кг) вагітним пацюкам із прееклампсією, у ще більш вираженому ступені в порівнянні з його внутрішньошлунковим застосуванням, попереджає розвиток артеріальної гіпертензії: рівень АТ на 20-й день вагітності (135 мм рт. ст.) не відрізняється від вихідного (138,6 мм рт. ст.), що є незначно нижче на 2,6 95 (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив Глутаргіну (180 мг/кг) на динаміку АТ у вагітних пацюків з експериментальною прееклапсією

Назва груп, шлях введення п

АТ

(Контрольїнтактний. 770 | 6 | 139,752,76 | 137,553,35 | -2,2(1,695)

Примітки: 1. п- кількість тварин у групі. 2и- р « 0,05 відносно вихідного рівня.

У цих же тварин маса тіла в останній третині вагітності істотно зросла з 284,6 г до 325 г.

Приріст маси тіла був вірогідно вище (на 40 95), ніж в контрольній нелікованій групі з патологією, і склав 51,8 г. Фармакологічний ефект відносно цього показника склав 63 95 (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив Глутаргіну (180 мг/кг) на динаміку маси тіла вагітних пацюків з експериментальною пре еклампсією

Назва груп, шлях введення п о Лбсладоба | 20-тадоба (Контрольїнтактний. | 6 |246,3216,05| 307,321724 | 61,8:52,33| - (Контрользпатологією нелікований | 5 )| 283,2-8,56 | 319,0ж5,911 | 37,6х5,052| -

Примітки: 1. п - кількість тварин у групі. 2.- р « 0,05 відносно вихідного рівня. 3.2 - р « 0,05 відносно інтактного контролю. 43 - р « 0,05 відносно нелікованого контролю з патологією. 5. ФЕ - фармакологічний ефект.

Внутрішньоочеревинне лікування Глутаргіном самок пацюків із синдромом прееклампсії вплинуло на пренатальний розвиток плодів, про що свідчить маса (6,36 г) і краніокаудальні розміри (4,73 см) новонароджених, що не відрізнялися від даних показників у інтактному контролі і відповідали фізіологічній нормі (табл. 3). Фармакологічні ефекти за цими показниками склали 10095 і 5395. Отримані експериментальні дані узгоджуються з клінічними спостереженнями про нормалізацію під впливом Глутаргіну масо-ростового коефіцієнта новонароджених, що вказує на здатність Глутаргіну запобігати порушенню гармонічного фізичного розвитку на етапі фетогенезу.

Глутаргін не тільки усував відставання в розвитку плодів, але й істотно в 1,5 разу знижував частоту їх аномалій. Внутрішньоочеревинне введення Глутаргіну, також як внутрішньошлункове введення, сприяло зниженню кількості плодів з уродженими дефектами і значно зменшувало виразність аномалій. У новонароджених (7 плодів з 35) спостерігалася латеральна, у рідких випадках білатеральна, гіперплазія задніх кінцівок.

Таблиця З

Вплив Глутаргіну (180 мг/кг) на показники пренатального розвитку плодів, новонароджених у пацюків з експериментальною пре еклампсією ан Щоки ГЕН неви дня введення п ' розмір, см аномаліями розвитку ни 11111111 Або (Контрольінтактний 6 | 63650620 | 50050221 | 2 | 33 нелікований

Глутаргіін,в/ш 0/5 Щ|6,3430,6502(9995)|4,7450,382(54950|Ї 6 | 196

Примітки: 1. 7 - р « 0,05 відносно інтактного контролю. 2.2- р « 0,05 відносно нелікованого контролю з патологією.

З. У дужках - фармакологічний ефект.

Випадків мертвонародження у всіх приплодах у даній групі не зареєстровано. Тривалість вагітності складала 22-23 дні, що відповідає фізіологічній нормі.

Таким чином, досліджені препарати Глутаргіну мають істотну гестопротективну дію, що полягає: у достовірному, кількісно більш вираженому при парентеральному застосуванні попередження підвищення артеріального тиску; у нормалізації на 13 95 - 40 95 приросту маси тіла вагітних тварин; у запобіганні відставанню пренатального розвитку плодів, маса і краніокаудальні розміри яких відповідали інтактному контролю; у вираженому зниженні в 1,6-1,7 разу частоти аномалій внутрішньоутробного розвитку плодів.

В основі гестопротективної дії Глутаргіну лежать його судинорозширювальні, цито- і ендотелієпротективні, антиоксидантні, противогіпоксичні і дезінтоксикаційні властивості, що патогенетично обгрунтовує його призначення в комплексній терапії прееклампсії. Отримані

Зо результати свідчать про перспективність застосування препаратів Глутаргіну при пізньому гестозі вагітних.

Таким чином, винахід, що заявляється, дозволяє вірогідно знизити частоту розвитку пізнього гестозу, фетоплацентарної недостатності і хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плоду, цілком купірувати переростання гестозу у важкі форми, тобто здійснити профілактику і лікування гестозу легких форм (ранніх гестозів).

Claims (8)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Застосування фармацевтичної композиції, що містить активнодіючу речовину (5)-2-аміно-5- 40 гуанідинопентанової кислоти (5)-2-аміноглутарат і щонайменше один фармацевтично прийнятний допоміжний засіб та/або розчинник, для лікування патологій вагітності, при цьому композицію вводять спочатку внутрішньовенно, а потім здійснюють пероральне введення композиції, яке відрізняється тим, що внутрішньовенно фармацевтичну композицію вводять 1- 2 рази на добу з введенням за 1 раз композиції у дозі 2 г протягом 5-7 діб. 45

2. Застосування фармацевтичіюї композиції за п. 1, яке відрізняється тим, що композицію застосовують для профілактики патологій вагітності.

3. Застосування фармацевтичної композиції за п. 2, яке відрізняється тим, що патології вагітності вибрані з групи, що включає: ранні та пізні гестози, гіпертензію вагітних, фетоплацентарну недостатність, хронічну патологію гепатобіліарної системи у вагітних.

4. Застосування фармацевтичної композиції за п. 1, яке відрізняється тим, що для внутрішньовенного введення фармацевтичну композицію застосовують у вигляді розчину для ін'єкцій.

5. Застосування фармацевтичної композиції за п. 4, яке відрізняється тим, що розчин для ін'єкцій вводять по 50 мл за 1 введення.

6. Застосування фармацевтичної композиції за п. 1, яке відрізняється тим, що для внутрішньовенного введення фармацевтичну композицію застосовують у вигляді розчину для інфузій.

7. Застосування фармацевтичної композиції за п. б, яке відрізняється тим, що розчин для інфузій вводять по 5 мл на 150-250 мл 0,9 95 розчину натрію хлориду за 1 ведення.

8. Застосування фармацевтичної композиції за п. 1, яке відрізняється тим, що пероральне введення композиції здійснюють по 250-750 мг на добу.