UA73843C2

UA73843C2 - Nucleoside derivatives as inhibitors of rna-dependent rna viral polymerase

Info

Publication number: UA73843C2
Application number: UA2003087909A
Authority: UA
Original assignee: Merck & Co Inc
Priority date: 2001-10-25
Filing date: 2002-01-18
Publication date: 2005-09-15

Description

Опис винаходу

Даний винахід відноситься до нуклеозидних сполук і деяких їх похідних, до їх одержання та до їх 2 використання як інгібіторів РНК-залежної РНК вірусної полімерази. Сполуки даного винаходу є інгібіторами

РНК-залежної РНК вірусної реплікації, і можуть бути використані для лікування РНК-залежної РНК вірусної інфекції. Вони особливо корисні як інгібітори (НСМ) М55В полімерази вірусу гепатиту С, як інгібітори реплікації НСУ, і для лікування інфекції гепатиту С.

Інфекція вірусу гепатиту С (НСМ) є основною проблемою для здоров'я, яка приводить до хронічних 70 захворювань печінки, таких як цироз і гепатоклітинна карцинома, у значного числа інфікованих індивідуумів, число яких оцінюється як 2-1595 населення усього світу. Тільки у Сполучених Штатах діагностовано 4,5 мільйони інфікованих людей, за даними Центру Охорони Здоров'я США. Відповідно до даних Всесвітньої Організації

Здоров'я у всьому світі інфіковано більше 200 мільйонів чоловік, причому, щонайменше, від З до 4 мільйонів людей інфікується щорічно. Після інфікування близько 2095 людей позбуваються вірусу, але інші є носіями вірусу 15. НнсМ до кінця свого життя. У десяти-двадцяти відсотків хронічно інфікованих індивідуумів, вкінці кінців, розвивається цироз, що руйнує печінку, або рак печінки. Вірусне захворювання переноситься парентерально через заражену кров і продукти, які включають кров, забруднені голки або статевим шляхом і безпосередньо від інфікованих матерів або вагітних матерів їх потомству. Способи лікування НСМ інфекції, що існують у наш час, які обмежуються імунотерапією з використанням одного рекомбінантного інтерферону-А або у комбінації з нуклеозидним аналогом рибавірину, дають обмежені позитивні клінічні результати. Більш того, для НСМ не існує визнаної вакцини. Відповідно, існує нагальна потреба у вдосконалених терапевтичних агентах, які ефективно боролися б з хронічною НСМ інфекцією. Стан справ, що існує відносно лікування НСМ інфекції приведений в оглядах, приводяться посилання на наступні публікації: В. бутоск, еї а!., "Моме! арргоаспез Юю (Пе ігеаітепі ої Пераїййів С мігив іптесіоп", Апіїмігаї Спетівігу 5 СпетоїПегару, 11: 79-96 (2000); Н. Козеп, еї аї., "Нерайів с сб мігпив: сштепі ипадегвіапайтао апа ргозресів їог їШішиге (Шегаріев", Моіесціаг Меаїсіпе Тодау, 5: 393-399. (У (1999); О. Могадроиг, еї аїЇ., "Сцпепі апа емоїміпд (Пегаріев їТог Пераїйів С", Ецгореап .). бавігоепіеєго).

Нераїйої., 11:1189-1202 (1999); К. Вапепзспіадег, "Сапаїдаєте Тагдеїв їТог Нераїйів С Мігиз-Зресіїїс Апіїміга!

Тпегару", Іпіегмігоїсду, 40: 378-393 (1997); С.М. Іацег апа В.О. МУУаїКег, "Нераїйів С Мігив Іпбесіоп", М.

Епої. У. Меа., 345: 41-52 (2001); ВМ. ЮутосК, "Етегдіпуд (пегаріез ог Пераїйів С мігив іптесіоп", Етегдіпа о

Огидв, 6: 13-42 (2001); і С. Старрь, "Нага-МУоп Адмапсез Зрагк Ехсйетепі арошії Нераїййів С", Зсіеєпсе: 506-507 «ф (2001); зміст яких включений як посилання.

Були здійснені різні підходи до лікування НСУ, які включають інгібування вірусної серинпротеїнази (М5З3 со протеаза), гелікази та РНК-залежної РНК полімерази (М55В), і розробку вакцини. со

НОМ віріон є оболонковим РНК вірусом з позитивним ланцюгом, з єдиною олігонуклеотидною геномною 325 послідовністю приблизно з 9600 основ, яка кодує поліпротеїн, що складається з приблизно 3010 амінокислот. -

Білкові продукти НСМ гена складаються із структурних білків С, Е1 і Е2 та неструктурних білків М52, М5З3, М54А і М548В та М55БА і М5З5В. Вважають, що неструктурні білки (М5) забезпечують каталітичний механізм вірусної реплікації. М5З протеаза виділяє М5О5В, РНК-залежну РНК полімеразу з поліпротеїнового ланцюга. НСМ М55В « полімераза необхідна для синтезу дволанцюгової РНК з одноланцюгової вірусної РНК, що служить матрицею у З 50 циклі реплікації НСМ. Тому М558В полімеразу вважають істотним компонентом у НСМ комплексі реплікації (див. К. с Івпі, еї аїЇ.,, "Ехргеззіоп ої Нераїйів С Мігив М55В Ргоїеіп: Спагасіегігайоп ої (8 КМА Роїіутегазе Асіїмйу

Із» апа КМА Віпаїпд", Нераїйоіоду, 29: 1227-1235 (1999), і М. Гоптапп, еї аї., "Віоспетіса! апа Кіпейіс Апаїузез ої МЗ5В КМА-ЮОерепдепі КМА Роїутегазе ої (пе Нераїййів С Мігив", Мігоїоду, 249: 108-118 (1998)). Інгібування

НОМ М55В полімерази запобігає утворенню дволанцюгової НСМ РНК і тому є привабливим підходом до розробки

НеСМ-специфічних противірусних способів лікування. це. У наш час було виявлено, що нуклеозидні сполуки даного винаходу та деякі їх похідні є ефективними оз інгібіторами РНК-залежної РНК вірусної реплікації, і зокрема, НСМ реплікації. 5'-трифосфатні похідні цих нуклеозидних сполук є інгібіторами РНК-залежної РНК вірусної полімерази, і зокрема, НСМ М5З5В полімерази. бо Розглянуті нуклеозидні сполуки є їх похідними і можуть бути корисними при лікуванні РНК-залежної РНК вірусної «їз» 20 інфекції, і зокрема, НСМ інфекції.

Тому задачею даного винаходу є створення нуклеозидних сполук і деяких їх похідних, які могли б бути с» корисними як інгібітори РНК-залежної РНК вірусної полімерази, і зокрема, як інгібітори НСМ М55В полімерази.

Іншою задачею даного винаходу є створення нуклеозидних сполук і деяких їх похідних, які могли б бути корисними як інгібітори реплікації РНК-залежного РНК вірусу, і зокрема, як інгібітори реплікації вірусу гепатиту С. 25 Іншою задачею даного винаходу є створення нуклеозидних сполук і деяких їх похідних, які були б корисними

ГФ) при лікуванні РНК-залежної РНК вірусної інфекції, і зокрема, при лікуванні НСМ інфекції.

Іншою задачею даного винаходу є створення фармацевтичних композицій, що включають нуклеозидні о сполуки разом з фармацевтично прийнятним носієм.

Іншою задачею даного винаходу є створення фармацевтичних композицій, що включають нуклеозидні 60 сполуки та їх похідні для використання як інгібіторів РНК-залежної РНК вірусної полімерази, і зокрема, як інгібіторів НСМ М55В полімерази.

Іншою задачею даного винаходу є створення фармацевтичних композицій, що включають нуклеозидні сполуки та їх похідні для використання як інгібіторів РНК-залежної РНК вірусної реплікації, і зокрема, як інгібіторів НСМ реплікації. бо Іншою задачею даного винаходу є створення фармацевтичних композицій, що включають нуклеозидні сполуки та їх похідні для використання при лікуванні РНК-залежної РНК вірусної інфекції, і зокрема, при лікуванні НСМ інфекції.

Іншою задачею даного винаходу є створення фармацевтичних композицій, що включають нуклеозидні сполуки та їх похідні у комбінації з іншими агентами, активними проти РНК-залежного РНК вірусу, і зокрема, проти НСУ.

Іншою задачею даного винаходу є створення способів інгібування РНК-залежної РНК вірусної полімерази, і зокрема, інгібування НСМ М5З5В полімерази.

Іншою задачею даного винаходу є створення способів інгібування РНК-залежної РНК вірусної реплікації, і /о зокрема, інгібування НСМ реплікації.

Іншою задачею даного винаходу є створення способів лікування РНК-залежної РНК вірусної інфекції, і зокрема, лікування НСМ інфекції.

Іншою задачею даного винаходу є створення способів лікування РНК-залежної РНК вірусної інфекції у комбінації з іншими агентами, активними проти РНК-залежного РНК вірусу, і зокрема, лікування НСМ інфекції у комбінації з іншими агентами, активними проти НСУ.

Іншою задачею даного винаходу є створення нуклеозидних сполук і деяких їх похідних та їх фармацевтичних композицій для використання як ліків для інгібування РНК-залежної РНК вірусної реплікації і/або для лікування

РНК-залежної РНК вірусної інфекції, і зокрема, для інгібування НСМ реплікації і/або лікування НСМ інфекції.

Іншою задачею даного винаходу є створення для використання нуклеозидних сполук і деяких їх похідних та їх фармацевтичних композицій для одержання ліків для інгібування РНК-залежної РНК вірусної реплікації і/або лікування РНК-залежної РНК вірусної інфекції, і зокрема, для інгібування НСМ реплікації і/або лікування НСМ інфекції.

Ці та інші задачі стануть очевидними з наступного докладного опису.

Даний винахід відноситься до сполук структурної формули І зазначеної стереохімічної конфігурації: сч ве в'я о

Ко М 2 з ; і о | МВ со в в в д'

В де ій с

Ф со або їх фармацевтично прийнятних солей; де

В" являє собою С 5.4-алкеніл, Со «-алкініл або С. «-алкіл, де алкіл є незаміщеним або заміщений гідрокси, - аміно, С..4-алкокси, С..4-алкілтіо або одним-трьома атомами фтору;

В? являє собою водень, фтор, гідрокси, меркапто, С 4.4-алкокси або С../-алкіл; або ів: разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють 3-б--ленну насичену моноциклічну кільцеву систему, яка « дю необов'язково містить гетероатом, вибраний з 0, 5 і МСо -алкілу; з

ВЗ 7 кожний незалежно вибирають з групи, яка складається з водню, ціано, азидо, галогену, гідрокси, с меркапто, аміно, С..4-алкокси, Со.-алкенілу, Со.г-алкінілу і С..«-алкілу, де алкіл є незаміщеним або заміщений :з» гідрокси, аміно, С..4-алкокси, С..4-алкілтіо або одним-трьома атомами фтору;

ВЗ являє собою водень, Сі .10-алкілкарбоніл, РзОоНа, Р»ОвбНаз або РІВ ЗВУ;

ВЗ ЇВ кожний незалежно являє собою водень, метил, гідроксиметил або фторметил; -| ВЗ являє собою водень, С 1-4-алкіл, Со.4-алкініл, галоген, ціано, карбокси, С. --алкілоксикарбоніл, азидо, с аміно, С..-алкіламіно, ди(С. -алкіл)даміно, гідрокси, Сі в-алкокси, С. в-алкілтіо, С. в-алкілсульфоніл, (Сі.4-алкіл)о»-амінометил або С, -циклогетероалкіл, незаміщений або заміщений однією-двома групами, (ее) незалежно вибраними з галогену, гідрокси, аміно, С..4-алкілу і С.і.--алкокси; че ВЕ? являє собою водень, ціано, нітро, С 4.3-алкіл, МНСОМНо, СОМ "2В"2, сам в", сов", С(-МН)МН», гідрокси, С. з-алкокси, аміно, С. -алкіламіно, ди(С. л-алкіл)аміно, галоген, (1,3-оксазол-2-іл), с» (1,3-тіазол-2-іл) або (імідазол-2-іл); де алкіл є незаміщеним або заміщений однією-трьома групами, незалежно вибраними з галогену, аміно, гідрокси, карбокси і С..з3-алкокси; 279 її В"! кожний незалежно являє собою водень, гідрокси, галоген, С 4 5Х-алкокси, аміно, С..4-алкіламіно, ди(С4 4-алкіл)аміно, Сз 6-циклоалкіламіно, ди(Сз в6-циклоалкіл)аміно або Су 6-циклогетероалкіл, незаміщений або

ГФ) заміщений однією-двома групами, незалежно вибраними з галогену, гідрокси, аміно, С4.4-алкілу і С.4.,--алкокси; кю кожний В? незалежно являє собою водень або С. в-алкіл; і

ВЗ ї "б кожний незалежно являє собою гідрокси, ОСН. оСНоЗС(О)С 4 д-алкіл, ОСНЬОС(С-О)0О 4 -алкіл, во МноенМесо»оМе, ОСН(С. -алкіл/О(С-О) С. у-алкіл, й тату тісна исн» яхту віснанснь

Оо(сндаСНа або ОСО(СНномаСНЬ за умови, що якщо В являє собою Д -метил і ВЕ являє собою водень, або В." являє собою Д -метил і в! б5 являє собою водень, К 2 і ВЗ являють собою о, -гідрокси, КЗ являє собою аміно і К 5, КЄ, В", 818! являють собою водень, тоді Е? не являє собою ціано або СОМН».

Сполуки формули І можна використовувати як інгібітори РНК-залежної РНК вірусної полімерази, і зокрема,

НОСМ М55В полімерази. Вони також є інгібіторами РНК-залежної РНК вірусної реплікації, і зокрема, НСМ реплікації, і їх можна використовувати для лікування РНК-залежної РНК вірусної інфекції, і зокрема, для лікування НСМ інфекції.

Крім того, в обсяг даного винаходу включені фармацевтичні композиції, які містять зазначені сполуки, взяті як окремо, так і у комбінації з іншими агентами, активними проти РНК-залежних РНК вірусів, і зокрема, проти НСМУ, а також способи інгібування РНК-залежної РНК вірусної реплікації і для лікування РНК-залежної РНК вірусної інфекції. 70 Даний винахід відноситься до сполук структурної формули І зазначеної стереохімічної конфігурації: во в'я

Ше 5 о по М Ж " в) М в в". до

Сава ві ве (; або їх фармацевтично прийнятних солей; де

В" являє собою С 5.4-алкеніл, Со.-алкініл або С. 4-алкіл, де алкіл є незаміщеним або заміщений гідрокси, аміно, С..4-алкокси, С..4-алкілтіо або одним-трьома атомами фтору;

В? являє собою водень, фтор, гідрокси, меркапто, С 4.4-алкокси або С../-алкіл; або ів: разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють 3-б--ленну насичену моноциклічну кільцеву систему, яка сч необов'язково містить гетероатом, вибраний з 0, 5 і МСод-алкілу; о

ВЗ ї К7 кожний незалежно вибирають з групи, яка складається з водню, ціано, азидо, галогену, гідрокси, меркапто, аміно, С..4-алкокси, Со.-алкенілу, Со.г-алкінілу і С..«-алкілу, де алкіл є незаміщеним або заміщений гідрокси, аміно, С..4-алкокси, С..4-алкілтіо або одним-трьома атомами фтору; со

В являє собою водень, Сі. 10-алкілкарбоніл, РзОзНа, Р»ОвбНаз або РІВ ЗВУ; 25 В" кожний незалежно являє собою водень, метил, гідроксиметил або фторметил; в

ВЗ являє собою водень, С 1-4-алкіл, Со -алкініл, галоген, ціано, карбокси, С..4-алкілоксикарбоніл, азидо, (ее) аміно, С..-алкіламіно, ди(С. -алкіл)даміно, гідрокси, Сі в-алкокси, С. в-алкілтіо, С. в-алкілсульфоніл, (Сі.4-алкіл)о»-амінометил або С, -циклогетероалкіл, незаміщений або заміщений однією-двома групами, о незалежно вибраними з галогену, гідрокси, аміно, С..4-алкілу і С.4.,--алкокси; -

В? являє собою водень, ціано, нітро, С 4.3-алкіл, МНСОМН»о, СОМ" ?в"?, СМ в, СО", С(-МНМН», гідрокси, С. з-алкокси, аміно, С. -алкіламіно, ди(С. л-алкіл)аміно, галоген, (1,3-оксазол-2-іл), (1,3-тіазол-2-іл) або (імідазол-2-іл); де алкіл є незаміщеним або заміщений однією-трьома групами, незалежно « вибраними з галогену, аміно, гідрокси, карбокси і С..з3-алкокси; 279 її В"! кожний незалежно являє собою водень, гідрокси, галоген, С 4 5Х-алкокси, аміно, С..4-алкіламіно, о) с ди(С.4-алкіл)аміно, Сз.6-циклоалкіламіно, ди(Сз. 6є-циклоалкіл)аміно або С), 6-циклогетероалкіл, незаміщений або "» заміщений однією-двома групами, незалежно вибраними з галогену, гідрокси, аміно, С4.4-алкілу і С.4.,--алкокси; " кожний В? незалежно являє собою водень або С. в-алкіл; і

ВЗ її в' кожний незалежно являє собою гідрокси, /-ОСН оСНоЗО(О) С д-алкіл, - 15 ОоСНО.О(С-0)ОС, /-алкіл МнНСМеСО оМе, ОСН(С. 4-алкіл)уО(С-0) С. «-алкіл, о й тету твіснунсн» ях тоттртвісно сн» со О(СНо)всСН» або осо(сннаСнь о, 1» 50 за умови, що якщо В являє собою Д -метил і В" являє собою водень або В 7 являє собою Д -метил і в! являє собою водень, В 2 і ВЗ являють собою «о, -гідрокси, ВО являє собою аміно і 25, 29, в", 88" являють с» собою водень, тоді КЕ? не являє собою ціано або СОМН».

Сполуки формули І можна використовувати як інгібітори РНК-залежної РНК вірусної полімерази. Вони також є інгібіторами РНК-залежної РНК вірусної реплікації і їх можна використовувати для лікування РНК-залежної РНК 25 вірусної інфекції.

ГФ) В одному з варіантів сполуки структурної формули | є сполуками структурної формули ІІ: юю д? д'є йо бо - її во-ї о М" о яв б5 (І або їх фармацевтично прийнятною сіллю; де

ВЕ! являє собою С 4.з-алкіл, де алкіл необов'язково заміщений гідрокси, аміно, С 4.з3-алкокси, С. .з-алкілтіо або одним-трьома атомами фтору;

В? являє собою гідрокси, фтор або С. .з-алкокси;

ЕЗ являє собою водень, галоген, гідрокси, аміно або С. .з-алкокси;

ВЗ являє собою водень, РазОвНа, РоОвНа або РОзЗН»;

ЕЗ являє собою водень, аміно або С. л-алкіламіно; 70 ВЕ? являє собою водень, ціано, метил, галоген або СОМН»; і "9 ї В кожний незалежно являє собою водень, галоген, гідрокси, аміно, С 4А-алкіламіно, ди(сС, /-алкіл)аміно або С» 6-циклоалкіламіно; за умови, що якщо ВК! являє собою р -метил, К2 і ВЗ являють собою о, -гідрокси, В" являє собою аміно і В, В 818" являють собою водень, тоді КЕ? не являє собою ціано або СОМН».

У другому варіанті сполуки структурної формули І являють собою сполуки структурної формули ІЇ, де:

В" являє собою метил, фторметил, гідроксиметил, дифторметил, трифторметил або амінометил;

В? являє собою гідрокси, фтор або метокси;

ВЗ являє собою водень, фтор, гідрокси, аміно або метокси; 2? являє собою водень або РаОзНу;

ЕЗ являє собою водень або аміно;

Е? являє собою водень, ціано, метил, галоген або СОМН»; і

В! В" кожний незалежно являє собою водень, фтор, гідрокси або аміно; за умови, що якщо ВК! являє собою р -метил, К2 і ВЗ являють собою о, -гідрокси, КО являє собою аміно КУ, В СМ 29. 818" являють собою водень, тоді КЗ не являє собою ціано або СОМН». о

Ілюстративними, але не обмежувальними прикладами сполук даного винаходу структурної формули І, які можна використовувати як інгібітори РНК-залежної РНК вірусної полімерази, є наступні: 4-аміно-7-(2-С-метил-др. -О-арабінофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин, 4-аміно-7-(2-С-метил-д. -Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, о 4-метиламіно-7-(2-С-метил-р -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, чЕ 4-диметиламіно-7-(2-С-метил-р. -О-рибофуранозил)-7 Н-піроло|2,3-4|піримідин, со 4-циклопропіламіно-7-(2-С-метил-дД. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, 4-аміно-7-(2-С-вініл-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, со 4-аміно-7-(2-С-гідроксиметил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, ча 4-аміно-7-(2-С-фторметил-рд -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, 4-аміно-5-метил-7-(2-С-метил-р -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин, 4-аміно-7-(2-С-метил-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин-5-карбонова кислота, « 4-аміно-5-бром-7-(2-С-метил-д. -Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, 4-аміно-5-хлор-7-(2-С-метил-р. -Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, ші с 4-аміно-5-фтор-7-(2-С-метил-р. -Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, "» 2,4-діаміно-7-(2-С-метил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, " 2-аміно-7-(2-С-метил-д. -Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, 2-аміно-4-циклопропіламіно-7-(2-С-метил- д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, -1 395 2-аміно-7-(2-С-метил-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин-4(ЗН)-он, 4-аміно-7-(2-С-етил-Др. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин, о 4-аміно-7-(2-С,2-О-диметил-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, со 7-(2-С-метил-рд. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-4(ЗН)-он, 2-аміно-5-метил-7-(2-С,2-О-диметил-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-4(ЗН)-он, шк 4-аміно-7-(3-дезокси-2-С-метил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, сю 4-аміно-7-(3-дезокси-2-С-метил-р. -О-арабінофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, 4-аміно-2-фтор-7-(2-С-метил-р -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, 4-аміно-7-(3-С-метил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин, оо 4-аміно-7-(3-С-метил-дД. -О-ксилофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин,

Ф! 4-аміно-7-(2,4-ди-С-метил-р -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-д|піримідин і 4-аміно-7-(3-дезокси-3-фтор-2-С-метил- Д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|)піримідин о та відповідні 5''трифосфати; або їх фармацевтично прийнятні солі. 60 Додатковими ілюстраціями даного винаходу є сполуки, вибрані з групи, яка складається з: 4-аміно-7-(2-С-метил-др. -О-арабінофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-7-(2-С-метил-др. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-7-(2-С-фторметил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, ве 4-аміно-5-метил-7-(2-С-метил-д -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-5-бром-7-(2-С-метил-рд. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину,

4-аміно-5-хлор-7-(2-С-метил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-5-фтор-7-(2-С-метил-др. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4Іпіримідину і 4-аміно-7-(2-С,2-О-диметил- р -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину та відповідних 5'-трифосфатів; або їх фармацевтично прийнятних солей.

В одному втіленні даного винаходу нуклеозидні сполуки можна використовувати як інгібітори позитивносмислової одноланцюгової РНК-залежної РНК вірусної полімерази, інгібітори позитивносмислової одноланцюгової РНК-залежної РНК вірусної реплікації і/або для лікування позитивносмислової одноланцюгової 70. РНК-залежної РНК вірусної інфекції. У класі цього втілення позитивносмисловий одноланцюговий РНК-залежний

РНК вірус є Ріамімігідае вірусом або Рісогпамігідае вірусом. У підкласі цього класу Рісогпамігідае вірус є риновірусом, поліовірусом або вірусом гепатиту А. У другому підкласі цього класу Ріамімігідае вірус вибирають з групи, яка складається з вірусу гепатиту С, вірусу жовтої лихоманки, вірусу Денге, вірусу Західного Нілу, вірусу японського енцефаліту, вірусу Банзі та вірусу коров'ячої вірусної діареї (ВМОМ). У підгрупі цього 75 підкласу Ріамімігідаєе вірус є вірусом гепатиту С.

Інший аспект даного винаходу відноситься до способу інгібування РНК-залежної РНК вірусної полімерази, до способу інгібування РНК-залежної РНК вірусної реплікації і/або до способу лікування РНК-залежної РНК вірусної інфекції у ссавців, які потребують цього, що включає введення ссавцю терапевтично ефективної кількості сполуки структурної формули |.

В одному втіленні цього аспекту даного винаходу РНК-залежна РНК вірусна ополімераза є позитивносмисловою одноланцюговою РНК-залежною РНК вірусною полімеразою. У класі цього втілення позитивносмислова одноланцюгова РНК-залежна РНК вірусна полімераза є Ріамімігідае вірусною полімеразою або Рісогпамігідае вірусною полімеразою. У підкласі цього класу Рісогпамігідае вірусна полімераза є риновірусною полімеразою, поліовірусною полімеразою або полімеразою вірусу гепатиту А. У другому підкласі СМ

Цього класу Ріамімігідае вірусну полімеразу вибирають з групи, яка складається з полімерази вірусу гепатиту о

С, полімерази вірусу жовтої лихоманки, полімерази вірусу Денге, полімерази вірусу Західного Нілу, полімерази вірусу японського енцефаліту, полімерази вірусу Банзі та полімерази вірусу коров'ячої вірусної діареї (ВМОМ).

У підгрупі цього підкласу Ріамімігідае вірусна полімераза є полімеразою вірусу гепатиту С

У другому втіленні цього аспекту даного винаходу РНК-залежна РНК вірусна реплікація є со позитивносмисловою одноланцюговою РНК-залежною РНК вірусною реплікацією. У класі цього втілення позитивносмислова одноланцюгова РНК-залежна РНК вірусна реплікація є Ріамімігідае вірусною реплікацією або З

Рісогпамігідае вірусною реплікацією. У підкласі цього класу Рісогпамігідае вірусна реплікація є риновірусною (се) реплікацією, поліовірусною реплікацією або реплікацією вірусу гепатиту А. У другому підкласі цього класу

Ріамімігідае вірусну реплікацію вибирають з групи, яка складається з реплікації вірусу гепатиту С, реплікації о вірусу жовтої лихоманки, реплікації вірусу Денге, реплікації вірусу Західного Нілу, реплікації вірусу їч- японського енцефаліту, реплікації вірусу Банзі та реплікації вірусу коров'ячої вірусної діареї. У підгрупі цього підкласу Ріамімігідае вірусна реплікація є реплікацією вірусу гепатиту С.

У третьому втіленні цього аспекту даного винаходу РНкК-залежна РНК вірусна інфекція є « позитивносмисловою одноланцюговою РНК-залежною РНК вірусною інфекцією. У класі цього втілення позитивносмислова одноланцюгова РНК-залежна РНК вірусна інфекція є Ріамімігідае вірусною інфекцією або - с Рісогпамігідае вірусною інфекцією. У підкласі цього класу Рісогпамігідаеє вірусна інфекція є риновірусною а інфекцією, поліовірусною інфекцією або інфекцією вірусу гепатиту А. У другому підкласі цього класу "» Ріамімігідає вірусну інфекцію вибирають з групи, яка складається з інфекції вірусу гепатиту С, інфекції вірусу жовтої лихоманки, інфекції вірусу Денге, інфекції вірусу Західного Нілу, інфекції вірусу японського енцефаліту, інфекції вірусу Банзі та інфекції вірусу коров'ячої вірусної діареї. У підгрупі цього підкласу -і Ніамімігідае вірусна інфекція є інфекцією вірусу гепатиту С. о У тексті заявки, що розглядається, наступні терміни мають зазначені далі значення:

Вказані вище алкільні групи включають алкільні групи зазначеної довжини у лінійній або розгалуженій (ее) конфігурації. Прикладами таких алкільних груп є метил, етил, пропіл, ізопропіл, бутил, фтор-бутил, їз 50 трет-бутил, пентил, ізопентил, гексил, ізогексил і т.п.

Термін "алкеніл" означає нерозгалужений або розгалужений алкеновий ланцюг, що містить від двох до шести сю атомів вуглецю або будь-яке число у цьому інтервалі (наприклад, етеніл, пропеніл, бутеніл, пентеніл і т.д.).

Термін "алкініл" означає нерозгалужений або розгалужений алкіновий ланцюг, що містить від двох до шести атомів вуглецю або будь-яке число у цьому інтервалі (наприклад, етиніл, пропініл, бутиніл, пентиніл і т.д.).

Термін "циклоалкіл" означає циклічні алканові кільця, які містять від трьох до восьми атомів вуглецю або будь-яке число у цьому інтервалі (тобто циклопропіл, о циклобутил, циклопентил, циклогексил, циюіогептил або циклооктил). іме) Термін "циклогетероалкіл" включає неароматичні гетероцикли, які містять один або два гетероатоми, вибрані з атомів азоту, кисню і сірки. Приклади 4-6--ленних циклогетероалкілів включають азетидиніл, піролідиніл, 60о піперидиніл, морфолініл, тіаморфолініл, імідазолідиніл, тетрагідрофураніл, тетрагідропіраніл, тетрагідротіофеніл, піперазиніл і т.п.

Термін "алкокси" відноситься до нерозгалуженого або розгалуженого ланцюга алкоксидів, що містить зазначену кількість атомів вуглецю (наприклад, С.-.4-алкокси) або будь-яке число у зазначеному інтервалі (тобто метокси (Мео-), етокси, ізопропокси і т.д.1. 6Е Термін "алкілтіо" відноситься до нерозгалуженого або розгалуженого ланцюга алкілсульфідів, що містить зазначене число атомів вуглецю (наприклад, С..4-алкілтіо) або будь-яке число у зазначеному інтервалі (тобто метилтіо (Мевз-), етилтіо, ізопропілтіо і т.д.|.

Термін "алкіламіно" відноситься до нерозгалужених або розгалужених алкіламінів, які містять зазначене число атомів вуглецю (наприклад, С..4-алкіламіно) або будь-яке число у зазначеному інтервалі (тобто метиламіно, етиламіно, ізопропіламіно, трет-бутиламіно і т.д.|.

Термін "алкілсульфоніл" відноситься до нерозгалужених або розгалужених алкілсульфонів, які містять зазначене число атомів вуглецю (наприклад, С..6-алкілсульфоніл) або будь-яке число у зазначеному інтервалі (тобто метилсульфоніл (Мезо»5-), етил сул ьфоніл, ізопропілсульфоніл і т.д.|.

Термін "алкілоксикарбоніл" відноситься до складних ефірів з нерозгалуженим або розгалуженим ланцюгом /о похідного карбонової кислоти даного винаходу, що містить зазначене число атомів вуглецю (наприклад,

С..-алкілоксикарбоніл) або будь-яке число у зазначеному інтервалі (тобто метилоксикарбоніл (МЕОСО-), етилоксикарбоніл або бутилоксикарбонілі.

Термін "арил" включає як феніл, нафтил, так і піридил. Арильна група необов'язково заміщена однією-трьома групами, незалежно вибраними з С..4-алкілу, галогену, ціано, нітро, трифторметилу, С..4-алкокси і С. 4-алкілтіо. 15 Термін "галоген" включає атоми галогенів: фтору, хлору, брому та йоду.

Термін "заміщений" включає множинний ступінь заміщення зазначеними замісниками. Коли розкрита або заявлена велика кількість груп, які заміщають, заміщена сполука може бути незалежно заміщена одним або більше з розкритих або заявлених груп замісників, по одному або декілька.

Термін "5'-трифосфат" відноситься до похідного 5-гідроксильної групи складного ефіру трифосфорної 20 Кислоти групи нуклеозидних сполук даного винаходу, які мають наступну загальну структурну формулу 1: дон

Іо) о (8) щи щи ДИ; нотатоалато го ра он он он о мс см ді до о в в" вне - Ту со де БВ!-К"! мають зазначені вище значення. Передбачається, що сполуки даного винаходу включають «Її фармацевтично прийнятні солі трифосфатного складного ефіру, а також фармацевтично прийнятні солі похідних 5-монофосфатних і 5 -дифосфатних складних ефірів структурних формул ІМ і М, відповідно, со де в'я со о

ТТ ви Б рч- нолзо й ие в Фе и МЕ а во « іх я від: - с (М . и? дз в'о о о

ЦІ Ії в М

Р. Р.О НА- -і ногатогіто 2 он оно Мед" г) в ве ді 1 со з 2 й

В ь м сю» Термін "5-(5-ацил-2-тіоетил)уфосфат" або "ЗАТЕ" відноситься до похідних складних моно- або діефірів похідних 5'-«монофосфатнуклеозидів даного винаходу структурних формул МІ і МІЇ, відповідно, а також до фармацевтично прийнятних солей складних моноефірів, пе до о о Стіч, 8 в Й ко тр зт улто | ри ц он о їв о В" во 60 4 1 в В вв (МІ б5 в? д'я (в)

ІЙ в и М шо о о зм тд" о у В" во вт В! р: в я? (9) то ста (МІР

Термін "композиція" у виразі "фармацевтична композиція" включає активний інгредієнт (інгредієнти) та інертний інгредієнт (інгредієнти), що складає носій, а також будь-який продукт, який утворений безпосередньо або опосередковано у результаті комбінування, комплексоутворення або агрегації будь-яких двох або більше інгредієнтів, або у результаті розпаду одного або більше інгредієнтів, або у результаті інших типів реакцій т або взаємодій одного або більше інгредієнтів. Відповідно, фармацевтичні композиції даного винаходу включають будь-які композиції, одержані у результаті змішування сполуки даного винаходу і фармацевтично прийнятного носія.

Терміни "прийом" і "введення" сполуки потрібно розуміти як забезпечення сполукою даного винаходу або пролікарською формою сполуки індивідуума, який потребує цього.

Інший аспект даного винаходу відноситься до способу інгібування НСМ М5З5В полімерази, інгібування НСМ реплікації або лікування НСМ інфекції сполукою даного винаходу у комбінації з одним або більше агентів, які можна використовувати для лікування НСМ інфекції. Такі агенти, активні проти НСМУ, включають (але цим не обмежуються) рибавірин, левовірин, вірамідин, тимозин альфа-1, інтерферон-А, пегільований інтерферон-А (пегінтерферон-А), комбінацію інтерферону-А і рибавірину, комбінацію пегінтерферону-А і рибавірину, сч комбінацію інтерферону-А і левовірину та комбінацію пегінтерферону-А і левовірину. Інтерферон-о включає (але (3 цим не обмежується) рекомбінантний інтерферон- 5 2а (такий як Коїегоп інтерферон, доступний від

Нойтапп-ІакКоспе, МийШеу, МУ), пегільований інтерферон-о, 2а (Редазувтм), інтерферон-о, 25 (такий як Іпігоп-А інтерферон, доступний від Зспегіпд Согр., Кепім'огй, Му) пегільований інтерферон-о 265 (Реадіпігоптм), со зо рекомбінантний консенсусний інтерферон (такий, як інтерферон аїІрпасоп-1) і очищений продукт інтерферону-А.

Рекомбінантний консенсусний інтерферон Атодеп має торгову марку Іпїегдеп?. Левовірин являє собою в

І -енантіомер рибавірину, який демонструє імуномодуляторну активність, аналогічну рибавірину. Вірамідин являє со собою аналог рибавірину, розкритий у МУО01/60379 (правонаступник ІСМ РНагтасеціїса!Із). Відповідно до способу даного винаходу окремі компоненти комбінації можна вводити окремо у різні моменти часу протягом курсу Ше

Зз5 лікування або одночасно у розділеній або єдиній комбінованій формі. Тому даний винахід потрібно розуміти як ч- такий, що включає всі такі схеми одночасного лікування, або лікування, що чергується, і термін "введення" потрібно інтерпретувати відповідним чином. Необхідно враховувати, що обсяг комбінацій сполук даного винаходу з іншими агентами, які можна використовувати для НСМ інфекції, включає в принципі будь-яку комбінацію з будь-якою фармацевтичною композицією для лікування НСМ інфекції. Коли сполуку даного « винаходу або її фармацевтично прийнятну сіль використовують у комбінації з другим терапевтичним агентом, шщ с активним проти НСУ, доза кожної із сполук може бути однаковою або відрізнятися від дози у тому випадку, коли . цю сполуку використовують окремо. «» Для лікування НСМ інфекції сполуки даного винаходу можна також вводити у комбінації з агентом, який є інгібітором НСМ М5З серинпротеази. НСМ М5З серинпротеаза є основним вірусним ферментом, і було показано,

Що вона є чудовою мішенню для інгібування НСМ реплікації. Інгібітори НСМ МЗЗ протеази, як на субстраті, так і -і без субстрату, розкриті в МО 98/22496, УМО 98/46630, УМО 99/07733, МО 99/07734, МО 99/38888, МО 99/50230,

МО 99/64442, МО 00/09543, МО 00/59929 і 58-2337262. НСМ М53З протеаза, як мішень для розробки інгібіторів о НОМ реплікації і для лікування НСМ інфекції, обговорена у В.МУ. ЮОутосК, "Етегаіпуд (Пегаріеєз Тог Пераййіз С

Го) мігив іптесіоп", Єтегдіпд ЮОгидв, 6: 13-42 (2001).

Рибавірин, левовірин та вірамідин можуть виявляти свою анти-НСМ дію, модулюючи внутрішньоклітинний т- об'єм гуаніннуклеотидів за рахунок інгібування внутрішньоклітинного ферменту інозинмонофосфатдегідрогенази се» (ІМРОН). ІМРОН є ферментом, який обмежує швидкість у біосинтетичній схемі біосинтезу гуаніннуклеотиду де помо. Рибавірин легко фосфорилюється внутрішньоклітинно, і монофосфатне похідне є інгібітором ІМРОН. Таким чином, інгібування ІМРОН являє собою ще одну придатну мішень для виявлення інгібіторів НСМ реплікації. Тому сполуки даного винаходу можна також вводити у комбінації з інгібітором ІМРОН, таким як МХ-497, що розкритий у

МО 97/41211 ії МО 01/00622 (правонаступник Мегіех); ще одним ІМРОН інгібітором, таким як той, що розкритий у

Ф) МО 00/25780 (правонаступник ВгізіоІ-Муеге Зацірб); або з мікофенолатмофетилом (тусорпепоїа(е тогеїії) (див. ко А.С. АїЇїзоп апа Е.М. Ецдиі, Адепів Асііоп. 44 (Зиррі.): 165 (1993)).

Для лікування НСМ інфекції сполуки даного винаходу можна також вводити у комбінації з противірусним бо агентом амантадином (1-аміноадамантан) докладний опис цього агента див.: 3). Кіггеспрацт, Апаї. Ргойез Югод

БибБвг. 12: 1-36 (1983)).

Термін "фармацевтично прийнятний" має на увазі, що носій, розріджувач або ексципієнт повинен бути сумісним з іншими інгредієнтами композиції та не повинен здійснювати шкідливого впливу на реципієнта.

В обсяг даного винаходу включені також фармацевтичні композиції, які включають нуклеозидні сполуки та їх бв похідні разом з фармацевтично прийнятним носієм. Іншим прикладом даного винаходу є фармацевтична композиція, одержана у результаті комбінації будь-якої з описаних вище сполук і фармацевтично прийнятного носія. Іншою ілюстрацією винаходу є спосіб одержання фармацевтичної композиції, що включає комбінування будь-якої з описаних вище сполук і фармацевтично прийнятного носія.

В обсяг даного винаходу включені також фармацевтичні композиції, придатні для інгібування РНК-залежної

РНК вірусної полімерази, зокрема, НСМ М55В полімерази, які містять ефективну кількість сполуки даного винаходу та фармацевтично прийнятний носій. Фармацевтичні композиції, придатні для лікування РНК-залежної

РНК вірусної інфекції, зокрема, НСМ інфекції, також включені в обсяг даного винаходу, також як і спосіб інгібування РНК-залежної РНК вірусної полімерази, зокрема, НСМ М55В полімерази, і спосіб інгібування

РНК-залежної вірусної реплікації і зокрема, НСМ реплікації. Крім того, даний винахід відноситься до 7/0 фармацевтичної композиції, яка включає терапевтично ефективну кількість сполуки даного винаходу у комбінації з терапевтично ефективною кількістю іншого агента, активного проти РНК-залежного РНК вірусу, і зокрема, проти НСУ. Агенти, активні проти НСУ, включають (але цим не обмежуються) рибавірин, левовірин, вірамідин, тимозин альфа-1, інгібітор НСМ М53 серинпротеази, інтерферон-А, пегільований інтерферон-А (пегінтерферон-о, ), комбінацію інтерферону-А і рибавірину, комбінацію пегінтерферону-А і рибавірину, комбінацію інтерферону-А 75 і левовірину і комбінацію пегінтерферону-о і левовірину. Інтерферон-а включає (але цим не обмежується) рекомбінантний інтерферон-о 2а (такий як Коїегоп інтерферон, доступний від Нойтапп-І акоспе, МийШеу, МУ), інтерферон-о 25 (такий як Іпігоп-А інтерферон, доступний від 5спегіпа Согр., Кепім'огій, МУ), консенсусний інтерферон і очищений продукт інтерферону-о . Обговорення рибавірину та його активності проти НСМ див.:

У.О. Зашйпаеге апа 5.А. КаурисК, "Іповіпе Мопорпозріпайїе ЮОепуадгодепазе: Сопвзідегайоп ої Зігисіиге, Кіпейісв, апа Тпегареціїс Рогепіа!", Апп. Кер. Мед. Спет., 35: 201-210 (2000).

В іншому аспекті даного винаходу запропоноване використання нуклеозидних сполук і їх похідних та їх фармацевтичних композицій для виготовлення ліків для інгібування РНК-залежної РНК вірусної реплікації, зокрема, НСМ реплікації, і/або для лікування РНК-залежної РНК вірусної інфекції, зокрема, НСМ інфекції. Ще в одному аспекті даного винаходу нуклеозидні сполуки, їх похідні та їх фармацевтичні композиції запропоновані СМ як ліки для інгібування РНК-залежної РНК вірусної реплікації, зокрема, НСМ реплікації, і/або для лікування о

РНЕ-залежної РНК вірусної інфекції, зокрема, НСМ інфекції.

Фармацевтичні композиції даного винаходу включають сполуку структурної формули І як активний інгредієнт або її фармацевтично прийнятну сіль і можуть також містити фармацевтично прийнятний носій і необов'язково інші терапевтичні інгредієнти. со

Композиції винаходу включають композиції для перорального, ректального введення, зовнішнього « застосування, парентерального (включаючи підшкірне, внутрішньом'язове і внутрішньовенне), окулярного (очного), легеневого (через ніс або за допомогою інгаляції) або назального введення, хоча найбільш придатний г) у даному випадку спосіб буде залежати від характеру і тяжкості стану, який підлягає лікуванню, та від природи со активного інгредієнта. Вони звичайно можуть бути представлені в одиничній (стандартній) дозованій формі і приготовані будь-яким з відомих фахівцям-фармацевтам способів. -

На практиці сполуки структурної формули | можна комбінувати як активний інгредієнт в однорідній суміші з фармацевтичним носієм, використовуючи звичайну фармацевтичну методику змішування. Носій може приймати велику кількість різних форм в залежності від потрібної для введення форми препарату, наприклад, « перорального або парентерального (включаючи внутрішньовенне). При готуванні композицій для пероральних дозованих форм можна використовувати будь-яке звичайне фармацевтичне середовище, таке як, наприклад, т с вода, гліколі, олії, спирти, смакові агенти, консерванти, барвники і т.п. у випадку рідких препаратів для ч перорального введення, наприклад, суспензій, еліксирів і розчинів; або носії, такі як крохмалі, цукри, » мікрокристалічна целюлоза, розріджувачі, гранулюючі агенти, змащувальні агенти, в'яжучі речовини, розпушувачі і т.п. у випадку твердих препаратів для перорального введення, таких як, наприклад, порошки, тверді і м'які капсули і таблетки, причому тверді препарати для перорального введення є більш переважними, ніж рідкі - препарати. с Завдяки простоті введення, таблетки і капсули є найбільш зручними дозованими стандартними одиничними формами для перорального введення, причому у цьому випадку звичайно використовують тверді фармацевтичні со носії. За бажанням на таблетки може бути нанесене покриття з використанням стандартної водної або безводної їз 50 методики. Такі композиції і препарати повинні містити, щонайменше, 0,195 активної сполуки. Природно, відсоток активної сполуки у цих композиціях може варіюватися і звичайно може бути в інтервалі від близько 2 до близько с» бОмас. 96 на одиницю. Кількість активної сполуки у таких терапевтично придатних композиціях повинна бути такою, щоб досягалася величина ефективної дози. Активні сполуки можна також вводити інтраназально, наприклад, у формі рідких крапель або спреїв. 22 Таблетки, пілюлі, капсули і т.п. можуть також містити в'яжучу речовину, таку як трагакантова камедь, о акація, кукурудзяний крохмаль або желатин; такі ексципієнти, як дикальційфосфат; розпушувальний агент, такий як кукурудзяний крохмаль, картопляний крохмаль, альгінова кислота; змащувальний агент, такий як стеарат ко магнію; і агент, що підсолоджує, такий як сахароза, лактоза або сахарин. Коли одинична доза приготована у формі капсули, вона може містити, крім матеріалів зазначеного вище типу, рідкий носій, такий як жирна олія. 60 Різні інші матеріали можуть бути присутнім у вигляді покриттів або для модифікації фізичної форми дозованої одиниці. Наприклад, таблетки можуть бути покриті шелаком, цукром або тим і іншим разом. Сироп або еліксир можуть містити на додаток до активного інгредієнта сахарозу як агент, що підсолоджує, метил- і пропілпарабени як консерванти, барвники і смакові агенти, такі як вишневий або апельсиновий аромат.

Сполуки структурної формули | можна також вводити парентерально. Розчини або суспензії цих активних б5 сполук можна приготувати у воді відповідним чином змішаній з поверхнево-активною речовиною, такою як гідроксипропілцделюлоза. Дисперсії можна також приготувати у гліцерині, рідкому поліетиленгліколі та в їх сумішах в оліях. У звичайних умовах збереження і використання ці препарати містять консервант для запобігання росту мікроорганізмів.

Фармацевтичні форми, придатні для використання у вигляді ін'єкцій, включають стерильні водні розчини або дисперсії і стерильні порошки для готування стерильних розчинів або дисперсій для ін'єкцій безпосередньо перед використанням. В усіх випадках форма повинна бути стерильною і повинна бути рідкою, щоб її можна було легко вводити через шприц. Вона повинна бути стабільною в умовах готування та збереження і повинна бути захищена від забруднень, які викликаються діями мікроорганізмів, таких як бактерії і грибки. Носієм може бути розчинник або дисперсійне середовище, які містять, наприклад, воду, етанол, поліол (наприклад, гліцерин, 7/0 пропіленгліколь та рідкий поліетиленгліколь), їх придатні суміші та рослинні олії.

Будь-який придатний спосіб введення можна використовувати для забезпечення ссавця, особливо людини, ефективною дозою сполуки даного винаходу. Наприклад, можна використовувати пероральний, ректальний, зовнішній, парентеральний, окулярний, легеневий, назальний і т.п. способи.

Дозовані форми включають таблетки, пастилки, дисперсії, суспензії, розчини, капсули, креми, мазі, /5 аерозолі і т.п. Переважно сполуки структурної формули | вводити перорально.

Для перорального введення людям інтервал доз складає від 0,01 до 100Омг/кг маси тіла у роздільних дозах.

В одному втіленні інтервал доз складає від 0,1 до 1ООмг/кг маси тіла у роздільних дозах. В іншому втіленні інтервал доз складає від 0,5 до 20мг/кг маси тіла у роздільних дозах. Для перорального введення композиції, переважно, готують у формі таблеток або капсул, що містять від 1,0 до 100Омг активного інгредієнта, зокрема, 201, 5, 10, 15, 20, 25, 50, 75, 100, 150, 200, 250, 300, 400, 500, 600, 750, 800, 900 і 1000мг активного інгредієнта для симптоматичного підбору дози для пацієнта, який підлягає лікуванню.

Використовувана ефективна доза активного інгредієнта може змінюватися в залежності від конкретно використовуваної сполуки, способу введення, стану, що підлягає лікуванню, і тяжкості стану, що підлягає лікуванню. Такі дози легко може визначити фахівець у даній області. Таку схему прийому доз можна підібрати, сч об щоб забезпечити оптимальну терапевтичну реакцію.

Сполуки даного винаходу містять один або більше асиметричних центрів, і тому можуть існувати у вигляді і) рацематів або рацемічних сумішей, окремих енантіомерів, сумішей діастереоіїзомерів і окремих діастереоіїзомерів. Мається на увазі що даний винахід включає нуклеозидні сполуки, які мають В -О-стереохімічну конфігурацію п'ятичленного фуранозного кільця, як представлено структурною формулою далі, со зо тобто нуклеозидні сполуки, в яких замісники у С-1 і С-4 п'ятичленного фуранозного кільця мають В -стереохімічну конфігурацію (орієнтація "вгору", як позначено жирною лінією). З дов" (се) «бр | й

Зо в М кр те вої, шт - 1 вв « в-о- ші с Деякі з розкритих тут сполук містять олефінові подвійні зв'язки, і якщо немає інших вказівок, мається на "з увазі, що вони включають як Е-, так і 2-геометричні ізомери.

Деякі з розкритих тут сполук можуть існувати у таутомерній формі, такій як кетоенольні таутомери. Окремі таутомери, а також їх суміші, включені у сполуки структурної формули І. Приклад кетоенольних таутомерів, які - 75 включені у сполуки даного винаходу, проілюстрований далі: де ОН до о - Й. со І то І їз 0 волю МОМ ос" до о МК д! 4 в! машин '

Фе п в іх. вд? да дг

Сполуки структурної формули | можна розділити на окремі діастереоіїзомери, наприклад, за допомогою фракційної кристалізації з придатного розчинника, наприклад, метанолу або етилацетату, або їх суміші, або за (Ф) допомогою хіральної хроматографії, використовуючи оптично активну нерухому фазу.

ГІ Альтернативно, будь-який стереоїзомер сполуки структурної формули | можна одержати у результаті стереоспецифічного синтезу, використовуючи оптично чисті вихідні матеріали або реагенти відомої конфігурації. во Стереохімію замісників у положеннях С-2 і 0-3 фуранозного кільця сполук даного винаходу структурної формули | позначають хвилястими лініями, які означають, що замісники Б 7, 2, ВЗ і в"? можуть бути в а-(замісник "вниз") або р -(замісник "вгору") конфігурації незалежно один від одного. Позначення стереохімії жирною лінією, як у С-1 і С-4 фуранозного кільця, означає, що замісник має р -конфігурацію (замісник "вгору"). б5 в д'о бр Ї

То М яв ч ; : Ко) і в М в в - 65

В в! рі о с в в 5-2 70 ()

Сполуки даного винаходу можна вводити у формі фармацевтично прийнятної солі. Термін "фармацевтично прийнятна сіль" відноситься до солей, одержаних з фармацевтично прийнятних нетоксичних основ або кислот, включаючи неорганічні або органічні основи та неорганічні або органічні кислоти. Солі основних сполук, що охоплюються терміном "фармацевтично прийнятна сіль", відносяться до нетоксичних солей сполук даного 72 винаходу, які звичайно одержують, здійснюючи взаємодію вільної основи з відповідною органічною або неорганічною кислотою. Представницькі солі основних сполук даного винаходу включають (але цим не обмежуються) наступні: ацетат, бензолсульфонат, бензоат, бікарбонат, бісульфат, бітартрат, борат, бромід, камзилат (сатвуїа(е), карбонат, хлорид, клавуланат (сіамціапайе), цитрат, дигідрохлорид, едетат, едисилат, естолат, езилат, фумарат, глуцептат, глюконат, глутамат, гліколіларсанілат, гексилрезорцинат, гідрабамін, гідробромід, гідрохлорид, гідроксинафтоат, йодид, ізотіонат, лактат, лактобіонат, лаурат, малат, малеат, манделат, мезилат, метилбромід, метилнітрат, метилсульфат, мукат, напсилат, нітрат, амонієву сіль

М-метилглюкаміну, олеат, оксалат, памоат (ембонат), пальмітат, пантотенат, фосфат/дифосфат, полігалактуронат, саліцилат, стеарат, сульфат, субацетат, сукцинат, танат, тартрат, теоклат, тозилат, триетіодид і валерат. Крім того, якщо сполуки даного винаходу містять кислотну групу, тоді їх фармацевтично с прийнятні солі включають (але цим не обмежуються) солі, одержані з неорганічних основ, включаючи алюміній, г) амоній, кальцій, мідь, залізо(ІІ), залізо(І!), літій, магній, марганець), марганець(Ії), калій, натрій, цинк і т.п. Найбільш переважні солі амонію, кальцію, магнію, калію та натрію. Солі, одержані з фармацевтично прийнятних органічних нетоксичних основ, включають солі первинних, вторинних і третинних амінів, циклічних амінів і основних іонообмінних смол, таких як аргінін, бетаїн, кафеїн, холін, М,М-дибензилетилендіамін, і діетиламін, 2-діетиламіноетанол, 2-диметиламіноетанол, етаноламін, етилендіамін, М-етилморфолін, «г

М-етилпіперидин, глюкамін, глюкозамін, гістидин, гідрабамін, ізопропіламін, лізин, метилглюкамін, морфолін, піперазин, піперидин, поліамінові смоли, прокаїн, пурини, теобромін, триетиламін, триметиламін, со трипропіламін, трометамін і т.п. с

Крім того, якщо у сполуках даного винаходу присутня група карбонової кислоти (-СООН) або спиртова група,

Зо можна використовувати фармацевтично прийнятні складні ефіри похідних карбонової кислоти, такі як ї- метиловий, етиловий або півалоїлоксиметиловий, або ацильні похідні спиртів, такі як ацетат або малеат.

Включені також ті складноефірні та ацильні групи, які відомі фахівцям у даній області для модифікації розчинності або характеристик гідролізу для використання як композицій пролонгованої дії або пролікарських « форм.

Одержання нуклеозидних сполук і похідних даного винаходу З с Нуклеозидні сполуки та їх похідні даного винаходу можна одержати відповідно до широко відомих способів "» синтезу, які використовують у хімії нуклеозидів і нуклеотидів. Посилання зроблене на наступний текст для " опису способів синтезу, що використовуються при одержанні сполук даного винаходу: "Спетівігу ої Мисіеовідез апа Мисіеойідев", 1.В. Том/упзепа, ед., Моїв. 1-3, Ріепит Ргезз, 1988, який включений в опис як посилання у повному обсязі. - Представницький загальний спосіб одержання сполук даного винаходу представлений далі на схемі 1. Ця 2) схема ілюструє синтез сполук даного винаходу структурної формули 1-7, де фуранозне кільце має р -ЮВ-рибоконфігурацію. Вихідним матеріалом служить 3,5-біс-О-захищений алкілфуранозид, такий як бо метилфуранозид структурної формули 1-1. С-2 гідроксильну групу окиснюють, використовуючи придатний агент, ї» 20 що окиснює, такий як триокис хрому або реагент хромату, періодинан Оеєвзв-Магіп, або використовуючи окиснення Сверна, одержуючи С-2 кетон структурної формули 1-2. Приєднання реагенту Гриньяра, такого як с» алкіл-, алкеніл- або алкінілмагнійгалогенід (наприклад, МемоВг, ЕМОВг, вініл-МоВг, аліл-МоВг і етиніл-МоВг) або алкіл-, алкеніл- або алкініллітій, такого як Меї і, по карбонільному подвійному зв'язку 1-2 у придатному органічному розчиннику, такому як тетрагідрофуран, діетиловий ефір і т.п., приводить до одержання С-2 29 третинного спирту структурної формули КЗ. Потім вводять придатну захисну групу (таку як СІ, Вг та І) у С-1 (ФІ (аномерному) положенні фуранозного цукрового похідного, використовуючи обробку фуранозиду формули 1-3 галогенводнем у придатному органічному розчиннику, такому як бромистий водень в оцтовій кислоті, одержуючи о проміжний фуранозилгалогенід 1-4. 0-1 сульфонат, такий як метансульфонат (Мебзо 50-),, трифторметансульфонат (СЕР3з50О2О0-) або п-толуолсульфонат (-0ОТ5), також можуть служити придатними бо відщеплюваними групами у наступній реакції одержання глікозидного (нуклеозидного) зв'язку. Нуклеозидний зв'язок створюють, обробляючи проміжну сполуку структурної формули 1-4 сіллю металу (такого як літій, калій або натрій) відповідним чином заміщеного 1Н-піроло(2,3-4|піримідину 1-5, такого як відповідним чином заміщений 4-гало-1Н-піроло|2,3-4|піримідин, який можна одержати іп зйш у результаті обробки гідридом лужного металу (таким як гідрид натрію), гідроксидом лужного металу (таким як гідроксид калію), карбонатом лужного бо металу (таким як карбонат натрію) або гексаметилдисилазидом лужного металу (таким як Манмо5) у придатному безводному органічному розчиннику, такому як ацетонітрил, тетрагідрофуран, 1-метил-2-піролідинон або М,М-диметилформамід (ДМФ). Реакцію заміщення можна вести з каталізатором, використовуючи каталізатор фазового перенесення, такий як ТОА-1 або триетилбензиламонійхлорид, у двофазовій системі (тверде-рідина або рідина-рідина). Необов'язкові захисні групи у захищеному нуклеозиді структурної формули 1-6 потім відщеплюють, використовуючи звичайні способи видалення захисних груп, такі як описані у Т.МУ. Сгеепе апа

Р.О.М. МУців, "Ргогесіїме Сгоимрз іп Огдапіс Зупіпезів", Зга ед., допп У/іІеу «« Зопв, 1999. Необов'язкове введення аміногрупи у положення 4 піроло|2,3-гі|іпіримідинових ядер здійснюють, використовуючи обробку 4-галогенної проміжної сполуки 1-6 відповідним аміном, таким як спиртовий аміак або рідкий аміак, для одержання 7/0 первинного аміну у положенні С-4 (-МН»о) алкіламіном для одержання вторинного аміну (-МНК), або діалкіламіном для одержання третинного аміну (-МЕБЕ 7). Сполуку 7Н-піроло|2,3-4Іпіримідин-4(3ЗН)-он можна одержати у результаті гідролізу 1-6 водною основою, такою як водний гідроксид натрію. У результаті алкоголізу (такого як метаноліз) 1-6 одержують С-4 алкоксид (-ОК), тоді як у результаті обробки алкілмеркаптидом одержують С-4 алкілтіо (-ЗК) похідне. Наступні хімічні маніпуляції, добре відомі фахівцям в області органічної/медичної 75 Хімії, можуть знадобитися для одержання потрібних сполук даного винаходу.

Схема

РОІО о РО о он ою в'мах г т Х

Роб Он Роб о (Х-СІ, Ве або 1) в Ре-захисна група ве:

К-нижчий алкіл сч

А (8)

В х

Ї | м

РАХ Ло Рао7ло Ж о 00 умов х у " нх 4 і во ішв Море «

РОЮ Он ХеС,Вгабої РОЮ он ---38---- 5- со ; 1-4 Ме, Ма абок

ІЗ - Х-СІ, Вгабої со і - ях дея" р зав 0 РОДО о мМ тди но о т тв" -о 1. видалення Ре 4 с в' сен - в у КУ т 2. необов'язкова їх » Ра он заміна Х на К" но он 1-6 й -- -І У прикладах, що приводяться далі, є посилання на літературні публікації, які містять докладні вказівки щодо способів одержання цільових сполук або проміжних сполук, що використовуються при одержанні цільових

Мамі сполук даного винаходу. Нуклеозидні сполуки даного винаходу були одержані відповідно до способів, докладно о описаних у наступних прикладах. Ці приклади жодним чином не обмежують обсяг даного винаходу, і їх не слід розглядати таким чином. Фахівцям в області синтезу нуклеозидів і нуклеотидів буде очевидно, що для е одержання цих та інших сполук даного винаходу можна використовувати відомі варіанти умов і процесів способів с» одержання, що приводяться, цих сполук. Усі температури вказані у градусах Цельсію, якщо немає інших вказівок.

Приклад 1 4-аміно-7-(2-С-метил-р. -О-арабінофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин о Мн й го м-а во 0 о М он

І НО Ме бо До триокису хрому (1,57г, 1,57моль) у дихлорметані (ОСМ) (1Омл) при 02С додавали оцтовий ангідрид (145мг,

1,41моль) і потім піридин (245мг, З,1Омоль). Суміш перемішували протягом 15 хвилин, потім додавали розчин 7-І3,5-0-11,1,3,3-тетракіс(1-метилетил)-1,3-дисилоксандіїл|- р -В-рибофуранозилі|-7Н-піроло|2,За|Іпіримідин-4-аміну (спосіб одержання див.: 9). Ат. Спет. Зос. 105: 4059 (1983)) (508мг, 1,00моль) у ОСМ (Змл). Одержаний розчин перемішували протягом 2 годин, потім виливали в етилацетат (1Омл) і потім фільтрували через силікагель, використовуючи етилацетат як елюент. Об'єднані фільтрати випарювали у вакуумі, поміщали у суміш діетиловий ефір/ТГФ (1:1) (20мл), охолоджували до -789С та по краплях додавали метилмагнійбромід (ЗМ, у ТГФ) (3,30мл, 1Омоль). Суміш перемішували при -782С протягом хвилин, потім залишали охолоджуватися до кімнатної температури і гасили, додаючи насичений водний 70 амонійхлорид (1Омл), і екстрагували ОСМ (2Омл). Органічну фазу випарювали у вакуумі і сирий продукт очищали на силікагелі, використовуючи 595 метанол у дихлорметані як елюент. Фракції, які містять продукт, об'єднували і випарювали у вакуумі. Одержану олію поміщали у ТГФ (5мл) і додавали тетрабутиламонійфторид (ТВАЕ) на силікагелі (1,1моль/г силікагелю) (15бмг). Суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ЗО хвилин, фільтрували та випарювали у вакуумі. Сирий продукт очищали на силікагелі, використовуючи 1095 метанол у 75 дихлорметані як елюент. Фракції, які містять продукт, об'єднували і випарювали у вакуумі, одержуючи потрібну сполуку (49мг) у вигляді безбарвної твердої речовини. 7"Н-ЯМР (ДМСО-дйв): 5 1,08 (р, ЗН), 3,67 (м, 2Н), 3,74 (м, 1Н), 3,83 (м, 1Н), 5,19 (м, 1Н), 5,23 (м, МН), 5,48 (м, 1Н), 6,08 (1Н, с), 6,50 (м, 1Н), 6,93 (шир.с, 2Н), 7,33 (м, 1Н), 8, 02 (с, 1Н).

Приклад 2 4-аміно-7-(2-С-метил-рд. -Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин

Мне ш- с 25. НО о М о

Ум на он

Стадія А: 3,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-1-О-метил-о, -Ю-рибофураноза со

Суміш 2-О-ацетил-3,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-1-0-метил-о, -О-рибо-фуранози |спосіб одержання див.: «

Нем. Спіт. Асіа 78: 486 (1995)| (52,4г, 0,1Омоль) у метанольному К»СО»з (500мл, насичений при кімнатній температурі) перемішували при кімнатній температурі протягом 45 хвилин і потім концентрували при зниженому 90 тиску. Маслянистий залишок суспендували в СНоСі» (500мл), промивали водою (З0Омл ж 5х200мл) і сольовим со розчином (200мл), сушили (Ма»зО)), фільтрували та концентрували, одержуючи зазначену у заголовку сполуку (49,0г) у вигляді безбарвної олії, яку використовували без додаткового очищення на стадії В далі. в.

ТН-ЯМР (ДМСО-дйв): 5 3,28 (р, ЗН, ОСН»У), 3,53 (д, 2Н, Увда-4,5 Гц, Н-за, Н-5Б), 3,72 (дд, 1Н, 9Уз4-3,6 Гу,

Уд»-6,6 Гц, Н-3), 3,99 (ддд, 1Н, 924-545 Гц, У2,он-2-9,6 Гц, Н-2), 4,07 (м, 1Н, Н-4), 4,50 (с, 2Н, СНОРН), 4,52, 4,60 (2д, 2Н, Одет- 13,6 Гу, СНОРН), 4,54 (д, 1Н, ОН-2), 4,75 (д, 1Н, Н-1), 7,32-7,45, 7,52-7,57 (2м, ОН, 2РН). « 20 ЗС-ЯМР (ДМСО-йдв): 5 55,40, 69,05, 69,74, 71,29, 72,02, 78,41, 81,45, 103,44, 127,83, 127,95, 129,05, -в с 129,28, 131,27, 131,30, 133,22, 133,26, 133,55, 133,67, 135,45, 135,92.

Стадія В: 3,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил-1-О-метил-о, -О-еритропенто-фураноз-2-улоза ;» До охолодженої льодом суспензії Оезв-Магііп періодинану (50,0г, 118моль) у безводному СНоСіо (З50мл) в атмосфері аргону (Аг) додавали по краплях розчин сполуки стадії А (36,2г, 75моль) у безводному СН 2Сі»о (20Омл) протягом 0,5 години. Реакційну суміш перемішували при 02С протягом 0,5 години і потім при кімнатній -і температурі протягом З діб. Суміш розбавляли безводним ЕСО (б0Омл) та виливали в охолоджену льодом суміш

Ма»52Оз.5Н2О (180г) у насиченому водному МансСоО» (1400О0мл). Шари розділяли і органічний шар промивали

Мн насиченим водним МанНсСоОз (б0Омл), водою (80О0мл) і сольовим розчином (бООмл), сушили (Мао), (оо) фільтрували та випарювали, одержуючи зазначену у заголовку сполуку (34,2г) у вигляді безбарвної олії, яку використовували без додаткового очищення на стадії С далі. е Т"Н-ЯМР (СОСІВв): 5 3,50 (р, ЗН, ОСН».), 3,79 (дд, 1Н, Увахвь-11,3 ГЦ, Увам-3,5 Гц, Н-Ба), 3,94 (дд, 1Н, Увьа-2,3 с» Гц, Н-5Б), 4,20 (дд, 1Н, У34-1,3 Гц, Уз4-8,4 Гц, Н-з), 4,37 (ддд, 1Н, Н-4), 4,58, 4,69 (2д, 2Н, Одет- 13,0 Гц, СНР), 4,87 (д, 1Н, Н-1), 4,78, 5,03 (2д, 2Н, Удет- 12,5 Гц, СНОРН), 7,19-7,26, 7,31-7,42 (2м, ТОН, 2РН).

ІЗС-ЯМР (ДМСО-йв): 5 55,72, 69,41, 69,81, 69,98, 77,49, 78,00, 98,54, 127,99, 128,06, 129,33, 129,38, 22 131,36, 131,72, 133,61, 133,63, 133,85, 133,97, 134,72, 135,32, 208,21.

Ф! Стадія С: 3,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С-метил-1-О-метил-о, -О-рибо-фураноза кю До розчину МемоВг у безводному ЕБО (0,48М, З0Омл) при -552С додавали по краплях розчин сполуки стадії

В (17,40г, 36,2моль) у безводному ЕСО (12 мл). Реакційну суміш залишали нагріватися до -302С і перемішували во протягом 7 годин при температурі від -302С до -1592С, потім виливали в охолоджену льодом воду (500мл) і суміш інтенсивно перемішували при кімнатній температурі протягом 0,5 години. Суміш фільтрували через шар целіту (1ох5см), який ретельно промивали ЕГО. Органічний шар сушили (М950,), фільтрували та концентрували.

Залишок розчиняли у гексані (7ЗОмл), вводили у колонку з силікагелем (10х7см, попередньо набиту у гексані) та елюювали гексаном і гексаном/Е(Ас (9/1), одержуючи зазначену у заголовку сполуку (16,7г) у вигляді в5 безбарвного сиропу. "Н-ЯМР (СОСІ»): 5 1,36 (5, ЗН, Умеон-9,9 Гц, 20-Ме), 3,33 (к, 1Н, ОН), 3,41 (д, 1Н, 9Уз,4-3,3 Гу), 3,46 (с, ЗН,

ОСНУ»), 3,66 (д, 2Н, Ов, -3,7 Гц, Н-5а, Н-5Б), 4,18 (уявний кв, 1Н, Н-4), 4,52 (с, 1Н, Н-1), 4,60 (с,2Н, СНоОРИІ), 4,63, 4,81 (2д, 2Н, Удет- 13,2 Гц, СНР), 7,19-7,26, 7,34-7,43 (2м, ТОН, 2РН).

ІЗС-ЯМР (СОС): 5 24,88, 5545, 69,95, 70,24, 70,88, 77,06, 82,18, 83,01, 107,63, 127,32, 129,36, 130,01, 130,32, 133,68, 133,78, 134,13, 134,18, 134,45, 134,58.

Стадія р: 4-хлор-7-ІЗ,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С-метил- В -ЮВ-рибо-фуранозил)-7 Н-піроло|2,3-4|піримідин

До розчину сполуки стадії С (9,42г, 19моль) у безводному дихлорметані (285мл) при 02С по краплях додавали

НВг (5,7М в оцтовій кислоті, 20мл, 114моль). Одержаний розчин перемішували при 02С протягом 1 години і 70 потім при кімнатній температурі протягом З годин, випарювали у вакуумі, і випарювали разом з безводним толуолом (З3х4О0мл). Маслянистий залишок розчиняли у безводному ацетонітрилі (5Омл) і додавали до розчину натрієвої солі 4-хлор-1Н-піроло|2,3-4|Іпіримідину в ацетонітрилі (одержували іп зіш з 4-хлор-1Н-піроло|2,3-4|Іпіримідину |спосіб одержання див. у). Спет. Зос: 131 (1960))| (8,76бг, 57моль) у безводному ацетонітрилі (1000мл) і Ман (6095 у мінеральному маслі, 2,28г, 57моль) після 4 годин інтенсивного 72 перемішування при кімнатній температурі|!. Об'єднану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 24 годин і потім випарювали досуха. Залишок суспендували у воді (25О0мл) та екстрагували ЕЮАс (2х50Омл).

Об'єднані екстракти промивали сольовим розчином (З0Омл), сушили над Ма»5О), фільтрували та випарювали.

Сирий продукт очищали на колонці з силікагелем (10см х 1Осм), використовуючи етилацетат/гексан (1:3 і 1:2) як елюент. Фракції, які містять продукт, об'єднували і випарювали у вакуумі, одержуючи потрібний продукт (Б,05Г) у вигляді безбарвної піни.

ТН-ЯМР (СОСІ»): 5 0,93 (р, ЗН, СН), 3,09 (с, 1Н, ОН), 3,78 (дд, 1Н, Тв, -10,9ГЦ, дв 4-2,5 Гц, Н-Б' ), 3,99 (дд, 1Н, 95 4-22 Гц, Н-5"), 4,23-4,34 (м, 2Н, Н-У, Н-4" ), 4,63, 4,70 (2д, 2Н, Удет-12,7 Гц, СНР), 4,71, 4,80 (2д, 2Н, Удет-12,1 Гу, СНР), 6,54 (д, 1Н, Ов 6-3,8 Гу, Н-5), 7,23-7,44 (м, ТОН, 2РН). сч

ІЗС-ЯМР (СОС): 5 21,31, 69,10, 7041, 70,77, 79,56, 80,41, 81,05, 91,11, 100,57, 118,21, 127,04, 127,46, 127,57, 129,73, 129,77, 130,57, 130,99, 133,51, 133,99, 134,33, 134,38, 134,74, 135,21, 151,07, (о) 151,15, 152,47.

Стадія Е: 4-хлор-7-(2-С-метил-рд. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин

До розчину сполуки стадії О (5,42г, 8,вмоль) у дихлорметані (175мл) при температурі -782С по краплях со зо додавали трихлористий бор (1М у дихлорметані, 8вмл, 8вмоль). Суміш перемішували при -782С протягом 2,5 години, потім при температурі від -3092С до -209Сб протягом З годин. Реакцію гасили, додаючи в метанол/дихлорметан (1:11) (дФОмл) і одержану суміш перемішували при -159С протягом ЗО хвилин, потім (ее) нейтралізували водяним аміаком при 02С та перемішували при кімнатній температурі протягом 15 хвилин. с

Тверду частину фільтрували і промивали СНьСІ»/Меон (1/1, 250мл). Об'єднаний фільтрат випарювали і залишок очищали, використовуючи флеш-хроматографію на силікагелі, використовуючи градієнтне елюювання СНоСІ» і її

СснНосІ.:мМеон (99:1, 98:2, 95:5 і 90:10), одержуючи потрібну сполуку (1,73г) у вигляді безбарвної піни, яка перетворювалася в аморфну тверду речовину після обробки Месм.

ТН-ЯМР (ДМСО- аб): 5 0,64 (р, ЗН, СН), 3,61-3,71 (м, 1Н, Н-5), 3,79-3,88 (м, 1Н, Н-5"), 3,89-4,01 (м, 2Н, Н-3, «

Н-й), 5,15-5,23 (м, ЗН, 2-ОН, 3-ОН, 5-ОН), 6,24 (с, 1Н, Н-1" ), 6,72 (д, 1Н, Увє-3,8 Гц, Н-5), 8,13 (д, 1ТН, Н-6), 70 8,65(с, 1Н, Н-2). н- с ІЗС-ЯМР (ДМСО-ав): 5 20,20, 59,95, 72,29, 79,37, 83,16, 91,53, 100,17, 117,63, 128,86,151,13,151,19, 151,45. :з» Стадія Е: 4-аміно-7--2-С-метил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин

До сполуки стадії Е (1,54г, 5,1моль) додавали метанольний аміак (насичений при 09С; 15Омл). Суміш нагрівали в автоклаві з нержавіючої сталі при 85923 протягом 14 годин, потім охолоджували та випарювали у -І вакуумі. Сиру суміш очищали на колонці з силікагелем, використовуючи СНоСіІ»/Меон (9/1) як елюент і одержуючи зазначену у заголовку сполуку у вигляді безбарвної піни (0,8г), яку виділяли у вигляді аморфної о твердої речовини після обробки МесСМ. Аморфну тверду речовину перекристалізовували з

Го) метанолу/ацетонітрилу; т.пл. 22296. їх 50 ТН-ЯМР (ДМСО-айв): 5 0,62 (р, ЗН, СН), 3,57-3,67 (м, 1Н, Н-5 ), 3,75-3,97 (м, ЗН, Н-Б", Н-4, Н-3.), 5,00 (с, 1Н, 2-ОН), 5,04 (д, 1Н, з онз- 6,8 Гц, 3-ОН), 5,06 (т, 1Н, дв он 5,1 Гу, 5 -ОН), 6,11 (с, 1Н, Н-1" ), 6,54 (д, сю 1Н, ов 6-3,6 Гц, Н-5), 6,97 (шир.с, 2Н, МН»), 7,44 (д, 1Н, Н-6), 8,02 (с, 1Н, Н-2).

ІЗС-ЯМР (ДМСО-ав): 5 20,26, 60,42, 72,72, 79,30, 82,75, 91,20, 100,13, 103,08, 121,96, 150,37, 152,33, 158,15.

Рідинна хроматографія-мас-спектроскопія (РХ-МС): знайдено: 279,10 (М-Н 7); розраховано для 29 сіно: 2791. (Ф; Приклад З

ГІ 4-аміно-7-(2-С-етил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин

Мне бо го ж но о М б5 ні Он

Стадія А: 3,5-біс-О-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С-етил-1-О-метил-о, -В8 -рибо-фураноза

До діетилового ефіру (З0Омл) при -782С повільно додавали ЕМмМОВг (3,0ОМ, 16,бмл) і потім по краплях сполуку стадії В прикладу 2 (4,80г, 10, О0моль) у безводному ЕБО (100мл). Реакційну суміш перемішували при -782С протягом 15 хвилин, залишали нагріватися до -152С та перемішували протягом ще 2 годин, потім виливали у суміш, що перемішується, води (З0Омл) і Е2О (б0Омл). Органічну фазу виділяли, сушили (Мао5О)) і випарювали у вакуумі. Сирий продукт очищали на силікагелі, використовуючи етилацетат/гексан (1:2) як елюент. Фракції, які містять продукт, об'єднували та випарювали у вакуумі, одержуючи потрібний продукт (3,87г) у вигляді безбарвної олії.

Стадія В: 4-хлор-7-(3,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С-етил- В -ЮВ-рибо-фуранозил/|-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

До розчину сполуки стадії А (1,02мг, 2,0моль) у дихлорметані (40мл) по краплях додавали НВг (5,7М в оцтовій кислоті) (1,7бмл, 10, О0моль) при 02С. Одержаний розчин перемішували при кімнатній температурі протягом 2 годин, випарювали у вакуумі і двічі випарювали разом з толуолом (1Омл). Маслянистий залишок 72 розчиняли в ацетонітрилі (1Омл) і додавали до суміші, що інтенсивно перемішується, 4-хлор-1Н-піроло|2,3-4|Іпіримідину (З07мг, 2,Омоль), гідроксиду калію (337мг, б,Омоль) і трис(2-(2-метоксіетокси)етил|аміну (13Омг, О,4моль) в ацетонітрилі (МОмл). Одержану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі і потім виливали у суміш, що перемішується, насиченого амонійхлориду (100мл) та етилацетату (100мл). Органічний шар виділяли, промивали сольовим розчином (100мл), сушили над

МабБоО,, фільтрували та випарювали у вакуумі. Сирий продукт очищали на силікагелі, використовуючи етилацетат/гексан (1:2) як елюент і одержуючи потрібний продукт (307мгГг) у вигляді безбарвної піни.

Стадія С: 4-хлор-7-(2-С-етил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло(2,3-4|піримідин

До розчину сполуки стадії В (3З07мг, 0,4бмоль) у дихлорметані (дмл) додавали трихлористий бор (1М у дихлорметані) (4,5Омл, 4,5О0моль) при -782С. Суміш перемішували при -782С протягом 1 години, потім при -1092С с протягом З годин. Реакцію гасили, додаючи метанол/дихлорметан (1:11) (1Омл), перемішували при -159С27.Й 4353 протягом 30 хвилин і нейтралізували, додаючи водний гідроксид амонію. Суміш випарювали при зниженому тиску і одержану олію очищали на силікагелі, використовуючи метанол/дихлорметан (1:9) як елюент. Фракції, які містять продукт, об'єднували і випарювали у вакуумі, одержуючи потрібний продукт (112мг) у вигляді безбарвної со піни.

Стадія 0: 4-аміно-7-(2-С-етил-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин чЕ

До сполуки стадії С (5Омг, О0,1бмоль) додавали насичений аміак у метанолі (4мл). Суміш перемішували при 7590 протягом 72 годин у закритому контейнері, охолоджували і випарювали у вакуумі. Сиру суміш очищали на со силікагелі, використовуючи метанол/дихлорметан (1:9) як елюент. Фракції, які містять продукт, об'єднували та (зе) з випарювали у вакуумі, одержуючи потрібний продукт (29мг) у вигляді безбарвного порошку. М "Н-ЯМР (200 МГц, ДМСО-йв): 5 0,52 (с, ЗН), 1,02 (м, 2Н), 4,01-3,24 (м, 6Н), 5,06 (м, 1Н), 6,01 (с, 1Н), 6,51 (д, 1Н), 6,95 (шир.с, 2Н), 6,70 (д, 1Н), 7,99 (с, 1Н).

РХ-МС: знайдено: 295,2 (М.-Н7); розраховано для С43Н418МАаОу НН: 295,14. «

До охолодженого льодом розчину продукту стадії С прикладу 2 (1,27г, 2,57моль) у СНьЬСІ» (ЗОмл) по краплях се» додавали НВг (5,7М в оцтовій кислоті; Змл). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 2 годин, концентрували при зниженому тиску і випарювали разом з толуолом (2х15мл). Одержану олію розчиняли в ацетонітрилі (МесСмМм) (15мл) і додавали по краплях до суміші, яка добре перемішується, вв 2-аміно-4-хлор-7Н-піроло|2,3-а|піримідину (спосіб одержання див.: Неїегосусієв 35: 825 (1993)) (43Змг, 2,5'моль), КОН (8595, порошок) (0,51г, 7,7моль), трис(2-(2-метоксіетокси)етиліаміну (1б5мкл, О,5моль) в

Ф) ацетонітрилі (ЗОмл). Одержану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 1 години, фільтрували ко та випарювали. Залишок очищали на колонці з силікагелем, використовуючи гексан/Е(Ас, 5/1, 3/1 і 2/1, як елюент і одержуючи зазначену у заголовку сполуку у вигляді безбарвної піни (0,65Гг). во Стадія В: 2-аміно-4-хлор-7-(2-С-метил-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

До розчину продукту стадії А (63Омг, 1,0моль) у СНЬСІ» (20мл) при -789С додавали трихлористий бор (1М у

СНоСІ2) (1Омл, 1Омоль). Суміш перемішували при -782С протягом 2 годин, потім при -202С протягом 2,5 години.

Реакцію гасили, використовуючи СНоСІ»/Меон (1:1) (1Омл), перемішували при -202С протягом 0,5 години і нейтралізували при 09С водним аміаком. Тверду частину фільтрували, промивали СНоСІ./Меон (1711) і бо об'єднаний фільтрат випарювали у вакуумі. Залишок очищали на колонці з силікагелем, використовуючи

СсНоСІ.Меон, 50/11 і 20/1, як елюент, одержуючи зазначену у заголовку сполуку у вигляді безбарвної піни

(25Омг).

Стадія С: 2-аміно-7-(2-С-метил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-4(ЗН)-он

Суміш продукту стадії В (ЗОмг, О,Змоль) у водному Маон (2н, Омл) нагрівали при температурі кипіння зі Зворотним холодильником протягом 5 годин, потім нейтралізували при 09С 2н водною НСІ та випарювали досуха. У результаті очищення на колонці з силікагелем з використанням СН 2СіІ2/Меон, 5/1, як елюенту, одержували зазначену у заголовку сполуку у вигляді твердої речовини білого кольору (7ОмгГг).

ТН-ЯМР (200 МГц, СО300): 5 0,86 (р, ЗН), 3,79 (м, 1Н), 3,90-4,05 (м, ЗН), 6,06 (с, 1Н), 6,42 (д, 9У-3,7

Гц, 1Н), 7,05 (д, 9-3,7 Гц, 1Н).

Приклад 5 2-аміно-4-циклопропіламіно-7-(2-С-метил- д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин нм- те М м но о М Мн.

Се

М на он

Розчин 2-аміно-4-хлор-7-(2-С-метил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину (приклад 4, стадія В) (21мг, О0,07моль) у циклопропіламіні (О,бмл) нагрівали при 709С протягом 2 діб, потім випарювали до маслянистого залишку та очищали на колонці з силікагелем, використовуючи СН оСіІо/Меон, 20/1, як елюент, одержуючи зазначену у заголовку сполуку у вигляді твердої речовини білого кольору (17мгГ). с 25 ТН-ЯМР (200 МГц, СОЗСМ): 5 0,61 (ш 2Н), 0,81 (м, 2Н), 0,85 (с, ЗН), 2,83 (м, 1Н), 3,74-3,86 (м, 1Н), о 3,93-4,03 (м, 2Н), 4,11 (д, У-8,9 Гц, 1Н), 6,02 (с, 1Н), 6,49 (д, 9У-3,7 Гц, 1Н), 7,00 (д, 9-3,7 Гц, 1Н).

Приклад 6 4-аміно-7-(2-С-метил-др. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин-5-карбонітрил

Мо 00 МН о 30 но-х о, со дес й 35 на он ї-

Дану сполуку одержували за способом, описаним У. Мигаї еї а). у Неб(егосусіеєз 33:391-404(1992).

Приклад 7 4-аміно-7-(2-С-метил-др. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-5-карбоксамід « 40 о т с НМ мА; ;» й і М но-- й м 45 - ух со но Он со Дану сполуку одержували за способом, описаним У. Мигаї еї а). у Неб(егосусіеєз 33:391-404(1992).

Приклад 8 ве Загальний спосіб одержання ЗАТЕ пролікарського фрагмента с З-ацил-2-тіоетил (ЗАТЕ) пронуклеотиди обговорені у С.К. УУадпег, М.М. Іуег, апа Е.). Месіпіве, "Ргописіеоїідев: Тоулага (Ше Іп Мімо Оеїїмегу ої Апіїмігаї апа Апііїсапсег Мисіеоїідев", Мей. Кев. Кем., 20: 1-35 (2000), причому зміст включений в опис як посилання у повному обсязі. ЗАТЕ похідні нуклеозидів розкриті св також у патентах США МоМо5770725, 5849905 і 6020482, зміст яких також включений в опис як посилання у повному обсязі. (Ф) Біс(5-ацетил-2-тіоетил)-М,М-діїзопропілфосфорамідит ко 2-меркаптоетанол (5г, б4імоль) розчиняли у СН»оСІ» (5О0мл). До цього розчину додавали триетиламін (7,67мл, 57 ,бмоль) і реакційну суміш охолоджували у бані з льодом до 02С. За 10 хвилин по краплях додавали оцтовий бо ангідрид (4,54мл, 48моль) і реакційну суміш перемішували протягом 1 години при 02С. Потім реакційній суміші давали нагрітися до кімнатної температури протягом 2 годин. Реакційну суміш розбавляли СН 2Сіо (5Омл), промивали водою (75мл), 5956 водним МансСо» (75мл) та сольовим розчином (75мл). Органічну фазу сушили над безводним Ма»5О, і концентрували у вакуумі, одержуючи олію. Потім дану олію розчиняли у безводному ТГФ (40мл) і додавали безводний триетиламін (7,7бмл). До цієї суміші додавали активовані молекулярні сита (4Е) і 65 Витримували при кімнатній температурі протягом 10 хвилин. Реакційну суміш охолоджували у бані з льодом до 02С та додавали діізопропілфосфорамідний дихлорид (6,47г, 32,0Змоль). Реакційну суміш перемішували при

0б0еС протягом 2 годин в інертній атмосфері. До реакційної суміші додавали гексан (40мл) і осад, що утворювався, відфільтровували. Одержаний фільтрат концентрували до чверті об'єму, очищали хроматографічно на колонці з силікагелем та елюювали гексаном, який містить 395 триетиламіну і зростаючу

Кількість етилацетату (0-795), одержуючи зазначену у заголовку сполуку у вигляді олії (2,36г).

ТН-ЯМР (СОСІ»): 5 1,17 (р, 6Н), 1,21 (с, 6Н), 2,36 (с, 6Н), 3,14 (т, У-6,44 Гц), 3,51-3,84 (м, 6Н). 1ЗС-ЯМР (СОСІ»в): 5 24,47, 24,61, 30,48, 42,85,43,1, 61,88, 62,23, 195,26. 1Зр-ЯМР (СОСІ»в): 5 146,96.

Приклад 9 5-трифосфатні похідні

Нуклеозидні 5'-трифосфати даного винаходу одержували за способами, описаними у Спет. Кеу. 100: 2047 (2000).

Приклад 10

Очищення і аналіз ступеня чистоти 5'-трифосфатних похідних

Трифосфатні похідні очищали за допомогою аніонообмінної (АХ) хроматографії, використовуючи колонку

З0х100мм Мопо О (Рпагтасіа) з буферною системою 5Омм тів, рН 8. Градієнти елюювання звичайно складали від 40 мм Масі до 0,8 М Масі у двох об'ємах стовпчика при швидкості 6б,5мл/хв. Відповідні фракції, одержані за допомогою аніонообмінної хроматографії, збирали та знесолювали за допомогою хроматографії з оберненою фазою (КР), використовуючи колонку па С18 250х21мм (РПепотепех) при швидкості потоку 1Омл/хв.

Градієнти елюювання звичайно складали від 195 до 9595 метанолу через 14 хвилин при постійній концентрації

Б5ММ триетиламонійацетату (ТЕАА).

Мас-спектри очищених трифосфатів одержували, використовуючи прилад, де скомбіновані послідовно ВЕРХ ії мас-спектрометр Неміей-Раскага (Раїо А, СА) МБО 1100. Для ВЕРХ з оберненою фазою використовували

Рпепотепех І па (С 18(2)), 150х2мм, плюс З0х2мм диага колонку з розміром частинок Змкм. Здійснювали с градієнтне елюювання з лінійним градієнтом від О до 5095 (15 хвилин) ацетонітрилу в 20мм ТЕАА Ге) (триетиламонійацетат) рН 7 з підключеним послідовно мас-спектральним детектором у режимі негативної іонізації. Для створення потоку іонів використовували газоподібний азот і пневматичний розпилювач.

Одержували маси в інтервалі 150-900. Молекулярні маси визначали, використовуючи аналітичні програми НР

Спептвзвгіайоп апаїузіз расКаде. Шк

Ступінь чистоти очищених трифосфатів визначали за допомогою аналітичної ВЕРХ з оберненою фазою та «Ж аніонообмінної ВЕРХ. ВЕРХ з оберненою фазою з колонкою РПепотопех І па або диріег (250х4,бмм), з розміром частинок 5-мкм звичайно здійснювали з градієнтом 2-7095 ацетонітрилу у 100мММ ТЕАА, рн 7, через 15 09 хвилин. Аніонообмінну ВЕРХ здійснювали на колонці 1,6бх5мм Мопо СО (Рпаптасіа). Трифосфати елюювали з «9 градієнтом від О до 0,4М Масі при постійній концентрації 5О0мМ Ттів, рН 8. Ступінь чистоти трифосфатів звичайно складає більше 8095. -

Приклад 11 5-монофосфатні похідні

Нуклеозидні 5 -монофосфати даного винаходу одержували за способом, описаним у Теїгапедгоп Гей. 50: « дю 5065 (1967). -о

Приклад 12 с Мас-спектральні характеристики 5'і-трифосфатних похідних :з» Мас-спектри 5'-трифосфатів сполук даного винаходу одержували за способом прикладу 10. У наступній таблиці перераховані розрахункові та експериментальні маси для представницьких 5'-трифосфатів, одержаних 15 за способом прикладу 9. Номера прикладів відповідають вихідній сполуці 5'-трифосфату. і. с со те 7 с» Приклад 13

І(4-аміно-7-(2-С-метил-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин)|-5'-монофосфат чне ч (Ф) в) те Й,

ЩІ М - ко бу М но сн. 60 я 8 но он

До сполуки стадії Е прикладу 2 (14мг, О,О5моль) (висушеної у результаті спільного випарювання з піридином і декілька разів з толуолом) додавали триметилфосфат (0,5мл). Суміш перемішували протягом ночі у запаяному контейнері. Потім її охолоджували до 02 та через шприц додавали хлорокис фосфору (0,007Омл, 0,075моль). 65 Суміш перемішували протягом З годин при 02С, потім реакцію гасили, додаючи бікарбонат тетраетиламонію (ТЕАВ) (1М) (0,5мл) і воду (5мл). Реакційну суміш очищали і аналізували за способом прикладу 10.

Мас-спектр з розсіюванням електронів (ЕЗ-М5): знайдено: 359,2 (М-Н 7), розраховано для С42Н47М4О7Р-Н":

Приклад 14

І(4-аміно-7-(2-С-метил-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин|-5. дифосфат

Мн ч

Й Й М - о твою У М но но і / сна но он

До сполуки стадії Е прикладу 2 (5бмг, 0,20моль) (висушеної спільним випарюванням з піридином і декілька разів з толуолом) додавали триметилфосфат (який зберігався над ситами) (1,0мл). Суміш перемішували т протягом ночі у запаяному контейнері. Потім її охолоджували до 0 С та через шприц додавали хлорокис фосфору (0,02Змл, 0,25моль). Суміш перемішували протягом 2 годин при 02С, потім додавали трибутиламін (0,23в8мл, 1,00моль) і трибутиламонійфосфат (одержаний з фосфорної кислоти і трибутиламіну у піридині з наступною азеотропною перегонкою з піридином і ацетонітрилом) (1,О0моль у З,ЗОмл ацетонітрилу). Суміш перемішували протягом додаткових ЗО хвилин при 02С, потім відкривали запаяну ампулу і реакцію гасили, додаючи ТЕАВ (1М) (1,Омл) і воду (5мл). Реакційну суміш очищали та аналізували за способом прикладу 10.

Е5-М8: знайдено: 439,0 (М-Н"), розраховано для С42Ні8МаОчоРо-Н: 439,04.

Приклад 15

І(4-аміно-7-(2-С-метил-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин|-5'-трифосфат с

Ммн2 о -х а, но-в-о-Р-0-рР-о ой і 1 Й (зе) зо но но но С

Ел - но он

До сполуки стадії Е прикладу 2 (20мг, 0,07моль) (висушеної спільним випарюванням з піридином і декілька со разів з толуолом) додавали триметилфосфат (який зберігався над ситами) (О04мл). Суміш перемішували со протягом ночі у запаяному контейнері. Потім її охолоджували до 0 С та через шприц додавали хлорокис

Зо фосфору (0,007Омл, 0,075моль). Суміш перемішували протягом З годин при 02С, потім додавали трибутиламін - (0,08Змл, О,З3Б5моль), трибутиламонійфосфат (127мг, О,ЗбБмоль) і ацетонітрил (який зберігався над ситами) (0,25мл). Суміш перемішували протягом додаткових ЗО хвилин при 02С, потім відкривали запаяну ампулу, і реакцію гасили, додаючи ТЕАВ (1М) (0,5мл) і воду (5мл). Реакційну суміш очищали та аналізували за способом « 70 прикладу 10. -о с Е5-М8: знайдено: 519,0 (М-Н"), розраховано для С42Нч19МаОч4зРа-Н": 519,01.

Приклад 16 :з» 7-(2-С-метил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин-4(ЗН)-он о що 2; м-н (95) Шк М (ее) | св т 70 но он сю» До сполуки стадії Е прикладу 2 (5Омг, 0,18моль) додавали водний гідроксид натрію (1М). Суміш нагрівали при кипінні зі зворотним холодильником протягом 1 години, охолоджували, нейтралізували водною НС (2М) і випарювали у вакуумі. Залишок очищали на силікагелі, використовуючи дихлорметан/метанол (4/1) як елюент.

Фракції, які містять продукт, об'єднували та випарювали у вакуумі, одержуючи потрібний продукт (5Змг) у вигляді безбарвної олії. (Ф; ТН-ЯМР (СО3СМ): 5 0,70 (р, ЗН), 3,34-4,15 (такий, що перекривається м, 7Н), 6,16 (с, 1Н), 6,57 (д, 3,6 ка Гц, 1Н), 7,37 (д, 3,6 Гц, 1Н), 8,83 (с, 1Н).

Приклад 17 во 4-аміно-5-хлор-7-(2-С-метил- р. -Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин б5 сі Мне

НП

М йАСнз но он 70 До попередньо охолодженого (02) розчину сполуки стадії Е прикладу 2 (14Омг, О,5О0моль) у ДМФ (2,5мл) по краплях додавали М-хлорсукцинімід (0,075г, О0,5бмоль) у ДМФ (0,5мл). Розчин перемішували при кімнатній температурі протягом 1 години, реакцію гасили, додаючи метанол (4мл), і випарювали у вакуумі. Сирий продукт очищали на силікагелі, використовуючи метанол/дихлорметан (1:9) як елюент. Фракції, які містять продукт, об'єднували і випарювали у вакуумі, одержуючи потрібний продукт (55мг) у вигляді безбарвної твердої речовини.

ТН-ЯМР (СО3СМ): 5 0,80 (р, ЗН), 3,65-4,14 (такий, що перекривається м, 7Н), 5,97 (шир.с, 2Н), 6,17 (с, 1Н), 7,51 (с, 1Н), 8,16 (с, 1Н).

Е8-М8: знайдено: 315,0 (М.--Н"7), розраховано для С42Н.БСІМАО вн: 315,09.

Приклад 18 4-аміно-5-бром-7-(2-С-метил-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|)піримідин

В МА; су Ї «я

ША о | і сна о но он

До попередньо охолодженого (022) розчину сполуки стадії Е прикладу 2 (28мг, О,1Омоль) у ДМФ (0,5мл) по краплях додавали М-бромсукцинімід (0,018г, О,1Омоль) у ДМФ (0,5мл). Розчин перемішували при 02С протягом (зе) 20 хвилин, потім при кімнатній температурі протягом 10 хвилин. Реакційний розчин гасили, додаючи метанол « (4мл), і випарювали у вакуумі. Сирий продукт очищали на силікагелі, використовуючи метанол/дихлорметан (1:9) як елюент. Фракції, які містять продукт, об'єднували та випарювали у вакуумі, одержуючи потрібний продукт г) (13,Омг) у вигляді безбарвної твердої речовини. со

ТН-яЯМР (СО3СМ): 6 0,69 (р, ЗН), 3,46-4,00 (такий, що перекривається м, 7Н), 5,83 (шир.с, 2Н), 6,06 (с,

АН), 7,45 (с, 1Н), 8,05 (с, 1Н). -

Е5-М8: знайдено: 359,1 (МАН), розраховано для С42Ні5ВгМО4-Н": 359,04.

Приклад 19 2-аміно-7-(2-С-метил-рд. -Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин « хх ша: о -ї і- но-х М мн, . и"? Ме

НО он - 15 Суміш 2-аміно-4-хлор-7-(-2-С-метил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|)піримідину (приклад 4, стадія В) (20мг, 0,07моль) у ЕЮН (1,Омл), піридину (0,1мл) і 1095 Ра/С (бмг) в атмосфері Но (тиск атмосферний) і95) перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Суміш фільтрували через шар целіту, який ретельно о промивали ЕН. Об'єднаний фільтрат випарювали та очищали на колонці з силікагелем, використовуючи

СнНоСІ.Меон, 20/1 і 10/1, як елюент, одержуючи зазначену у заголовку сполуку у вигляді твердої речовини т» білого кольору (16бмг). с» ТН-ЯМР (200 МГц, СОзО0): 5 0,86 (р, ЗН, 2'С-Ме), 3,82 (дд, дв 4-36 ГЦ, Ов 5'-12,7 Гц, 1Н, Н-Б ), 3,94-4,03 (м, 2Н, Н-в, Н-4), 4,10 (д, дз 4 -8,8 Гц, 1Н, Н-3'), 6,02 (с, 1Н, Н-1"), 6,41 (д, Ов 6-38 Гц, 1Н, Н-5), 7,39 (д, 1Н,

Н-6), 8,43 (с, 1Н, Н-4).

Е5-М5: 281,4 (МН. о Приклад 20 2-аміно-5-метил-7-(2-С,2-О-диметил-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2, За)піримідин-4(ЗН)-он ді Ме О т но-х о М тм,

Ме вв на 0 ОМе

Стадія А: 2-аміно-4-хлор-7-ІЗ,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С-метил- В

-В-рибофуранозил1|-5-метил-7Н-піроло|2,3-4|піримідин

До охолодженого льодом розчину продукту стадії С прикладу 2 (1,57г, З,1бмоль) у СНЬСІ» (5Омл) по краплях додавали НВ" (5,7М в оцтовій кислоті; З,Змл). Реакційну суміш перемішували при 02 протягом 1 години і потім при кімнатній температурі протягом 2 годин, концентрували у вакуумі та випарювали разом з толуолом (2х20мл).

Одержану олію розчиняли у МесмМ (20мл) і додавали по краплях до розчину натрієвої солі 2-аміно-4-хлор-5-метил-1Н-піроло|2,3-4|Іпіримідину в ацетонітрилі (одержаний іп зіш з 2-аміно-4-хлор-5-метил-1Н-піроло|2,3-4|Іпіримідину (спосіб одержання див.: Гіерідз Апп. Спет. 1984: 708-7211 (1,13г, 6б,2моль) у безводному ацетонітрилі (15Омл) і Ман (6095 у мінеральному маслі, 248мг, 6б,2моль), після 2 7/0 годин перемішування при кімнатній температурі). Об'єднану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 24 годин і потім випарювали досуха. Залишок суспендували у воді (1ООмл) та екстрагували ЕЮАс (300-15Омл). Об'єднані екстракти промивали сольовим розчином (100мл), сушили над (Ма»5О)), фільтрували і випарювали. Сирий продукт очищали на колонці з силікагелем (5х7см), використовуючи етилацетат/гексан (від 0 до З096 ЕАс; 5905 ступінчастий градієнт) як елюент. Фракції, які містять продукт, об'єднували та випарювали у 7/5 вакуумі, одержуючи потрібний продукт (0,96г) у вигляді безбарвної піни.

Стадія В: 2-аміно-4-хлор-7-ІЗ,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С,2-О-диметил- В -В-рибофуранозил|-5-метил-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

До охолодженої льодом суміші продукту стадії А (475мг, О,7моль) у ТГФ (/мл) додавали Ман (6095 у мінеральному маслі, 29мг) та перемішували при 09С протягом 0,5 години. Потім додавали Ме! (48мкл) і 20 реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 24 годин. Реакцію гасили Меон і суміш випарювали. Сирий продукт очищали на колонці з силікагелем (5х3,5см), використовуючи гексан/етилацетат (9/1, 7/1, 5/1 і 3/1) як елюент. Фракції, які містять продукт, об'єднували та випарювали, одержуючи потрібну сполуку (200мгГг) у вигляді безбарвної піни.

Стадія С. 2-аміно-7-|З,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С,2-О-диметил- В Ге 25 -ЮВ-рибофуранозил|-5-метил-7Н-піроло|2,3-а|Іпіримідин-4(ЗН)-он (5)

Суміш продукту стадії В (200мг, О,Змоль) у 1,4-діоксані (Я1бмл) і водного Маон (2н, 15мл) в автоклаві нагрівали протягом ночі при 13592С. Потім суміш охолоджували до 02С, нейтралізували 2н водною НОСІ та випарювали досуха. Сирий продукт суспендували в Меон, фільтрували і тверду частину ретельно промивали

Меон. Об'єднаний фільтрат концентрували, і залишок очищали на колонці з силікагелем (5хбсм), (9 30 використовуючи СНьСІО/Меон (40/1, 30/1 ії 20/1) як елюент, одержуючи потрібну сполуку (15О0мг) у вигляді « безбарвної піни.

Стадія 0: 2-аміно-5-метил-7-(2-С,2-О-диметил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин-4(ЗН)-он г)

Суміш продукту стадії С (б4мг, О,1моль) у Меон (5мл), ЕБМ (0,2мл) і 1095 Ра/С (24мг) гідрували в апараті со для гідрування Пара при тиску 50 псі при кімнатній температурі протягом 1,5 доби, потім фільтрували через шар

Зо целіту, який ретельно промивали МеоН. Об'єднаний фільтрат випарювали і залишок очищали на колонці з в. силікагелем (Зха4см), використовуючи сн.сіь/меон (30/11, 20/1) як елюент, одержуючи 2-аміно-5-метил-7-(5-О-бензил-2-С,2-О-диметил-р./ -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин-4(ЗН)-он.. Дану сполуку гідрували далі в ЕЮН (2мл), використовуючи 10956 Ра/С при атмосферному тиску водню. Після « перемішування протягом 2 днів при кімнатній температурі реакційну суміш фільтрували через целіт, фільтрат 40 випарювали і сирий продукт очищали на колонці з силікагелем (1х7см), використовуючи СНоСІ-/Меон (301, З с 20/1 і 10/1) як елюент, одержуючи після сушіння виморожуванням зазначену у заголовку сполуку (12мгГ). з» ТН-ЯМР (200 МГц, СО300): 5 0,81 (р, ЗН, 2'С-Ме), 2,16 (д, Ун-всв-ме-17,3 Гц, ЗН, С5-Ме), 3,41 (с, ЗН, 2-ОМе), 3,67 (дд, Ув 4-34 ГЦ, дБ в -126 ГЦ, 1Н, Н-5), 3,81-3,91 (м, ЗН, Н-5", Н-4, Н-3), 6,10 (с, 1Н, Н-1! ), 6,66 (д, 1Н, Н-6). -І Е8-М8: 323,3 (М-Н)7.

Приклад 21 о 4-аміно-5-метил-7-(2-С-метил-р -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин оо Ме Мне їз 50 тез с» но-- ой м зе

НО он

ГФ) Стадія А: 4-хлор-7-ІЗ,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С-метил- В

Ге -В-рибофуранозил|-5-метил-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

До охолодженого льодом розчину продукту стадії С прикладу 2 (1,06г, 2,1моль) у СНЬСІ» (ЗОмл) по краплях во додавали НВ" (5,7М в оцтовій кислоті; 2,2мл). Реакційну суміш перемішували при 02С протягом 1 години і потім при кімнатній температурі протягом 2 годин, концентрували у вакуумі та випарювали разом з толуолом (2х15мл).

Одержану олію розчиняли МесмМ (їОмл) і додавали по краплях до розчину натрієвої солі 4-хлор-5-метил-1Н-піроло|2,3-4|Іпіримідину в ацетонітрилі (одержаний іп зіш з 4-хлор-5-метил-1Н-піроло|2,3-4Іпіримідину |спосіб одержання див.: ). Мей. Спет. 33: 1984 (1990)|) (0,62г, в5 З,7моль) у безводному ацетонітрилі (/Омл) і Ман (6095 у мінеральному маслі, 148мг, З,7моль), після 2 годин інтенсивного перемішування при кімнатній температурії Об'єднану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 24 годин, а потім випарювали досуха. Залишок суспендували у воді (1ООмл) та екстрагували ЕЮАс (250-100О0мл). Об'єднані екстракти промивали сольовим розчином (5Омл), сушили над

Ма»5зО,, фільтрували і випарювали. Сирий продукт очищали на колонці з силікагелем (5х5см), використовуючи градієнт гексан/(етилацетат (9/1, 5/1, 3/1) як елюент. Фракції, які містять продукт, об'єднували та випарювали у вакуумі, одержуючи потрібний продукт (0,87г) у вигляді безбарвної піни.

Стадія В: 4-хлор-5-метил-7-(2-С-метил-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

До розчину сполуки стадії А (0,87г, О,Умоль) у дихлорметані (ЗОмл) при -7892С по краплях додавали трихлористий бор (1М у дихлорметані, 9,Омл, 9, Омоль). Суміш перемішували при -782С протягом 2,5 години, 70 потім при температурі від -302С до -202С протягом З годин. Реакцію гасили, додаючи метанол/дихлорметан (1:1) (Омл), і одержану суміш перемішували при -1592С протягом 30 хвилин, потім нейтралізували водним аміаком при 02 та перемішували при кімнатній температурі протягом 15 хвилин. Тверду частину фільтрували і промивали

СсНноСІУМеон (1/1, 5Омл). Об'єднаний фільтрат випарювали і залишок очищали на колонці з силікагелем (5х5см), використовуючи СНеосі» і градієнт СНЬСІ./Меон (40/1 і 30/1) як елюент до одержання потрібної сполуки (0,22г) 75 у вигляді безбарвної піни.

Стадія С: 4-аміно-5-метил-7-(2-С-метил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин

До сполуки стадії В (0,2г, 0,64моль) додавали метанольний аміак (насичений при 09С; 4Омл). Суміш нагрівали в автоклаві з нержавіючої сталі при 1002 протягом 14 годин, потім охолоджували та випарювали у вакуумі. Сиру суміш очищали на колонці з силікагелем (5хосм), використовуючи градієнт СНОСІ/МЕеОН (50/1, 30/1, 20/1) як елюент, одержуючи зазначену у заголовку сполуку у вигляді твердої речовини білого кольору (0,120).

ТН-ЯМР (ДМСО-дйв): 5 0,60 (р, ЗН, 2'С-Ме), 2,26 (с, ЗН, 5О-Ме), 3,52-3,61 (м, 1Н, Н-Б' ), 3,70-3,88 (м, ЗН,

Н-5", НА, Н-З ), 5,00 (с, 1Н, 2-ОН), 4,91-4,99 (м, ЗН, 2 -ОН, 3-ОН, 5-ОН), 6,04 (с, 1Н, Н-1! ), 6,48 (шир.с, 2Н, сч ов МН2), 7,12 (с, 1Н, Н-6), 7,94 (с, 1Н, Н-2).

Е5-М5: 295,2 (МН. о

Приклад 22 4-аміно-7-(2-С-метил-д. -Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин-5-карбонова кислота рн о зо но-с МН; ч з » м-а

СХ й -й Сн»; - но он

Сполуку прикладу 6 (0,035г, 0,11моль) розчиняли у суміші водного аміаку (4мл, ЗОмас. 95) та насиченого метанольного аміаку (2мл) і додавали розчин НС» у воді (2мл, З5мас. 95). Реакційну суміш перемішували при « кімнатній температурі протягом 18 годин. Розчинник видаляли при зниженому тиску і одержаний залишок З 50 очищали за допомогою ВЕРХ на колонці з оберненою фазою (АМесп АйЦШта С-18, 10х299мм, А-вода, с В-:ацетонітрил, 10-6095 В протягом 50 хвилин, швидкість потоку 2мл/хв), одержуючи зазначену у заголовку "з сполуку (0,015г, 4195) у вигляді твердої речовини білого кольору.

ТН-ЯМР (СОз3О0): 5 0,85 (р, ЗН, Ме), 3,61 (м, 1Н), 3,82 (м, 1Н), 3,99-4,86 (м, 2Н), 6,26 (с, 1Н), 810 (с, 2Н) 8,22 (с, 1Н). -І ЗС-ЯМР (СО30О0): 5 20,13, 61,37, 73,79, 80,42, 84,01, 93,00, 102,66, 112,07, 130,07, 151,40, 152,74, 159,12, 169,30. о Мас-спектр високого розрізнення (НКМ5) (з бомбардуванням швидкими атомами (РАВ)): розраховано для (ее) Сі8Н./М:Ов": 325,1148, знайдено: 325,1143.

Приклад 23 е 4-аміно-7-(2-С-вініл-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин сю» Мне 22 М - но (о) М

А іме) Р: нон во Стадія А: 3,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С-вініл-1-О-метил-о, -О-рибофураноза

Гептагідрат хлориду церію (50г, 134,2моль) тонко подрібнюють у попередньо нагрітій ступці і переносять у круглодонну колбу, оснащену механічною мішалкою. Колбу нагрівали при високому вакуумі протягом ночі при 16020. Вакуум замінювали атмосферою аргону і колбу охолоджували до кімнатної температури. У колбу через канюлю вводили безводний ТГФ (З00мл). Одержану суспензію перемішували при кімнатній температурі протягом 65 4 годин і потім охолоджували до -782С. Додавали вінілмагнійбромід (1М у ТГФ, 120мл, 120моль) і перемішування продовжували при -782Сб протягом 2 годин. До цієї суспензії по краплях додавали розчин

3,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-1-О-метил-о -Ю-еритропентофураноз-2-улози (14м, ЗОмоль) (прикладу 2, стадії ВІ у безводному ТГФ (100мл) при постійному перемішуванні. Реакційну суміш перемішували при -782С протягом 4 годин. Реакцію гасили насиченим розчином амонійхлориду та залишали нагріватися до кімнатної температури. Суміш фільтрували через целіт і залишок промивали ЕБО (2х500мл). Органічний шар виділяли і водний шар екстрагували ЕБО (2х200мл). Об'єднані органічні шари сушили над безводним Ма»зЗО, і концентрували до в'язкої олії жовтого кольору. Дану олію очищали, використовуючи флеш-хроматографію (5іОо, 1095 ЕМЮОАс у гексані) Зазначену у заголовку сполуку (6б,1г, 13,2моль) одержували у вигляді олії блідо-жовтого кольору.

Стадія В: 4-хлор-7-ІЗ,5-біс-0О-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С-вініл- В -ЮВ-рибо-фуранозил/|-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

До розчину сполуки стадії А (6б,4г, 12,бмоль) у безводному дихлорметані (15О0мл) при -202С по краплях додавали НВг (3095 розчин в АсОН, 20мл, 75,бмоль). Одержаний розчин перемішували при температурі між -140905 ї 09 протягом 4 годин, випарювали у вакуумі та випарювали разом з безводним толуолом (Зх4Омл). 72 Маслянистий залишок розчиняли у безводному ацетонітрилі (10О0мл) і додавали до розчину натрієвої солі 4-хлор-1Н-піроло|2,3-4|Іпіримідину (5,8г, 37,8моль) в ацетонітрилі (одержаної іп зйи за способом прикладу 2) при -202С. Одержану суміш залишали нагріватися до кімнатної температури і перемішували при кімнатній температурі протягом 24 годин. Потім суміш випарювали досуха, поміщали у воду та екстрагували ЕЮАс (2х300мл). Об'єднані екстракти сушили над Ма»5О), фільтрували і випарювали. Сиру суміш очищали, використовуючи флеш-хроматографію (ЗО, 1095 ЕАс у гексані), і зазначену у заголовку сполуку (1,75г) виділяли у вигляді піни білого кольору.

Стадія с: 4-аміно-7-|З,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С-вініл- В -ЮВ-рибофуранозилід|-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

Сполуку стадії В (8Омг) розчиняли у мінімальній кількості 1,4-діоксану та поміщали у контейнер з с нержавіючої сталі. Контейнер охолоджували до -782С і додавали рідкий аміак. Контейнер запаювали і нагрівали (У при 902 протягом 24 годин. Аміаку давали випаруватися і залишок концентрували до твердої речовини білого кольору, яку використовували на наступній стадії без додаткового очищення.

Стадія 0: 4-аміно-7-(2-С-вініл-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин со 20 До розчину сполуки стадії С (бОмг) у дихлорметані при -782С по краплях додавали трихлористий бор (1М у дихлорметані). Суміш перемішували при -782С протягом 2,5 годин, потім при температурі від -309С до -202С - протягом З годин. Реакцію гасили, додаючи метанол/дихлорметан (1:1), і одержану суміш перемішували при со -459С7 протягом 0,5 години, потім нейтралізували водним аміаком при 029С і перемішували при кімнатній температурі протягом 15 хвилин. Тверду частину фільтрували і промивали метанолом/дихлорметаном (1:1). о

Об'єднаний фільтрат випарювали і залишок очищали, використовуючи флеш-хроматографію (5іО», 1095 м ьч- метанол в ЕЮАс, що містить 0,195 триетиламіну). Фракції, які містять продукт, випарювали, одержуючи зазначену у заголовку сполуку у вигляді твердої речовини білого кольору (1ОмгГг).

ТН-ЯМР (ДМСО-адв): 6 3,6 (ц, 1Н, Н-Б' ), 3,8 (м, 1Н, Н-5"), 3,9 (мд, 1Н, Н-4 ), 4,3 (т, 1Н, Н-3' ), 4,8-5,3 (м, ЄН, «

СНАСН», 2-ОН, 3-ОН, 5-ОН), 6,12 (с, 1Н, Н-1" ), 6,59 (д, 1Н, Н-5), 7,1 (шир.с, 1Н, МН»), 7,43 (д, 1Н, Н-6), 8,01 40. (с, 1Н, Н-7). о, с Е5-М8: знайдено: 291,1 (М-Н"У), розраховано для С43Н46М4О,-Н: 291,2. "з Приклад 24 " 4-аміно-7-(2-С-гідроксиметил- р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

Мн. ка со ноу дю Й со пу їз о но он ов «сю Стадія А: 4-хлор-7-ІЗ,5-біс-0О-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С-гідроксиметил- В -ЮВ-рибофуранозилід|-7Н-піроло|2,3-в|Іпіримідин

До розчину сполуки прикладу 23, стадії В (ЗООмг, О048моль) у 1,4-діоксані (бБмл) додавали

Т-метилморфолін-М-оксид (ЗООмг, 2,5бмоль) і чотириокис осмію (495 розчин у воді, О,Змл). Суміш перемішували у темряві протягом 14 годин. Осад видаляли фільтруванням через шар целіту, розбавляли водою (Зх) та (Ф) екстрагували ЕЮАс. ЕЮАс шар сушили над Ма»зО, і концентрували у вакуумі. Маслянистий залишок поміщали ко у дихлорметан (5мл) і перемішували над МаІО, на силікагелі (Зг, 1095 МаІО)) протягом 12 годин. Силікагель видаляли фільтрацією, а залишок випарювали та поміщали в абсолютний етанол (5мл). Розчин охолоджували у во бані з льодом і невеликими порціями додавали боргідрид натрію (З0Омг, вмоль). Одержану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 4 годин і потім розбавляли ЕЮАс. Органічний шар промивали водою (2х20мл), сольовим розчином (2О0мл) і сушили над Ма»5зО). Розчинник випарювали і залишок очищали, використовуючи флеш-хроматографію (505, 2:11 гексан/!Е(ОАс), одержуючи зазначену у заголовку сполуку (160мг, О0,25моль) у вигляді пластівців білого кольору. в5 Стадія В: 4-аміно-7-|З,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С-гідроксиметил- В -ЮВ-рибофуранозилід|-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

Сполуку стадії А (150мг, 0,2Змоль) розчиняли у мінімальній кількості 1,4-діоксану (1Омл) і поміщали у контейнер з нержавіючої сталі. Бомбу охолоджували до -782С та додавали рідкий аміак. Контейнер запаювали і потім нагрівали при 902 протягом 24 годин. Аміаку давали випаруватися і залишок концентрували до твердої речовини білого кольору, яку використовували на наступній стадії без додаткового очищення.

Стадія С: 4-аміно-7-(2-С-гідроксиметил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин

Сполуку стадії В (120мг, 0,2моль) розчиняли у 1:11 метанол/дихлорметан, додавали 1095 Ра/С і одержану суспензію перемішували в атмосфері Но протягом 12 годин. Каталізатор видаляли фільтруванням через шар целіту і промивали великими кількостями метанолу. Об'єднаний фільтрат випарювали у вакуумі і залишок 70 очищали, використовуючи флеш-хроматографію (5105, 1095 метанол у Е(ЮАс, що містить 0,195 триетиламіну), одержуючи зазначену у заголовку сполуку (5Омг) у вигляді порошку білого кольору. 7"Н-ЯМР (СО3О0): 5 3,12 (5, 1Н, СН», 3,33 (д, 1Н, СН"), 3,82 (м, 1Н, Н-5), 3,99-4,1 (м, 2Н, Н-4" , Н-57), 4,3 (д, 1Н, Н-3'), 6,2 (с, 1Н, Н-1! ), 6,58 (д, 1Н, Н-5), 7,45 (д, 1Н, Н-6), 8,05 (с, 1Н, Н-2).

РХ-МС: знайдено: 297,2 (М.--Н"), розраховано для С.42Ні6МаОвН: 297,3.

Приклад 25 4-аміно-7-(2-С-фторметил-р -О-рибофуранозил)-7Н-піроло(2,3-4|піримідин

МН,

М в) до, Е нб он сч

Стадія А: 4-хлор-7-ІЗ,5-біс-0О-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С-фторметил- В о -ЮВ-рибофуранозилід|-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

До розчину сполуки прикладу 24, стадії А (бЗмг, О,їмоль) у безводному дихлорметані (бмл) в атмосфері аргону додавали 4-диметиламінопіридин (ОМАР) (2мг, 0,015моль) і триетиламін (б2мкл, 0,45моль). Розчин охолоджували у бані з льодом і додавали п-толуолсульфонілхлорид (ЗОмг, 0,15моль). Реакційну суміш «9 перемішували при кімнатній температурі протягом ночі, промивали Мансо з (2х10мл), водою (10мл), сольовим розчином (1Омл), сушили над Ма»зО, і концентрували у вакуумі до твердої речовини рожевого кольору. Тверду ч частину розчиняли у безводному ТГФ (5мл) і охолоджували у бані з льодом. Додавали тетрабутиламонійфторид.йї (1М розчин у ТГФ, 1мл, моль) і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 4 годин. Розчинник с видаляли у вакуумі, залишок поміщали у дихлорметан і промивали Мансо)» (2х1Омл), водою (1Омл) і сольовим розчином (1О0мл). Шар дихлорметану сушили над безводним Ма»5О), концентрували у вакуумі та очищали, їчж використовуючи флеш-хроматографію (505, 2:11 гексан/!Е(ОАс), одержуючи зазначену у заголовку сполуку (20мг) у вигляді твердої речовини білого кольору.

Стадія В: 4-аміно-7-|З,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С-фторметил- В « -В-рибофуранозилід|-7Н-піроло|2,3-да|Іпіримідин

Сполуку стадії А (18мг, 0,0Змоль) розчиняли у мінімальній кількості 1,4-діоксану та поміщали у контейнер ші с з нержавіючої сталі. Контейнер охолоджували до -782С і додавали рідкий аміак. Контейнер запаювали і потім "» нагрівали при 902 протягом 24 годин. Аміаку давали випаруватися і залишок концентрували до твердої " речовини білого кольору, яку використовували на наступній стадії без додаткового очищення.

Стадія С: 4-аміно-7-(2-С-фторметил-р -Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|)піримідин

Сполуку стадії В (1бмг) розчиняли в 1:1 метанолі/дихлорметані, додавали 1095 Ра/С і одержану суспензію

Ше перемішували в атмосфері Но протягом 12 годин. Каталізатор видаляли фільтруванням через шар цЦеліту і

Ге) промивали великими кількостями метанолу. Об'єднаний фільтрат випарювали у вакуумі і залишок очищали, використовуючи флеш-хроматографію (5іО», 1095 метанол у ЕІЮАс, що містить 0,196 триетиламіну), одержуючи бо зазначену у заголовку сполуку (8мг) у вигляді порошку білого кольору. щ» 50 "Н-ЯМР (ДМСО-д): 5 3,6-3,7 (ш тн, Н-5 ), 3,8-4,3 (м, 5Н, Н-5", Н-Я, Н-У, СНо), 5,12 (т, 1Н, 5-ОН), 5,35 с» (д, ТН, 3-Н), 5,48 (с, 1Н, 2-ОН), 6,21 (с, 1Н, Н-1" ), 6,52 (д, 1Н, Н-5), 6,98 (шир.с, 2Н, МН»), 7,44 (д, 1Н, Н-6), 8,02 (с, 1Н, Н-2). 19г-ЯМР (ДМСО-йвб): 5 -230,2 (в).

Е8-М8: знайдено: 299,1 (М.--Н"7), розраховано для С42Н/БЕМаОд НІ: 299,27.

Приклади 26 і 27 і) 4-аміно-7-(3-дезокси-2-С-метил- р -В-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин і іме) 4-аміно-7-(3-дезокси-2-С-метил-р. -О-арабінофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин

МН Мнь 60 б5 т Св - он он Сн

Стадія А: 0/07-(2,5-біс-О-(трет-бутилдиметилсиліл)- Д /-О-рибофуранозил|-7Н-піроло|2,3-ФІпіримідин.// і 7-ІЗ,5-біс-О-(трет-бутилдиметилсиліл)-р. -«О-рибофуранозилі-7 Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

До розчину, що перемішується, туберцидину (5,0г, 18,7моль) у суміші піридину (7,5мл) і ДМФ (18,5мл) додавали нітрат срібла (6,36г, 38,8моль). Дану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 2 годин. її охолоджували у бані з льодом, додавали ТГФ (37 4мл) і трет-бутилдиметилсилілхлорид (5,6г, З7моль) і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 2 годин. Потім суміш фільтрували через шар целіту і промивали ТГФ. Фільтрат і промивки розбавляли простим ефіром, який містить невелику кількість хлороформу.

Органічний шар промивали послідовно бікарбонатом натрію і водою (З3Зх5Омл), сушили над безводним 70 сульфатом натрію та концентрували. Піридин видаляли випаровуванням разом з толуолом, і залишок очищали, використовуючи флеш-хроматографію на силікагелі, використовуючи 5-795 МеонН у СНьоСі» як елюент; вихід З,Ог.

До розчину суміші сполук стадії А (3,0г, б, Омоль) у безводному піридині (ЗОмл) додавали 4,4-диметокситритилхлорид (2,8г, 8,2моль) і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Потім дану суміш ретельно розтирали з водним піридином і екстрагували ефіром. Органічний шар промивали водою, сушили над безводним сульфатом натрію та концентрували до піни жовтого кольору (5,6г).

Залишок очищали, використовуючи флеш-хроматографію на силікагелі, використовуючи 20-2595 ЕЮдАс у гексані як елюент. Відповідні фракції збирали та концентрували, одержуючи 2",5'-біс-О-(трет-бутилдиметилсиліл)- і 35'-біс-О-(трет-бутилдиметилсиліл)захищені нуклеозиди у вигляді безбарвної піни (2,2г і 1,0г, відповідно).

Стадія с: 7-(2,5-біс-О-(трет-бутилдиметилсиліл)-3-О-тозил- В -ЮВ-рибофуранозил|і-4-І(ди(4-метоксифеніл)фенілметилІаміно-7 Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин с

До охолодженого льодом розчину 2",5'-біс-О-(трет-бутилдиметил-силіл)узахищеного нуклеозиду стадії В (2,Ог, о 2,5моль) у піридині (22мл) додавали п-толуолсульфонілхлорид (1,9г, 9,вмоль). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 4 діб. Потім її ретельно розтирали з водним піридином (5095, 1Омл) і екстрагували ефіром (Зх5Омл), який містить невелику кількість СН 2Сі» (1Омл). Органічний шар промивали бікарбонатом натрію та водою (ЗхЗОмл). Органічний шар сушили над безводним Ма»5О) і концентрували.

Піридин видаляли при спільному випаровуванні з толуолом (З3х25мл). Олію, що залишилася, фільтрували через « шар силікагелю, використовуючи гексан:'етилацетат (70:30) як елюент; вихід 1,4г.

Стадія р: 4-(ди(4-метоксифеніл)фенілметилі|аміно-7-|ІЗ-О-тозил- В с -В-рибофуранозил-7 Н-піроло|2,3-4|піримідин со

Розчин сполуки стадії С (1,0г, 1,1моль) і ТГФ (10мл) перемішували з тетрабутиламонійфторидом (1М розчин у

Зо ТГФ, 2,Бмл) протягом 0,5 години. Суміш охолоджували та розбавляли простим ефіром (5Омл). Розчин промивали в. водою (Зх5Омл), сушили над безводним Ма»зо), і концентрували до олії. Залишок очищали, пропускаючи через шар силікагелю, використовуючи гексан'етилацетат (1:1) як елюент; вихід 78Омг.

Стадія Е: 4-аміно-7-(3-дезокси-2-С-метил- В -В-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин і « 4-аміно-7-(3З-дезокси-2-С-метил-р. -О-арабінофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|)піримідин

Розчин СНеМОаЇї (3,0М розчин у простому ефірі, З,Омл) у безводному толуолі (3,75мл) охолоджували у бані з З с льодом. До цього додавали розчин сполуки стадії ЮО (500мг, 0,вмоль) у безводному толуолі (3,7мл). Одержану "з суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 3,5 годин. її охолоджували та обробляли водним " розчином МНАСІ і екстрагували простим ефіром (5Омл, що містить їОмл СН»оСі»). Органічний шар виділяли і промивали сольовим розчином (2хЗОмл) і водою (2х25мл), сушили над безводним Ма»зО, та концентрували до 49 олії, яку очищали, використовуючи флеш-хроматографію на силікагелі, використовуючи 495 Меон у СН сі», і одержуючи сполуку 2-С-о; -метил (149мг) і сполуку 2-С-д -метил (З4мг). Дані похідні окремо обробляли 8090 (4) оцтовою кислотою і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 2,5 годин. Оцтову кислоту видаляли при повторних спільних випаровуваннях з етанолом і толуолом. Залишок розділяли між со хлороформом і водою. Водний шар промивали хлороформом і концентрували. Після випарювання залишок г» 50 очищали на силікагелі, використовуючи 5-1095 МеонН у СНосСі»о як елюент, одержуючи потрібні сполуки у вигляді твердої речовини білого кольору. с» 4-аміно-7-(3З-дезокси-2-С-метил-р -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин (9Омг)

ТН-ЯМР (ДМСО- дв): 5 0,74 (р, ЗН, СН»), 1,77 (дд, 1Н, Н-3' ), 2,08 (т, 1Н, Н-3"), 3,59 (м, 1Н, Н-5' ), 3,73 (м, вв 1Н, Н-5У, 4,15 (м, ТН, Н-Й), 5,02 (т, ІН, ОН-5), 5,33 (с, ІН, ОН-2"), 6,00 (с, 1Н, Н-1" ), 6,54 (д, 1Н, Н-7), 6,95 (шир.с, 2Н, МН»), 7,47 (д, 1Н, Н-8), 8,00 (с, 1Н, Н-2). іФ) ЕВ-М8: 2631 |М-НІ. ка 4-аміно-7-(3З-дезокси-2-С-метил-р -О-арабінофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин (15мг)

ТН-ЯМР (ДМСО-йв): 5 1,23 (р, ЗН, СНУ), 2,08 (ддд, 2Н, Н-З3' ї 3"), 3,57 (м, 2Н, Н-Б' і 5"), 4,06 (м, 1Н, Н-4), 60 5,10 (с, ІН, ОН-2), 5,24 (т, ЯН, ОН-5 ), 6,01 (с, 1Н, Н-1! ), 6,49 (д, 1Н, Н-7), 6,89 (шир.с, 2Н, МН»), 7,35 (д, 1Н,

Н-8), 8,01 (с, Ш, Н-2).

ЕБ5-М8: 265,2 |МАНІ.

Приклад 28 4-аміно-7-(2,4-С-диметил-рд -ЮО-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|)піримідин б5

Мне со ме | Ме на он

Стадія А: 5-дезокси-1,2-О-ізопропіліден-О-ксилофураноза то 1,2-О-ізопропіліден-О-ксилофуранозу (38,4г, О0,2моль), 4-диметиламіно-піридин (5г), триетиламін (55,7мл,

О,4моль) розчиняли у дихлорметані (З0Омл). Додавали п-толуолсульфонілхлорид (38,13г, О0,2моль) і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 2 годин. Реакційну суміш потім виливали у насичений водний розчин бікарбонату натрію (50Омл) і два шари розділялися. Органічний шар промивали водним розчином лимонної кислоти (2095, 200мл), сушили (Ма»зО)) і випарювали, одержуючи тверду речовину (70,0г). Тверду т частину розчиняли у сухому ТГФ (З0Омл) і порціями протягом ЗО хвилин додавали ГіАІН ; (16,0г, О0,42моль).

Суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 15 хвилин. Протягом 30 хвилин по краплях додавали етилацетат (10Омл) і суміш фільтрували через шар силікагелю. Фільтрат концентрували і одержану олію обробляли хроматографічно на силікагелі (ЕЮАс/гексан 1/4), одержуючи продукт у вигляді твердої речовини (32,5г).

Стадія В: 3,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-1-О-метил-4-метил-о, -О-рибофураноза

Оксид хрому (50г, О,5моль), оцтовий ангідрид (5Омл, О,5Змоль) і піридин (100мл, 1,24моль) додавали до дихлорметану (7л) у бані з льодом і суміш перемішували протягом 15 хвилин. Додавали 5-дезокси-1,2-О-ізопропіліден-О-ксилофуранозу (32г, 0,18моль) у дихлорметані (200мл) і суміш перемішували сч ре при тій же температурі протягом 30 хвилин. Реакційний розчин розбавляли етилацетатом (1л) і фільтрували через шар силікагелю. Фільтрат концентрували, одержуючи олію жовтого кольору. Дану олію розчиняли у (о) 1,4-діоксані (1л) та формальдегіді (3795, 200мл). Розчин охолоджували до 092С і додавали твердий КОН (50Гг).

Суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі і потім екстрагували етилацетатом (6бх200мл).

Після концентрування залишок обробляли хроматографічно на силікагелі (ЕЮАс), одержуючи продукт у вигляді со зо олії (1,5Гг).

Дану олію розчиняли у 1-метил-2-піролідиноні (2Омл) і додавали 2,4-дихлорфенілметилхлорид (4г, 20,5моль) - і ман (6095, О,8г). Суміш перемішували протягом ночі і розбавляли толуолом (100мл). Потім суміш промивали со насиченим водним бікарбонатом натрію (З3х5Омл), сушили (Ма».5О)) та випарювали. Залишок розчиняли у метанолі (5Омл) і додавали НСЇ у діоксані (4М, 2мл). Розчин перемішували протягом ночі та випарювали. со

Залишок обробляли хроматографічно на силікагелі (ЕЮАс/гексан: 1/4), одержуючи потрібний продукт у вигляді чн олії (2,01г).

Стадія С: 3,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-2,4-ди-С-метил-1-О-метил-о, -ЮО-рибофураноза

Продукт (2,0г, 4,0моль) стадії В та періодинан ЮОезв-Магіп (2,0г) у дихлорметані (ЗОмл) перемішували протягом ночі при кімнатній температурі і потім концентрували при зниженому тиску. Залишок ретельно « Возтирали з простим ефіром (5Омл) і фільтрували. Фільтрат промивали розчином Ма»52О3.5НЬО (2,5г) у п с насиченому водному розчині бікарбонату натрію (5Омл), сушили (М950,), фільтрували та випарювали. Залишок й розчиняли у безводному ЕГО (20мл) і по краплях додавали до розчину МемоВг у ЕГО (ЗМ, 10мл) при -7890. "» Реакційну суміш залишали нагріватися до -302С і перемішували при температурі від -302С до -159С5 протягом 5 годин, потім виливали у насичений водний розчин амонійхлориду (5Омл). Два шари розділяли і органічний шар сушили (Ма5О)), фільтрували та концентрували. Залишок обробляли хроматографічно на силікагелі - І (ЕОАс/гексан: 1/9), одержуючи зазначену у заголовку сполуку у вигляді сиропу (1,40Гг). с Стадія р: 4-хлор-7-ІЗ,5-біс-0О-(2,4-дихлорфенілметил)-2,4-ди-С-метил- В -ЮВ-рибофуранозилід|-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин (ее) До сполуки стадії С (0,70г, 1,3моль) додавали НВг (5,7М в оцтовій кислоті, 2мл). Одержаний розчин їх 50 перемішували при кімнатній температурі протягом 1 години, випарювали у вакуумі та випарювали разом з безводним толуолом (Зх1Омл). 4-хлор-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин (0,5г, З,Змоль) і порошок КОН (8595, 15Омг, сю 2,3моль) перемішували в 1-метил-2-піролідиноні (5мл) протягом 30 хвилин і суміш випарювали разом з толуолом (1Омл). Одержаний розчин виливали у вказаний вище бромцукровий залишок і суміш перемішували протягом ночі. Суміш розбавляли толуолом (5Омл), промивали водою (Зх5Омл) і концентрували при зниженому тиску.

Залишок обробляли хроматографічно на силікагелі, елююючи сумішшю Е(Ас/гексан (15/85), одержуючи тверду о речовину (27Омг).

Стадія Е: 4-аміно-7-(2,4-С-диметил-д -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин іме) Сполуку стадії ЮО (27Омг) розчиняли у діоксані (2мл) і додавали рідкий аміак (20г) в автоклав з нержавіючої сталі. Суміш нагрівали при 1002 протягом 15 хвилин, потім охолоджували та випарювали. Залишок 60 обробляли хроматографічно на силікагелі (Е(ЮАс), одержуючи тверду речовину (200мг). Тверду частину (15ОмгГ) і

Ра/С (1095, 150мг) у метанолі (2О0мл) струшували в атмосфері Но (30 псі) протягом З годин, фільтрували і випарювали. Залишок обробляли хроматографічно на силікагелі (МеОнН/СН 5Сі»: 1/9), одержуючи потрібний продукт у вигляді твердої речовини (З5мгГ). "НА-ЯМР (ДМСО-йв): 5 0,65 (с, ЗН), 1,18 (с, ЗН), 343 (м, 2Н), 4,06 (д, ІН, 4-6,3 Гц), 4,87 (с, 1Н), бо 5,26 (шир., 1Н), 5,08 (д, 1Н, 9У-6,3 Гщ), 5,25 (т, 1Н, 9-30 Гц), 6,17 (с, 1Н), 6,54 (д, 1Н, 9У-3,5 Гц), 6,97

(шир.с, 2Н), 7,54 (д, 1Н, 9У-3,4 Гц), 8,02 (с, 1Н).

ІЗС-ЯМР (ДМСО-йдв): 5 18,19, 21,32, 65,38, 73,00, 79,33, 84,80, 90,66, 99,09, 102,41, 121,90, 149,58, 151,48, 157,38.

РХ-МС: знайдено: 295,1 (МАН"), розраховано для С43НівМаОд вн: 295,1.

Приклад 29 4-аміно-7-(3З-дезокси-З-фтор-2-С-метил- р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин

Мн, о то ще

І Ме 18 Е он

Стадія А: З-дезокси-3-фтор-1-О-метил-5-О-толуоїл-о, -О-рибофураноза 1,2-О-ізопропіліден-О-ксилофуранозу (9,0г, 5Омоль) і п-толусілхлорид (7,0мл, 5Омоль) у піридині (5Омл) перемішували протягом ЗО хвилин. Додавали воду (1Омл) і суміш концентрували при зниженому тиску. Залишок розчиняли у толуолі (б0Омл) і розчин промивали водою (200мл) і насиченим водним розчином бікарбонату натрію (200мл). Два шари розділяли і органічний шар випарювали. Залишок розчиняли у метанолі (1ООмл) і додавали НСІ у діоксані (А4АМ, ТОмл). Суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі і потім випарювали при зниженому тиску. Одержану олію обробляли хроматографічно на силікагелі (ЕЮАс/гексан: 1/1), одержуючи олію (10,1г). Дану олію розчиняли у дихлорметані (100мл) і додавали діетиламіносульфуртрифторид (ОАЗТ) (5,7мл). Суміш перемішували протягом ночі і потім виливали у насичений водний розчин бікарбонату Ге натрію (10О0мл). Суміш екстрагували толуолом (2х50Омл) і об'єднані органічні шари концентрували. Залишок о обробляли хроматографічно на силікагелі (ЕЮАс/гексан: 15/85), одержуючи зазначену у заголовку сполуку у вигляді олії (1,50Г).

Стадія В: З-дезокси-3-фтор-2-С-метил-1-О-метил-5-О-толуоїл-о, -О-рибофураноза

Продукт стадії А (1,0г, З,5моль) та періодинан Вевз-Магіп (2,5г) у дихлорметані (20мл) перемішували с протягом ночі при кімнатній температурі і потім концентрували при зниженому тиску. Залишок ретельно « розтирали з простим діетиловим ефіром (5Омл) і фільтрували. Фільтрат промивали розчином Ма»52Оз-5НьЬО (12,5г) у насиченому водному бікарбонаті натрію (100мл), сушили (М950)), фільтрували і випарювали. Залишок.й 09 розчиняли у безводному ТГФ (5Омл). При -782С додавали ТІіСІ) (Змл) і метилмагнійбромід у простому етиловому со ефірі (ЗМ, 1Омл) та суміш перемішували при температурі від -50 до -302С протягом 2 годин. Суміш виливали у 32 насичений водний розчин бікарбонату натрію (100мл) і фільтрували через целіт. Фільтрат екстрагували - толуолом (100мл) і випарювали. Залишок обробляли хроматографічно на силікагелі (Е(Ас/гексан: 15/85), одержуючи зазначену у заголовку сполуку у вигляді олії (15ОмгГг).

Стадія С: 4-аміно-7-(3З-дезокси-3-фтор-2-С-метил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|)піримідин «

Продукт стадії В (15Омг, О,бмоль) розчиняли у НВг (3090) в оцтовій кислоті (2мл). Через одну годину суміш 50 випарювали при зниженому тиску і випарювали разом з толуолом (1Омл). 4-хлор-7Н-піроло|2,3-4|піримідин (0,5г, З с З,Змоль) і КОН у вигляді порошку (8595, 150мг, 2,3моль) перемішували у ДМФ (Змл) протягом З0 хвилин і суміш

Із» випарювали разом з толуолом (2мл). Одержаний розчин виливали у вказану вище суміш бромцукру і перемішували протягом ночі. Суміш розбавляли толуолом (50Омл), промивали водою (З3х5Омл) і концентрували при зниженому тиску. Залишок обробляли хроматографічно на силікагелі (ЕЮАс/гексан: 15/85), одержуючи олію (бОомг). Дану олію розчиняли у діоксані (2мл) і рідкий аміак (20г) додавали в автоклав з нержавіючої сталі. і Суміш нагрівали при 859С протягом 18 годин, потім охолоджували і випарювали. Залишок обробляли (4) хроматографічно на силікагелі (метанол/дихлорметан: 1/9), одержуючи зазначену у заголовку сполуку у вигляді со твердої речовини (29мгГг). 7"Н-ЯМР (ДМСО-йв): 5 0,81 (р, ЗН), 3,75 (м, 2Н), 4,16 (м, 1Н), 5,09 (дд, 1Н, У-53,2, 7,8 Гц), 5,26 (шир., т. 20 1Н), 5,77 (с, 1Н), 6,15 (д, 1Н, 9У-2,9 Гц), 6,59 (д, 1Н, У-3,4 Гу), 7,02 (шир.с, 2Н), 7,39 (д, 1Н, У-3,4 Гц), 8,06 (с, 1Н). сю ІЗС-ЯМР (ДМСО-ав): 5 19,40, 59,56, 77,24, 79,29, 90,15, 91,92, 99,88, 102,39, 121,17, 149,80, 151,77, 157 47. 19г-ЯМР (ДМСО-д5): 5 14,66 (ю.

Е5-М8: знайдено: 283,1 (МАН); розраховано для С42Ні5ЕМаОзН: 283,1.

Приклад 30 о 4-аміно-7-(2-С,2-О-диметил-рд -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

МН іме) бо г - но о М ув но осн 65 Стадія А: 4-хлор-7-ІЗ,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С,2-О-диметил- В -ЮВ-рибофуранозилід|-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

До попередньо охолодженого (022) розчину сполуки прикладу 2, стадії ОО (618мг, 1,0моль) у ТГФ (8мл) додавали метилиодид (709мг, 5,0моль) і Ман (6095 у мінеральному маслі) (44мг, 1,1моль). Одержану суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі і потім виливали у суміш, що перемішується, насиченого водного амонійхлориду (5О0мл) і дихлорметану (50мл). Органічний шар промивали водою (50мл), сушили (М9503) і випарювали у вакуумі. Одержаний сирий продукт очищали на силікагелі, використовуючи етилацетат/гексан як елюент. Фракції, які містять продукт, об'єднували та випарювали у вакуумі, одержуючи потрібний продукт (7З5мгГг) у вигляді безбарвної піни.

Стадія В: 4-аміно-7-І|З,5-біс-0-(2,4-дихлорфенілметил)-2-С,2-О-диметил- В 70. -В-рибофуранозил|-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

До сполуки стадії А (7З35мг, 1,1бмоль) додавали метанольний аміак (насичений при 02) (20мл). Суміш нагрівали в автоклаві з нержавіючої сталі при 802 протягом ночі, потім охолоджували і вміст випарювали у вакуумі. Сиру суміш очищали на силікагелі, використовуючи етилацетат/гексан як елюент. Фракції, які містять продукт, об'єднували та випарювали у вакуумі, одержуючи потрібний продукт (504мг) у вигляді безбарвної піни.

Стадія С: 4-аміно-7-(2-С,2-О-диметил-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин

Суміш продукту стадії С (б4мг, О,Тмоль), Меон (5мл), ЕБМ (0,2мл) і 1095 Ра/С (б1мг) гідрували в апараті

Пара при 50 псі при кімнатній температурі протягом ночі. Суміш фільтрували через целіт, випарювали у вакуумі та фільтрували через шар силікагелю, використовуючи 2956 метанол у дихлорметані як елюент. Потрібний продукт збирали і випарювали у вакуумі. Дану сполуку знову розчиняли у метанолі (1Омл) і додавали 1095 Ра/сС (61мг). Суміш гідрували в апараті Пара при 55 псі при кімнатній температурі протягом двох тижнів. Суміш фільтрували через целіт, випарювали у вакуумі та очищали на силікагелі, використовуючи 1095 метанол у дихлорметані як елюент. Фракції, які містять продукт, об'єднували і випарювали у вакуумі, одержуючи потрібний продукт (11ОмгГг) у вигляді безбарвної піни. 136-ЯМР (ДМСО-ав): 5 0,68 (р, ЗН), 3,40 (с, ЗН), 3,52-3,99 (такий, що перекривається м, 4Н), 4,92 (д, с 1Н), 5,07 (т, 1Н), 6,26 (с, 1Н), 6,55 (д, 1Н), 7,00 (шир.с, 2Н), 7,46 (д, 1Н), 8,05 (с, 1Н). ге)

РХ-МС: знайдено: 293,1 (М-Н"); розраховано для С12Н46МиОу-Н": 293,12.

Приклад 31 4-метиламіно-7-(2-С-метил-др. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин со 20 МиМе - -х го й

М ря

Ху й ши щі їм ні он

Сполуку стадії Е прикладу 2 (200мг, О,67моль) додавали до метиламіну (5мл, конденсованого у невеликому автоклаві з нержавіючої сталі) і нагрівали при 8593 протягом 48 годин, потім охолоджували та випарювали у « 20 вакуумі. Сиру суміш очищали на силікагелі, використовуючи етанол як елюент і одержуючи зазначену у -в заголовку сполуку, яку виділяли у вигляді аморфної твердої речовини після обробки МесМ. Аморфну тверду с речовину розчиняли у воді та ліофілізували, одержуючи безбарвний порошок (144мгГ). з ТН-ЯМР (ДМСО-ав): 5 0,63 (р, ЗН, СН»), 3,32 (с, ЗН, М-СН»), 3,58-3,67 (м, 1Н, Н-Б' ), 3,79-3,39 (м, ЗН, Н-Б", Н-4" ; Н-3'), 5,03 (с, 1Н, 2-ОН), 5,04-5,11 (1Н, 3-ОН, 1Н, 5-ОН), 6,14 (с, 1Н, Н-17), 6,58 (д, 1Н, дв,6-3,6 Гц, Н-5), 7,46 (Д, 1Н, Н-6), 7,70 (шир.с, 1Н,МН), 8,14 (с, 1Н,Н-2). -і РХ-МС: знайдено: 295,1 (М-Н"7); розраховано для С153Ні8МАаО тн: 294,3. сю Приклад 32 4-диметиламіно-7-(2-С-метил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин (ее) ММег ї 50 го о но-я и м дос 29 но он іФ) Сполуку стадії Е прикладу 2 (200мг, О0,67моль) додавали до диметиламіну (бмл, конденсованого у ко невеликому автоклаві з нержавіючої сталі) і нагрівали при 859 протягом 48 годин, потім охолоджували та випарювали у вакуумі. Сиру суміш очищали на силікагелі, використовуючи етанол як елюент і одержуючи 60 зазначену у заголовку сполуку, яку виділяли у вигляді аморфної твердої речовини після обробки Месм.

Аморфну тверду речовину розчиняли у воді та ліофілізували, одержуючи безбарвний порошок (164мгГг). 7"Н-ЯМР (ДМСО-йв): 5 0,64 (р, ЗН, СН), 3,29 (с, ЗН, М-СНУз), 3,32 (с, ЗН, М-СНз), 3,60-3,66 (м, 1Н, Н-5), 3,77-3,97 (м, ЗН, Н-5", Н-4", Н-3, 5,04 (с, 1Н, 2-ОН), 5,06-5,11 (1Н, 3-ОН, 1Н, 5 -ОН), 6,21 (с, 1Н, Н-1" ), 6,69 (дД, 1Н, Ов,в-3,6 Гц, Н-5), 7,55 (д, 1Н,Н-6),8,13(с, 1Н,Н-2). бо РХ-МС: знайдено: 309,3 (М-Н"), розраховано для С44НооМаО НН": 308,33.

Приклад 33 4-циклопропіламіно-7-(2-С-метил-р -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин ни мя но св) М

Се 70 77 нон

Сполуку стадії Е прикладу 2 (200мг, 0,б/моль) додавали до циклопропіламіну (5мл, конденсованого у невеликому автоклаві з нержавіючої сталі) і нагрівали при 859 протягом 48 годин, потім охолоджували та випарювали у вакуумі. Сиру суміш очищали на силікагелі, використовуючи етанол як елюент і одержуючи 75 зазначену у заголовку сполуку, яку виділяли у вигляді аморфної твердої речовини після обробки Месм.

Аморфну тверду речовину розчиняли у воді та ліофілізували, одержуючи безбарвний порошок (148мг). "Н-ЯМР (ДМСО-ав): 5 0,51-0,58 (ш, 2Н), 0,64 (с, ЗН, СНУ), 0,74-0,76 (м, 2Н), 3,62-3,67 (м, 1Н, Н-5' ), 3,79-3,82 (м, ЗН, Н-5"), 3,92-3,96 (м, НА, Н-3 ), 5,03 (с, 1Н, 2-ОН), 5,05-5,10 (1Н, 3-ОН, 1Н, 5-ОН), 6,15 (с, ІН, Н-7 ), 7,АВ (д, 1Н, Ов 6-36 Гц, Н-5), 7,59 (д, 1Н, Н-6), 8,13 (с, 1Н, Н-2).

РХ-МС: знайдено: 321,1 (М-Н7), розраховано для Сі5НооМАН": 320,3.

Приклад 34 4-аміно-7-(3-С-метил-д. -О-ксилофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин

Мне с щі тр о м-а но

Еш т, о ме он «

Стадія А: 7-(2,5-біс-О-(трет-бутилдиметилсиліл)- В со -В-рибофуранозилі-4-((4-метоксифеніл)дифенілметиліІаміно-7 Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин і 7-ІЗ,5-біс-О-(трет-бутилдиметилсиліл)-р. -О-рибофуранозилі-4-((4-метоксифеніл)дифеніл і) з5 метил|аміно-7Н-піроло|2,3-4|піримідин ч-

До розчину суміші сполук стадії А прикладів 26 і 27 (0,32г, 0,65моль) у безводному піридині (бмл) додавали монометокситритилхлорид (0,30г, 0,9в8моль) і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Суміш потім концентрували і залишок розділяли між СН 25Сі» (7Омл) і водою (20мл). Органічний шар промивали водою та сольовим розчином, сушили (Ма»зО)) і концентрували. Залишок очищали на колонці з « силікагелем, використовуючи 5-13956 ЕОАс у гексані як елюент. Відповідні фракції збирали і концентрували, шщ с одержуючи 2",5'-біс-О-(трет-бутилдиметилсиліл)- і 3,5'-біс-О-(трет-бутилдиметил-силіл)узахищені нуклеозиди у . вигляді безбарвних пін (34Змг і в4мг, відповідно). а Стадія В: 7-(2,5-біс-О-(трет-бутилдиметилсиліл)- В -О-еритропентофураноз-3-улозиліІ-4-((4-метоксифеніл)дифенілметилі|аміно-7Н-піроло|2,3-4|піримідин

До суспензії, яка ретельно перемішується, триокису хрому (91мг, О0,9моль) у СН 5Сіо (4мл) при 02С додавали -І піридин (147мкл, 1,82моль) і потім оцтовий ангідрид (8бмкл, О0,9їмоль). Суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 0,5 години. Потім додавали 2",5'-біс-О-(трет-бутилдиметил-силіл)узахищений нуклеозид о стадії А (34Змг, 0,45моль) у СНоСІ» (2,5мл) і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 2 годин. (ее) Потім суміш виливали в охолоджений льодом Е(ОАс (1Омл) і фільтрували через коротку колонку з силікагелем, використовуючи ЕТОАс як елюент. Фільтрат випарювали і залишок очищали на колонці з силікагелем, е використовуючи гексан і гексан/Е(ОАс (7/1) як елюент і одержуючи зазначену у заголовку сполуку (180мгГ). сю Стадія с. 7-(2,5-біс-О-(трет-бутилдиметилсиліл)-3-С-метил- В -ЮВ-рибо-фуранозил1-4-(4-метоксифеніл)дифенілметиліаміно-7 Н-піроло|2,3-4|піримідин і 7-(2,5-біс-О-(трет-бутилдиметилсиліл)-3-С-метил-р. -О-ксилофуранозилі-4-((4-метоксифеніл)дифеніл метилі|аміно-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин о До суміші МемаоВг (3,0М розчин у простому ефірі; О0,17мл, О,бБмоль) у безводному гексані (1,5мл) при кімнатній температурі по краплях додавали розчин сполуки стадії В (78мг, О,1моль) у безводному гексані ко (О,5мл). Після 2 годин перемішування при кімнатній температурі реакційну суміш виливали в охолоджену льодом воду (10 мл) та розбавляли ЕЮдАс (20мл), потім фільтрували Через целіт і потім ретельно промивали Е(Ас. 60 Шари розділяли і органічний шар промивали сольовим розчином, сушили (Ма»5ЗО)) та концентрували. Залишок очищали на колонці з силікагелем, використовуючи 8-2595 Е(ОАс у гексані як елюент і одержуючи 3-С-метилксило- (60 г) і 3-С-метилрибоізомер (20ОмгГг).

Стадія 0: 4-аміно-7-(3-С-метил-д -О-ксилофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин

До охолодженого льодом розчину 3-С-метилксилоіїзомеру стадії С (бОмг, О,О08моль) у ТГФ (2мл) додавали 65 ТВАБЕ (ІМ у ТГФ; 0,32мл, 0,32моль). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 5 годин і потім розбавляли СН 2Сі» (5Омл), промивали водою (З3х15мл), сушили та випарювали. Залишок розчиняли у діоксані (0,Змл) і додавали 8095 оцтову кислоту (Змл). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 1 доби і потім випарювали. Залишок випарювали разом з діоксаном, поміщали у воду (5Омл) та промивали СНоСІі» (2х10мл). Водний шар концентрували, і потім сушили виморожуванням. Залишок очищали на колонці з силікагелем, використовуючи СНЬСІ./Меон (20/1 і 10/1) як елюент і одержуючи зазначену у заголовку сполуку у вигляді білої пухнатої сполуки після сушіння виморожуванням (1Омг).

ТН-ЯМР (СОЗСМ): 5 1,28 (р, ЗН, СН), 3,56 (шир.с, 1Н, ОН), 3,78 (м, ЗН, Н-4", Н-5, Н-5"), 4,10 (шир.с, 1Н,

ОН), 4,44 (д, 1Н, 05 1. -3,9 Гц, Н-2! ), 5,58 (д, 1Н, Н-1! ), 5,85 (шир.с, 2Н, МН»), 6,15 (шир.с, 1Н, ОН), 6,48 (д, Ш,

Ув 623,7 Гц, Н-5), 7,23 (д, 1Н,Н-6), 8,11(с, 1Н,Н-2).

Е5-М5:281 ІМНІ.

Приклад 35 4-аміно-7-(3-С-метил-р. -Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин

Мне мя но о М

Ме но он

У рибоізомера (20мг) стадії С прикладу 32 видаляли захисні групи, використовуючи спосіб, описаний на стадії О прикладу 32, і одержуючи зазначену у заголовку сполуку (4мгГг).

ТН-ЯМР (СОЗСМ): 5 1,43 (р, ЗН, СН), 3,28 (шир.с, 1Н, ОН), 3,58 (м, 2Н, Н-5, Н-Б5"), 3,99 (м, 1Н, Н-4.), 4,10 (шир.с, 1Н, ОН), 4,62 (д, 1Н, 9» 1-81 Гц, Н-2' ), 5,69 (д, 1Н, Н-1! ), 5,88 (шир.с, ЗН, ОН, МН»), 6,45 (шир.с, 1Н, с

ОН), 6,51 (д, 1Н, дв 6-3,7 Гц, Н-5), 7,19 (д, 1Н, Н-6), 8,12 (с, 1Н, Н-2). Го)

Е5-М5: 281|МНІ.

Приклад 36 2,А4-діаміно-7-(2-с-метил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин со зо Мо « йоех

М ві й

М --

КУ М мно с - Ме м нон

Суміш продукту стадії В прикладу 4 (24мг) у водному аміаку (3095, 1ТОмл) нагрівали в автоклаві з нержавіючої сталі при 1002 протягом ночі, потім охолоджували та випарювали. Залишок очищали на колонці з « дю силікагелем, використовуючи СНОСІЇ/Меон (10/1 і 5/1) як елюент і одержуючи зазначену у заголовку сполуку - (15мг). с 7Н-ЯМР (ДМСО-(в): 5 0,68 (р, ЗН, СН), 3,48-3,58 (м, 1Н, Н-5' ), 3,68-3,73 (м, 2Н, Н-Б", Н-4 ), 3,84 (м, 1Н, з Н-3), 4,72 (с, 1Н, 2-ОН), 4,97-5,03 (м, 2Н, 3-ОН, 5 -ОН), 5,45 (шир.с, 2Н, МН»), 6,00 (с, 1Н, Н-1" ), 6,28 (д, 1Н, 93,7 Гц, Н-5), 6,44 (шир.с, 2Н, МН»), 6,92 (д, 1Н, 9У-3,7 Гц, Н-6).

Е58-М8: 2941 (М-Н7). -І Приклад 37 сю 4-амшо-2-фтор-7-(2-С-метил-д -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

МН щі 50 її см е ре со поза фе шк:

Ме нО он 59 До розчину суміші НЕ/піридин (7095, 2мл), розбавленого піридином (мл), при -309С додавали сполуку (Ф) прикладу 36 (бОмг, 0,2моль) у О,5мл піридину, а потім трет-бутилнітрит (Збмкл, О,Змоль). Перемішування

Ге продовжували протягом 5 хвилин при -252С. Потім розчин виливали у суміш води з льодом (5мл), нейтралізували 2н водним МаосОН та випарювали досуха. Залишок очищали на колонці з силікагелем, бо Використовуючи Ссносі./мМеон (20/1 і 10/1) як елюент і одержуючи зазначену у заголовку сполуку.

Приклад 38 4-аміно-5-фтор-7-(2-С-метил-р. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідин б5

Е МН

Ц 2 нн о М у» но он

Стадія А: 4-ацетиламіно-7-(2,3,5-три-О-ацетил-2-С-метил-д. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин то До розчину сполуки стадії Е прикладу 2 (28Омг, 1,00моль) у піридині додавали оцтовий ангідрид (61Змг, б,Омоль). Одержаний розчин перемішували протягом ночі при кімнатній температурі, випарювали у вакуумі та одержану сиру суміш очищали на силікагелі, використовуючи етилацетат/гексан як елюент. Фракції, які містять потрібний продукт, об'єднували і випарювали у вакуумі, одержуючи потрібний продукт.

Стадія В: 4-ацетиламіно-5-бром-7-(2,3,5-три-О-ацетил-2-С-метил- В -В-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин

До попередньо охолодженого розчину (022) сполуки стадії А (46б0Омг, 1,00моль) у ДМФ додавали

М-бромсукцинімід (178мг, 1,0моль) у ДМФ. Одержаний розчин перемішували при 02С протягом ЗО хвилин, потім при кімнатній температурі протягом ще 30 хвилин. Реакцію гасили, додаючи метанол, і випарювали у вакуумі. Одержану сиру суміш очищали на силікагелі, використовуючи етилацетат/гексан як елюент. Фракції, які містять потрібний продукт, об'єднували та випарювали у вакуумі, одержуючи потрібний продукт.

Стадія С: 4-аміно-5-фтор-7-(2-С-метил-рд. -О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4Ф|піримідин

До попередньо охолодженого (-782С) розчину сполуки стадії В (529мг, 1,00моль) у ТГФ додавали бутиллітій (2М у гексані) (0,5мл, 1,00моль). Одержаний розчин перемішували при -782С протягом 30 хвилин і потім гасили, Ге використовуючи М-фторбензолсульфонімід (З15мг, 1,00моль) у ТГФ. Одержаному розчину давали дуже повільно (5) охолонути до кімнатної температури і потім виливали у суміш, що перемішується, насиченого водного розчину амонійхлориду і дихлорметану. Органічну фазу випарювали у вакуумі та обробляли гідроксидом амонію при 55922 у закритому контейнері протягом ночі. Одержану сиру суміш очищали на силікагелі, використовуючи як елюент дихлорметан/метанол. Фракції, які містять потрібний продукт, об'єднували і випарювали у вакуумі, о одержуючи потрібний продукт. «

Біологічні тести

Далі описуються тести, які використовували для визначення інгібування НСМ М55В полімерази і НСМУ со реплікації. со

Ефективність сполук даного винаходу як інгібіторів НСМ М5З5В РНК-залежної РНК полімерази (Какр)

Зо визначали, використовуючи наступний аналіз. в.

А. Аналіз інгібування НСМ М55В полімерази

Даний аналіз використовували для визначення здатності нуклеозидних похідних даного винаходу інгібувати ферментативну активність РНК-залежної РНК полімерази (М5З5В) вірусу гепатиту С (НСМ) на гетеромірній « матриці РНК.

Процедура: З с Буфер для: (5Омкл - всього на реакцію) "» 20ОММ Тгтгів, рН 7,5 " 5О0МКкМ ЕОТА 5ММ ОТ 2ММ Мас

Ш- вом КСІ с О,4од/мкл РНКЗзіп (КМАзіп) (Рготеда, вихідний об'єм 4бод/мкл)

О,75мкг 1500 (500-нуісіеотидна РНК, одержана з використанням Т7 гипой-транскрипції з послідовністю з бо М52/3 ділянки геному вірусу гепатиту С) їх 50 1,бмкг очищеної М55В вірусу гепатиту С (одержана зі зрізуванням по С-кінцю 21 амінокислоти) 1мМмкМ А,С,О,ОТР (нуклеозидна трифосфатна суміш) с» Іальфа-З2РІ-ОТР або (альфа-ЗРІ-СТР

Сполуки тестували при різних концентраціях аж до 100мкМ кінцевої концентрації.

Готували необхідний об'єм реакційного буфера, що включає фермент і матрицю 1500. Нуклеозидні похідні 22 даного винаходу поміщали піпеткою в ямки 96-ямкового планшету. Готували суміш нуклеозидних трифосфатів

Ф! (МТР'5), включаючи радіомічений СТР, і піпеткою вводили в ямки 96б-ямкового планшету. Реакцію ініціювали, додаючи фермент-матричний реакційний розчин, і залишали для протікання реакції при кімнатній температурі на о 1-2 години. Реакцію гасили, додаючи 20мкл 0,5М ЕОТА, рН 8,0. Здійснювали також сліпі реакції, в яких розчин, що гасить, додавали до МТРз до додавання реакційного буфера. 60 БОмкл погашеного реакційного розчину наносили плямами на ОЕ81 фільтрувальні диски (У/паїтап) і залишали для висихання на 30 хвилин. Фільтри промивали 0,3М амонійформіатом, рН 8 (15О0мл/промивку доти, доки число імпульсів за хвилину (срт) у їмл промивки не стане менше 100, звичайно 6 промивок). Імпульси на фільтрах визначали у 5-мл сцинтиляційній рідині у сцинтиляційному лічильнику.

Відсоток інгібування розраховували відповідно до наступного рівняння: 95 інгібування - |(1-(срт у тестовій бо реакції - срт у сліпій) / (срт у контрольній реакції - срт у сліпій)|х100.

Представницькі сполуки, протестовані в аналізі НСМ М55В полімерази, демонстрували величину ІКоо менше ніж 100мкмоль.

В. Аналіз інгібування НСМ РНК реплікації

Сполуки даного винаходу оцінювали також відносно їх здатності впливати на реплікацію РНК вірусу гепатиту

С у клітинах гепатоми (Нин-7), які культивуються, що містять субгеномний НСМ реплікон. Подробиці аналізу розкриті далі. Цей репліконовий аналіз являє собою модифікацію аналізу, описаного МУ. Гоптапп, Р. Котег, 4-0.

Кос, О. Негіап, Ї. Тпейтапп, апа К. ВагпепзспіІадег, "Керіїсайоп ої а Зир-депотіс Нераїййів С Мігив КМАв іп а Нераюта Сеї| І іпе", Зсіепсе 285: 110 (1999). 70 Протокол:

Аналіз являє собою іп зіш захист рибонуклеази, аналіз планшетів на основі ЗсіпійПайоп Ргохітійу (РА).

Від 10000 до 40000 клітин висівали у 100-200мкл середовища, яке містить 0,8мг/мл (3418 у 96б-ямкових суфовіаг планшетах (Атегзпат). Сполуки додавали до клітин у різних концентраціях, аж до 100мкМ у 190 ДМСО у моменти часу від 0 до 18 годин, а потім культивували протягом 24-96 годин. Клітини фіксували (20 хвилин, 1090 7/5 формалін), робили їх проникними (20 хвилин, 0,2595 Тгійоп Х-100/РВ5) та гібридизували (протягом ночі, 5025) з одноланцюговим ЗЗР РНК зондом, комплементарним (7) ланцюгу М55В (або інших генів), який міститься у РНК вірусного геному. Клітини промивали, обробляли РНКазою, промивали, нагрівали до 652С і підраховували у

Тор-Соцпі. Інгібування реплікації визначали як зменшення числа імпульсів за хвилину (срт).

Людські клітини гепатоми НинН-7, які були відібрані як такі, що містять субгеномний реплікон, містили цитоплазмічну РНК, яка складається з НСМ 5 / нетрансльованої ділянки (МТК), маркера, що неоміцинселектується, ЕМСМ ІКЕ5 (внутрішній сайт входження рибосоми) (іпіегпа! гірозоте епігу зіге), і НСМ неструктурних білків МЗ3-М55В, з наступним З' МТК.

Представницькі сполуки, протестовані у реплікаційному аналізі, демонстрували ЕС5о менше ніж 100мкмоль.

Нуклеозидні похідні даного винаходу оцінювали також на клітинну токсичність і антивірусну специфічністьу СМ скринінгу можливого інгібування (сошипіегзсгеепв), що описується далі. о

С. Соцпіегзсгеепз

Здатність нуклеозидних похідних даного винаходу інгібувати людські ДНК полімерази визначали, використовуючи наступні аналізи. а. Інгібування людських ДНК альфа- і бета-полімераз: о

Умови реакції «

Реакційний об'єм 540мкл

Компоненти реакційного буфера: со 20мМ Ттгів-НСЇІ, рН 7,5 со 200мкг/мл альбуміну телячої сироватки 100ММКеї - 2ММ дД -меркаптоетанолу 10мМ Масіо 1,6мкмМ ЯА,ас,асаттеР « а-ЗЗр-ДАТФ З 50 Фермент і матриця с 0,Оо5мг/мл матриці ДНК сперми риб з гепами "з О,О1од/мкл ДНК о; - або р -полімераз " Одержання матриці ДНК сперми риб з гепами

Додавали мкл 1М Мосі» до 500мкл активованої ДНК сперми риб (058 70076);

Нагрівали до 372С і додавали ЗОмкл ббод/мкл екзонуклеази ІІ (сірсовк 18013-011); їх Інкубували 5 хвилин при 372С; (95) Закінчували реакцію, нагріваючи до 652С протягом 10 хвилин; оо Вводили 50-100мкл аліквоти у хроматографічні колонки Віо-зріп 6 (Віо-Кай 732-6002), врівноважені 20ММ

Тгів-НСІ, рН 7,5; - Елюювали центрифугуванням при 1000хд9 протягом 4 хвилин; с» Об'єднували елюат і вимірювали поглинання на 260 нм для визначення концентрації.

ДНК матрицю розбавляли до відповідного об'єму 20мМ Тгіз-НСІ, рН 7,5, і фермент розбавляли до відповідного об'єму 20мм Ттіз-НСІЇ, що містить 2ММ р -меркаптоетанолу, і 100 мм КСІ. Матрицю і фермент 5Б поміщали піпеткою в ампули для мікроцентрифугування або 96-ямковий планшет. Готували також сліпі реакції без ферменту і контрольні реакції без тестової сполуки, використовуючи буфер для розбавлення ферменту і (Ф) розчинник для тестової сполуки, відповідно. Реакцію ініціювали реакційним буфером з перерахованими вище ка компонентами. Реакційну суміш інкубували протягом 1 години при 372С. Реакцію гасили, додаючи 20мкл 0,5М

ЕОТА. 5Омкл погашеної реакційної суміші наносили плямою на диски фільтрів М/пайтап ОЕ81 і сушили на бо повітрі. Диски фільтрів повторно промивали 150мл 0,3М амонійформіату, рН 8, доти, доки число імпульсів у Тмл промивки не складало менше 100срт. Диски промивали двічі 150 мл абсолютного етанолу та один раз 150мл безводного простого ефіру, сушили і імпульси підраховували у 5мл сцинтиляційної рідини.

Відсоток інгібування розраховували відповідно до наступного рівняння: 95 інгібування - |(1-(срт у тестовій реакції - срт у сліпій) / (срт у контрольній реакції - срт у сліпій))х100. 65 р. Інгібування людської ДНК гамма-полімерази

Ефективність інгібування людської ДНК гамма-полімерази визначали у реакціях, які включають 0,5нг/мкл ферменту; 10мкМ аАТФ, СТР, СТР і ТТР; 2мкКюрі/реакцію (а-ЗРІ|-ЗАТФ, і О,4мкг/мкл активованої ДНК сперми риб (постачання ОЗ Віоспетісаї) у буфері, що містить 20мМ Ттіз, рН 8, 2мМ р -меркаптоетанолу, 50ММ КСІ, 10мММ

МаСІ» і 0,1 мкг/мкл ВЗА. Реакції залишали протікати протягом 1 години при 372С і гасили, додаючи О,5М ЕОТА до кінцевої концентрації 142мМ. Утворення продукту визначали кількісно, використовуючи зв'язування з аніонообмінним фільтром і підрахунок сцинтиляцій. Сполуки тестували аж до концентрації 5Омкм.

Відсоток інгібування розраховували, використовуючи наступне рівняння: 905 інгібування - (1-(срт у тестовій реакції - срт у сліпій) / (срт у контрольній реакції - срт у сліпій))х100.

Здатність нуклеозидних похідних даного винаходу інгібувати ВІЛ (НІМ) інфективність і поширення ВІЛ 70 визначали у наступних аналізах: с. Аналіз ВІЛ інфективності

Аналіз здійснювали з типом клітин Неї! а Маді, що експресували як СХОСКА, так і ССК5, вибрані для низького фону експресії р -галактозидази (р -даї). Клітини інфікували протягом 48 годин і Д -да! продукування з інтегрованого ВІЛ-1 ГТК промотору підраховували, використовуючи хемілюмінесцентний субстрат (Саїасіоїїдні 75 Рів, Тгоріх, Ведіога, МА). Інгібітори титрували (у дублікаті) дворазовими серійними розведеннями, починаючи з 10О0мкМ; відсоток інгібування для кожної з концентрацій розраховували стосовно контрольної інфекції. а. Інгібування поширення ВІЛ

Здатність сполук даного винаходу інгібувати поширення вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) визначали за способом, описаним у патенті США Мо5413999 (9 травня 1995р.) і 9.Р. Масса, еї аї., Ргос. Маї). Асай. Зеї., 91: 4096-4100 (1994), що включені в опис як посилання.

Нуклеозидні похідні даного винаходу також піддавали скринінгу відносно цитотоксичності проти клітин, які культивуються, гепатоми (Нин-7), що містять субгеномний НСМ реплікон, використовуючи аналіз на основі МТЗ клітин, як описано в аналізі далі. НиН-7 клітинна лінія описана в Н. МаКабауавзнпї, еї аЇ., Сапсег Кев., 42: 3858 (1982). с е. Аналіз цитотоксичності о

Клітинні культури готували у відповідному середовищі у концентраціях приблизно 1,5хХ10 9 клітин/мл для суспензійних культур для З діб інкубування і 5,0х10 7 клітин/мл для адгезійних культур для З діб інкубування. 9Омкл клітинної культури переносили в ямки 9б-ямкового планшету і додавали імкл 100-кратної кінцевої концентрації тестової сполуки у ДМСО. Планшет інкубували при 372С і 59565 СО» протягом визначеного проміжку о часу. Після закінчення періоду інкубування у кожну комірку додавали 20мкл реагенту для аналізу клітинної чЕ проліферації (СеПТйег 96 Адцеоиз Опе Зоішіоп Сеї| РгоїЇїегайоп Авззау геадеп) (МТ5) (Рготеда) і планшет інкубували при 372С і 595 СО» протягом додаткового проміжку часу аж до З годин. Вміст планшету перемішували со для одержання однорідної суміші та вимірювали поглинання при довжині хвилі 49Онм, використовуючи пристрій, со що зчитує, для планшету. Стандартну криву для клітин суспензійних культур одержували для відомої кількості клітин безпосередньо перед додаванням реагенту МТ5. Метаболічно активні клітини змінюють МТ5 до - формазану. Формазан поглинає при довжині хвилі 49О0нм. Поглинання при довжині хвилі 490нм у присутності сполуки порівнювали з поглинанням в ямках, в які не додавали ніякої сполуки. Посилання: Согу, А.Н. еї аї., "Ове ої ап адцеоивз зоїЇШбіе (еігагоїйт/Логталап авзвау їог сеї дгомлЛпй аззауз іп сийиге", Сапсег Соттип. « дю 3:207(1991). -о

Для визначення активності сполук даного винаходу проти інших РНК-залежних РНК вірусів використовували с наступні аналізи. :з» а. Визначення іп омйго противірусної активності сполук відносно риновірусу (аналіз інгібування цитопатичного ефекту)

Умови проведення аналізу описані Зійжшей! і Нийтап, "Ове ої аізрозаріе тісгоїйззце сиМиге ріафев ог - 15 апіїміга! апа іпіепегоп іпдисіоп віцаїіев", Аррі. Місгобіої!. 22: 797-801 (1971).

Віруси (95) Риновірус типу 2 (КМ-2), штам НОР, використовували з клітинми КВ і середовищем (0,195 МансСоО», без со антибіотиків) як зазначено у посиланні ЗійжмеїІ! і Ниїйтап. Даний вірус, одержаний з АТСС, був одержаний з мазка з горла дорослого чоловіка з помірно гострим запаленням верхніх дихальних шляхів.

Її 50 Риновірус типу 9 (КМ-9), штам 211, і риновірус типу 14 (КМ-14), штам Тому, також були одержані з с» Американської Колекції Типових Культур (АТСС) у Роквілі, МО. КМ-9 був одержаний зі змиву горла людини і

КМ-14 був одержаний з мазка з горла молодої людини з захворюванням верхніх дихальних шляхів. Обидва ці віруси використовували з клітинами Неї а ОпПіо-1 (Ог. Егеа Наудеп, Опім. ої МА), що являють собою людські клітини епітелоїдної карциноми. Як ростове середовище використовували МЕМ (мінімальне необхідне 59 середовище Ігла) з додаванням 595 фетальної телячої сироватки і 0,196 МансСоОз.

ГФ) Середовище для противірусного тесту для всіх трьох типів вірусів було МЕМ з 595 ЕВ5, 0,190 Мансо з, 7 5Омкг гентаміцину/мл і ТММ Масі».

Концентрація 2000мкг/мл була найвищою з використаних концентрацій для аналізу сполук даного винаходу.

Вірус додавали в аналітичні планшети приблизно через 5 хвилин після сполуки, що тестується. Здійснювали 60 також відповідні контрольні вимірювання. Аналізовані планшети інкубували у вологому повітрі з вмістом СО» 590 при 372. Цитотоксичність визначали у контрольних клітинах, досліджуючи морфологічні зміни за допомогою мікроскопу. Регресійний аналіз результатів СРЕ для вірусів і контрольні результати токсичності давали значення ЕО 5о (5096 ефективна доза) і ССь5о (5096 цитотоксична концентрація). Показник селективності (ЗІ) в5 розраховували за формулою: ЗІ-ССБУЕОрво.

Б. Визначення іп мйго противірусної активності сполук відносно лихоманки Денге. Банзі та жовтої лихоманки (аналіз інгібування СРЕ)

Подробиці аналізу представлені у зазначеному вище посиланні Зідуеї! і Ниїтап.

Віруси

Вірус лихоманки Денге типу 2, штам з Нової Гвінеї, був одержаний з Центру боротьби із захворюваннями (Сепіег їтог Оізеазе Сопіго!). Дві лінії ниркових клітин африканських зелених мавп були використані для культур вірусу (Мего) і для здійснення противірусних тестів (МА-104). Як вірус жовтої лихоманки, штам 170, одержаний з мозку інфікованої миші, так і вірус лихоманки Банзі, штам Н 336, виділений з сироватки хворого лихоманкою хлопчика у Південній Африці, були одержані з АТСС. Для обох цих вірусів і для аналізів були 7/0 використані Мего клітини.

Клітини і середовища

МА-104 клітини (ВіоуУпінакег, Іпс., УМаїКегеміПМе, МО) і Мего клітини (АТСС) були використані у середовищі 199, доповненому 595 ЕВ5 і 0,195 Мансо» і без додавання антибіотиків.

Як аналітичне середовище для вірусів лихоманки Денге, Банзі та жовтої лихоманки використовували МЕМ, 296 ЕВ, 0,1896 Мансо» і 5Омкг гентаміцину/мл.

Тести на противірусну активність сполук даного винаходу здійснювали відповідно до посилань 5бідмеї! і

Нийтап і аналогічно до вказаного вище тестування риновірусів. Адекватні значення для цитопатичного ефекту (СРЕ) досягалися через 5-6 діб для кожного з даних вірусів. с. Визначення іп міго противірусної активності сполук відносно вірусу Західного Нілу (МУеві Ме Мігив) 2о (аналіз інгібування СРЕ)

Деталі аналізу представлені у вказаному вище посиланні біджеї! і Ниїтап. Вірус Західного Нілу, ізолят з

Нью-Йорка, одержаний з курячого мозку, був одержаний з Центру боротьби із захворюваннями (Сепіег ог

Оівеазе Сопіго!Й. Мего клітини вирощували і використовували, як зазначено вище. Як тестове середовище використовували МЕМ, 195 ЕВ5, 0,195 Мансо» і 5Омкг гентаміцину/мл. с

Тестування противірусної активності сполук даного винаходу здійснювали відповідно до способів бідмеї! і

Нийтап, що аналогічні тим, які використовували в аналізах активності проти риновірусів. Адекватні значення і) для цитопатичних ефектів (СРЕ) досягалися через 5-6 діб. 4. Визначення іп мійго противірусної активності сполук відносно риновірусів, вірусу жовтої лихоманки, вірусів Денге, Банзі та вірусу Західного Нілу (аналіз захоплення нейтрального червоного) с зо Після здійснення зазначеного вище аналізу інгібування СРЕ використовували додатковий метод визначення цитопатичності, описаний у "Місгойег Аззау їог Іпіепегоп: Місгозресігорпоїотейгіс Оцапійацйоп ої -

Суораїйіс ЕПесї", Аррі. Епмігоп. Місгобіої. 31: 35-38 (1976). Для зчитування показань з планшету, що со аналізується, використовували прилад для зчитування з мікропланшету Моадеї ЕЇ! 309 (Віо-Тек Іпвігитепів Іпс.).

Значення Еббо і СОво розраховували, як зазначено вище. о

Приклади фармацевтичних композицій ї-

Що стосується конкретних варіантів пероральних композицій сполук даного винаходу, то 5Омг сполуки прикладу 1 або прикладу 2 об'єднували з достатньою кількістю тонкоподрібненої лактози, щоб одержати повну кількість у 580-590мг для заповнення твердих желатинових капсул розміру 0.

Хоча даний винахід був описаний і проілюстрований з посиланням на конкретні його втілення, фахівцям « повинно бути ясно, що різні зміни, модифікації та заміщення можна здійснити, не виходячи за рамки суті і з с обсягу даного винаходу. Наприклад, ефективні дози, величини яких відрізняються від зазначених вище, можна застосовувати в залежності від відмінностей реакцій пацієнта і тяжкості НСМ інфекції. Аналогічно, ;» фармакологічні реакції, які спостерігаються, можуть змінюватися відповідно до (і в залежності від) конкретно обраних сполук, або в залежності від того, чи присутні фармацевтичні носії, а також від типу форми і

Використовуваного способу введення, і передбачається, що такі очікувані варіанти або відмінності у -І результатах відповідають цілям і практиці даного винаходу. Тому потрібно розуміти, що винахід обмежений тільки обсягом формули винаходу і дану формулу необхідно інтерпретувати настільки широко, наскільки це о розумно. (ее) їз 70

Claims

Формула винаходу сю»

1. Сполука структурної формули І: до д'о (Ф,; до М і М з по М я 1з «Мр М в бо В В в в в ве б5 (І)

або її фармацевтично прийнятна сіль; де В" являє собою С 5.4-алкеніл, Со «-алкініл або С. «-алкіл, де алкіл є незаміщеним або заміщений гідрокси, аміно, С..4-алкокси, С..4-алкілтіо або одним-трьома атомами фтору; В? являє собою водень, фтор, гідрокси, меркапто, С 4.4-алкокси або С../-алкіл; або ів: разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють 3-б--ленну насичену моноциклічну кільцеву систему, яка необов'язково містить гетероатом, вибраний з 0, 5 і МСо -алкілу; ВЗ ї Е7 кожний незалежно вибирають з групи, яка складається з водню, ціано, азидо, галогену, гідрокси, меркапто, аміно, С..4-алкокси, Со.-алкенілу, Со.г-алкінілу і С..«-алкілу, де алкіл є незаміщеним або заміщений 70 гідрокси, аміно, С.-.4-алкокси, С..4-алкілтіо або одним-трьома атомами фтору; В являє собою водень, Сі. 10-алкілкарбоніл, РзОзНа, Р»ОвбНаз або РІВ ЗВУ; ВЗ ЇВ кожний незалежно являє собою водень, метил, гідроксиметил або фторметил; ВЗ являє собою водень, С 1-4-алкіл, Со.4-алкініл, галоген, ціано, карбокси, С. --алкілоксикарбоніл, азидо, /5 аміно, Сі а-алкіламіно, ді(С4.л-алкіл)аміно, гідрокси, Сі -в-алкокси, Сі -в'алкілтіо, С. в-алкілсульфоніл,

(Сі.4-алкіл)о»-амінометил або С, -циклогетероалкіл, незаміщений або заміщений однією-двома групами, незалежно вибраними з галогену, гідрокси, аміно, С..4-алкілу і С.і.--алкокси; В? являє собою водень, ціано, нітро, С 4.3-алкіл, МНСОМНо, СОМ В", сам В, Сов, С(-МНМН», гідрокси, С. з-алкокси, аміно, С. ,-алкіламіно, ді(С4.л-алкіл)аміно, галоген, (1,3-оксазол-2-іл), (1,3-тіазол-2-іл) або (імідазол-2-іл); де алкіл є незаміщеним або заміщений однією-трьома групами, незалежно вибраними з галогену, аміно, гідрокси, карбокси і С..з3-алкокси; 279 її В"! кожний незалежно являє собою водень, гідрокси, галоген, С 4 5Х-алкокси, аміно, С..4-алкіламіно, ді(С.-4-алкіл)аміно, Сз 6-циклоалкіламіно, ди(Сз.6-циклоалкіл)аміно або С, 6-циклогетероалкіл, незаміщений або заміщений однією-двома групами, незалежно вибраними з галогену, гідрокси, аміно, С4.4-алкілу і С.4.,--алкокси; сч кожний В? незалежно являє собою водень або С. в-алкіл; і ВЗ її й" кожний незалежно являє собою гідрокси, ОСН «СНоЗС(-О)С 4 «-алкіл, ОСНоОС(С-ФООС 4 д-алкіл, о МноенМесо»оМе, ОСН(С. -алкіл/О(С-О) С. у-алкіл, ф- ро о 5 ТО ту вісн сн» ор твіснатсн» їй О(СНІвСН "ли ОСО(СнонаСНьУ . , (ее) за умови, що якщо В являє собою В-метил і В 7 являє собою водень, або В 7" являє собою В-метил і В! со являє собою водень, В 2 і ВЗ являють собою А-гідрокси, В. 79 являє собою аміно, і 27, 25, 8", 88" являють ча собою водень, тоді Е? не являє собою ціано або СОМН».

2. Сполука за п.1 структурної формули ІІ: до в'о « с - с д? ї АХ М з» вто- о М а ще 45 де, д! ие вд? о (З їз 20 або її фармацевтично прийнятна сіль; де В" являє собою С 4.з-алкіл, де алкіл необов'язково заміщений гідрокси, аміно, С 4.з3-алкокси, С. .з-алкілтіо або с» одним-трьома атомами фтору; В? являє собою гідрокси, фтор або С../-алкокси; ЕЗ являє собою водень, галоген, гідрокси, аміно або С../-алкокси; 25 ВЗ являє собою водень, РаОзоНа, РоОвНа або РОЗН»; (Ф) ЕЗ являє собою водень, аміно або С. д-алкіламіно; ко ВЕ? являє собою водень, ціано, метил, галоген або СОМН»; і ВО ї В" кожний незалежно являє собою водень, галоген, гідрокси, аміно, С 4А-алкіламіно, 6о ді(С, у-алкіл)аміно або Сз 6-циклоалкіламіно; за умови, що якщо БК являє собою В-метил, К 2 і ВЗ являють собою А-гідрокси, Б 79 являє собою аміно, і К5 ВВЕ" являють собою водень, тоді В? не являє собою ціано або СОМН».

З. Сполука за п. 2, де: б В" являє собою метил, фторметил, гідроксиметил, дифторметил, трифторметил або амінометил; В? являє собою гідрокси, фтор або метокси;

ВЗ являє собою водень, фтор, гідрокси, аміно або метокси; 2? являє собою водень або РаОзНу; ЕЗ являє собою водень або аміно; 9 В? являє собою водень, ціано, метил, галоген або СОМН»; і ВО" кожний незалежно являє собою водень, фтор, гідрокси або аміно; за умови, що якщо БК являє собою В-метил, К 2 і ВЗ являють собою А-гідрокси, Б 79 являє собою аміно, і К5 вів" являють собою водень, тоді ВЕ? не являє собою ціано або СОМН». 70 4. Сполука за п.1, вибрана з групи, яка складається з: 4-аміно-7-(2-С-метил-В-О-арабінофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-7-(2-С-метил-В-О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-метиламіно-7-(2-С-метил-В-Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідину, 4-диметиламіно-7-(2-С-метил-В-Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідину, 4-циклопропіламіно-7-(2-С-метил-В-ЮО-рибофуранозил)-7 Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-7-(2-С-вініл-В-ЮО-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідину, 4-аміно-7-(2-С-гідроксиметил-В-О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-7-(2-С-фторметил-В-О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-5-метил-7-(2-С-метил-В-ЮО-рибофуранозил)-7 Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-7-(2-С-метил-В-О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-5-карбонової кислоти, 4-аміно-5-бром-7-(2-С-метил-В-ЮО-рибофуранозил)-7 Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-5-хлор-7-(2-С-метил-В-ЮО-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідину, 4-аміно-5-фтор-7-(2-С-метил-В-О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, 2,4-діаміно-7-(2-С-метил-В-ЮО-рибофуранозил)-7 Н-піроло|2,3-4|піримідину, сч 2-аміно-7-(2-С-метил-В-О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, 2-аміно-4-циклопропіламіно-7-(2-С-метил-В-ЮО-рибофуранозил)-7 Н-піроло|2,3-4|піримідину, о) 2-аміно-7-(2-С-метил-В-О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-4(ЗН)-ону, 4-аміно-7-(2-С-етил-В-Ю-рибофуранозил)-7 Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-7-(2-С,2-О-диметил-В-О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, со зо 7-(-2-С-метил-В-ЮО-рибофуранозил)-7 Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-4(ЗН)-ону, 2-аміно-5-метил-7-(2-С,2-О-диметил-В-ЮО-рибофуранозил)-7 Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-4(ЗН)-ону, « 4-аміно-7-(3-дезокси-2-С-метил-В-ЮО-рибофуранозил)-7 Н-піроло|2,3-4|піримідину, с 4-аміно-7-(3-дезокси-2-С-метил-В-О-арабінофуранозил)-7 Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-2-фтор-7-(2-С-метил-В-О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, о 4-аміно-7-(3-С-метил-В-О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, їм 4-аміно-7-(3-С-метил-В-ЮО-ксилофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-7-(2,4-ди-С-метил-В-О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину і 4-аміно-7-(3-дезокси-3-фтор-2-С-метил-В-ЮО-рибофуранозил)-7 Н-піроло|2,3-4|піримідину, і відповідних їм 5'і-трифосфатів; « 20 або їх фармацевтично прийнятних солей. з с 5. Сполука за п.4, вибрана з групи, яка складається з: 4-аміно-7-(2-С-метил-В-О-арабінофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, ; т 4-аміно-7-(2-С-метил-В-О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-7-(2-С-фторметил-В-О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-5-метил-7-(2-С-метил-В-ЮО-рибофуранозил)-7 Н-піроло|2,3-4|піримідину, -1 4-аміно-5-бром-7-(2-С-метил-В-ЮО-рибофуранозил)-7 Н-піроло|2,3-4|піримідину, 4-аміно-5-хлор-7-(2-С-метил-В-ЮО-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідину, о 4-аміно-5-фтор-7-(2-С-метил-В-О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину і со 4-аміно-7-(2-С,2-О-диметил-В-О-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|піримідину, 20 і відповідних їм 5'і-трифосфатів; ве або їх фармацевтично прийнятних солей.

с 6. Сполука за п. 5, яка є 4-аміно-7-(2-С-метил-В-О-арабінофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідином або його фармацевтично прийнятною сіллю.

7. Сполука за п. 5, яка є 4-аміно-7-(2-С-метил-В-Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4Іпіримідином або його фармацевтично прийнятною сіллю.

8. Сполука за п. 5, яка є 4-аміно-7-(2-С-фторметил-В-ЮО-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4Іпіримідином або

(Ф. його фармацевтично прийнятною сіллю. ко 9. Сполука за п. 5, яка є 4-аміно-5-хлор-7-(2-С-метил-В-Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідином або його фармацевтично прийнятною сіллю. во 10. Сполука за п. 5, яка є 4-аміно-5-бром-7-(2-С-метил-В-Ю-рибофуранозил)-7Н-піроло|2,3-4Іпіримідином або його фармацевтично прийнятною сіллю.

11. Сполука за п. 1 для інгібування РНК-залежної РНК вірусної полімерази або інгібування РНК-залежної РНК вірусної реплікації у ссавців.

12. Сполука за п. 1 як активний агент для лікування РНК-залежної РНК вірусної інфекції у ссавців. в5 13. Сполука за п. 12, де зазначеною РНК-залежною РНК вірусною інфекцією є інфекція гепатиту С.

14. Сполука за п. 1 для виготовлення ліків для інгібування РНК-залежної РНК вірусної полімерази або для інгібування РНК-залежної РНК вірусної реплікації у ссавців.

15. Сполука за п. 1 для виготовлення ліків для інгібування РНК-залежної РНК вірусної інфекції у ссавців.

16. Сполука за п. 15, де зазначеною РНК-залежною РНК вірусною інфекцією є інфекція гепатиту С.

17. Фармацевтична композиція, що містить сполуку за п. 1 і фармацевтично прийнятний носій.

18. Фармацевтична композиція за п. 17, призначена для інгібування РНК-залежної РНК вірусної полімерази, інгібування РНК-залежної РНК реплікації і/або для лікування РНК-залежної РНК вірусної інфекції.

19. Фармацевтична композиція за п. 18, де зазначена РНК-залежна РНК вірусна полімераза є НСМ М55В полімеразою, зазначена РНК-залежна РНК вірусна реплікація є НСМ реплікацією і зазначена РНК-залежна РНК 7/о Вірусна інфекція є НСМ інфекцією.

20. Спосіб інгібування РНК-залежної РНК вірусної полімерази і/або інгібування РНК-залежної РНК вірусної реплікації, при якому вводять ссавцю, який потребує такого інгібування, ефективну кількість сполуки за п. 1.

21. Спосіб за п. 20, де зазначена РНК-залежна РНК вірусна полімераза є НСМ М55В полімеразою і зазначена РНЕ-залежна РНК вірусна реплікація є НСМ вірусною реплікацією.

22. Спосіб лікування РНК-залежної РНК вірусної інфекції, при якому вводять ссавцю, який потребує такого лікування, ефективну кількість сполуки за п. 1.

23. Спосіб за п. 22, де зазначена РНК-залежна РНК вірусна інфекція є НСМ інфекцією.

24. Спосіб за п. 23, при якому вводять сполуку за п. 1 у комбінації з терапевтично ефективною кількістю іншого агента, активного проти НСУ.

25. Спосіб за п. 24, де зазначений агент, активний проти НСУ, є рибавірином, левовірином, тимозином альфа-1; інгібітором М5З серинпротеази; інгібітором інозин монофосфатдегідрогенази; інтерфероном-А або пегільованим інтерфероном-А, одним або у комбінації з рибавірином або левовірином.

26. Спосіб за п. 25, де зазначеним агентом, активним проти НСМ, є інтерферон-А або пегільований інтерферон-А, один або у комбінації з рибавірином. с виш о Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2005, М 9, 15.09.2005. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. со « с со м. ші с з -І (95) (ее) їз 50 сю» Ф) іме) 60 б5