UA48466A - Спосіб оцінки стану організму після хірургічної операції - Google Patents
Спосіб оцінки стану організму після хірургічної операції Download PDFInfo
- Publication number
- UA48466A UA48466A UA2001085851A UA200185851A UA48466A UA 48466 A UA48466 A UA 48466A UA 2001085851 A UA2001085851 A UA 2001085851A UA 200185851 A UA200185851 A UA 200185851A UA 48466 A UA48466 A UA 48466A
- Authority
- UA
- Ukraine
- Prior art keywords
- wound
- blood flow
- skin
- measured
- patient
- Prior art date
Links
- 238000000034 method Methods 0.000 title claims abstract description 38
- 238000001356 surgical procedure Methods 0.000 title abstract description 4
- 206010020565 Hyperaemia Diseases 0.000 claims abstract description 25
- 230000004089 microcirculation Effects 0.000 claims abstract description 8
- 210000003141 lower extremity Anatomy 0.000 claims abstract description 3
- 206010052428 Wound Diseases 0.000 claims description 134
- 208000027418 Wounds and injury Diseases 0.000 claims description 134
- 230000008326 skin blood flow Effects 0.000 claims description 67
- 230000002980 postoperative effect Effects 0.000 claims description 63
- 210000001364 upper extremity Anatomy 0.000 claims description 2
- 238000005259 measurement Methods 0.000 abstract description 34
- 230000017531 blood circulation Effects 0.000 abstract description 27
- 230000002500 effect on skin Effects 0.000 abstract 8
- 239000008280 blood Substances 0.000 abstract 1
- 210000004369 blood Anatomy 0.000 abstract 1
- 230000008338 local blood flow Effects 0.000 description 13
- 208000028867 ischemia Diseases 0.000 description 12
- 230000035876 healing Effects 0.000 description 7
- 230000000544 hyperemic effect Effects 0.000 description 7
- 230000000302 ischemic effect Effects 0.000 description 7
- 238000003745 diagnosis Methods 0.000 description 6
- 208000033809 Suppuration Diseases 0.000 description 5
- 206010003011 Appendicitis Diseases 0.000 description 4
- 238000007486 appendectomy Methods 0.000 description 4
- 230000036760 body temperature Effects 0.000 description 4
- 238000001514 detection method Methods 0.000 description 4
- 239000003814 drug Substances 0.000 description 4
- 238000004861 thermometry Methods 0.000 description 4
- 238000003384 imaging method Methods 0.000 description 3
- 238000002559 palpation Methods 0.000 description 3
- 230000035945 sensitivity Effects 0.000 description 3
- LFQSCWFLJHTTHZ-UHFFFAOYSA-N Ethanol Chemical compound CCO LFQSCWFLJHTTHZ-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 2
- 206010037660 Pyrexia Diseases 0.000 description 2
- 230000001154 acute effect Effects 0.000 description 2
- 229940079593 drug Drugs 0.000 description 2
- 238000011156 evaluation Methods 0.000 description 2
- 230000004054 inflammatory process Effects 0.000 description 2
- 230000035479 physiological effects, processes and functions Effects 0.000 description 2
- 238000011160 research Methods 0.000 description 2
- 238000000926 separation method Methods 0.000 description 2
- 238000007619 statistical method Methods 0.000 description 2
- 238000001931 thermography Methods 0.000 description 2
- 230000029663 wound healing Effects 0.000 description 2
- 206010014568 Empyema Diseases 0.000 description 1
- 206010053692 Wound complication Diseases 0.000 description 1
- 210000000683 abdominal cavity Anatomy 0.000 description 1
- 238000002266 amputation Methods 0.000 description 1
- 238000002583 angiography Methods 0.000 description 1
- 230000002146 bilateral effect Effects 0.000 description 1
- 238000005056 compaction Methods 0.000 description 1
- 238000011161 development Methods 0.000 description 1
- 238000010586 diagram Methods 0.000 description 1
- 238000001493 electron microscopy Methods 0.000 description 1
- 210000003414 extremity Anatomy 0.000 description 1
- 230000008595 infiltration Effects 0.000 description 1
- 238000001764 infiltration Methods 0.000 description 1
- 238000011835 investigation Methods 0.000 description 1
- 238000002350 laparotomy Methods 0.000 description 1
- 238000012544 monitoring process Methods 0.000 description 1
- 230000017074 necrotic cell death Effects 0.000 description 1
- 230000001717 pathogenic effect Effects 0.000 description 1
- 230000003836 peripheral circulation Effects 0.000 description 1
- 206010034674 peritonitis Diseases 0.000 description 1
- 238000003969 polarography Methods 0.000 description 1
- 230000005855 radiation Effects 0.000 description 1
- 239000000523 sample Substances 0.000 description 1
- 230000028327 secretion Effects 0.000 description 1
- 210000004911 serous fluid Anatomy 0.000 description 1
- 210000000278 spinal cord Anatomy 0.000 description 1
- 230000008961 swelling Effects 0.000 description 1
- 230000028016 temperature homeostasis Effects 0.000 description 1
- 238000012546 transfer Methods 0.000 description 1
- 210000004291 uterus Anatomy 0.000 description 1
Landscapes
- Investigating Or Analysing Biological Materials (AREA)
Abstract
Спосіб діагностики стану організму після хірургічної операції за шкірним кровотоком і за вираженістю гіперемії в ділянці післяопераційної рани включає дослідження мікроциркуляції шкіри шляхом проведення електрометрії в ділянці післяопераційної рани. У пацієнта вимірюють електропровідність в 24-х шкірних зонах симетричних дерматомерів дистальних відділів верхніх і нижніх кінцівок (по Накатані) і визначають процентильний діапазон індивідуальних коливань виміряних за електропровідністю величин шкірного кровотоку, який приймається за специфічну характеристику шкірного кровотоку всієї поверхні тіла при наявному стані. Одночасно вимірюють за електропровідністю локальну величину шкірного кровотоку в ділянках шкіри між хірургічними швами з обох боків післяопераційної рани по лінії шва, включаючи полюси рани, причому проводять зіставлення виміряних локальних величин шкірного кровотоку міжшовних ділянок шкіри з процентильним діапазоном специфічної індивідуальної характеристики шкірного кровотоку поверхні тіла при наявному стані у пацієнта. Встановлюють стан організму по типу і направленості змін шкірного кровотоку в зоні післяопераційної рани, що визначають за відхиленням виміряних по електропровідності локальних величин шкірного кровотоку в міжшовних ділянках в зоні післяопераційної рани за верхню і нижню межі процентильного діапазону специфічної індивідуальної характеристики шкірного кровотоку тіла пацієнта при наявному стані організму.
Description
Опис винаходу
Винахід відноситься до медицини, а саме, до інструментальних способів діагностики стану організму після 2 хірургічної операції, в особистості, по мікроциркуляторній оцінці стану післяопераційної рани.
Відомі способи діагностики стану післяопераційної рани відповідно яким у пацієнта оцінюють локальні зміни мікроциркуляції ділянок шкіри навколо рани. Відповідно цим способам для характеристики стану судин і кровотоку в ділянці післяопераційної рани проводять біомікроскопію з використанням телевізійних і мікрокінопристроїв, електронну мікроскопію, серійну ангіографію, лазерну капіляроскопію, доплерографію, 70 полярографію, радіоізотопне дослідження, термографію з використанням тепловізорного методу та інші (Рань и раневая инфекция. Руководство для врачей. Под ред. М.Й. Кузина, Б.М. Костюченок. - 2-е изд. - М.: Медицина, 1990).
Позитивною якістю методів, що використовуються, є прагнення уточнити діагностику раньових ускладнень на підставі об'єктивної оцінки стану локальної мікроциркуляції, оскільки за ступенем її порушень можна і 72 об'єктивно судити про наявність і вираженість запального процесу. Однак в зв'язку з трудоємкістю методик і необхідністю складного технічного забезпеченім для їх виконання ці методи не знайшли широкою клінічного застосування. В силу цього, в хірургії основним критерієм оцінки перебігу раньового процесу є клінічна характеристика ран (Большая медицинская знциклопедия - БМО, М., 1962: Послеоперационньй период. Том 26, ст. 53-54: Рань, ранения. Том 27, ст. 954-1017).
Більш зручним і об'єктивним методом є обраний в якості прототипу спосіб локальної термометрії шкіри (Методи і прилади для визначення температури тіла - В кн. Курьтник И.Н., Расторгуев Б.П.
Злектрогермометрия в медицине, глава 2, - М.: ВНИЙМИ, 1981: Измерение кожного кровотока. В кн.: Джонсон П.
Периферігческое кровообращение, глава 3. - Пер. с англ. - М. Медицина, 1982: Методьі исследования теплообмена животною организма. - В кн.: Физиология терморегуляции. Руководство по физиологии. Глава 14.
Д. Наука, 1984). згідно якому, наприклад, електротермометром проводиться локальне вимірювання « температури на любій ділянці шкірної поверхні тіла, і за отриманими даними судять про стан шкірного кровотоку. Зрозуміло, що в умовах лихоманки отримана інформація є інтегральною і в більшій мірі відображає температуру тіла взагалі, ніж стан шкірного кровотоку.
Позитивною якістю методу є те, що він дозволяє отримати прямі дані про температуру досліджуваної ее, ділянки. Обмеженням даного методу є те, що він дозволяє отримати лише опосередковану та наближену Ге) характеристику стану шкірного кровотоку. Крім того, в цьому відношенні метод не достатньо точний та чутливий.
Це, перед усім, малий діапазон вимірювань при термометрії, тоді як діапазон вимірювань шкірного кровотоку З навіть при нормальній температурі тіла може сягати кількох порядків. с
Суттєвим обмеженням розглянутого способу є те, що не при всіх станах організму, включаючи лихоманкові, наявна пряма відповідність між змінами поверхневої температури шкіри та тепловим потоком (випромінюванням) З і шкірним кровотоком. Суттєвий вплив на дані локальної термометрії здійснюють умови вимірювання, які важко врахувати. Це фізичні умови оточуючого середовища (температура, вологість, рух повітря та ін.) і, зокрема, стан поверхні шкіри, які суттєво змінюють умови тепловіддачі. Залежність шкірної температури від температури « оточуючою середовища і способу втрати тепла роблять її поганим показником кровотоку. Тому температура З 70 шкіри може змінюватись без змін шкірного кровотоку, а саме кровоток може змінюватись без змін температури. с Через наявність розглянутих обмежень відсутня методика як проведення вимірювань, так і інтерпретації
Із» отриманих при локальній термометрії даних для оцінки стану післяопераційної рани і не лише за локальною температурою шкіри, але і за станом шкірного кровотоку як основного механізму мікроциркуляторного забезпечення раньового процесу.
В основу винаходу "Спосіб оцінки стану організму після хірургічної операції" поставлено завдання шляхом шк застосування електрометрії шкіри підвисити точність діагностики стану організму після хірургічної операції о шляхом введення нових умов проведення операцій, використання спеціальних нормативів і принципу зіставлення виміряних параметрів. шк Задача вирішується тим. що в способі діагностики стану після хірургічної операції по мікроциркуляторній
Ге»! 20 оцінці стану шкіри в ділянці післяоперацінної рани, який передбачає проведення електрометрії шкіри у пацієнта вимірюють електропровідність в 24-х шкірних зонах симетричних дерматомерів дистальних відділів верхніх і щи нижніх кінцівок і визначають процентильний діапазон індивідуальних коливань шкірного кровотоку по виміряним локальним величинам електропровідності, який приймають за специфічну індивідуальну характеристику шкірного кровотоку по загальній поверхні тіла при наявному стані; одночасно вимірюють за електропровідностю 22 локальні величини шкірного кровотоку в ділянках шкіри між хірургічними швами, включаючі полюси рани, в. причому проводять зіставлення в міряних величин шкірного кровотоку міжшовних ділянок шкіри з процентильним діапазоном специфічної індивідуальної характеристики шкірного кровотоку поверхні тіла при наявному стані у пацієнта і встановлюють стан організму по відхиленню виміряних по електропровідності локальних величин шкірного кровотоку в міжшовних ділянках в зоні післяопераційної рани за верхню і нижню межи процентильного 60 діапазону специфічної індивідуальної характеристики кровотоку тіла пацієнта при наявному стані організму.
Спосіб здійснюється наступним чином.
У пацієнта вимірюють електропровідність в 24-х шкірних зонах симетричних дерматомерів (спинномозкових сегментів) дистальних відділів верхніх (кистей) і нижніх (стоп) кінцівок. Після цього визначають 12,5905 і 87,596 процентильний діапазон коливань виміряних 24-х величин (Р « 0,05), який приймається за специфічну бо індивідуальну характеристику шкірного кровотоку поверхні тіла у обстежуємого пацієнта при наявному стані.
Процентилі визначають по стандартній статистичній методиці для некласифікованих даних (А. Бернстейн.
Справочник статистических решений. Пер. с англ. М.: Статистика, 1968).
Потім проводять вимірювання електропровідності в ділянці післяопераційної рани. Вимірювання проводять послідовно на всіх ділянках шкіри між швами по обидві сторони від лінії рани, включаючи її полюси. Для стандартизації схеми вимірювань і зручності динамічної оцінки стану рани зони вимірювання шкірного кровотоку нумеруються в послідовності, наприклад, зверху-донизу і зліва-направо, починаючи з верхнього полюсу рани.
Після цього виміряні первинні величини у відповідності до складеної схеми вносяться в протокол динамічного спостереження. 70 Отримані величини шкірного кровотоку навколо післяопераційної рани зіставляють з процентильним діапазоном специфічної індивідуальної характеристики шкірного кровотоку поверхні тіла у пацієнта при наявному стані. Звідси за статистично обгрутованим розподілом виміряних локальних величин шкірного кровотоку навколо післяопераційної рани відносно процентального діапазону специфічної характеристики шкірного кровотоку поверхні тіла у пацієнта при наявному стані визначають (діагностують) наступні стани 7/5 організму по мікроциркуляторному забезпеченню раньового процесу. 1. При розподілі достовірно значимої групи величин шкірного кровотоку навколо післяопераційної рани в межах процентильного діапазону специфічної індивідуальної характеристики шкірного кровотоку поверхні тіла у пацієнта при наявному стані визначають мікроциркуляторно збалансований стан післяопераційної рани.
Коли при цьому стані визначаються окремі значення, що виходять за верхню межу процентельного діапазону, основне діагностичне заключення додають визначенням: ... з зоною гіперемії в ділянці... (з вказівкою полюсу рани або номеру шва і сторони, первинного номера зони вимірювання).
Коли при цьому стані визначаються окремі значення, що виходять за нижню межу процентельного діапазону, основне діагностичне заключення додають визначенням: ... з зоною ішемії в ділянці... (з вказівкою полюсу рани або номеру шва і сторони, первинного номера зони вимірювання). 2. При розподілі достовірно значимої більшої групи величин шкірного кровотоку навколо післяопераційної рани за верхньою межею процентильного діапазону специфічної індивідуальної характеристики шкірного « кровотоку поверхні тіла у пацієнта при наявному стані визначають гіперемічний стан післяопераційної рани.
Коли при цьому стані визначаються окремі значення, що виходять за нижню межу процентильного діапазону, основне діагностичне заключення додають визначенням: ... з зоною ішемії в ділянці... (з вказівкою полюсу рани Ге зо або номеру шва і сторони, первинного номера зони вимірювання).
З. При розподілі достовірно значимої більшої групи величин шкірного кровотоку навколо післяопераційної ісе) рани за нижньою межею процентильного діапазону специфічної індивідуальної характеристики шкірного «г кровотоку поверхні тіла у пацієнта при наявному стані визначають ішемічний стан післяопераційної рани.
Коли при цьому стані визначаються окремі значення, що виходять за верхню межу процентельного со діапазону, основне діагностичне заключення додають визначенням: ... з зоною гіперемії в ділянці... (з «Е вказівкою полюсу рани або номеру шва і сторони, первинного номера зони вимірювання). 4. При розподілі достовірно значимої більшої групи величин шкірного кровотоку навколо післяопераційної рани за верхньою і нижньою межею процентильного діапазону специфічної індивідуальної характеристики шкірного кровотоку поверхні тіла у пацієнта при наявному стані визначають дисциркуляторний стан « післяопераційної рани. з с Коли при цьому стані визначаються окремі значення, що виходять за верхню межу процентильного . діапазону, основне діагностичне заключення додають визначенням: ... з зоною гіперемії в ділянці... (з а вказівкою полюсу рани або номеру шва і сторони, первинного номеру зони вимірювання).
Коли при цьому стані визначаються окремі значення, що виходять за нижню межу процентильного діапазону, основне діагностичне заключення додають визначенням: ... з зоною ішемії в ділянці... (з вказівкою полюсу рани ї5» або номеру шва і сторони, первинного номеру зони вимірювання). 5. При невизначеному за переважанням розподілі виміряних величин шкірного кровотоку навколо со післяопераційної рани по відношенню до процентильного діапазону специфічної індивідуальної характеристики їх шкірного кровотоку поверхні тела у пацієнта при наявному стані, тобто при неможливості виділити специфічну 5р Групу по направленості відповідно до п.п. 1, 2, З і 4, визначають мікроциркуляторно незбалансований стан
Ме, післяопераційної рани.
Ф Коли при цьому стані визначаються окремі значення, що виходять за верхню межу процентильного діапазону, основне діагностичне заключення додають визначенням: ... з зоною гіперемії в ділянці... (з вказівкою полюсу рани або номеру шва і сторони, первинного номеру зони вимірювання). 5Б Коли при цьому стані визначаються окремі значення, що виходять за нижню межу процентильного діапазону, основне діагностичне заключення додають визначенням: ... з зоною ішемії в ділянці... (з вказівкою полюсу рани
Р» або номеру шва і сторони, первинного номеру зони вимірювання).
Числовий критерій (пі) для визначення специфічної групи за напрямком змін, що переважають (по відношенню до процентильного діапазону) з загального числа вимірювань (п) використовується відповідно до бо стандартних статистичних методів. Відповідні величини пі для загального числа вимірювань (п) наводиться в таблиці. б5 2 2 14-15 11
РОМНИ ПИ ПОН ПНТ ПО ях нн т НН ни ТИ ПО НО 00000009 и,
Спосіб, який пропонується, дозволяє об'єктивізувати локальні зміни мікроциркуляції в ділянці післяопераційної рани, включаючи виявлення нових станів, з врахуванням загальних вимірювань організменного порядку, а також з врахуванням вже устояних клінічних уявлень про мікроциркуляторне відображення динаміки /5 раньового процесу. При цьому, спосіб, що пропонується, підсилює діагностичну чутливість і розширює можливості виявлення більш широкого діапазону станів, що проявляються об'єктивно, в динаміці заживлення післяопераційної рани. Це, в свою чергу, підвищує ефективність клінічного контролю стану хірургічного пацієнта.
ПРИКЛАД 1. Хвора К., жінка в віці 21 року. Діагноз: гострий флегмонозний апендицит. 10.01.2001р. виконано типову апендектомію. Схему і мікроциркуляторний профіль післяопераційної рани у пацієнта К. при заживленні 2о первинним натягом дивись на фігурі 1 (Тут та на інших фігурах: рамкою обведені дати перев'язок; зачернені кружки - гіперемія в зоні вимірювання, тільки цифри фоновий кровотік, цифри в колі - ішемія).
Перша перев'язка 11.01. Процентильний діапазон індивідуальної характеристики шкірного кровотоку поверхні тіла при наявному стані складає 20 - 9Тод. Дані вимірювань по електропровідності локального шкірного кровотоку в ділянці післяопераційної рани зіставляють з процентильним діапазоном. Всі з 8 виміряних величин ов покального шкірного кровотоку спіпадають з процентильним діапазоном. Результат оцінки зіставляють з діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів. «
Заключення: Мікроциркуляторно збалансований стан післяопераційної рани.
Клінічно рана оцінюється як в доброму стані.
Висновок: відмічається відповідність між характеристиками мікроциркуляторного І клінічного відображення Ге зо стану рани.
Друга перев'язка 13.01. Процентильннй діапазон по загальному кровотоку складає 15 - 78в8од. Дані ісе) вимірювання по електропровідності локального кровотОКу навколо рани зіставляють з процентильним «Е діапазоном. Всі з 8 виміряних величин локального шкірного кровотоку співпадають з процентальним діапазоном.
Результати оцінки зіставляють з діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів. со
Заключення: Мікроциркуляторно збалансований стан післяопераційної рани. «Е
Клінічно рана оцінюється як в доброму стані.
Висновок: відмічається відповідність між характеристиками мікроциркуляторного і клінічного відображення стану рани.
Третя перев'язка 15.01. Процентильний діапазон по загальному кровотоку складає 15 - 7Оод. Дані «
Вимірювання по електропровідності локального кровотоку навколо рани зіставляють з процентильним в с діапазоном. Всі з 8 виміряних величин локального шкірного кровотоку співпадають з процентильним діапазоном.
Результати оцінки зіставляють з діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів. ;» Заключення: Мікроциркуляторно збалансований стан післяопераційної рани.
Клінічно констатується заживлення післяопераційної рани первинним натягом.
Висновок: відмічається чітка відповідність між характеристиками мікроциркуляторного і клінічного їх відображення на протязі всієї динаміки неускладненого заживлення післяопераційної рани первинним натягом.
ПРИКЛАД 2. Хвора О., жінка 20 років. Діагноз гострий флегмонозний апендицит. 13.01.2000р. виконано со типову апендектомію. Схему і мікроциркуляторний профіль післяопераційної рани у пацієнта 0. при заживленні їх первинним натягом дивись на фігурі 1.
Перша перев'язка 14.01. Процентильний діапазон індивідуальної характеристики шкірного кровотоку поверхні
Ме, тіла при наявному стані складає 21 - бЗод. Дані вимірювань по електропровідності локального шкірного
Ф кровотоку в ділянці післяопераційної рани зіставляють з процентильннм діапазоном. 5 з виміряних 6 величин локального шкірного кровотоку співпадають з процентильним діапазоном. Одна величина по шкірній зоні 1-го шва справа (101од.) виходить за верхню межу процентильного діапазону. Результати оцінки зіставляють з дв діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів.
Заключення: Мікроциркуляторно збалансований стан післяопераційної рани з зоною гіперемії в ділянці 1-го
Р шва (справа).
Клінічно стан рани оцінюється як задовільний. Видалено випускники.
Висновок: виявлена зона гіперемії об'єктивно свідчить і розширює діагностичну інформацію про стан рани. во Друга перев'язка 17.1. Процентильний діапазон по загальному кровотоку складає 22 - 8тод. Дані вимірювання по електропровідності локального кровотоку навколо рани зіставляють з процентильним діапазоном. Всі з б виміряних величин локального шкірного кровотоку співпадають з процентильним діапазоном.
Результати оцінки зіставляють з діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів.
Заключення: Мікроциркуляторно збалансований стан післяопераційної рани. 65 Клінічно рана оцінюється як в доброму стані.
Висновок: відмічається чітка відповідність між характеристиками мікроциркуляторного і клінічного відображення по динаміці станів рани.
Третя перев'язка 18.01. Процентильний діапазон по загальному кровотоку складає З1од. Дані вимірювання по електропровідності локального кровотоку навколо рани зіставляють з процентильним діапазоном. Всі з б
Виміряних величин локального шкірного кровотоку співпадають з процентильним діапазоном. Результати оцінки зіставляють з діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів.
Заключення: Мікроциркуляторно збалансований стан післяопераційної рани.
Клінічне констатується заживлення післяопераційної рани первинним натягом.
Висновок: відмічається чітка відповідність між характеристиками мікроциркуляторного і клінічного 70 відображення по динаміці станів рани на протязі всієї динаміки неускладненого заживлення післяопераційної рани первинним натягом. При цьому, дані інструментальної оцінки демонструють більш високу, в порівнянні з клінічною оцінкою, діагностичну чутливість в об'єктивному виявленні певних фазових змін в мікроциркуляторному відображенні раньового процесу.
ПРИКЛАД 3. Хворий П., чоловік в віці 29 років. Діагноз: гострий апендицит (емпієма паростку). 7/5 16.06.2000р. виконано типову апендекіомію. Схему і мікроциркуляторний профіль післяопераційної рани у пацієнта П. при заживленні первинним натягом дивись на фігурі 1.
Перша перев'язка 17.06. Процентильний діапазон індивідуальної характеристики шкірного кровотоку поверхні тіла при наявному стані складає 9 - 20од. Дані вимірювань по електропровідності локального шкірного кровотоку в ділянці післяопераційної рани зіставляють з процентильним діапазоном. Всі з 10 виміряних величин го покального шкірного кровотоку виходять за верхню межу процентильного діапазону. Результати оцінки зіставляють з діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів.
Заключення: Гіперемічний стан післяопераційної рани.
Клінічно стан рани оцінюється як задовільний. Відмічається помірна болючість при пальпації. Видалено гумові випускники, по дренажам виділень немає.
Висновок: В цілому інструментально виявлене мікроциркуляторне відображеним відповідає стану рани.
Об'єктивно виявлені гіперемічні зміни мікроциркуляції діагностично випереджають відповідні клінічні ознаки « (видима гіперемія відсутня).
Друга перев'язка 18.06. Процентильний діапазон по загальному кропотоку складає 16 - 18од. Дані вимірювання по електропровідності локального кровотоку навколо рани зіставляють з процентильним «о
Зо діапазоном. 6 з 10 виміряних величин локального шкірного кровотоку співпадають з процентильним діапазоном, а 4 величини (48, 43, 49 і 44од.) виходять за верхню межу діапазону. Результати оцінки зіставляють з ісе) діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів. «г
Заключення: Мікроциркуляторно незбалансований стан післяопераційної рани з зоною гіперемії в ділянці 3-го шва (зліва), 4-го шва і нижнього полюса рани. со
Клінічно відмічається видима гіперемія і найбільша болючість в нижньому куті рани. По дренажу віділяємого «Е немає. Знято 4-й шов (в ділянці найбільшого ущільнення), краї рани розведені - з-під апоневрозу виділилось біля 4мл серозної рідини. Накладено спиртову пов'язку.
Висновок: Інструментально виявлені мікроциркуляторні зміни чітко відповідають клінічній динаміці раньового процесу. «
Третя перев'язка 19.06. Процентильний діапазон по загальному кровотоку складає 39 - 7Зод. Дані з с вимірювання по електропровідності локального кровотоку навколо рани зіставляють з процентильним діапазоном. Всі 10 виміряних величин локального шкірного кровотоку співпадають з процентильним діапазоном. ;» Результати оцінки зіставляють з діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів.
Заключення: Мікроциркуляторно збалансований стан післяопераційної рани.
Клінічно болючість і ущільнення в ділянці післяопераційної рани не визначаються. Краї рани помірно їх гіперемовані. Видалені дренажі і випускники з-під аноневрозу. Спиртова пов'язка.
Висновок. Дані по мікроциркуляторному відображенню добре корелюють з клінічною динамікою і со об'єктивізують її. Певне розходження між візуально виявленою гіперемією країв рани і інструментально їх встановленим мікроциркуляторно збалансованим станом рани свідчить про діагностичну інертність рутинної
Клінічної оцінки.
Ме, ПРИКЛАД 4. Хвора 0. жінка в віці 43 років. Діагноз: некроз фіброматозного вузла тіла матки, двобічний
Ф піосальпінгс, пельвеоперитоніт. 2.04.2000р. - операція: нижньо-серединна лапаратомія, ампутація матки з придатками, дренування черевної порожнини.
Перша перев'язка 3.04. Процентильний діапазон індивідуальної характеристики шкірного кровотоку поверхні дв тіла при наявному стані складає 18 - 78од. Дані вимірювань по електропровідності локального шкірного кровотоку в ділянці післяопераційної рани зіставляють з процентильним діапазоном. Всі 20 з 20 виміряних
Р» величин локального шкірного кровотоку значно виходять за верхню межу процентильного діапазону. Результати оцінки зіставляють з діагностичними критеріями класифікації мікроцмркуляторних станів.
Заключення: Гіперемічний стан післяопераційної рани. во Клінічно визначається невеликий набряк країв рани і болючість при пальпації.
Висновок: Інструментально отримані дані по мікроциркуляторним змінам об'єктивно відображають стан рани і свідчать про виражений реактивний запальний процес.
Друга перев'язка 3.04. Процентильний діапазон по загальному кровоточу складає 18 - 7Оод. Дані вимірювання по електропровідності локального кровотоку навколо рани зіставляють з процентильним 65 діапазоном. 15 з виміряних 20 величин локального шкірного кровотоку співпадають з процентильним діапазоном, а 5 величини (9, 14, 11, 10 ї 17од.) виходять за нижню межу діапазону. Результати оцінки зіставляють з діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів.
Заключення: Мікроциркуляторно збалансований стан післяопераційної рани з зоню ішемії в ділянці 1-4-го швів.
Клінічно за живлення йде первинним натягом.
Висновок: Дані інструментального дослідження мікроциркуляції об'єктивно відображають стан рани і відповідалють, клінічній оцінці, але при цьому виявляють новий стан - зону ішемії в ділянці рани.
Третя перев'язка 7.04. Процентильний діапазон по загальному кровотоку складає 29 - 71од. Дані вимірювання по електропровідності локального кровотоку навколо рани зіставляють з процентильним 7/0 діапазоном. 17 виміряних 20 величин локального шкірного кровотоку виходять за нижню межу діапазону, а З величини співпадають з ним. Результати оцінки зіставляють з діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів.
Заключення: Ішемічний стан післяопераційної рани.
Клінічно рана заживає первинним натягом. Температура тіла залишається підвищеною.
Висновок: інструментальне вимірювання локального шкірного кровотоку дозволяє виявити новий мікроциркуляторний стан - ішемічний. який характеризується зниженням величини локального шкіряного кровотоку відносно його діапазону поверхневого розподілу. Такий мікроциркуляторний стан, може як і гіперемія, розповсюджуватись на всю ділянку рани. При цьому на відміну від гіперемії ішемічний стан в зоні післяопераційної рани діагностично не має клінічного еквіваленту, а тому для рутинної клінічної оцінки є 2о закритим (невідомим) станом.
Подальше використання запропонованого способу і можливості об'єктивного виявлення широкого діапазону мікроциркуляторних станів дозволить визначити патогенетичне значення кожного з них, в тому числі і ішемічного стану.
ПРИКЛАД 5. Хвора Д. жінка в віці 33 років. Діагноз: гострий апендицит. 13.06.2001р. виконана типова ов апендектомія. Післяопераційний період ускладнений нагноєнням післяопераційної рани. Схему і мікроциркуляторний профіль післяопераційної рани ц пацієнта Д. при заживленні вторинним натягом дивись на « фігурі 2. (рамкою обведені дати перев'язок: зачернені кружки - гіперемія в зоні вимірювання, тільки цифри - фоновий кровотік, цифри в колі - ішемія).
Перша перев'язка 14.03. Процентильний діапазон індивідуальної характеристики шкірного кровотоку поверхні Ге зо тіла при наявному стані складає 48 - 10Зод. Дані вимірювань по електропровідності локального шкіряного кровотоку в ділянці післяопераційної рани зіставляють з процентильним діапазоном. 13 з 14 виміряних величин ісе) локального шкірного кровоточу співпадають з процентильним діапазоном. 1 величина (111од.) виходить за «г верхню межу діапазону. Результати оцінки зіставляють з діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів. со
Заключення: Мікроциркуляторно збалансований стан післяопераційної рани з зоною гіперемії в ділянці 4-го «Е шва.
Клінічно рана в звичайному стані.
Висновок: звертає на себе увагу випереджуюче наступну клінічну динаміку раньового процесу інструментальне виявлення поодинокої зони гіперемії саме в тому місці, де в майбутньому розвинулось « нагноєння рани. в с Друга перев'язка 15.03. Процентильний діапазон по загальному кровотоку складає 45 - 10тод. Дані вимірювання по електропровідності локального кровотоку навколо рани зіставляють з процентильним ;» діапазоном. 8 з виміряних 14 величин локального шкірного кровотоку співпадають з процентильним діапазоном, а 6 величин (130, 121, 140, 134, 112 ії 109од.) виходять за межу діапазону. Результати оцінки зіставляють з діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів. їх Заключення: Мікроциркуляторно незбалансований стан післяопераційної рани з зоною гіперемії в ділянці 4-6-го швів, верхнього і нижнього полюсів рани. со Клінічно визначається гіперемія і болючість навколо рани. їх Висновок: Дані інструментального дослідження мікроциркуляції об'єктивно відображають розвиток ускладнення раньового процесу і чітко відповідають клінічній оцінці.
Ме, Третя перев'язка 16.03. Процентильний діапазон по загальному кровотоку складає 8 - 97од. Дані
Ф вимірювання по електропровідності локального кровотоку навколо рани зіставляють з процентильним діапазоном 12 з виміряних 14 локального шкірного кровотоку виходять за верхню межу процентильного діапазону, а 2 величини співпадають з ним. Результати оцінки зіставляють з діагностичними критеріями в класифікації мікроциркуляторних станів.
Заключення: Гіперемічний стан післяопераційної рани.
Р Клінічно визначається болючість при пальпації рани. Проведено зондову ревізію в зоні найбільшої болючості (між З і 4 швами). При цьому виділилось біля З мл гнійного відділяємого. Встановлено випускник.
Висновок: Наявна чітка відповідність між клінічною оцінкою і інструметально отриманими характеристиками бо Мікроциркуляторного стану рани. При цьому визначається більш висока діагностична чутливість мікроциркуляторної оцінки, яка випереджає клінічну динаміку раньовою процесу. Про це свідчить інструментальне встановлення гіперемічного стану при відсутності видимої гіперемії як прийнятої клінічної ознаки.
Четверта перев'язка 17.03. Процентильний діапазон по загальному кровотоку складає 54 - 10бод. Дані 65 Вимірювання по електропровідності локального кровотоку навколо рани зіставляють з потенціальним діапазоном. 7 з виміряних 14 величин локальною шкірного кровотоку співпадають з процентильним діапазоном,
4 величини (32, 32, 43 і 53) виходять за нижню межу процентильного діапазону і З величини (108, 134, 11Зод.) - за верхню межу. Результати оцінки зіставляють з діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів.
Заключення: Мікроциркуляторно незбалансований стан післяопераційної рани з зоною гіперемії в ділянці 4-го шва і нижнього полюса рани і з зоною ішемії в ділянці З, 4 і 6 швів.
Клінічно визначається незначна гіперемія країв рани, гнійне відділяєме в незначній кількості. Видалено випускник.
Висновок: Гнійне відділяєме вімічається саме в зоні мікроциркуляторного прояву гіперемії і ішемії. 70 П'ята перев'язка 18.03. Процентильний діапазон по загальному кровотоку складає 53 - ООбод. Дані вимірювання по електропровідності локального кровотоку навколо рани зіставляють з процентильним діапазоном. Всі 14 виміряних величин локального шкірного кровотоку виходять за нижню межу процентильного діапазону. Результати оцінки зіставляють з діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів.
Заключення: Ішемічний стан післяопераційної рани.
Клінічно рана в задовільному стані, відділяємого немає, ознак інфільтрації країв рани немає.
Висновок: Інструментально виявлений новий стан - ішемічний зміняє попереднє сполучення гіперемія-ішемія і співпадає з періодом наступного зменшення нагноєння рани.
Шоста перев'язка 19.03. Процентильний діапазон по загальному кровотоку складає 29 - 7Зод. Дані вимірювання по електропровідності локального кровотоку навколо рани зіставляють з процентильним діапазоном. 13 з 14 виміряних величин локального шкірного кровотоку співпадають з процентильним діапазоном, 1 величина (2бод.) виходить за нижню межу діапазону. Результати оцінки зіставляють з діагностичними критеріями класифікації мікроциркуляторних станів.
Заключения: Мікроциркуляторно збалансований стан післяопераційної рани з зоною ішемії в ділянці верхнього полюсу рани.
Клінічно рана в задовільному стані, заживає вторинним натягом. Знято шви. Висновок: Використований спосіб оцінки по мікроциркуляторному відображенню дозволив оперативно і чітко відслідкуватим фазову « динаміку ускладненого нагноєнням процесу заживлення вторинним натягом післяораційної рани.
Claims (1)
- Формула винаходу о30 «соСпосіб діагностики стану організму після хірургічної операції за шкірним кровотоком і за вираженістю «т гіперемії в ділянці післяопераційної рани, що включає дослідження мікроциркуляції шкіри шляхом проведення електрометрії в ділянці післяопераційної рани, який відрізняється тим, що у пацієнта вимірюють 9935 електропровідність в 24-х шкірних зонах симетричних дерматомерів дистальних відділів верхніх і нижніх «т кінцівок (по Накатані) і визначають процентильний діапазон індивідуальних коливань виміряних за електропровідністю величин шкірного кровотоку, який приймається за специфічну характеристику шкірного кровотоку всієї поверхні тіла при наявному стані; одночасно вимірюють за електропровідністю локальну величину шкірного кровотоку в ділянках шкіри між хірургічними швами з обох боків післяопераційної рани по «лінії шва, включаючи полюси рани, причому проводять зіставлення виміряних локальних величин шкірного з с кровотоку міжшовних ділянок шкіри з процентильним діапазоном специфічної індивідуальної характеристики шкірного кровотоку поверхні тіла при наявному стані у пацієнта і встановлюють стан організму по типу і :з» направленості змін шкірного кровотоку в зоні післяопераційної рани, що визначають за відхиленням виміряних по електропровідності локальних величин шкірного кровотоку в міжшовних ділянках в зоні післяопераційної рани за верхню і нижню межі процентильного діапазону специфічної індивідуальної характеристики шкірного кровотоку їз тіла пацієнта при наявному стані організму. (ее) щ» б 50 42)Р60 б5
Priority Applications (1)
| Application Number | Priority Date | Filing Date | Title |
|---|---|---|---|
| UA2001085851A UA48466A (uk) | 2001-08-21 | 2001-08-21 | Спосіб оцінки стану організму після хірургічної операції |
Applications Claiming Priority (1)
| Application Number | Priority Date | Filing Date | Title |
|---|---|---|---|
| UA2001085851A UA48466A (uk) | 2001-08-21 | 2001-08-21 | Спосіб оцінки стану організму після хірургічної операції |
Publications (1)
| Publication Number | Publication Date |
|---|---|
| UA48466A true UA48466A (uk) | 2002-08-15 |
Family
ID=74216434
Family Applications (1)
| Application Number | Title | Priority Date | Filing Date |
|---|---|---|---|
| UA2001085851A UA48466A (uk) | 2001-08-21 | 2001-08-21 | Спосіб оцінки стану організму після хірургічної операції |
Country Status (1)
| Country | Link |
|---|---|
| UA (1) | UA48466A (uk) |
Cited By (1)
| Publication number | Priority date | Publication date | Assignee | Title |
|---|---|---|---|---|
| RU2394482C2 (ru) * | 2008-06-16 | 2010-07-20 | Федеральное государственное учреждение "Нижегородский научно-исследовательский институт травматологии и ортопедии Федерального агентства по высокотехнологичной медицинской помощи" | Способ диагностики нейрогенной дисфункции мочевого пузыря у больных с последствиями позвоночно-спинномозговой травмы |
-
2001
- 2001-08-21 UA UA2001085851A patent/UA48466A/uk unknown
Cited By (1)
| Publication number | Priority date | Publication date | Assignee | Title |
|---|---|---|---|---|
| RU2394482C2 (ru) * | 2008-06-16 | 2010-07-20 | Федеральное государственное учреждение "Нижегородский научно-исследовательский институт травматологии и ортопедии Федерального агентства по высокотехнологичной медицинской помощи" | Способ диагностики нейрогенной дисфункции мочевого пузыря у больных с последствиями позвоночно-спинномозговой травмы |
Similar Documents
| Publication | Publication Date | Title |
|---|---|---|
| Hu et al. | Functional assessment of glaucoma: Uncovering progression | |
| Park et al. | Use of laser Doppler flowmetry for estimation of the depth of burns | |
| Bailey et al. | Aneroid sphygmomanometers: an assessment of accuracy at a university hospital and clinics | |
| Stoelinga et al. | Accuracy and reproducibility of sonoelastography for the assessment of fibroids and adenomyosis, with magnetic resonance imaging as reference standard | |
| Omari et al. | Dynamic and quasi-static mechanical testing for characterization of the viscoelastic properties of human uterine tissue | |
| Akman et al. | Value of the D-dimer test in diagnosing deep vein thrombosis in rehabilitation inpatients | |
| Hart et al. | Non-invasive zero-heat-flux technology compared with traditional core temperature measurements in the emergency department | |
| Yeung et al. | The significance of fever following operations in children | |
| Priya et al. | Does the salivary fern pattern determine fertile period in reproductive female? | |
| Nagaraj et al. | Imaging of open spinal dysraphisms in the era of prenatal surgery | |
| UA48466A (uk) | Спосіб оцінки стану організму після хірургічної операції | |
| KR20010075376A (ko) | 체액의 물리적 변화의 관찰에 의한 여성의 임신 감시 장치 | |
| Hashimoto et al. | Flap monitoring by transcutaneous PO2 and PCO2: importance of transcutaneous PCO2 in determining follow-up treatment for compromised free flaps | |
| Shahub et al. | CONTINUOUS MONITORING OF CRP, IL-6, AND CALPROTECTIN IN INFLAMMATORY BOWEL DISEASE USING A PERSPIRATION BASED WEARABLE | |
| RU2186521C2 (ru) | Способ диагностики функционального состояния системы гемостаза | |
| RU2184967C2 (ru) | Способ оценки степени активности ревматоидного артрита | |
| Onyia et al. | Idiopathic intracranial hypertension: Proposal of a stratification strategy for monitoring risk of disease progression | |
| Schwandner et al. | The water-holding procedure for ensuring postoperative continence prior restoring intestinal continuity | |
| RU2140200C1 (ru) | Способ диагностики острого воспалительного процесса в брюшной полости | |
| Leenstra et al. | Comparison of photo-optical transcutaneous oxygen tension measurement with electro-chemical transcutaneous oxygen tension measurement in patients with arterial claudication | |
| RU2299681C1 (ru) | Способ оценки степени тяжести психовегетативных расстройств при синдроме постовариэктомии | |
| Guptacc et al. | Evaluation of modified alvarado score and ultrasonography for the diagnosis of acute appendicitis | |
| RU2624352C1 (ru) | Способ прогнозирования направленности развития процесса заживления гнойных и инфицированных ран лица у детей | |
| Caputo et al. | The utility of the biceps palpation-rotation test in diagnosing partial distal biceps tendon tears | |
| RU2318442C1 (ru) | Способ диагностики воспалительных форм острого аппендицита |