UA59034C2 - DERIVATIVES OF PYRIDINE -2,6-DICARBOXYLIC ACID AS INDUCTORS OF g-INTERFERON - Google Patents

DERIVATIVES OF PYRIDINE -2,6-DICARBOXYLIC ACID AS INDUCTORS OF g-INTERFERON Download PDF

Info

Publication number
UA59034C2
UA59034C2 UA2002129855A UA2002129855A UA59034C2 UA 59034 C2 UA59034 C2 UA 59034C2 UA 2002129855 A UA2002129855 A UA 2002129855A UA 2002129855 A UA2002129855 A UA 2002129855A UA 59034 C2 UA59034 C2 UA 59034C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
interferon
pyridine
dicarboxylic acid
derivatives
inductors
Prior art date
Application number
UA2002129855A
Other languages
Ukrainian (uk)
Inventor
Serhii Anatoliiovych Liakhov
Olena Anatoliivna Liakhova
Liudmyla Oleksandriv Lytvynova
Serhii Andriiovych Andronati
Svitlana Leontiivna Rybalko
Svitlana Terentiivna Diadiun
Hlib Ihorovych Fortunskyi
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed filed Critical
Priority to UA2002129855A priority Critical patent/UA59034C2/en
Publication of UA59034C2 publication Critical patent/UA59034C2/en

Links

Landscapes

  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Pyridine Compounds (AREA)

Abstract

Derivatives of pyridine -2,6-dicarboxylic acid of formulas , where Y1 = Y2 = H, H either Y1 = H, H; Y2 = T, or Y1 = Y2 = T, at that , as inductors of -interferon .

Description

Опис винаходуDescription of the invention

Винахід відноситься до біоорганічної хімії, зокрема до синтезу індукторів інтерферону, і може бути 2 використаний для створення нових противірусних та протипухлинних засобів.The invention relates to bioorganic chemistry, in particular to the synthesis of interferon inducers, and can be used to create new antiviral and antitumor agents.

Індуктори інтерферону являють собою найперспективніший клас противірусних та протипухлинних препаратів (Ершов Ф.И., Новохатский А.С. Индукторьї интерферона. - М.: Медицина, 1982, 180с.). У зв'язку зInterferon inducers represent the most promising class of antiviral and antitumor drugs (F.Y. Ershov, A.S. Novokhatskyi Interferon inducers. - M.: Medicine, 1982, 180 p.). In connection with

Чорнобильскою катастрофою та підвищенням частоти онкологічних захворювань серед населення України особливо актуальним є створення нових протипухлинних препаратів з імунокорегуючими властивостями. Такими 70 препаратами є індуктори у-інтерферону, зокрема синтетичний полінуклеотид полі(І)-полі(Ц), полісахарид природного походження зимозан.The Chernobyl disaster and the increase in the frequency of oncological diseases among the population of Ukraine make the creation of new anticancer drugs with immunocorrective properties especially relevant. Such 70 drugs are inducers of y-interferon, in particular synthetic polynucleotide poly(I)-poly(C), naturally occurring polysaccharide zymosan.

Усі ці сполуки є високомолекулярними індукторами та характеризуються значними побічними ефектами, зокрема токсичністю та алергенністю (Иванова А.М. Зффективность новьїх вьісоко- и низкомолекулярньх индукторов интерферона при зкспериментальньїх вирусньїх инфекциях: Дис... канд. биол. наук.: 03.00.06. - М., 151991, - 260О0с.1. Крім того, для їх використання необхідно застосовувати ін'єкційний шлях введення або спеціальні лікарські форми, що запобігають деградації індукторів у шлунку. Синтетичні низькомолекулярні індуктори у-інтерферону, які були 6 придатні для внутрішнього застосування, заявнику невідомі.All these compounds are high-molecular inducers and are characterized by significant side effects, in particular, toxicity and allergenicity (Ivanova A.M. Effectiveness of new high- and low-molecular inducers of interferon in experimental viral infections: Dis... candidate of biological sciences: 03.00.06. - M., 151991, - 260O0s.1. In addition, for their use, it is necessary to use the injection route of administration or special dosage forms that prevent the degradation of inducers in the stomach. Synthetic low molecular weight inducers of y-interferon, which were 6 suitable for internal use , unknown to the applicant.

Відомо, також, що аміксин (4) індукує усі типи інтерферонів, але здебільшого - о- та р-типу, а у-інтерферон - лише у незначній мірі (Андронати С.А., Литвинова Л.А., Головенко Н.Я. Пероральньйй индуктор интерферона "Амиксин" и его аналоги // Журн. АМН Украйнь. - 1999. - Т.5, Мо1. - С.53-66). не - - сн, см а а оIt is also known that amixin (4) induces all types of interferons, but mostly - o- and p-type, and y-interferon - only to a small extent (Andronaty S.A., Litvynova L.A., Golovenko N.Ya Oral interferon inducer "Amiksin" and its analogues // Journal of the Ukrainian Academy of Medical Sciences - 1999. - Vol. 5, Mo1. - P. 53-66). no - - sn, sm a a o

МН НМ: « со о о З (22)MN NM: « so o o Z (22)

ІС в) и 4 2 с В основу винаходу поставлено задачу створити синтетичні низькомолекулярні індуктори інтерферону, які з» здатні індукувати переважно у-інтерферон.IC c) i 4 2 c The basis of the invention is the task of creating synthetic low-molecular inducers of interferon, which are capable of inducing mainly γ-interferon.

Поставлена задача вирішена синтезом сполук загальної формули: сл о о те) н нн зе ХМ М ту оз о І ? н нThe task was solved by synthesis of compounds of the general formula: n n

І» о о т 1-3 і) пам 1: М2, Мб-дигідразинокарбонілметил-2,6-гаридиндикарбоксамід (ХУ - М» - Н, Н) де 2: Піридин-2,6-дикарбонової Кислоти 2-(2,7-біс-(2-діетіламіноетокси)-флуорен-9-іліден-гідразинокарбонілметилі-амід)б-гідразинокарбонілметил-амід 60 (КА Н,Н;х» т)I» o o t 1-3 i) pam 1: M2, Mb-dihydrazinocarbonylmethyl-2,6-garidinedicarboxamide (ХУ - M» - H, H) where 2: Pyridine-2,6-dicarboxylic acid 2-(2, 7-bis-(2-diethylaminoethoxy)-fluoren-9-ylidene-hydrazinocarbonylmethyl-amide)b-hydrazinocarbonylmethyl-amide 60 (KA H,H;x» t)

З: Піридин-2,6-дикарбонової кислоти біс-Ч2,7-біс-(2-діетіламіноетокси)-флуорен-9-іліден-гідразинокарбонілметилі|-амід) (М - Мо - Т) де б5 от нео о 959 У у ре 10 Сполуки, що заявляються, одержували за схемою, що наведена далі. Обробкою піридин-2,6-дикарбонової кислоти надлишком хлористого тіонілу у присутності каталітичної кількості ДМФА синтезували хлорангідрид, реакцією якого з етиловим естером гліцину у водно-органічному середовищі у присутності карбонат-бікарбонатного буферного розчину отримували відповідний діестер. Гідразиноліз останнього дією гідразингідрату у метанолі приводив до біс-гідразиду (1). Реакція останнього з аміксином дає суміш гідразонів 15 2 та 3, яку розділяли на індивідуальні речовини вибірковою екстракцією. Детальні методики синтезу приведені в прикладах 1-3. чх че -- Я -- ль ) --е го НО - он ч ж с о о о о о о; нм о зе с 25 о Др І о (о) не 7 в: І, « 30 со «в) й; техC: Pyridine-2,6-dicarboxylic acid bis-Ch2,7-bis-(2-diethylaminoethoxy)-fluoren-9-ylidene-hydrazinocarbonylmethyl|-amide) (M - Mo - T) de b5 ot neo o 959 U y re 10 The claimed compounds were obtained according to the scheme given below. Chlorine anhydride was synthesized by treating pyridine-2,6-dicarboxylic acid with an excess of thionyl chloride in the presence of a catalytic amount of DMF, and by reacting it with glycine ethyl ester in an aqueous-organic medium in the presence of a carbonate-bicarbonate buffer solution, the corresponding diester was obtained. Hydrazinolysis of the latter by the action of hydrazine hydrate in methanol led to bis-hydrazide (1). The reaction of the latter with amixin gives a mixture of hydrazones 15 2 and 3, which was separated into individual substances by selective extraction. Detailed methods of synthesis are given in examples 1-3. чх че -- Я -- л ) --e go NO - on ч ж s o o o o o o o; nm o ze s 25 o Dr I o (o) not 7 in: I, " 30 so "in) y; technical

Ф з ,в) 2 .8) о - 8) ою їж кі НМ ---- їі ві у з ща ва об нтгсбо з с ' у Му МН, і МН, "» і 2-3 2F z , c) 2 .8) o - 8) oyu izh ki NM ---- ii vi u z shchava ob ntgsbo z s ' u Mu MN, and MN, "» and 2-3 2

Отримання сполук, що заявляються, підтверджуються наступними прикладами. сл Приклад 1. М2,Мб-дигідразинокарбонілметил-2,6-піридин-дикарбоксаміду (1).Obtaining the claimed compounds is confirmed by the following examples. sl Example 1. M2,Mb-dihydrazinocarbonylmethyl-2,6-pyridine-dicarboxamide (1).

Спочатку отримували піридин-2,6-дикарбонової кислоти дихлорангідрид (6), для чого кип'ятили 12 годин (Се) суміш 1,67г (0,0їмоль) піридин-2,6-дикарбонової кислоти (5), тїмл диметилформаміду і 5Омл тіонілхлориду. о Реакційну суміш випарювали у вакуумі до сухого стану. Сухий залишок промивали 1Омл петролейного етеру, екстрагували діетиловим етером. Екстракт випарювали у вакуумі до сухого стану, а сухий залишок, що являє (95) собою дихлорангідрид (6), використовували без подальшої очистки та ідентифікації для синтезуFirst, pyridine-2,6-dicarboxylic acid dichloroanhydride (6) was obtained, for which a mixture of 1.67 g (0.0 mol) of pyridine-2,6-dicarboxylic acid (5), 1 ml of dimethylformamide and 5 ml of thionyl chloride. o The reaction mixture was evaporated to dryness under vacuum. The dry residue was washed with 10 ml of petroleum ether, extracted with diethyl ether. The extract was evaporated in vacuo to dryness, and the dry residue, which is (95) dichloroanhydride (6), was used without further purification and identification for synthesis

ГТ» етил-2-(6-етоксикарбоніл-метилкарбамоїл-2-тридинкарбоксамідо)-ацетат (7). Для цього до розчину 10г карбонату натрію і 5г бікарбонату натрію в ббмл води додавали 20мл суміші хлористого метилену та діетилового етеру (1:1). Суміш охолоджували до 0 С і додавали 10-ма порціями Зг (0,022моль) гідрохлориду етилового естеру гліцину. До одержаної суміші додавали при 09С та інтенсивному перемішуванні розчин 2,0Зг (0,01моль) дихлорангідриду піридин-2,6-дикарбонової кислоти (6) в 1їОмл суміші хлористого метилену і діетилового етеру (Ф) (1:11). По закінченні додавання температуру поступово підвищували до кімнатної і перемішували 8 годин. ПісляHT" ethyl 2-(6-ethoxycarbonyl-methylcarbamoyl-2-tridinecarboxamido)-acetate (7). To do this, 20 ml of a mixture of methylene chloride and diethyl ether (1:1) was added to a solution of 10 g of sodium carbonate and 5 g of sodium bicarbonate in 1 ml of water. The mixture was cooled to 0 C and 10 g (0.022 mol) of glycine ethyl ester hydrochloride was added. A solution of 2.0 g (0.01 mol) of dichloroanhydride of pyridine-2,6-dicarboxylic acid (6) in 10 ml of a mixture of methylene chloride and diethyl ether (F) (1:11) was added to the resulting mixture at 09C and intensive stirring. After the addition, the temperature was gradually raised to room temperature and stirred for 8 hours. After

ГІ завершення перемішування додавали 5Омл хлористого метилену, органічний шар відокремлювали, водний шар екстрагували хлористим метиленом, об'єднані органічні шари промивали насиченим розчином хлориду натрію, бо висушували сульфатом натрію, розчинник випарювали у вакуумі до сухого стану. Цей естер 5 і використовували для синтезу сполуки 1.At the end of stirring, 50 ml of methylene chloride was added, the organic layer was separated, the aqueous layer was extracted with methylene chloride, the combined organic layers were washed with saturated sodium chloride solution, dried with sodium sulfate, and the solvent was evaporated to dryness under vacuum. This ester 5 was used for the synthesis of compound 1.

Розчиняли 3,37г (0,0їмоль) сполуки 5 в їОмл метанолу, додавали 2мл 10090 гідразингідрату і кип'ятили 8 годин. Осад, що випав, відфільтровували, промивали на фільтрі льодяним метанолом (2х1Омл), водою (Зх5Омл) і висушували у вакуумі. Фізико-хімічні властивості одержаної сполуки наведені в таблиці. 65 Приклад 2.Dissolve 3.37g (0.0imole) of compound 5 in 10ml of methanol, add 2ml of 10090 hydrazine hydrate and boil for 8 hours. The precipitate that fell out was filtered off, washed on the filter with ice-cold methanol (2x1Oml), water (3x5Oml) and dried in a vacuum. The physicochemical properties of the obtained compound are given in the table. 65 Example 2.

М2-гідразино-М6-12,7-ди-(2-(діетиламіно)етокси|-9Н-9-флуореніліденогідразинокарбонілметил)-2,6-піридиндикар боксамід (2). Розчин З,09г (0,0моль) сполуки 1, 12,3г (0,0Змоль) 2,7-ди-(І2-(діетил-аміно)етокси|-9Н-9-флуорену і бмл (0,1моль) льодяної оцтової кислоти кип'ятили у 25мМл етанолу протягом 12 годин. В реакційну суміш додавали 250мл 1095 розчину аміаку та екстрагували бензолом (Бхб5Омл). Екстракт промивали насиченим розчином хлориду натрію (2х5Омл) висушували і бензол випаровували у вакуумі до сухого стану. Сухий залишок екстрагували киплячим гептаном (2х5Омл). Залишок є сполукою 2.M2-hydrazino-M6-12,7-di-(2-(diethylamino)ethoxy|-9H-9-fluorenylidenehydrazinocarbonylmethyl)-2,6-pyridinedicar boxamide (2). A solution of 3.09 g (0.0 mol) of compound 1, 12.3 g (0.0 mol) of 2,7-di-(12-(diethyl-amino)ethoxy|-9H-9-fluorene and bml (0.1 mol) of ice of acetic acid was boiled in 25 mL of ethanol for 12 hours. 250 mL of 1095 ammonia solution was added to the reaction mixture and extracted with benzene (Bxb5Oml). The extract was washed with a saturated sodium chloride solution (2x5Oml), dried, and the benzene was evaporated under vacuum to dryness. The dry residue was extracted with boiling with heptane (2x5Oml). The residue is compound 2.

Приклад 3.Example 3.

М2,Мб-ди-12,7-ди-(2-(діетиламіно)етокси|-9Н-9-флуор-еніліденогідразинокарбонілметил)-2,6-піридиндикарбоксамі 70. ВУ (З).M2,Mb-di-12,7-di-(2-(diethylamino)ethoxy|-9H-9-fluoro-enilidenohydrazinocarbonylmethyl)-2,6-pyridinedicarboxami 70. VU (Z).

Гептановий екстракт, що отримували при синтезі сполуки 2, охолоджували до 02С та відфільтровували осад, що випав. Осад перекристалізовували з гептану. Фізико-хімічні властивості одержаної сполуки наведені в таблиці. ів заявляються 11 го бвникюв 000 06о | овяю0вої00т00аю 0000 08000 беінтамнов 000о2юз бло» твої 0093010 4 дамі 11111010000000016о2о 0 зов ем 7 дшшидатлни оThe heptane extract obtained during the synthesis of compound 2 was cooled to 02С and the precipitate that fell was filtered. The precipitate was recrystallized from heptane. The physicochemical properties of the obtained compound are given in the table. iv are declared on 11 th bvnykyu 000 06o | ovyayu0voi00t00ayu 0000 08000 beintamnov 000o2yuz blo» yours 0093010 4 ladies 11111010000000016o2o 0 call em 7 dshshidatlni o

ТПримітки до таблиці. Деяке підвищення титрів інтерферону після кислої обробки може мати місце внаслідок гідролізу баластних протеїнів та вивільнення інтерферону з комплексу з ними.Notes to the table. Some increase in interferon titers after acid treatment may occur due to hydrolysis of ballast proteins and release of interferon from the complex with them.

Інтерфероніндукуючу дію сполук оцінювали загальноприйнятими методами. «г зо Для первинного скринінгу препаратів використовували лейкоцити крові донорів 0(1) групи. Визначення активності утвореного інтерферону проводили на первинно-трипсинізованій культурі клітин шкірно-м'язової і тканини ембріонів людини (ШМТЕЛ), чутливих до о-та у-інтерферону. Клітини в концентрації 3-109кл./мл о вирощували у планшетах з плоским дном в об'ємі 0,2мл при термостатуванні при 372С в атмосфері з 5956 СО».The interferon-inducing effect of the compounds was evaluated by generally accepted methods. "g zo" For the primary screening of drugs, blood leukocytes from donors of group 0(1) were used. Determination of the activity of the produced interferon was carried out on the primary trypsinized culture of skin-muscle and tissue cells of human embryos (SHMTEL), sensitive to o- and y-interferon. Cells at a concentration of 3-109 cells/ml were grown in plates with a flat bottom in a volume of 0.2 ml at thermostating at 372C in an atmosphere with 5956 CO.

Для вирощування клітин використовували середовища 199 та Ігла у співвідношенні 1:11 з додаванням 1090 о 3з5 сироватки крові великої рогатої худоби, інактивованої при 562 протягом ЗОхв, та антибіотиків. Середовище юю підтримки (С) складалось з середовищ 199 та Ігла з 290 сироватки. Експеримент складався з двох етапів; визначення індукції інтерферону та визначення активності інтерферону.For growing cells, media 199 and Igla were used in a ratio of 1:11 with the addition of 1090 o 3-5 bovine blood serum, inactivated at 562 during ZOhv, and antibiotics. The support medium (C) consisted of medium 199 and Igla 290 serum. The experiment consisted of two stages; determination of interferon induction and determination of interferon activity.

Визначення індукції інтерферону «Determination of interferon induction «

До суспензії лейкоцитів людини додавали досліджуваний препарат, розчинений у середовищі 199 до 470 концентрації 10-100мкг/мл. Через 24год у культуральній рідині визначали наявність інтерферону і його - с активність. а Визначення активності інтерферону "» Готували двократні розведення досліджуваної культуральної рідини (з попереднього етапу) в середовищі 199. На кожне розведення використовували по 4 лунки з клітинами. Попередньо з них зливали поживне середовище, промивали чистим середовищем 199 і додавали на 24год до кожної лунки по 0,1мл досліджуваної 1 культуральної рідини, 4 лунки залишали для контролю, замінивши в них поживне середовище на підтримуюче. с Визначення інтерферону проводили за допомогою індикаторного вірусу, а саме вірусу везикулярного стоматиту (ВВС). Вірус заздалегідь титрували на культурі 141 і використовували у дозі 100 ТЦД5БО. До кожної (ав) лунки додавали визначену дозу ВВС, для контролю вірусу використовували 4 лунки на кожне його десятикратне о 50 розведення від 100 до 0,1 ТЦД5О. Дослідні і контрольні планшети інкубували 24-48год у термостаті при 3726.To the suspension of human leukocytes, the drug under study, dissolved in medium 199 to 470, concentration of 10-100 μg/ml was added. After 24 hours, the presence of interferon and its activity were determined in the culture liquid. a Determination of interferon activity "» Two-fold dilutions of the studied culture fluid (from the previous stage) were prepared in medium 199. For each dilution, 4 wells with cells were used. The nutrient medium was previously drained from them, washed with clean medium 199 and added to each well for 24 hours 0.1 ml of the investigated 1 culture liquid, 4 wells were left for control, replacing the nutrient medium with a supporting one. c Interferon was determined using an indicator virus, namely the vesicular stomatitis virus (VVS). The virus was previously titrated on culture 141 and used in a dose 100 TCD5BO. A determined dose of BVS was added to each (a) well, 4 wells were used for each tenfold 50 dilution from 100 to 0.1 TCD5O to control the virus. Test and control plates were incubated for 24-48 hours in a thermostat at 3726.

Як препарат порівняння використовували лаферон - відомий препарат інтерферону з відомою активністю вAs a comparison drug, Laferon was used - a well-known interferon drug with known activity in

Я» міжнародних одиницях (МО), який позначався як стандартний зразок (С3). Дослід з ним ставили паралельно з основним для порівняння дії препарату, що вивчається.I" in international units (IU), which was designated as a standard sample (C3). The experiment with it was put in parallel with the main one to compare the effect of the drug being studied.

Визначення активності інтерферону здійснювали через 24-48год, коли доза внесеного ВВС (100 ТЦД5О) викликала повну дегенерацію клітин у контролі вірусу (КВ) за відсутності дегенерації в неінфікованій культурі. о За титр інтерферону в ОД (одиницях дії) приймали величину, зворотну розведенню препарату, при якому культура клітин в 5095 лунок була повністю захищена від цитопатогенної дії індикаторного вірусу. Розрахунок їмо) активності інтерферону в МО проводили за формулою: х-тд ов веDetermination of interferon activity was carried out after 24-48 hours, when the dose of the injected VBS (100 TCD5O) caused complete degeneration of cells in the control of the virus (KV) in the absence of degeneration in the uninfected culture. o The titer of interferon in OD (units of activity) was taken as the value inverse of the dilution of the drug, at which the cell culture in 5095 wells was completely protected from the cytopathogenic effect of the indicator virus. Calculation of interferon activity in MO was carried out according to the formula: x-td ov ve

Ту - титр зразка (в ОД/мл), що вивчається,Tu - the titer of the sample (in units/ml) being studied,

Асз - активність стандартного зразка (в МО),Asz - activity of the standard sample (in MO),

Тез - титр стандартного зразка (в ОД/мл),The thesis is the titer of the standard sample (in units/ml),

Х - активність інтерферону, індукованого в досліді препаратом, що вивчається, виражена в МО/мл, бо ОД - титр інтерферону в дослідній групі,X is the activity of interferon induced in the experiment by the drug under study, expressed in IU/ml, because OD is the titer of interferon in the experimental group,

МО - міжнародні одиниці, чисельник - активність інтерферону - СЗ в МО, яка відома заздалегідь, знаменник - титр інтерферону СЗ, отриманий в даному досліді і виражений в одиницях дії, зворотних до розведення препарату.MO - international units, numerator - activity of interferon - SZ in MO, which is known in advance, denominator - titer of interferon SZ, obtained in this experiment and expressed in action units, inverse to the dilution of the drug.

Тип індукованого інтерферону визначали за кислотостійкістю для оо-інтерферону чи кислоточутливістю для у-інтерферону. Для цього, до зразка культурального середовища після визначення титру інтерферону додавали 4Н НОСІЇ до рн-2, інкубували 4 доби при 42С, після чого додаванням 4Н розчину Маон підвищували рН до рівня 7,2 та знову визначали титр інтерферону. Різницю між першим та другим визначенням титру 70 інтерферону відносили до у-інтерферону, а решту активності, що залишалась після кислої обробки - до о-інтерферону.The type of induced interferon was determined by acid resistance for oo-interferon or acid sensitivity for y-interferon. To do this, after determining the interferon titer, 4H MEDIA was added to the culture medium sample to pH-2, incubated for 4 days at 42C, after which the pH was increased to 7.2 by adding 4H Mahon solution and the interferon titer was determined again. The difference between the first and second determination of the 70 interferon titer was attributed to y-interferon, and the remaining activity remaining after acid treatment - to o-interferon.

ІДоклінічні дослідження лікарських засобів. Методичні рекомендації. За редакцією член-кореспондента АМНIDoclinical studies of medicinal products. Guidelines. Edited by a member-correspondent of the Academy of Medical Sciences

України О.В. Стефанова. / Міністерство охорони здоров'я України. Державний фармакологічний центр., Київ, 2001. С.390-3921.of Ukraine O.V. Stefanova. / Ministry of Health of Ukraine. State Pharmacological Center., Kyiv, 2001. P.390-3921.

Значення титрів інтерферону, індукованих сполуками, що заявляються, наведені у таблиці. Значне зниження отриманих титрів після кислої обробки (у випадку сполук 2 та 3) культурального середовища свідчить, що індукований інтерферон належить до родини у-інтерферонів |Доклінічні дослідження лікарських засобів.The values of the interferon titers induced by the claimed compounds are shown in the table. A significant decrease in the obtained titers after acid treatment (in the case of compounds 2 and 3) of the culture medium indicates that the induced interferon belongs to the y-interferon family |Preclinical studies of medicinal products.

Методичні рекомендації. За редакцією член-кореспондента АМН України О.В. Стефанова. / Міністерство охорони здоров'я України. Державний фармакологічний центр, Київ, 2001. С.3921.Guidelines. Edited by the correspondent member of the Academy of Medical Sciences of Ukraine O.V. Stefanova. / Ministry of Health of Ukraine. State Pharmacological Center, Kyiv, 2001. P.3921.

Claims (1)

Формула винаходуThe formula of the invention Похідні піридин-2,6-дикарбонової кислоти формули сDerivatives of pyridine-2,6-dicarboxylic acid of formula p (8) о Н З но. зо У; 7 М й У, о о о о , (22)(8) o N Z no. from U; 7 M and U, o o o o , (22) де юwhere am i М жо НН абоM zho NN or М1ЕН,Н; ХМ» - Т абоM1EN, H; HM" - T or М1 Е Мо Е Т, при цьому «M1 E Mo E T, while " що СН, -that SN, - - нео ), с сн, - 6) 8) І» т х--М ЧИ, МОЖ- neo ), with sn, - 6) 8) I» t h--M CHI, POSSIBLE 1 (се) як індуктори 7 -інтерферону. («в) о 50 с»1 (se) as inducers of 7-interferon. (c) at 50 s" Ф) іме) 60 б5F) name) 60 b5
UA2002129855A 2002-12-09 2002-12-09 DERIVATIVES OF PYRIDINE -2,6-DICARBOXYLIC ACID AS INDUCTORS OF g-INTERFERON UA59034C2 (en)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UA2002129855A UA59034C2 (en) 2002-12-09 2002-12-09 DERIVATIVES OF PYRIDINE -2,6-DICARBOXYLIC ACID AS INDUCTORS OF g-INTERFERON

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UA2002129855A UA59034C2 (en) 2002-12-09 2002-12-09 DERIVATIVES OF PYRIDINE -2,6-DICARBOXYLIC ACID AS INDUCTORS OF g-INTERFERON

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA59034C2 true UA59034C2 (en) 2006-01-16

Family

ID=37454342

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA2002129855A UA59034C2 (en) 2002-12-09 2002-12-09 DERIVATIVES OF PYRIDINE -2,6-DICARBOXYLIC ACID AS INDUCTORS OF g-INTERFERON

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA59034C2 (en)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
US5262564A (en) Sulfinic acid adducts of organo nitroso compounds useful as retroviral inactivating agents anti-retroviral agents and anti-tumor agents
ES2600460T3 (en) Pyridone-2-one derivatives as modulators of the stress-activated protein kinase system
US6127384A (en) Compounds, compositions and methods for treatment of hepatitis C
EP1749830A1 (en) Curcumol derivatives, the compositions comprising the same and the use of the same in the manufacture of medicament
KR100602529B1 (en) Gamma-Glutamyl and Beta-Aspartyl Containing Immunomodulator Compounds and Methods Therewith
US5597831A (en) 6-[X-(2-hydroxyethyl) aminoalkyl]-5,11-dioxo-5,6-dihydro-11-H-indeno[1,2-c]isoquinolines and their use as antineoplastic agents
RU2139086C1 (en) Method of treating septic shock and using muramyl compounds
Poste et al. Drug-containing lipid vesicles render drug-resistant tumour cells sensitive to actinomycin D
CN1935797A (en) Novel bichalcophenes and their prodrugs as antiprotozoal agents
CN102906110B (en) Based on the biocide of teichmann's crystals derivative
CN101948507A (en) Novel anti-cancer medicaments using NGR(NO2) as targeting carrier, preparation thereof and use thereof
RU2120939C1 (en) 6-[x-(2-hydroxyethyl)aminoalkyl]-5,11-dioxo-5,6-dihydro- 11h-indeno [1,2-c]isoquinolines or salts thereof with inorganic and organic acids, methods of preparation thereof, and pharmaceutical composition based thereon
JP2011052007A (en) Bicyclic carbohydrate compound useful for treatment of infection caused with species classified into flaviviridae such as hepatitis c and bovine viral diarrhea
JP3990477B2 (en) Neural differentiation inducer
KR20070012524A (en) Cyclopeptide derivatives with anti-integrin activity
UA59034C2 (en) DERIVATIVES OF PYRIDINE -2,6-DICARBOXYLIC ACID AS INDUCTORS OF g-INTERFERON
Fleysher et al. Some short-chain N6-substituted adenosine analogs with antitumor properties
CN114053297A (en) Application of alginic acid derivative in resisting coronavirus and diseases caused by coronavirus
RU2191015C2 (en) N-(6-methyl-2,4-dioxo-1,2,3,4-tetrahydro-5h-pyrimidinesulfone)-n′- isonicotinoyl hydrazide disodium salt eliciting antibacterial and immunotropic activity and medicinal agent based on thereof
RU2394618C2 (en) Water-soluble polymeric complexes of arbidol
NL8703148A (en) PYRIMIDINE DERIVATIVES.
RU2255086C1 (en) 1-methyl-2-phenylthiomethyl-3-carbethoxy-4-dimethylaminomethyl-5- hydroxy-6 -bromoindole mesylate eliciting antiviral activity and pharmaceutical composition with its usage
CN108727245B (en) Salicylic acid compound and preparation method and application thereof
SE437931B (en) PHARMACEUTICAL COMPOSITION WITH ANTITUMOR EFFECTS CONTAINING PHOSPHATE OF POLYHEXAMETHYLENGUANIDINE WITH THE FORMULA
RU2024547C1 (en) β-GLYCYRRHIZIC ACID AMIDE WITH 6-AMINO-2-THIOURACIL SHOWING ANTI-AIDS-ACTIVITY