UA138315U - Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу - Google Patents

Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу Download PDF

Info

Publication number
UA138315U
UA138315U UAU201904803U UAU201904803U UA138315U UA 138315 U UA138315 U UA 138315U UA U201904803 U UAU201904803 U UA U201904803U UA U201904803 U UAU201904803 U UA U201904803U UA 138315 U UA138315 U UA 138315U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
patients
type
hypertension
diabetes
treatment
Prior art date
Application number
UAU201904803U
Other languages
English (en)
Inventor
Олександр Миколайович Біловол
Валерій Васильович М'ясоєдов
Ірина Іванівна Князькова
Олена Володимирівна Аль-Травнех
Original Assignee
Харківський Національний Медичний Університет
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Харківський Національний Медичний Університет filed Critical Харківський Національний Медичний Університет
Priority to UAU201904803U priority Critical patent/UA138315U/uk
Publication of UA138315U publication Critical patent/UA138315U/uk

Links

Landscapes

  • Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)

Abstract

Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу включає призначення монотерпії інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту або в комбінації з тіазидним діуретином. Додатково призначають етилметилгідроксипіридину сукцинат по 125 мг 3 рази на добу під контролем динаміки систолічного та діастолічного артеріального тиску, глюкометаболічних параметрів та показників перекисного окислення ліпідів.

Description

Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології, і може бути використана для лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу.
Артеріальна гіпертензія (АГ) є предиктором ряду захворювань серцево-судинної системи і залишається однією з найважливіших медичних і соціально-економічних проблем |СіІовбаї бигаеп ої Нурепепвзіоп апа 5увіоїїс ріооЯ ргеззиге ої аї Ієаві 110 10 115 тт На, 1990-2015 / М.Н.
Еогоийигапіаг, Р. Гі, С.А. Воїй еї аї. // ЧАМА. - 2017. - Мої. 317. - Р. 165-182). Ускладнення цього захворювання визначають структуру захворюваності, інвалідизації та смертності працездатного населення усіх індустріально розвинених країн, завдаючи непоправної шкоди економіці
ІСиренко Ю.Н. Факторь риска, влияющие на прогноз у больньїх с артериальной гипертензией /
Ю.Н. Сиренко, А.Д. Радченко, О.Л. Рековец // Артеріальна гіпертензія. - 2018. - Мо 8 (3). - С. 26- 27|. Важливим фактором, що визначає прогноз хворих з АГ, є прихильність їх до лікування, на яку впливає кількість прийнятих ліків і їх вплив на якість життя хворого (Коваленко В.М.,
Корнацький В.М. Хвороби системи кровообігу як медико-соціальна і суспільно-політична проблема: (аналіт.-стат. посіб.) - Київ: ДУ "ННЦ "Ін-т кардіології ім. М.Д. Стражеска"; 2014. - 279 а).
Цукровий діабет (ЦД) є захворюванням цивілізації В останні роки в усьому світі відзначається неухильне зростання захворюваності на ЦД 2 типу (рааїеє оп ргемепійоп ої сагдіомазсшіаг дізеавзе іп адийе мйй їуре 2 аіабеїе5 теїйШив іп ІЇднНІ ої гесепі емідепсе а 5сіепійіс зіаїетепі їот Ше Атегісап Неєап Азвзосіайоп апа Ше Атегісап Оіареїез Авзосіайоп / 0.5. Еох,
З.Н. Соїідеп, С. Апаегзоп еї аї. // Сігсшіакноп. - 2015. - Мої. 132. - Р. 691-718). Незважаючи на те, що основним фактором ризику формування та прогресування мікро- і макросудинних ускладнень ЦД 2 типу є гіперглікемія, навіть при цільових рівнях НвАїТс у пацієнтів з ЦД 2 типу ризик загальної і серцево-судинної смертності вище приблизно в 2,4-2,9 разу в порівнянні зі здорової популяцією (Оетодгарпіс апа ерідетіоіодіс агімеге ої діора! сагаіїомазсшаг топаїйу /
С.А. Во, М.Н. Рогоигапгаг, А.Е. Могап еї а). //мМ Еп91у Меа. - 2015. - Мої. 372. - р. 1333-1341.
Відомо, що лікування АГ у пацієнтів з ЦД 2 типу є складною проблемою, часто має незадовільні результати, що обумовлює актуальність пошуку нових, ефективних способів лікування цієї патології.
Стандартний спосіб лікування АГ у осіб з ЦД 2 типу передбачає призначення комплексної
Зо терапії що включає лізиноприл, або в комбінації з гідрохлортіазидом (| ібіпоргії апа Біоса ргеззиге гедшиіайоп іп пурепепвіме раїїєпів м/п аіареїе5з теїййив / М. Вадімоіїєміс, М. 5ід|дапом, К.
Рашйпоміс еї аї. // У. Нурепепзв. - 2018. - Мої. 36. - Р. е143).
Цей спосіб лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з ЦД 2 типу є найбільш близьким аналогом до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим.
Недоліком способу-аналога є те, що при призначенні антигіпертензивної терапії хворим з АГ та ЦД 2 типу необхідно враховувати її вплив на функціональний стан органів-мішеней, а також на обмін ліпідів і вуглеводів.
У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності лікування АГ у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу.
Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування АГ у пацієнтів з ЦД 2 типу, який включає призначення монотерапії інгібітором АПФ або в комбінації з тіазидним діуретиком, згідно з корисною моделлю, додатково призначають етилметилгідроксипіридину сукцинат по 125 мг З рази на добу під контролем динаміки систолічного та діастолічного артеріального тиску, глюкометаболічних параметрів та показників перекисного окислення ліпідів, курсом до їх нормалізації.
Технічним результатом є підвищення ефективності лікування АГ у пацієнтів з ЦД 2 типу шляхом призначення до стандартної терапії етилметилгідроксипіридину сукцинату та одночасного моніторингу систолічного та діастолічного артеріального тиску, глюкометаболічних параметрів та показників перекисного окислення ліпідів, обумовлений синергізмом засобів та заходів, що заявляються.
Спосіб виконують наступним чином: для лікування АГ у пацієнтів з ЦД 2 типу додатково до стандартної терапії призначають етилметилгідроксипіридину сукцинат по 125 мг З рази на добу під контролем динаміки систолічного та діастолічного артеріального тиску, глюкометаболічних параметрів та показників перекисного окислення ліпідів, курсом до їх нормалізації.
Теоретичною основою способу є той факт, що при виборі патогенетичної медикаментозної терапії у хворих з АГ та ЦД 2 типу необхідно враховувати її вплив на функціональний стан органів-мішеней, а також її вплив на обмін ліпідів і вуглеводів. Причому, первинна та вторинна профілактика ураження органів-мішеней може бути недостатньо ефективною у зв'язку з бо патогенетичними особливостями розвитку їх ураження при наявності АГ в поєднанні з порушеннями вуглеводного обміну у хворих на ЦД 2 типу. Відомо, що велику роль в порушенні метаболізму міокарда відіграють не тільки центральна гемодинаміка, а й активізація перекисного окислення ліпідів, виснаження, а потім і пригнічення антиоксидантного захисту і, як наслідок цього, порушення балансу в системі оксиданти/антиоксиданти з розвитком окисного стресу, а надлишковий вміст вільних радикалів в судинній стінці призводить до окислення оксиду азоту до нітриту, нітрату і пероксинітриту, що веде до подальшого утворення вільних радикалів і активації цитокінів. Механізм цитопротекторів пов'язаний не стільки з гемодинамічним ефектом, скільки з позитивним впливом на механізми продукції та споживання енергії, з їх здатністю до оптимізації функції дихального ланцюга, корекції рівноваги між антиоксидантною протекцією і активністю механізмів окислення вільних радикалів. Перевагою етилметилгідроксипіридину сукцинату є поєднання антигіпоксантної і антиоксидантної дії його компонентів, а саме янтарної кислоти з оксипіридином.
Ефективність способу доведена клінічними дослідженнями.
Обстежено 64 хворих (27 чоловіків і 37 жінок, середній вік 52,6:2,3 років) з АГ ІІ стадії, 2 ступеня та супутнім ЦД 2 типу (середній ступінь тяжкості, стадія субкомпенсації). Діагноз АГ встановлювали відповідно з рекомендаціями Європейського товариства з АГ і Європейського товариства кардіологів (ЕБН/Е5С, 2013), а також Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування АГ (2013). Діагноз ЦД 2 типу встановлювали згідно з загальними рекомендаціями Європейської Асоціації з вивчення ЦД (ЕАБО, 2013).
Критеріями виключення були: АГ Ш стадії, З ступеня; наявність стенокардії напруги, інфаркту міокарда в анамнезі, перенесений інсульт, транзиторна ішемічна атака, хронічна серцева недостатність ПП ї ЇМ функціонального класу (МУНА), хронічна ниркова недостатність, порушення ритму та провідності, ревматичні вади серця, системні захворювання сполучної тканини, онкозахворювання, захворювання щитоподібної залози, ЦД 1 типу, ЦД 2 типу у легкій та тяжкій формах, у фазах компенсації чи декомпенсації; пацієнти на інсулінотерапії; наявність зниженої швидкості клубочкової фільтрації; наявна протеїнурія; фракції викиду лівого шлуночка -50 95.
Контрольну групу склали 20 здорових осіб, порівнянних за віком і статтю.
Усім особам проведено загальноклінічне обстеження, фізикальний огляд, вимірювання
Зо офісного артеріального тиску (АТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС), визначення концентрації глюкози в сироватці крові натще (ГКН), рівня глікозильованого гемоглобіну (НБАТс) в цільній крові, інсуліну, показників ліпідного профілю, інсулінорезистентність оцінювали за індексом
НОМА-ІЕ. Визначали показники ліпідного обміну: вміст загального холестерину (ЗХ) в сироватці крові, ліпопротеїдів високої щільності (ХСЛПВЩ), тригліцеридів (ТГ), вміст холестерину в складі ліпопротеїдів низької щільності (ХОЛІПНЩ). Для оцінки перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) використовували визначення гідроперекисів за реакцією тіобарбітурової кислоти з малоновим альдегідом (МДА); активність супероксиддисмутази (СОД) в еритроцитах периферичної крові оцінювали за визначенням ступеня гальмування реакції окислення кверцетину під впливом
СОД. Визначення концентрації фактору некрозу пухлин-є (ФНІ-0), С-реактивного протеїну (СРП) проводили за допомогою діагностичних наборів фірми "ОКО" (США). Усі імуноферментні дослідження виконувались на імуноферментному аналізаторі "І аб іпе-90" (Австрія).
Після проведення обстеження у вихідних умовах пацієнти методом випадкової вибірки були розділені на 2 групи. 30 пацієнтам (1 група) призначалася комплексна терапія, що включала базисну терапію АГ та ЦД 2 типу і етилметилгідроксипіридину сукцинат (перорально по 125 мг тричі на добу) протягом 8 тижнів. У групу порівняння (2 група) увійшли 34 пацієнти, які отримували базисну терапію, що включала комбінацію інгібітора АПФ і бета-адреноблокатора (лізиноприл 10 мг, 20 мг ії карведілол 12,5 мг, 25 мг на добу). Дози препаратів підбирали індивідуально. При необхідності їх збільшували.
Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням пакета програм завіса 6,0 їТог УмМіпдом5. Порівняння якісних параметрів проводили за допомогою точного двостороннього критерію Фішера, порівняння кількісних показників у досліджуваних групах - з використанням критеріїв Манна-Уїтні. Критерієм статистичної значущості одержуваних результатів вважали загальноприйняту в медицині величину р«0,05. Зв'язки випадкових величин оцінювали за допомогою коефіцієнта кореляції Спірмена і методу множинної регресії.
Включення етилметилгідроксипіридину сукцинату в комплексну терапію пацієнтів з АГ та ЦД 2 типу призводило до більш суттєвого зменшення артеріального тиску (АТ) через 8 тижнів лікування. Після проведеного лікування відзначено достовірне зниження систолічного АТ (А - 24,923,1 мм рт.ст. в 1-й групі проти Д -22,3ж53,5 мм рт.ст. у групі порівняння, ра«еб0,05) і діастолічного АТ (Д -13,5:242,3 проти ДЛ -10,9:22,4 мм рт.ст., відповідно, р«0,05). При цьому бо цільового рівня АТ досягли 93,3 90 хворих в основній групі і 88,2 9о пацієнтів у групі порівняння.
Аналіз показників ліпідного обміну показав, що на тлі комплексної терапії з додаванням етилметилгідроксипіридину сукцинату через 8 тижнів лікування зафіксовано більш виражене зниження концентрації ЗХС, ХО ЛІИНЩ, ТГ в сироватці крові, відповідно на 35,3, 38,6 і 27,7 95 (р«е0,05) проти 21,2, 23,1, і 16,1 95 (усі р«е0,05) в групі порівняння.
Відзначено статистично значуще підвищення вмісту ХС ЛПВІД (р«0,05) на 19,195 - в основній групі та на 9,3 95 - в групі порівняння.
Зменшення ступеня вираженості дисліпідемії у хворих з АГ і ЦД 2 типу на тлі прийому етилметилгідроксипіридину сукцинату супроводжувалося позитивними змінами показників вуглеводного профілю: ГКН (А -3,65 9о в 1 групі проти АД -0,98 9о в групі порівняння), НБАТс (А - 13,6 95 в 1 групі проти АД -1,94 95 в групі порівняння). Крім того, виявлено зменшення проявів інсулінорезистентності: базального інсуліну (А -14,995 в основній групі і А -1,3595 в групі порівняння), індексу НОМА-ЇК (Д -26,9 96 в основній групі і Д -7,8 9о в групі порівняння), що свідчило про досягнення контролю над рівнем цукру в сироватці крові та зменшення проявів інсулінорезистентності.
Відзначено більш виражене зменшення активності процесів перекисного окислення ліпідів у пацієнтів з АГ ії ЦД 2 типу, які приймали етилметилгідроксипіридину сукцинат в порівнянні з 2-ю групою за даними МДА (А -32,9 9о в основній групі проти А -7,2 95 в групі порівняння, р«еб0,05) і підвищення активності антиоксидантних ферментів за даними рівня активності СОД еритроцитів (відповідно А 21,2 96 і А 4,1 95, ре0,05).
В групі, що додатково отримувала етилметилгідроксипіридину сукцинат, встановлено більш виражене зменшення хронічного системного запалення: СРБ (А -51,6 95 проти А -20,8 95 в групі порівняння, р«е0,05) і ФНІП-а (А -31,9 95 проти А -12,3 95 в групі порівняння. р«е0,05).
Біохімічні показники пацієнтів з ГХ та ЦД 2 типу залежно від схеми лікування наведені в табл.
Таблиця
ГХЦІД 2 типу (1 група), п-30 ГХЦД 2 типу (2 група), п-34
Примітка: " - ре0,05 різниця вірогідності між показниками пацієнтів до і після лікування.
Таким чином, включення етилметилгідроксипіридину сукцинату в комплексну терапію лікування пацієнтів з АГ та ЦД 2 типу призводить до більш вираженого зниження артеріального тиску, позитивно впливає на показники ліпідного та вуглеводного обмінів, синдром
Зо інсулінорезистентності, а також на показники окислювального стресу і хронічного системного запалення.

Claims (1)

  1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ
    Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, який включає призначення монотерпії інгібітором ангіотензвинперетворюючого ферменту або в комбінації з тіаазидним діуретиком, який відрізняється тим, що додатково призначають етилметилгідроксипіридину сукцинат по 125 мг З рази на добу під контролем динаміки систолічного та діастолічного артеріального тиску, глюкометаболічних параметрів та показників перекисного окислення ліпідів.
UAU201904803U 2019-05-06 2019-05-06 Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу UA138315U (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201904803U UA138315U (uk) 2019-05-06 2019-05-06 Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201904803U UA138315U (uk) 2019-05-06 2019-05-06 Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA138315U true UA138315U (uk) 2019-11-25

Family

ID=71113379

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU201904803U UA138315U (uk) 2019-05-06 2019-05-06 Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA138315U (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Park et al. Subclinical hypothyroidism might increase the risk of transient atrial fibrillation after coronary artery bypass grafting
Ikonomidis et al. Insulin resistance and acute glucose changes determine arterial elastic properties and coronary flow reserve in dysglycaemic and first-degree relatives of diabetic patients
Yıldız et al. Usefulness of serum omentin-1 levels for the prediction of adverse cardiac events in patients with hypertrophic cardiomyopathy
Unachukwu et al. Diabetes mellitus and cardiovascular risk
UA138315U (uk) Спосіб лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу
Takagi et al. Hypokalemia, diabetes mellitus, and hypercortisolemia are the major contributing factors to cardiac dysfunction in adrenal Cushing’s syndrome
RU2456019C1 (ru) Способ прогнозирования развития жизнеопасных желудочковых аритмий у пациентов без структурных изменений сердца
Álvarez-Aliaga et al. Prognostic model of the adaptive changes from hypertensive cardiopathy: from mild diastolic dysfunction to depressed systolic function
Gaman et al. Oxidative stress levels are increased in type 2 diabetes mellitus and obesity
Griffith et al. Mitral valve prolapse in adolescent female with hyperthyroidism
Rustamovich et al. COMORBID PASTCHE OF GOUT AND CARDIOVASCULAR DAMAGE
Denesyuk et al. The remodeling of left atrium and vasodilation factors changes in ischemic heart failure
RU2649964C1 (ru) Способ определения долгосрочного риска смерти и нефатальных сердечно-сосудистых осложнений у больных хронической ишемической болезнью сердца
Nikolaidou et al. STUDY OF EARLY RETINAL CHANGES IN PATIENTS WITH NEWLY DIAGNOSED TYPE 2 DIABETES MELLITUS
Oetama et al. 43. A Brewing Thyroid Storm: Secondary Hypertension due to Thyrotoxicosis Diagnostic Approach in Limited Setting
Nelaj et al. Atherosclerosis and incipient nephropathy in diabetic patients
UA123063U (uk) Спосіб оцінки ефективності лікування непроліферативної діабетичної ретинопатії у хворих на артеріальну гіпертензію
Urunbaeva et al. STUDY OF THE HYPOGLYCEMIC AND CARDIOPROTECTIVE EFFECT OF EMPAGLIFLOZIN IN THERAPY OF PATIENTS WITH TYPE 2 DIABETES MELLITUS
Marcon et al. SUBCLINICAL VASCULAR DAMAGE IN YOUNG ADULTS WITH TYPE 1 DIABETES MELLITUS
Lebedev et al. PREDICTORS OF CHRONIC HEART FAILURE WITH PRESERVED EJECTION FRACTION IN PATIENTS WITH TYPE 2 DIABETES MELLITUS TREATED WITH EMPAGLIFLOZIN
Sato et al. THE PROGNOSTIC IMPACT OF METABOLIC SYNDROME IN PATIENTS WITH TYPE 2 DIABETES
RU2487353C1 (ru) Способ определения показаний к выбору тактики консервативной терапии у больных, перенесших повторный инфаркт миокарда
Ionin et al. ARTERIAL STIFFNESS, ALDOSTERONE, CRP AND DIASTOLIC DYSFUNCTION IN PATIENTS WITH HYPERTENSION, OBESITY AND ATRIAL FIBRILLATION
Panafidina et al. AB0307 IS THERE ANY INFLUENCE OF THE ANTIRHEUMATIC THERAPY ON ECHOCARDIOGRAPHIC FINDINGS IN PATIENTS WITH SYSTEMIC LUPUS ERYTHEMATOSUS?
Djordjevic et al. PREDICTIVE VALUE OF NON-INVASIVE PARAMETERS DURING EIGHT YEARS FOLLOW-UP OF PATIENTS WITH HYPERTENSIVE LEFT VENTRICULAR HYPERTROPHY: PP. 22.378