UA150406U - Космічний корабель військового призначення - Google Patents

Abstract

Космічний корабель військового призначення містить самонавідні ракети і апаратуру керування руховим відсіком, обчислювач, систему захисту від зовнішнього впливу, встановлену як всередині бойового відсіку корабля, так і із зовнішнього боку корпусу корабля, систему моніторингу космічного простору, пов'язану з відеокамерою, встановленою на зовнішній носовій стороні корпусу бойового відсіку корабля паралельно його поздовжній осі, лазерний далекомір-підсвічувальник з випромінювачем і багаторазовий контейнер для пуску ракет з лазерним напівактивним самонаведенням, який встановлений таким чином, щоб поздовжня вісь його пускового вікна була паралельна поздовжній осі корабля. Випромінювач встановлений на зовнішній носовій стороні бойового відсіку і розташований на поворотній в двох площинах платформі, механічно пов'язаній з приводами і датчиками кута повороту. В початковому стані платформи випромінювач розташований уздовж поздовжньої осі корабля. Обчислювач пов'язаний з багаторазовим пусковим контейнером, системою моніторингу, далекоміром-підсвічувальником, приводами платформи і їх датчиками повороту і з апаратурою керування рухового відсіку. 1

Description

Корисна модель належить до області високоточної зброї, що входить до складу комплексу озброєння безпілотного космічного корабля, основні складові частини якого встановлюються всередині і зовні бойового відсіку корабля, а ураження космічного об'єкта здійснюється безпосередньо з космосу самонавідними ракетами класу "Космос-Космос", апаратури яких сприймає відбиті від об'єкта імпульси лазерного опромінення, що посилають із борту корабля.

Відомий спосіб ураження космічного об'єкта із застосуванням авіаційного комплексу перехоплення для ураження штучних супутників Землі на низьких орбітах (до 1000 км). "Протисупутникова ракета АБАМ-135 АБЗАТ (пере /ги.мікіредіа.огу/лмікі/єьро ч59Е9501 9580 9500 95ВЕ9501 9582 9600 9688 9500 9582 9500 958

Едер1 96581 500 ч56вЕ6О1 9583 9501 9582 5600 6врро чв8 9500 ч5вАТЬОО 95ВЕЗЬ0О 9582 950 о 6вЕ0О 905 95600 96ВЕФЬО1 9580 9501 9583 9600 9686 9600 9688 9500 9585).

До складу авіаційного комплексу перехоплення входить літак-носій Е-15А і двоступенева ракета класу "Воздух-Космос". Як перший ступінь застосований ракетний твердопаливний двигун, а як другий ступінь - перехоплювач МНІМ. Перехоплювач містить кілька двигунів корекції траєкторії польоту й інфрачервону головку самонаведення.

Зближення перехоплювача з об'єктом ураження відбувається за рахунок сприйняття інфрачервоною головкою самонаведення теплового випромінювання об'єкта, викликаного як його нагріванням сонячними променями, так і працею всередині нього різного роду апаратури.

Ураження об'єкта здійснюється за рахунок кінетичної енергії при попаданні в нього перехоплювача, що має діаметр 300 мм.

Для гарантованого ураження орбітального об'єкта необхідно дислокувати кілька літаків- носіїв на видалених один від одного базах. При цьому ефективність ураження орбітальних об'єктів залежить від кількості наявних літаків-носіїв і розгалуженості мережі їх баз.

Недоліком відомого технічного рішення є високі витрати на утримання комплексу. Цей недолік обумовлений необхідністю дислокації декількох літаків-носіїв на видалених один від одного базах. Потреба в декількох носіях в свою чергу обумовлена неможливістю ураження більше одного об'єкта без повернення літаків-носіїв на базу.

В основу корисної моделі поставлена задача створення такого космічного корабля військового призначення, використання якого дозволило б скоротити витрати на утримання за

Зо рахунок розташування засобів ураження в космічному просторі, що в свою чергу дозволить використовувати його проти декількох об'єктів, розташованих в широкому висотному діапазоні орбіт.

Поставлена задача вирішується тим, що космічний корабель військового призначення містить самонавідні ракети і апаратуру керування руховим відсіком, обчислювач, систему захисту від зовнішнього впливу, встановлену як всередині бойового відсіку корабля, так і із зовнішнього боку корпусу корабля, систему моніторингу космічного простору, пов'язану з відеокамерою, встановленою на зовнішній носовій стороні корпусу бойового відсіку корабля паралельно його поздовжній осі, лазерний далекомір-підсвічувальник з випромінювачем і багаторазовий контейнер для пуску ракет з лазерним напівактивним самонаведенням, який встановлений таким чином, щоб поздовжня вісь його пускового вікна була паралельна поздовжній осі корабля, а випромінювач встановлений на зовнішній носовій стороні бойового відсіку і розташований на поворотній в двох площинах платформі, механічно пов'язаній з приводами і датчиками кута повороту, при цьому в початковому стані платформи випромінювач розташований уздовж поздовжньої осі корабля, причому обчислювач пов'язаний з багаторазовим пусковим контейнером, системою моніторингу, далекоміром-підсвічувальником, приводами платформи і їх датчиками повороту і з апаратурою керування рухового відсіку.

Конструкція космічного корабля військового призначення дозволяє розташувати засоби ураження в космічному просторі, що в свою чергу дозволить використовувати його проти декількох об'єктів, розташованих у широкому висотному діапазоні орбіт.

Розташування засобів ураження в космічному просторі і використання їх проти декількох об'єктів, розташованих у широкому висотному діапазоні орбіт, дозволить значно скоротити витрати на їхній утримання.

Корисна модель пояснюється докладним описом її виконання з посиланнями на креслення, на яких представлені: - на Фіг. 1 - космічний корабель військового призначення, загальний вигляд; - на Фіг. 2 - космічний корабель військового призначення, вигляд зверху; - на Фіг. З - блок-схема складових елементів космічного корабля військового призначення.

Космічний корабель військового призначення містить кілька самонавідних ракет 1 (Фіг. 1), апаратуру керування 2, руховий відсік 3, обчислювач 4, систему захисту 5 від зовнішнього бо впливу, встановлену як всередині бойового відсіку б, так і із зовнішнього боку корпусу 7 корабля, систему моніторингу космічного простору 8, пов'язану з відеокамерою 9, встановленою на зовнішній носовій 10 стороні корпусу 7 бойового відсіку б паралельно його поздовжньої осі 11, лазерний далекомір-підсвічувальник 12 з випромінювачем 13, багаторазовий контейнер 14 для пуску ракет 1 з лазерним напівактивним самонаведенням, встановлений всередині бойового відсіку 6 таким чином, щоб вісь його пускового вікна 15 була паралельна поздовжній осі 11 корабля.

Випромінювач 13 встановлений на зовнішній носовій 10 стороні бойового відсіку 6 космічного корабля і розташований на поворотній у двох площинах платформі 16, механічно пов'язаній із приводами 17 і датчиками кута повороту 18.

У початковому стані платформи 16 випромінювач 13 розташований уздовж поздовжньої осі 11 корабля, причому обчислювач 4 пов'язаний з багаторазовим пусковим контейнером 14, системою моніторингу 8, далекоміром-підсвічувальником 12, приводами 17 платформи 16 і їхніми датчиками повороту 18 і з апаратурою керування 2 рухового відсіку 3.

Робота космічного корабля військового призначення здійснюється таким чином.

Космічний корабель ракетоносієм виводитися в зону орбіти об'єкта ураження, наприклад на геоцентричну орбіту, де розташовуються супутники системи "сРБ" або "Глонас" (25-30 тис. км).

За заданою програмою або за командою з Землі починається моніторинг космічного простору автоматичною системою моніторингу 8 за інформацією з відеокамери 9 на предмет виявлення об'єкта на фоні зірок. У цьому режимі беруть участь далекомір 12, відеокамера 9, система моніторингу 8 і бортовий обчислювач 4, в пам'ять якого внесені значення яскравості всіх зірок (це близько 500), які можна порівняти за яскравістю з яскравістю передбачуваного об'єкта ураження в заданому секторі огляду. Відеокамера 9 фіксує простір з його послідовним автоматичним стробіюванням системою моніторингу 8.

Випромінювач 13 далекоміру 12, встановлений на повторній платформі 16, повертається по командам з обчислювача 4, в який надходять значення кутів повороту платформи і координати кожної точки стробіювання. За цими даними далекомір 12 посилає лазерний імпульс.

У разі наявності відбитого сигналу, корабель по команді з обчислювача 4 повертається за допомогою апаратури керування 2 і маневреними двигунами відсіку З в бік об'єкта, утворюючи віртуальну вісь корабель-об'єкт ураження.

Зо Платформа 16 з розташованим на ній випромінювачем 13 далекоміра-підсвічувальника 12 повинна встановлюватися уздовж внутрішньої осі по команді з обчислювача 4.

За командою з обчислювача 4 проводиться пуск ракети з багаторазового контейнера 14 через пускове вікно 15 (Фіг. 2). Після відходу ракети від корабля на задану відстань і короткочасну роботу розгінного двигуна ракети він відстрілюється від неї, що дає можливість визначити швидкість руху ракети за рахунок відображених від неї лазерних імпульсів далекоміра 12. Це дає можливість точно визначити обчислювачем 4 з урахуванням виміряної раніше дальності до об'єкта (максимальна дальність порядку 30-40 км) момент вимикання далекоміра 12 у режим підсвічування об'єкта ураження на кінцевій ділянці її підльоту до об'єкта.

Процес польоту ракети забезпечується такий, щоб ракета перебувала від об'єкта ураження за часом 3-4 сек. в зоні її пошуку об'єкта головкою самонаведення. При цьому вісь руху ракети близька до віртуальної осі, на якій знаходиться об'єкт ураження.

За командами головки самонаведення ракета буде в зоні ураження об'єкта. Ураження об'єкта відбувається шляхом зіткнення його пов'язаним з корпусом ракети полем ураження діаметром порядку 3-4 м.

Для підходу до наступного об'єкта використовуються маршовий і маневрений двигуни встановлені в руховому відсіку З корабля.

Робота системи захисту 5 корабля від зовнішнього впливу, наприклад від супутників- інспекторів, полягає в тому, що вона задіює мінімортири (гладкостовбурні пушки), встановлені поза корпусом бойового відсіку, по команді з обчислювача 4 за даними далекоміра 12 і системи моніторингу 8.

Мортири розташовані на відкидних штангах, які розкриваються після виходу корабля на задану орбіту і забезпечені певною кількістю шрапнелі, які при пострілі в бік об'єкта, що наблизився, на відстані менш, наприклад 100 м, виводять його з ладу.

Таким чином, конструкція космічного корабля військового призначення дозволяє розташувати засоби ураження в космічному просторі, що у свою чергу дозволить використати його проти декількох об'єктів, розташованих в широкому висотному діапазоні орбіт.

Розташування засобів ураження в космічному просторі і використання їх проти декількох об'єктів, розміщених у широкому висотному діапазоні орбіт, дозволить значно скоротити витрати на їх утримання. 60 Ця зброя може бути ефективним засобом неядерного стримування противника.

Корисна модель може бути реалізована із застосуванням стандартного устаткування, комплектуючих і матеріалів, які використовуються у цей час в аерокосмічній промисловості.

Перелік позначень на кресленнях: 1 - самонавідні ракети; 2 - апаратура керування руховим відсіком;

З - руховий відсік; 4 - обчислювач; 5 - система захисту; 6 - бойовий відсік корабля; 7 - корпус корабля; 8 - система моніторингу космічного простору; 9 - відеокамера; 10 - зовнішня носова сторона корпуса бойового відсіку; 11 - поздовжня вісь бойового відсіку; 12 - далекомір-підсвічувальник; 13 - випромінювач далекоміра-підсвічувальника; 14 - багаторазовий контейнер для пуску самонавідних ракет; 15 - пускове вікно багаторазового контейнера; 16 - поворотна платформа; 17 - приводи повороту платформи; 18 - датчики кута повороту платформи.

Claims (1)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Космічний корабель військового призначення містить самонавідні ракети і апаратуру керування руховим відсіком, обчислювач, систему захисту від зовнішнього впливу, встановлену як всередині бойового відсіку корабля, так і із зовнішнього боку корпусу корабля, систему моніторингу космічного простору, пов'язану з відеокамерою, встановленою на зовнішній носовій стороні корпусу бойового відсіку корабля паралельно його поздовжній осі, лазерний далекомір- Зо підсвічувальник з випромінювачем і багаторазовий контейнер для пуску ракет з лазерним напівактивним самонаведенням, який встановлений таким чином, щоб поздовжня вісь його пускового вікна була паралельна поздовжній осі корабля, а випромінювач встановлений на зовнішній носовій стороні бойового відсіку і розташований на поворотній в двох площинах платформі, механічно пов'язаній з приводами і датчиками кута повороту, при цьому в початковому стані платформи випромінювач розташований уздовж поздовжньої осі корабля, причому обчислювач пов'язаний з багаторазовим пусковим контейнером, системою моніторингу, далекоміром-підсвічувальником, приводами платформи і їх датчиками повороту і з апаратурою керування рухового відсіку.