UA140880U - Спосіб оперативного лікування перелому стегнової кістки - Google Patents
Спосіб оперативного лікування перелому стегнової кістки Download PDFInfo
- Publication number
- UA140880U UA140880U UAU201909414U UAU201909414U UA140880U UA 140880 U UA140880 U UA 140880U UA U201909414 U UAU201909414 U UA U201909414U UA U201909414 U UAU201909414 U UA U201909414U UA 140880 U UA140880 U UA 140880U
- Authority
- UA
- Ukraine
- Prior art keywords
- intramedullary
- conductor
- bone marrow
- fracture
- skin
- Prior art date
Links
- 238000000034 method Methods 0.000 title claims abstract description 19
- 238000001356 surgical procedure Methods 0.000 title abstract description 8
- 239000012634 fragment Substances 0.000 claims abstract description 25
- 210000001185 bone marrow Anatomy 0.000 claims abstract description 24
- 239000004020 conductor Substances 0.000 claims abstract description 19
- 239000002184 metal Substances 0.000 claims abstract description 8
- 206010017076 Fracture Diseases 0.000 claims description 12
- 210000000527 greater trochanter Anatomy 0.000 claims description 7
- 206010016454 Femur fracture Diseases 0.000 claims description 6
- 238000007689 inspection Methods 0.000 claims 1
- 208000010392 Bone Fractures Diseases 0.000 abstract description 11
- 208000008924 Femoral Fractures Diseases 0.000 abstract 1
- 238000012795 verification Methods 0.000 abstract 1
- 210000000689 upper leg Anatomy 0.000 description 14
- 208000027418 Wounds and injury Diseases 0.000 description 7
- 206010052428 Wound Diseases 0.000 description 5
- 238000011477 surgical intervention Methods 0.000 description 5
- 230000001054 cortical effect Effects 0.000 description 4
- 208000014674 injury Diseases 0.000 description 4
- 238000003780 insertion Methods 0.000 description 4
- 230000037431 insertion Effects 0.000 description 4
- 238000009434 installation Methods 0.000 description 4
- 230000002980 postoperative effect Effects 0.000 description 4
- 230000015572 biosynthetic process Effects 0.000 description 3
- 230000000903 blocking effect Effects 0.000 description 3
- 210000000988 bone and bone Anatomy 0.000 description 3
- 230000006378 damage Effects 0.000 description 3
- 230000007717 exclusion Effects 0.000 description 3
- 210000001624 hip Anatomy 0.000 description 3
- 241000469816 Varus Species 0.000 description 2
- 210000000588 acetabulum Anatomy 0.000 description 2
- 238000013459 approach Methods 0.000 description 2
- 239000008280 blood Substances 0.000 description 2
- 210000004369 blood Anatomy 0.000 description 2
- 238000003745 diagnosis Methods 0.000 description 2
- 238000006073 displacement reaction Methods 0.000 description 2
- 210000002436 femur neck Anatomy 0.000 description 2
- 238000002513 implantation Methods 0.000 description 2
- 230000006641 stabilisation Effects 0.000 description 2
- 238000011105 stabilization Methods 0.000 description 2
- 210000002303 tibia Anatomy 0.000 description 2
- 230000008733 trauma Effects 0.000 description 2
- 206010061386 Chest injury Diseases 0.000 description 1
- 206010009245 Clavicle fracture Diseases 0.000 description 1
- 208000003044 Closed Fractures Diseases 0.000 description 1
- 206010019196 Head injury Diseases 0.000 description 1
- 206010020100 Hip fracture Diseases 0.000 description 1
- 206010020649 Hyperkeratosis Diseases 0.000 description 1
- 206010061213 Iatrogenic injury Diseases 0.000 description 1
- 208000004221 Multiple Trauma Diseases 0.000 description 1
- 208000023637 Multiple injury Diseases 0.000 description 1
- 101100121954 Neosartorya fumigata (strain ATCC MYA-4609 / Af293 / CBS 101355 / FGSC A1100) gliP gene Proteins 0.000 description 1
- 208000008589 Obesity Diseases 0.000 description 1
- 208000002847 Surgical Wound Diseases 0.000 description 1
- 208000029224 Thoracic injury Diseases 0.000 description 1
- 208000030886 Traumatic Brain injury Diseases 0.000 description 1
- 238000002224 dissection Methods 0.000 description 1
- 238000005553 drilling Methods 0.000 description 1
- 239000003814 drug Substances 0.000 description 1
- 230000000694 effects Effects 0.000 description 1
- 210000003414 extremity Anatomy 0.000 description 1
- 230000035876 healing Effects 0.000 description 1
- 230000000642 iatrogenic effect Effects 0.000 description 1
- 210000003205 muscle Anatomy 0.000 description 1
- 235000020824 obesity Nutrition 0.000 description 1
- 230000000399 orthopedic effect Effects 0.000 description 1
- 238000002693 spinal anesthesia Methods 0.000 description 1
- 238000010561 standard procedure Methods 0.000 description 1
- 238000013519 translation Methods 0.000 description 1
Landscapes
- Surgical Instruments (AREA)
Abstract
Спосіб оперативного лікування перелому стегнової кістки, що включає відкриття кістково-мозкової порожнини з використанням інтрамедулярного провідника. В кістково-мозковий канал проксимального уламка вводять загострений кінець порожнистого корпусу пристрою для відкриття кістково-мозкової порожнини. Просування пристрою в кістково-мозковому каналі відбувається за його віссю до розкриття за допомогою молотка та поступових обертаючих рухів. З ділянки перелому в корпус пристрою вставляють гнучкий інтрамедулярний провідник, який просувається в напрямку великого вертлюга доти, поки кінець буде ідентифікований і виведений на шкіру у надвертлюговій ділянці за допомогою окремого хірургічного доступу. Виконують видалення пристрою і висунення гнучкого металевого інтрамедулярного провідника на шкіру в надвертлюговій ділянці. Після чого хід операції аналогічний такому як при антеградному остеосинтезі з подальшою перевіркою за допомогою електронно-оптичного підсилювача.
Description
Корисна модель належить до медицини, а саме - до травматології і ортопедії, і призначена для лікування переломів стегнової кістки.
Існує два способи відкриття кістково-мозкового каналу стегнової кістки для виконання остеосинтезу: антеградний (закритий) і ретроградний (відкритий).
Антеградний - показаний при більшості переломів стегна. Після виконання хірургічного доступу в надвертлюговій ділянці відбувається відкриття кістково-мозкової порожнини проксимального відламка. Це здійснюється за допомогою напрямної шпиці, введеної з їо55а ріпоптібх в напрямку каналу проксимального відламка та 13-мм канюльованого свердла, яким проводять розсвердлення вертлюгової ділянки. Після розсвердлення, у кістково-мозкову порожнину вставляють гнучкий металевий провідник, та здійснюють закриту репозицію відламків. Після закритої репозиції, провідник проводять у дистальний фрагмент та виконують наступні етапи імплантації інтрамедулярного стрижня (1). Недоліком антеградного остеосинтезу є невірне відкриття кістково-мозкової порожнини, не співпадаюче із справжньою віссю каналу.
Це дуже поширене ускладнення, яке призводить до певних ускладнень, таких як утворення перелому медіального кортикального шару проксимального відламку з послідуючою варусною деформацією стегна (21, перфорацією переднього кортикального шару дистального відламку |ЗІ або навіть до перелому шийки стегнової кістки (4) під час імплантації.
Ретроградне відкриття кістково-мозкового каналу проксимального уламка здійснюють тоді, коли неможливо виконати закриту репозицію перелому та пов'язане з виконанням латерального хірургічного доступу у ділянці перелому. Кінець проксимального відламка утримують кісткотримачем. Співвідносно до осі кістково-мозкової порожнини у напрямку великого вертлюга проводиться чотиригранний стрижень ЦІТО меншого діаметра, ніж кістково-мозковий канал |5І або інший жорсткий металевий провідник. Проходження стрижня відбувається до того, як він не пройде верхівку великого вертлюга. Далі після відкриття кістково-мозкового каналу та виконання хірургічного доступу у надвертлюговій ділянці, інтрамедулярно проводять гнучкий провідник, який ідентифікується у зоні великого вертлюга та виводять на шкіру через надвертлюговий доступ. Наступні етапи операції виконують аналогічно антеградній методиці.
Ретроградне відкриття кістково-мозкової порожнини дозволяє встановити інтрамедулярний стрижень саме за віссю каналу, але є також певні недоліки. Додатковий розтин в проекції
Зо перелому негативно впливає на формування кісткової мозолі та приводить до збільшення частоти гнійно-септичних ускладнень.
Найближчим аналогом є стандартний спосіб оперативного лікування діафізарних переломів стегнової кістки за антеградною методикою, описаний в оперативній техніці інтрамедулярного остеосинтезу стегнової кістки системою СНАВРІХ |б)Ї. Суть способу полягає у виконанні хірургічного доступу до великого вертлюга, ідентифікації їо55а рінйоптів, відкритті кістково- мозкової порожнини проксимального відламку, репозиції кісткових уламків за закритою методикою і антеградного введення інтрамедулярного стрижня в кістково-мозковий канал з подальшим блокуванням гвинтами проведеними черезшкірно.
Найближчий аналог має істотні недоліки: ідентифікація їо55а ріпогптів та відкриття кістково- мозкової порожнини може виявитись скрутним завданням особливо у пацієнтів з ожирінням.
Також при латералізації точки введення стрижня можлива перфорація медіального кортикального шару проксимального відламка стегнової кістки з утворенням варусної деформації, при медіалізаціїї точки введення можливий перелом шийки стегнової кістки, також при невірному виборі точки введення можлива перфорація переднього кортикального шару дистального фрагмента |З, 4, 5.
В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу оперативного лікування перелому стегнової кістки, у якому для відкриття кістково-мозкової порожнини використовують канюльований пристрій та типове положення фрагментів стегнової кістки внаслідок тракції м'язів, що позбавляє недоліків закритої методики встановлення блокуючого стрижня та забезпечує підвищення надійності репозиції уламків, виключення ятрогенних пошкоджень, пов'язаних з невірним відкриттям кістково-мозкової порожнини, поліпшення умов і скорочення часу оперативного втручання, зменшення крововтрати та травматичності оперативного втручання, виключення ускладнень.
Поставлена задача вирішується тим, що у способі оперативного лікування перелому стегнової кістки шляхом відкриття кістково-мозкової порожнини з використанням інтрамедулярного провідника, згідно з корисною моделлю, в кістково-мозковий канал проксимального уламка вводять загострений кінець порожнистого корпусу пристрою для відкриття кістково-мозкової порожнини, просування пристрою в кістково-мозковому каналі відбувається за його віссю до розкриття за допомогою молотка та поступових обертаючих рухів, бо з ділянки перелому в корпус пристрою вставляють гнучкий інтрамедулярний провідник, який просувається в напрямку великого вертлюга доти, поки кінець буде ідентифікований і виведений на шкіру у надвертлюговій ділянці за допомогою окремого хірургічного доступу, наступним кроком виконують видалення пристрою і висунення гнучкого металевого інтрамедулярного провідника на шкіру в надвертлюговій ділянці, після чого хід операції аналогічний такому як при антеградному остеосинтезі з подальшою перевіркою за допомогою електронно-оптичного підсилювача (ЕОП).
Суть запропонованої корисної моделі пояснюється кресленнями, на яких зображено лікування перелому стегнової кістки. На фіг. 1 - введення у кістково-мозкову порожнину загостреного кінця пристрою для відкриття кістково-мозкового каналу, на фіг. 2- видалення пристрою і висунення гнучкого металевого інтрамедулярного провідника на шкіру в надвертлюговій ділянці.
Через невеликий розріз шкіри (до 1 см) в дистально-латеральній частині стегна, відповідно до проекції осі проксимального уламка, в кістково-мозкову порожнину хірург проводить за ручку загострений кінець пристрою (фіг. 1) для відкриття кістково-мозкового каналу. Просування пристрою в кістково-мозковому каналі проводять за допомогою молотка та обертаючих рухів за його віссю у напрямок великого вертлюга до розкриття. Із ділянки перелому в порожнистий корпус пристрою вставляють гнучкий інтрамедулярний провідник, який просувається в напрямку великого вертлюга доти, поки кінець буде ідентифікований і виведений на шкіру у надвертлюговій ділянці за допомогою окремого хірургічного доступу. Наступним етапом виконують видалення пристрою за ручку і висунення гнучкого металевого інтрамедулярного провідника на шкіру в надвертлюговій ділянці (див. фіг 2). Після цього хірург виконує закриту репозицію відламків, та просуває гнучкий провідник у дистальний фрагмент стегнової кістки.
Відповідно до вибраної методики (з розсвердленням кістково-мозкової порожнини чи без) по гнучкому провіднику встановлюють інтрамедулярний стержень відповідного розміру з під'єднаною навігаційною системою. Стрижень просувається по гнучкому провіднику у каналі стегнової кістки. Після імплантації стрижня, гнучкий провідник видаляють, та відбувається черезшкірне блокування стрижня гвинтами за допомогою отворів в навігаційній системі. За допомогою ЕОП перевіряють проксимальний відламок стегна на правильне проходження пристрою співвідносно до осі кістково-мозкової порожнини, проходження великого вертлюга та
Зо встановлення гнучкого металевого провідника, інтрамедулярного стержня та блокуючих гвинтів.
Навігаційну систему видаляють, післяопераційні рани ушивають пошарово зі встановленням дренажної системи.
Апробація способу оперативного лікування переломів стегнової кістки проведена в умовах травматолого-ортопедичного відділення комунальної установи "Одеська обласна клінічна лікарня" на 20 хворих, та підтвердила його високу ефективність, простоту й доступність для виконання широким колом лікарів - травматологів.
Приклад 1. Хворий К., історія хвороби Мо 5503 (2018), 30 років. Діагноз: Політравма, закрита черепно-мозкова травма, закрита травма грудної клітини, скалковий перелом лівої стегнової кістки із зміщенням уламків. При госпіталізації враховуючи важкий стан постраждалого, в умовах ургентної операційної перелом лівого стегна був стабілізований апаратом зовнішньої фіксації. Після стабілізації загального стану, через 5 діб, стрижневий апарат було демонтовано та виконана система скелетного витягування за горбистість лівої великогомілкової кістки. Після загоєння стрижневих ран, на 10 добу після травми, хворому було виконане оперативне втручання: інтрамедулярний остеосинтез перелому лівого стегна за запропонованим способом.
Післяопераційний період протікав без особливостей. Рани загоїлися первинним натягом.
Хворий був мобілізований на третю добу після оперативного втручання за допомогою милиць, без навантаження на оперовану кінцівку. Детальне вивчення інтра- і післяопераційних рентгенограм показало, що стрижень розташовується строго за віссю кістково-мозкової порожнини. Ретроспективне дослідження оперативного втручання показало скорочення часу, необхідного для виконання такого етапу антеградного остеосинтезу як відкриття кістково- мозкової порожнини, та зменшення розміру операційної рани в надвертлюговій ділянці.
Приклад 2. Хвора Ф. історія хвороби Мо 6305 (2018), 53 роки. Діагноз: Закритий перелом правої стегнової кістки із зміщенням відламків. Ожиріння З ступеня. При госпіталізації хворій була виконана система скелетного витягування за горбистість правої великогомілкової кістки.
Після стабілізації загального стану та дообстеження, на 5 добу під спинномозковою анестезією був виконаний інтрамедулярний остеосинтез за запропонованим способом. Післяопераційні рани загоїлися первинним натягом, жодних ускладнень з боку рани в дистальному відділі стегна не спостерігалося. Хвора почала ходити за допомогою милиць на 5 добу після травми. Рентген- контроль під час оперативного втручання за допомогою електронно-оптичного підсилювача показав відкриття каналу проксимального фрагмента, та встановлення інтрамедулярного стрижня максимально наближено до осі стегна.
Корисна модель усуває описані недоліки найближчого аналога, тобто спосіб дозволяє усунути труднощі відкриття інтрамедулярного каналу проксимального фрагмента стегнової кістки і дозволяє розташувати блокуючий стрижень строго за віссю кістково-мозкової порожнини.
Використання запропонованого способу забезпечує підвищення надійності репозиції уламків, виключення ятрогенних пошкоджень пов'язаних з невірним відкриттям кістково- мозкової порожнини, поліпшення умов і скорочення часу оперативного втручання, зменшення крововтрати, зменшення розмірів хірургічного доступу в надвертлюговій ділянці. Спосіб полегшує роботу хірурга та зменшує травматичність оперативного втручання.
Джерела інформації: 1. Травматология. Европейские стандарть! диагностики и лечения. Анкин Н.Л., Анкин Л.Н. -
К.. 000 "Книга-плюс", 2012. - С. 344-346 2. Іапкодепіс Тетиг ргохітаї 5пай їасіиге дигіпу паїйїпд ивіпу Іаїега! епігу ропаї! оп Тетик 5пай їтасіиге. Нопд Мооп 5опп, М.О., Смапду Спи! Геє, М.О., апа Снає Моп І іт, М.О.) Когеап Оппор
Аввос. 2014 Аца;49(4):272-277.
З. бівіа! Тетога! сотріїсайопз5 ТоПоміпу апівєдгаде іпгатеашіагу паї! ріасетепі. Рапігу А.У, ЕІПа с, Мораї В.С, Оапієїз А.Н. Опор Вем (Раміа). 2015 Маг 24;7(1):5820. адоїі: 10.4081/ог.2015.5820. еСоїІесіоп 2015 Маг 3. 4. Іайодепіс Тетога! песК їасійгте дигіпуд сіобей паййу ої Ше їТетога! 5пай Ппасішиге.дчЧап
СавіеїІапов, І ага Сагсіа-Мипо, дозе Мапа СамапіПевз-УМаїКепаште Воса, Ешгореап дошгпаї! ої
Тгташта апа Етегдепсу Зигдегу, Осіобрег 2009, Моїште 35, Із5це 5, рр 479-481 5. Травматология: национальное руководство / под ред. Г.П. Котельникова, С.П. Миронова. -
М.: ГЕО-ТАР-Медиа, 2008. - 808 с. - (Серия "Национальньсе руководства") - С.396-400 б. Оперативна техника інтрамедуллярного остеосинтезу стегнової кістки системою
СНАРВРЇ1Х. Випуск 24Е від 02.08.2010р. Остання перевірка 02.08.2010 р. стор. 16-41 (найближчий аналог).
Коо)
Claims (1)
- ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб оперативного лікування перелому стегнової кістки, що включає відкриття кістково- мозкової порожнини з використанням інтрамедулярного провідника, який відрізняється тим, що в кістково-мозковий канал проксимального уламка вводять загострений кінець порожнистого корпусу пристрою для відкриття кістково-мозкової порожнини, просування пристрою в кістково- мозковому каналі відбувається за його віссю до розкриття за допомогою молотка та поступових обертаючих рухів, з ділянки перелому в корпус пристрою вставляють гнучкий інтрамедулярний провідник, який просувається в напрямку великого вертлюга доти, поки кінець буде ідентифікований і виведений на шкіру у надвертлюговій ділянці за допомогою окремого хірургічного доступу, наступним кроком виконують видалення пристрою і висунення гнучкого металевого інтрамедулярного провідника на шкіру в надвертлюговій ділянці, після чого хід операції аналогічний такому як при антеградному остеосинтезі з подальшою перевіркою за допомогою електронно-оптичного підсилювача. зВзовЄч( ж (чо фтцтфщцщ М нЄьчьььттьт М ХХ Й й» Ко вк НЯННЯ ХО о: о пов 5 Й: о аа її ее 5 5. ПО с. ШК ЗВ . КАСІ . Я БЖ . в о ої ШЕ | ч ч о В у уФіг. 1
Priority Applications (1)
| Application Number | Priority Date | Filing Date | Title |
|---|---|---|---|
| UAU201909414U UA140880U (uk) | 2019-08-19 | 2019-08-19 | Спосіб оперативного лікування перелому стегнової кістки |
Applications Claiming Priority (1)
| Application Number | Priority Date | Filing Date | Title |
|---|---|---|---|
| UAU201909414U UA140880U (uk) | 2019-08-19 | 2019-08-19 | Спосіб оперативного лікування перелому стегнової кістки |
Publications (1)
| Publication Number | Publication Date |
|---|---|
| UA140880U true UA140880U (uk) | 2020-03-10 |
Family
ID=70109042
Family Applications (1)
| Application Number | Title | Priority Date | Filing Date |
|---|---|---|---|
| UAU201909414U UA140880U (uk) | 2019-08-19 | 2019-08-19 | Спосіб оперативного лікування перелому стегнової кістки |
Country Status (1)
| Country | Link |
|---|---|
| UA (1) | UA140880U (uk) |
-
2019
- 2019-08-19 UA UAU201909414U patent/UA140880U/uk unknown
Similar Documents
| Publication | Publication Date | Title |
|---|---|---|
| US20110054484A1 (en) | Minimally invasive endoscopic systems for placing intramedullary nails and methods therefor | |
| Sîrbu et al. | Transarticular approach and retrograde plate osteosynthesis (TARPO) using implants with angular stability–A series of 17 cases of complex distal femoral fractures type C3/AO | |
| RU2438611C1 (ru) | Способ накостного остеосинтеза длинных трубчатых костей конечностей | |
| UA140880U (uk) | Спосіб оперативного лікування перелому стегнової кістки | |
| Abdel-Rahman et al. | Treatment of distal femoral fractures in elderly diabetic patients using minimally invasive percutaneous plating osteosynthesis (MIPPO) | |
| Deshpande et al. | Proximal femoral nailing-intra operative complications: A retrospective analysis of 200 cases of proximal femoral fractures | |
| Hassan et al. | Treatment of nonunion of long bone fractures with surgical implant generation network nail | |
| Panda Shakti et al. | Supracutaneous plating: Use of locking compression plate as external fixator for intra-articular compound fractures | |
| RU2473317C1 (ru) | Способ лечения переломов проксимального отдела бедра в условиях остеопороза | |
| Singh et al. | Minimally invasive plate osteosynthesis for humerus diaphyseal fractures: A retrospective study | |
| Sreen et al. | Comparative study of functional outcome of minimally invasive plate Osteosynthesis versus open reduction and internal fixation with locking compression plate in distal 1/3rd shaft tibia fractures (Extraarticular) | |
| Khan et al. | Minimally invasive sliding hip screw insertion technique | |
| Kadam et al. | A prospective study of the comparison between PFN (proximal femur nail) and PFNA (proximal femur nail antirotation) in the treatment of Intertrochanteric fracture femur: Union rates and functional outcome | |
| Vasudevan et al. | Retrospective and prospective outcome analysis of segmental fractures of tibia treated with intramedullary nailing | |
| RU2648863C2 (ru) | Способ двухэтапного артродеза коленного сустава при дефектах образующих его костей | |
| Sirbu et al. | Minimally Invasive Plate Osteosynthesis with Systems with Angular Stability in Complex Distal Femoral Fractures. Design, Biomechanics and Clinical Results | |
| Singh et al. | CLINICAL EVALUATION OF OPERATED INTERTROCHANTERIC FRACTURES OF FEMUR USING SHORT PROXIMAL NAIL ANTIROTATION (PFNA) AS FIXATION DEVICE | |
| Rudramuni et al. | Study of surgical management of unstable trochanteric fractures using trochanteric supporting/stabilization locking compression plate | |
| Salah Abdel Hafeez et al. | Percutaneous patellar osteosynthesis | |
| Young | Tibial Shaft Fracture: Plating | |
| Teague et al. | Tibial Shaft Fractures | |
| Nair et al. | Functional outcome of extra-articular proximal tibia fractures treated by MIPPO | |
| Dhar et al. | A study on displaced mid-clavicular fractures treated by titanium elastic nailing system (Tens) | |
| Müller et al. | External Fixation 25 | |
| Panchal et al. | Outcome of distal tibia fractures: A prospective study of 25 patients |