UA99720C2 - Спосіб сироти функціонування газотранспортної системи - Google Patents
Спосіб сироти функціонування газотранспортної системи Download PDFInfo
- Publication number
- UA99720C2 UA99720C2 UAA200905936A UAA200905936A UA99720C2 UA 99720 C2 UA99720 C2 UA 99720C2 UA A200905936 A UAA200905936 A UA A200905936A UA A200905936 A UAA200905936 A UA A200905936A UA 99720 C2 UA99720 C2 UA 99720C2
- Authority
- UA
- Ukraine
- Prior art keywords
- gas
- hydrogen
- energy
- pipelines
- wind turbines
- Prior art date
Links
- 238000000034 method Methods 0.000 title claims abstract description 22
- 239000007789 gas Substances 0.000 claims abstract description 67
- 239000001257 hydrogen Substances 0.000 claims abstract description 28
- 229910052739 hydrogen Inorganic materials 0.000 claims abstract description 28
- UFHFLCQGNIYNRP-UHFFFAOYSA-N Hydrogen Chemical compound [H][H] UFHFLCQGNIYNRP-UHFFFAOYSA-N 0.000 claims abstract description 24
- 238000005086 pumping Methods 0.000 claims abstract description 4
- 238000003860 storage Methods 0.000 claims description 16
- 230000005611 electricity Effects 0.000 claims description 11
- 150000002431 hydrogen Chemical class 0.000 claims description 4
- 230000015572 biosynthetic process Effects 0.000 claims 1
- 238000004519 manufacturing process Methods 0.000 abstract description 6
- 238000009434 installation Methods 0.000 abstract description 2
- VNWKTOKETHGBQD-UHFFFAOYSA-N methane Chemical compound C VNWKTOKETHGBQD-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 24
- 239000003345 natural gas Substances 0.000 description 12
- 238000010276 construction Methods 0.000 description 10
- 238000005516 engineering process Methods 0.000 description 8
- 238000011161 development Methods 0.000 description 6
- 230000018109 developmental process Effects 0.000 description 6
- 238000011160 research Methods 0.000 description 5
- 238000004458 analytical method Methods 0.000 description 3
- 239000000463 material Substances 0.000 description 3
- 239000000203 mixture Substances 0.000 description 3
- 230000008569 process Effects 0.000 description 3
- QVGXLLKOCUKJST-UHFFFAOYSA-N atomic oxygen Chemical compound [O] QVGXLLKOCUKJST-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 2
- 238000009826 distribution Methods 0.000 description 2
- 238000005868 electrolysis reaction Methods 0.000 description 2
- 230000008030 elimination Effects 0.000 description 2
- 238000003379 elimination reaction Methods 0.000 description 2
- 230000007613 environmental effect Effects 0.000 description 2
- 238000010438 heat treatment Methods 0.000 description 2
- 230000014759 maintenance of location Effects 0.000 description 2
- 239000001301 oxygen Substances 0.000 description 2
- 229910052760 oxygen Inorganic materials 0.000 description 2
- 230000009466 transformation Effects 0.000 description 2
- XLYOFNOQVPJJNP-UHFFFAOYSA-N water Substances O XLYOFNOQVPJJNP-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 2
- 206010011469 Crying Diseases 0.000 description 1
- 238000009825 accumulation Methods 0.000 description 1
- 238000013459 approach Methods 0.000 description 1
- 230000004888 barrier function Effects 0.000 description 1
- 239000006227 byproduct Substances 0.000 description 1
- 239000000969 carrier Substances 0.000 description 1
- 230000002860 competitive effect Effects 0.000 description 1
- 239000000470 constituent Substances 0.000 description 1
- 230000007423 decrease Effects 0.000 description 1
- 238000013461 design Methods 0.000 description 1
- 238000005008 domestic process Methods 0.000 description 1
- 230000000694 effects Effects 0.000 description 1
- 230000036963 noncompetitive effect Effects 0.000 description 1
- 229920000642 polymer Polymers 0.000 description 1
- 230000008092 positive effect Effects 0.000 description 1
- 239000000047 product Substances 0.000 description 1
- 230000000750 progressive effect Effects 0.000 description 1
- 239000002994 raw material Substances 0.000 description 1
- 230000009897 systematic effect Effects 0.000 description 1
Classifications
-
- Y—GENERAL TAGGING OF NEW TECHNOLOGICAL DEVELOPMENTS; GENERAL TAGGING OF CROSS-SECTIONAL TECHNOLOGIES SPANNING OVER SEVERAL SECTIONS OF THE IPC; TECHNICAL SUBJECTS COVERED BY FORMER USPC CROSS-REFERENCE ART COLLECTIONS [XRACs] AND DIGESTS
- Y02—TECHNOLOGIES OR APPLICATIONS FOR MITIGATION OR ADAPTATION AGAINST CLIMATE CHANGE
- Y02E—REDUCTION OF GREENHOUSE GAS [GHG] EMISSIONS, RELATED TO ENERGY GENERATION, TRANSMISSION OR DISTRIBUTION
- Y02E10/00—Energy generation through renewable energy sources
- Y02E10/70—Wind energy
- Y02E10/72—Wind turbines with rotation axis in wind direction
Landscapes
- Pipeline Systems (AREA)
Abstract
Спосіб функціонування газотранспортної системи включає перекачку газу через систему трубопроводів в потрібних напрямках, з заповненням газом при потребі підземних газосховищ. Вздовж газопроводів, в максимальному наближенні до них, періодично утворюють вітроенергетичні установки, електроенергію з яких використовують для отримання водню, який закачують в труби газопроводу.
Description
Винахід належить до енергетики.
Відомі способи транспортування газу в відповідних ємкостях, які перевозяться всіма видами транспорту (Советский знциклопедический словарь, Москва "Советская знциклопедия" 1990).
Одначе такі способи транспортування, не зважаючи на відносно масове їх розповсюдження, неконкурентні з транспортуванням газу через відповідні газопровідні системи. Саме трубопровідний транспорт є найбільш ефективним для газу в усіх відношеннях, включаючи перш за все екологічну та пожежну безпеку. Тому спосіб транспортування газу через трубопровідну газотранспортну систему ми приймаємо за прототип запропонованого рішення (див. також, с. 1372).
Недолік прототипу полягає не в його недосконалості. Бо сучасна технологія довела прототип до максимального рівня вище означеної ефективності. Тому, мова йде не про недоліки прототипу, а про глобальну нездатність здолати явно існуючий бар'єр між традиційними уявленнями про енергетичне забезпечення економіки та необхідністю зламати цю традицію, яка довела землян до екологічного краху.
Це ї є задачею винаходу.
Задача досягається тим, що в способі функціонування газотранспортної системи, який включає перекачку газу через систему трубопроводів в потрібних напрямках, з заповненням газом при потребі підземних газосховищ, згідно винаходу, вздовж газопроводів, в максимальному наближенні до них, періодично утворюють вітроенергетичні установки (ВЕУ), електроенергію з котрих використовують для отримання водню, котрий закачують в труби газопроводу.
Суть винаходу та його ефективність пояснюються наступними міркуваннями.
Розглянемо традиційне функціонування газотранспортної системи.
Головними елементами такої технології є компресорні станції (КС) та трубопроводи. КС призначені для того, щоб нагнітати та гнати по трубопроводах видобутий на газовому родовищі газ в усі сфери економіки. Газопроводи є найбільш масовими та найбільш протяжними лінійними спорудами, що здійснюють газотранспортне забезпечення економіки цивілізованих країн. Ця технологія доведена до максимальної досконалості в усіх її складових елементах - як безпосередньо трубного господарства, так і пристроїв перекачки і газонакопичувального
Зо обладнання та всіх інших споруд. Йдеться про наступне.
Сучасні газопровідні комплекси транспортують тільки природний газ та забезпечують його акумулювання в спеціальних, переважно підземних газосховищах. І нічого більше.
Що робимо і що отримуємо ми?
По трасі газопроводів, в максимальному наближенні до них, періодично утворюють ВЕУ, які виробляють електроенергію. Ця електроенергія витрачається для отримання водню, наприклад способом електролізу води, хоч можливі і інші способи. Але електроліз води, в силу ряду відомих факторів, є найбільш кращим. Отриманий водень закачується відповідними компресорними станціями в газопроводи. В результаті, газопровідний технологічний комплекс крім транспортної функції набуває і енергогенеруючу властивість. Це означає, що, або можна зменшувати видобування і відповідно транспортування природного газу, збільшуючи при цьому енергетичний потенціал створеної газової суміші природного газу з воднем. Або, при збереженні об'єму природного газу, збільшувати сумарний енергетичний потенціал суміші, що транспортується в газопроводі. Це збільшення буде залежати від співвідношення по масі природного газу та водню. Чим більше водню в порівнянні з природним газом, тим вище теплотворна властивість газової суміші. В підсумку, може трапитись так, що зменшуючи сумарну масу змішаного газу, що прокачується через трубопровід, енергетичний потенціал цього енергоносія суттєво зросте в порівнянні з чисто природним газом. Бо теплотворна властивість водню більш як в три рази перевищує по цьому параметру природний газ. В граничному ідеалі, про який скажемо нижче, існуючу газотранспортну систему взагалі можливо перетворити в транспортно-технологічний комплекс, який добуває водень і зовсім не використовує природний газ.
Конструкторська і технологічна реалізація цього замислу може здійснюватись будь-якими існуючими способами та прийомами. Тим більше, що транспортування водню газопроводами вже не є новим і реалізоване на практиці. Не кажучи вже про ВЕУ, прогресуюче використання котрих в 21 столітті постійно посилюється в розвинутих країнах. Тому, ми не зупиняємось на інших компонентах запропонованого способу функціонування газотранспортної системи.
Вважаючи, що тільки в процесі проектування таких технологій, на основі вже існуючого науково- інженерного рівня, можна виявити і визначити найбільш прийнятну схему і набір потрібних компонентів запропонованого комплексного рішення.
Одначе, необхідно приділити особливу увагу ВЕУ, які є в цьому рішенні головним фактором, без котрого весь його задум втрачає смисл.
Так от, рівень сьогоднішніх розробок ВЕУ, вже втілених в життя, такий, що є всі підстави стверджувати не тільки абсолютно гарантовану можливість здійснення запропонованого рішення, але й забезпечити при цьому значний матеріально-фінансовий ефект. Зокрема, в одній з публікацій (Интернет, ТАТА Ветрознергетика: перспектива развития в 21 веке. Статьи / возобновляємьсе источники знергии. Дата: 15 мая, 2006 г. Зимина Г.А.) повідомляється, що маючи потужність 5,5 Мвт, можна отримати 540 тон водню на добу. При цьому 5 Мвт витрачається на отримання водню і навіть на його зрідження. В місяць при такому темпі отримують 18 тисяч тон водню. Крім того, як побічний продукт виходить 10 тисяч тон кисню.
Зріджений кисень має широке застосування в виробництві і в багатьох інших сферах народного господарства. Від себе додамо, нескладний чисельний аналіз свідчить, що в нашому рішенні витрати на отримання водню будуть значно меншими, бо ця технологія створюється на вже існуючій газопровідній структурі, яка не вимагає ні зрідження водню, ні створення спеціальних та протяжних трубопроводів. Бо ВЕУ розміщуються безпосередньо поряд з існуючими газопроводами і потрібно лише забезпечити приєднання до цих газопроводів для подачі в них водню, що видобувається на об'єкті ВЕУ. Тому забезпечується висока рентабельність запропонованої технології, яка з часом буде тільки збільшуватись. Йдеться про те, що, після введення в експлуатацію першої ВЕУ, її дохідність та прибутковість будуть фінансувати створення всіх наступних ВЕУ, збільшуючи загальну рентабельність у міру збільшення кількості введених в експлуатацію ВЕУ.
Одначе викладений позитив запропонованого рішення, котрий забезпечується сучасним рівнем освоєних розробок ВЕУ, це лише дрібниця та своєрідний відправний пункт для досягнення нашим способом результату, що створює прецедент в енергетиці. Прецедент позаконкурентний по основних параметрах з усім, що в цій найважливішій сфері економіки створено на сьогоднішній день. Залишаємо в стороні більш ніж півстолітні мрії фізиків про земне сонце керованого термояду, який вже поглинув багато десятків мільярдів доларів, і котрий з'їсть в наступному півстолітті ще більші матеріально-фінансові ресурси. Нічого одначе не гарантуючи, а тільки сподіваючись, що за ці чергові піввіку вдасться наблизитись до
Зо промислового освоєння цієї енергії. Хоч в науковому середовищі є достатньо аргументованих стверджень спеціалістів про те, що вибраний путь дослідження керованого термояду є тупиковим. Все це говоримо для того, щоб, не мріючи піввіку про термоядну жарптицю, створювати сонячну термоядерну енергетику на Землі вже сьогодні. Виходячи з того, що вітрова енергія є в чистому виді трансформацією Сонячного термояду на Землі. Наша пропозиція в тому і полягає, щоб належним чином розпорядитися цим чистим та невичерпним даром Природи.
Щоб було зрозуміліше про що йдеться, звернемось до досліджень А. Болонкіна (див.
Интернет. Использование Знергии Ветра Больших Виьсот. Д. т. н. Александр Болонкин. США), котрий дослідив вітровий потенціал на висотах від одного до 14 кілометрів. Якщо ми зупинимось на нижньому рівні цього дослідження, тобто - на висоті одного кілометру, то отримаємо наступні результати.
На цій висоті вітрова енергія в порівнянні з приземним рівнем збільшується в десятки разів.
При цьому коефіцієнт стабільності вітрового навантаження на ВЕУ може перевищувати 0,8.
Дослідження А. Болонкіна не є відкриттям, бо все це було відомо і до нього. Але в даному випадку зроблено більш системний аналіз з врахуванням сучасних економічних параметрів, де головним є фактор вартості електроенергії. Так от, виходячи з передумов, встановлених А.
Болонкіним, ми в свою чергу отримуємо такі результати.
По-перше, було заявлено ряд рішень на патентування - заявки в Укрпатент Мо и2008150114 та Ме и200901932. Зокрема, ми пропонуємо висотні ВЕУ, в котрих найбільш раціонально використовуються відмічені А. Болонкіним переваги великих висот - високий потенціал вітрової енергії та її стабільність. По-друге, ми запропонували принципово нову технологію спорудження висотних ВЕУ, яка полягає в тому, що башта ВЕУ піднімається способом підрощування її знизу.
Це вітчизняний спосіб монтажу, освоєний в 1968-1973 роках при спорудженні башти телецентру в Києві. Спосіб не має аналогу в висотному будівництві, який забезпечує максимальну надійність та високу якість створення суцільнозварних конструкцій методом Патона. Ми ж, приймаючи цей спосіб, монтуємо надвисотну ВЕУ таким чином, щоб раніше змонтовані яруси
ВЕУ включались в генерування електроенергії вже в процесі будівництва башти ВЕУ, не чекаючи його завершення.
В результаті, виходячи з досліджень А. Болонкіна, в нашому рішенні надвисотної ВЕУ бо встановлено, що її потужність після завершення будівництва може становити порядку 50 мегават. Будівництво такої споруди може продовжуватись до 10 років. Наш спосіб дозволяє вже в процесі будівництва виробити трирічний об'єм електроенергії, який вираховується з повної потужності ВЕУ. А саме - це більше 1,3 млрд. квт. годин електроенергії, чистий прибуток від котрої становить більше 130 млн. 5 США. Не беремось на даному етапі співставляти цей показник з вітчизняними параметрами вартості висотного будівництва та тарифами на електроенергію. Одначе дозволяємо собі стверджувати, що представлені показники - це вагома основа вважати, що окупність ВЕУ здійсниться вже в процесі її будівництва. Після чого прибутковість її експлуатації стає настільки значною, що навряд чи які-небудь енергоносії та енергогенеруючі технології зможуть конкурувати з нею. Якщо до цього додати екологічний позитив і ряд додаткових переваг в частині економічного використання землі, усунення шумового фактору та багатьох інших позитивних властивостей, включаючи усунення негативного впливу на фауну, питання про конкуренцію з такими ВЕУ взагалі зникає.
В нашому ж випадку, не повністю навіть відмічений позитив ВЕУ значно зростає за рахунок трансформації виробленої електроенергії в водень. Тобто, замість того, щоб кожну ВЕУ вбудовувати в загальну енергосистему, що потребує колосальних фінансових та матеріальних витрат, наша газотранспортна система силою самої Природи перетворюється в більш потужну енергопостачальну структуру економіки. Мова про те, що межею цієї досконалості повинно бути становище, коли нинішня газотранспортна система буде забезпечувати енергопотреби всієї економіки тільки за рахунок водню, що на ній видобувається. Тобто, ми створюємо водневу енергетику, про котру давно йде масова говорильня, але діло практично стоїть на місці.
А що ж природний газ? Як бути з ним в цій водневій економіці?
Відповідь в 19-му столітті дав Д.І. Менделєєв, правда, він висловився щодо нафти. В тому смислі, що спалювати по-варварськи цей безцінний продукт Природи це те ж саме, що топити піч асигнаціями. Що стосується природного газу, то цей вердикт Дмитра Івановича вдвічі справедливий. Бо практично безгранична номенклатура полімерів, сировиною для виготовлення котрих є природний газ. Тому хвилюватись з цього приводу нема ніякої потреби.
Не можна не сказати про наступне.
Представлені позитиви та доцільність найскорішого здійснення запропонованого рішення не обмежується викладеними міркуваннями.
Зо Розгалужена газотранспортна система, як вже було згадано, функціонує в єдиному технологічному комплексі, в складі котрого є підземні газосховища. Працює цей комплекс в змінному режимі. В тому смислі, що в літній період потреба газозабезпечення знижується, а в зимовий час, тобто в сезон опалення, збільшується. З цими нерівномірностями споживання газу жорстко пов'язана робота підземних, газосховищ - літом вони заповнюються газом, а зимою його забирають. Літній та зимовий періоди є умовними, бо і до літнього, і до зимового сезону додається певна кількість днів весни та осені, з певним врахуванням погодних умов. Але в цілому, ця сезонність стабільна, що визначає і стабільну переорієнтацію функціонування підземних газосховищ.
Так от, маючи такий потужний і відпрацьований в своїй технологічній досконалості газотранспортний та газоакумулюючий комплекс, ми не можемо ігнорувати унікальну можливість ще більше підняти ефективність водневої енергетики, яка забезпечується запропонованим рішенням. Йдеться про те, що окрім створення періодично розташованих по трасам трубопроводів ВЕУ (з потрібним для видобутку водню обладнанням), необхідно також створювати ВЕУ безпосередньо на території підземних газосховищ і в безпосередній близькості до цих територій - якщо буде потреба виходити за межі цієї території. Добутий на цій території водень, по непротяжних підвідних гілках-трубопроводах подається до ввідних свердловин, через котрі він закачується в газосховище. Раціональність та ефективність цього технологічного заходу настільки велика, що вона дозволяє значно, можливо в конкретних ситуаціях, багаторазово збільшувати позитивність запропонованого рішення в повному його виконанні, при освоєнні та масовому розповсюдженні нашої водневої енергетики. Бо, освоєння запропонованим способом території газосховищ вирішує ту ж задачу, що і вище представлений спосіб, що здійснюється на газопровідній мережі. Але в випадку з територіями газосховищ ця задача вирішується значно компактніше та з меншими технологічними витратами. Тому, що необхідне для цього потужне компресорне обладнання вже існує на території підземного газосховища, і потрібно лише підключити до цього обладнання гілки-газопроводи, що підводять водень, добутий на ВЕУ. Варіанти розміщення ВЕУ на території або поблизу території газосховища можуть бути різними, в залежності від конкретних умов. Але головний смисл створення цих ВЕУ, разом з потрібним для видобутку водню обладнанням, один - при любій кількості таких ВЕУ максимально використовувати потенціал вже існуючого на цьому газосховищі газокомпресорного устаткування. Тому, навіть якщо потенціалу такого устаткування виявиться недостатньо, витрати на збільшення цього потенціалу будуть мінімальними.
На сам кінець. Приведений аналіз позитивності запропонованого способу зроблений на нижній межі раціональної висотності ВЕУ. Ця висота в цивільному будівництві фактично вже освоюється. Тому наш підхід зовсім не фантастичний. Тим більше, що Японія націлилась на висоту 4 кілометри. Отже, треба припиняти зойки та плач про енергоубогість та енергозалежність, і братись за діло, яке в багато разів вагоміше, ніж ми показали на нижній межі його потенціалу.
Claims (2)
1. Спосіб функціонування газотранспортної системи, який включає перекачку газу через систему трубопроводів в потрібних напрямках, з заповненням газом при потребі підземних газосховищ, який відрізняється тим, що вздовж газопроводів, в максимальному наближенні до них, періодично утворюють вітроенергетичні установки (ВЕУ), електроенергію з яких використовують для отримання водню, який закачують в труби газопроводу.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що, крім утворення ВЕУ вздовж траси газопроводів, ВЕУ утворюють безпосередньо на території або з максимальним наближенням до території підземних газосховищ, куди закачують отриманий з використанням електроенергії цих ВЕУ водень.
Priority Applications (1)
Application Number | Priority Date | Filing Date | Title |
---|---|---|---|
UAA200905936A UA99720C2 (uk) | 2009-06-10 | 2009-06-10 | Спосіб сироти функціонування газотранспортної системи |
Applications Claiming Priority (1)
Application Number | Priority Date | Filing Date | Title |
---|---|---|---|
UAA200905936A UA99720C2 (uk) | 2009-06-10 | 2009-06-10 | Спосіб сироти функціонування газотранспортної системи |
Publications (1)
Publication Number | Publication Date |
---|---|
UA99720C2 true UA99720C2 (uk) | 2012-09-25 |
Family
ID=50850570
Family Applications (1)
Application Number | Title | Priority Date | Filing Date |
---|---|---|---|
UAA200905936A UA99720C2 (uk) | 2009-06-10 | 2009-06-10 | Спосіб сироти функціонування газотранспортної системи |
Country Status (1)
Country | Link |
---|---|
UA (1) | UA99720C2 (uk) |
Cited By (1)
Publication number | Priority date | Publication date | Assignee | Title |
---|---|---|---|---|
WO2021025659A3 (ru) * | 2019-08-07 | 2021-04-01 | Александр Александрович РЕПКИН | Способ создания системы с источниками энергии водорода |
-
2009
- 2009-06-10 UA UAA200905936A patent/UA99720C2/uk unknown
Cited By (1)
Publication number | Priority date | Publication date | Assignee | Title |
---|---|---|---|---|
WO2021025659A3 (ru) * | 2019-08-07 | 2021-04-01 | Александр Александрович РЕПКИН | Способ создания системы с источниками энергии водорода |
Similar Documents
Publication | Publication Date | Title |
---|---|---|
Qiu et al. | Feasibility analysis of utilising underground hydrogen storage facilities in integrated energy system: case studies in China | |
Cheng et al. | Life-cycle energy densities and land-take requirements of various power generators: A UK perspective | |
Liu | Global energy interconnection | |
Ellabban et al. | Renewable energy resources: Current status, future prospects and their enabling technology | |
Wang et al. | An overview of ocean renewable energy in China | |
Islam et al. | Introduction to energy and sustainable development | |
Ausubel | Renewable and nuclear heresies | |
Ji et al. | Review on sustainable development of island microgrid | |
Otabek et al. | Alternative energy and its place in ensuring the energy balance of the Republic of Uzbekistan | |
Maxmut O'g'li | Renewable energy sources: advancements, challenges, and prospects | |
Mousavi Reineh et al. | Effects of the Environmental Cost of Electricity Generation, Considering the LCOE Model | |
UA99720C2 (uk) | Спосіб сироти функціонування газотранспортної системи | |
Redaputri et al. | The analysis of renewable energy management to generate electricity in lampung province Indonesia | |
Kantenbacher et al. | Renewable energy: scaling deployment in the United States and in developing economies | |
Bo et al. | Development trends and strategic research for China’s energy engineering science and technology to 2035 | |
Zhu et al. | Characteristics of China’s Energy Transformation | |
Chang | China’s Energy Technology Innovation and Industrial Development Under the “Dual Carbon” Goals | |
RU2411408C1 (ru) | Сироты способ функционирования газотранспортной системы | |
Max et al. | Energy Overview: Energy Options and Prospects for Natural Gas | |
Dai | Outlook for energy supply and demand in China | |
Abramovskiy et al. | Wind energy development policy as a type of alternative renewable energy sources | |
CN107654262A (zh) | 一种闭环式能源系统 | |
Shao et al. | Research on the Planning of Jiangsu Yancheng New Power System Demonstration Zone with New Energy Resources | |
Friedemann et al. | What Alternatives Can Replace Fossil-Fueled Electricity Generation? | |
Max et al. | Energy overview: prospects for natural gas |