UA134506U - Спосіб автогенного спалювання низькокалорійної та високозольної сировини в режимі цільової твердофазової мінералізації зольного залишку - Google Patents

Спосіб автогенного спалювання низькокалорійної та високозольної сировини в режимі цільової твердофазової мінералізації зольного залишку Download PDF

Info

Publication number
UA134506U
UA134506U UAU201811064U UA201811064U UA134506U UA 134506 U UA134506 U UA 134506U UA U201811064 U UAU201811064 U UA U201811064U UA 201811064 U UA201811064 U UA 201811064U UA 134506 U UA134506 U UA 134506U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
zone
gasification
combustion
raw materials
solid fuel
Prior art date
Application number
UAU201811064U
Other languages
English (en)
Inventor
Сергій Вікторович Бєлов
Володимир Крупчак
Original Assignee
Володимир Крупчак
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Володимир Крупчак filed Critical Володимир Крупчак
Priority to UAU201811064U priority Critical patent/UA134506U/uk
Publication of UA134506U publication Critical patent/UA134506U/uk

Links

Classifications

    • YGENERAL TAGGING OF NEW TECHNOLOGICAL DEVELOPMENTS; GENERAL TAGGING OF CROSS-SECTIONAL TECHNOLOGIES SPANNING OVER SEVERAL SECTIONS OF THE IPC; TECHNICAL SUBJECTS COVERED BY FORMER USPC CROSS-REFERENCE ART COLLECTIONS [XRACs] AND DIGESTS
    • Y02TECHNOLOGIES OR APPLICATIONS FOR MITIGATION OR ADAPTATION AGAINST CLIMATE CHANGE
    • Y02WCLIMATE CHANGE MITIGATION TECHNOLOGIES RELATED TO WASTEWATER TREATMENT OR WASTE MANAGEMENT
    • Y02W30/00Technologies for solid waste management
    • Y02W30/50Reuse, recycling or recovery technologies
    • Y02W30/91Use of waste materials as fillers for mortars or concrete

Landscapes

  • Solid-Fuel Combustion (AREA)

Abstract

Спосіб автогенного спалювання низькокалорійної та високозольної сировини в режимі цільової твердофазової мінералізації зольного залишку включає подачу попередньо підсушеної та ущільненої сировини відомого початкового мінерального складу високої гомонізації у камеру згоряння твердопаливного генератора тепла, подачу окислювача в активну зону газифікації камери згоряння твердопаливного генератора тепла, подачу гарячого повітря нижче активної зони газифікації для розпалення твердопаливного генератора тепла та газифікації сировини з наступним відведенням газоподібних продуктів згоряння з активної зони газифікації та видаленням зольного залишку із зони золоутворення камери згоряння через нижню частину твердопаливного генератора тепла. Подання окислювача в камеру згоряння твердопаливного генератора тепла здійснюють по центру циліндричної камери згоряння твердопаливного генератора тепла в обдувну трубу для створення саморегулятивно розподілених по висоті радіальних потоків окислювача від центру до стінок циліндричної камери згоряння твердопаливного генератора тепла, та продування ущільненої сировини створеними потоками окислювача у поперечному напрямку. Відведення газоподібних продуктів згоряння з активної зони газифікації здійснюють зверху вниз, через периферійні канали, закриті ззовні та розташовані вертикально вздовж активної зони газифікації, з їх наступним змішуванням з нижніми потоками газоподібних продуктів згоряння та подачею утвореної горючої суміші у камеру змішування та догоряння твердопаливного генератора тепла, утворену навкруги активної зони газифікації. При цьому подачу горючої суміші у камеру змішування та догоряння твердопаливного генератора тепла здійснюють на межі умовного переходу між активною зоною газифікації та зоною згорання вуглецевого залишку. При цьому додатково здійснюють подачу окислювача у зону золоутворення камери згоряння.

Description

Корисна модель належить до теплоенергетики та може бути застосована для термічної переробки твердих високозольних палив, відходів промислових виробництв і вуглезбагачення, вторинних шламів картонно-паперової та паперово-целюлозної промисловості або сільського господарства, з направленою (без зміни початкового мінерального складу сировини), або цільовою (з корекцією початкового мінерального складу) мінералізацією зольного залишку, з загальною для всіх випадків мінімальною теплотворною здатністю кінцевої паливної суміші
ОнР»950 ккал/кг. Представленим напрямком використання корисної моделі є утилізація макулатурного шламу шляхом його спалювання в режимі високотемпературної мінералізації зольного залишку.
Існує достатньо актуальна проблема утилізації таких промислових відходів, як макулатурний шлам. Макулатурний шлам (скоп макулатурний) - це багатотоннажні відходи виробництва картонно-паперової продукції, які отримують в процесі переробки макулатури. Шлам являє собою осад стічних вод, механічно зневоднений до відносної вологості М/-65-50 95. Абсолютно суха речовина такого осаду складається на 50-60 Фо з некондиційної целюлози та на 40-50 95 з основних мінеральних наповнювачів паперу-каоліну та крейди. Макулатурний шлам є низькокалорійною сировиною, що підвищує вимоги до процесу його спалювання. Проте головною проблемою утилізації макулатурного шламу є його високозольність. Так, при утилізації макулатурного шламу отримують достатньо велику кількість високодисперсного зольного залишку. Наприклад, при спалюванні 1,2 тонн макулатурного шламу отримують 770- 580 кг золи в залежності від температури спалення та ступеня декарбонізації крейди. Такий зольний залишок має шкідливість, на клас вищу від шкідливості скопу, який утилізують. Тобто при спалюванні макулатурного шламу з ІМ класом шкідливості згідно з ДСТУ 3910--99 (малонебезпечні речовини) отримують зольний залишок з І класом шкідливості (помірно небезпечні речовини). Це накладає великі обмеження на утилізацію макулатурного шламу шляхом спалювання з точки зору екологічності процесу та його економічної доцільності. Тому одним із варіантів вирішення такої проблеми є напрямок корисного використання зольного залишку. Напрямок передбачає отримання такого зольного залишку, який дозволяє його наступне корисне використання і тим самим забезпечує ліквідність процесу утилізації. Для цього необхідно при процесі спалювання, крім теплової енергії, яку відводять на утилізацію, отримати
Зо і зольний залишок, що складається з продуктів термохімічних перетворень та твердофазових реакцій крейди і каоліну - алюмосилікатів кальцію і метакаоліну. Всі ці речовини мають гідратну активність та складають основу портландцементу і тому можуть бути використані як основа для випуску таких будівельних продуктів, як сухі будівельні суміші, газобетон, силікатна цегла або різні добавки до бетону. При цьому така основа буде дійсно підвищувати ефективність продукту через наявність метакаоліну - речовини, що підвищує в декілька раз міцність цементних розчинів та бетонів і на порядок їх морозостійкість. Тобто потрібно перетворити зольний залишок у зольний продукт. Одним із напрямків отримання такого зольного продукту є мінералізація зольного залишку безпосередньо у процесі спалювання макулатурного шламу.
Заявнику відомі аналогічні способи термічної переробки твердих відходів з мінералізацією зольного залишку та обладнання для здійснення таких способів, серед яких найближчим є наступне.
Відомо описаний у публікації міжнародної заявки МО 96/06057 від 29.02.1996 спосіб термічної конверсії каоліновмісного матеріалу у матеріал з пуцолановими якостями, тобто матеріал зі здатністю проявляти гідратаційні якості у присутності вапна. Такий матеріал придатний для виготовлення бетону з підвищеною міцністю при стисканні. Спосіб здійснюють шляхом спалювання каоліновмісного матеріалу, переважно з відходів рециклінгової переробки паперової макулатури, у псевдорозрідженому шарі камери спалювання при температурі 720- 850 "С та додаткового спалювання у вторинній камері спалювання при подібних температурних умовах та при поданні газоподібного кисню.
Недоліком даного способу є те, що умови псевдорозрідженого шару камери спалювання, зокрема недостатня температура та газорозріджене середовище, не дозволяють провести високотемпературну термообробку крейди і здійснити шлакоутворюючі термохімічні реакції спікання у зольному залишку. Також для шлакування зольного залишку необхідно витримати температурно-часові умови реакції синтезу між твердими фазами (1 350 "С і 60 хв.).
Описаний вище спосіб знайшов розвиток у способі термічної переробки паперових відходів (макулатурного шламу) з отриманням продуктів мінерального походження, описаний у публікації міжнародної заявки УУО 2011/119027 А1 від 29.09.2011. Спосіб полягає у регульованій термічній конверсії макулатурного шламу, в результаті якої отримують теплову енергію та реакційно активну золу. Спалювання макулатурного шламу, згідно з аналогом, здійснюють в 60 котлах киплячого шару горіння (КШ) при температурі 850 "С, де каолін (каолініт) АІгОз:25102:НгО в інтервалі температур 550-700 "С втрачає структурну воду і перетворюється в метастабільну аморфізовану фазу-метакаолініт АігОз:251іО2, який має високу реакційну здатність. Пристрій містить котел з киплячим шаром горіння, засіб подання кисню у киплячий шар з рівномірним розподілом подачі через зону нижче киплячого шару та систему регулювання процесу, яка передбачає регулювання температури процесу у зоні нижче киплячого шару та регулювання подачі кисню у зазначену зону. В описаному аналогу крейда як карбонатний компонент сировинної суміші шламу, лише частково дисоціює у вапно через температуру випалу, недостатню для повної термічної дисоціації кальциту СаСОз. При цьому мінеральний склад зольного залишку, отриманий після спалювання макулатурного шламу, згідно з аналогом, не є оптимальним і обумовлений особливістю котла КШ, умови роботи якого не дозволяють забезпечити твердофазне спікання зольних компонентів. Враховуючи високу реакційну активність метакаоліну саме до вапна, наявного в такому зольному продукті, та присутність у ньому великої кількості баластової крейди, застосування золи, отриманої від спалювання макулатурного шламу, згідно з аналогом, має певні обмеження. Обмеження викликані швидкою втратою метакаоліном своєї активності при зберіганні і, відповідно, недостатньо високим модулем гідратаційної активності зольного залишку.
Аналогічних способів, які дозволяють здійснювати безперервну термічну конверсію низькокалорійної та високозольної сировини в режимі цільової твердофазової мінералізації зольного залишку, не знайдено.
В основу корисної моделі поставлена задача створення способу безперервної і самопідтримної термічної утилізації макулатурного скопу або подібної низькокалорійної та високозольної сировини, що має низьку теплотворну здатність, з отриманням не тільки теплової енергії, але й зольного залишку, склад якого містить переважно мінерали випалу цементного клінкеру - алюмосилікати кальцію, що дозволяє збільшити модуль гідратаційної активності зольного залишку та застосувати його як у вигляді малооб'ємних добавок до будівельних матеріалів, так і як основи багатьох видів сухих будівельних сумішей або як повну та більш ефективну заміну вапна у силікатних будівельних технологіях.
Поставлена задача вирішується тим, що спосіб автогенного спалювання низькокалорійної та високозольної сировини в режимі цільової твердофазової мінералізації зольного залишку, згідно
Зо з корисною моделлю, включає подачу попередньо підсушеної та ущільненої сировини відомого початкового мінерального складу високої гомонізації у камеру згоряння твердопаливного генератора тепла, подачу окислювача у активну зону газифікації камери згоряння твердопаливного генератора тепла, подачу гарячого повітря нижче активної зони газифікації для розпалення твердопаливного генератора тепла та газифікації сировини з наступним відведенням газоподібних продуктів згоряння з активної зони газифікації та видаленням зольного залишку із зони золоутворення камери згоряння через нижню частину твердопаливного генератора тепла. При цьому подання окислювача у камеру згоряння твердопаливного генератора тепла здійснюють по центру циліндричної камери згоряння твердопаливного генератора тепла в обдувну трубу для створення саморегулятивно розподілених по висоті радіальних потоків окислювача від центру до стінок циліндричної камери згоряння твердопаливного генератора тепла, та продування ущільненої сировини створеними потоками окислювача у поперечному напрямку. Відведення газоподібних продуктів згоряння з активної зони газифікації здійснюють зверху вниз через периферійні канали, закриті ззовні та розташовані вертикально вздовж активної зони газифікації, 3 їх наступним змішуванням з нижніми потоками газоподібних продуктів згоряння та подачею утвореної горючої суміші у камеру змішування та догоряння твердопаливного генератора тепла, утворену навкруги активної зони газифікації. Причому подачу горючої суміші у камеру змішування та догоряння твердопаливного генератора тепла здійснюють на межі умовного переходу між активною зоною газифікації та зоною згорання вуглецевого залишку. При цьому додатково здійснюють подачу окислювача у зону золоутворення камери згоряння.
Технічним результатом при застосуванні способу, згідно з корисною моделлю, є підвищення мінералізації зольного залишку при термічній деструкції сировини та підвищення екологічної безпеки процесу спалювання.
Згідно з одним із переважних варіантів виконання, спосіб може передбачати регулювання подачі окислювача та швидкості видалення зольного залишку в залежності від процесу вигорання сировини та повноти мінералізації зольного залишку.
Згідно зі ще одним із переважних варіантів виконання способу, розпалювання сировини можуть здійснювати шляхом подачі повітря, нагрітого до температури 400-600 "С, за допомогою окремої лінії подачі.
Згідно зі ще одним із переважних варіантів виконання способу, подачу горючої суміші у камеру змішування та догоряння твердопаливного генератора тепла можуть здійснювати щонайменше двома зустрічно направленими потоками суміші.
Згідно зі ще одним із переважних варіантів виконання способу, видалення зольного залишку через нижню частину твердопаливного генератора тепла можуть здійснювати скребковим транспортером повітряного охолодження з ланцюговим тяговим елементом якірного типу.
Згідно зі ще одним із переважних варіантів виконання способу, подачу окислювача у зону золоутворення камери згоряння можуть здійснювати шляхом подання повітря або повітря, частково збагаченого киснем, або чистого кисню, або відновлювальних газів, або інертних газів.
Згідно зі ще одним із переважних варіантів виконання способу, як підсушену та ущільнену сировину можуть використовувати брикетовану сировину та/або гранульовану сировину.
Між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі і технічним результатом, який досягається при її використанні, є наступний причинно-наслідковий зв'язок.
Підвищення мінералізації зольного залишку при термічній деструкції сировини та підвищення екологічної безпеки процесу спалювання досягається завдяки умовам стабільного самопідтримного горіння сировини з низькою теплоутворюючою здатністю та створення необхідного рівня температурного поля у активній зоні газифікації через додатковий підвід тепла та його акумулятивне накопичення для компенсації втрат на прогрівання повітря та сировини, що подається. Такі умови забезпечуються наступними особливостями конструкції твердопаливного генератора тепла, а саме камери згорання у вигляді циліндричного реактора зі стінками, утвореними за особливою схемою викладки вогнетривкої цегли, та зі сформованими по внутрішній стороні стінки повздовжніми газовідвідними периферійними каналами і застосованою центрально-осьовою схемою обдування окислювачем стовпа палива, розміщеного в камері згоряння.
Виконання камери згорання у вигляді циліндричного реактора зі стінками, утвореними вогнетривкою цеглою, який передбачає відвід газоподібних продуктів згоряння по спеціально утворених периферійних каналах, закритих ззовні та розташовані вертикально вздовж активної зони газифікації, створює умови для проходження початкових піролізних газів, насичених вологою, вздовж активної зони газифікації (згорання сировини). При проходженні
Зо периферійними каналами, початкові піролізні гази змішуються з більш гарячими газоподібними потоками, циркулюючими у нижній частині камери згоряння. При змішуванні, створюють кінцеву горючу суміш, за рахунок взаємного збагачення киснем та леткими, яку на рівні умовного переходу між активною зоною газифікації та зоною золоутворення (зоною догорання вуглецевого залишку) направляють у камеру змішування та догорання, де відбувається змішування та догорання "реакторних" газів.
Подача окислювача в активну зону газифікації через засіб подачі окислювача, виконаний центрально-осьового типу у вигляді труби, розташованої по центральній осі камери згоряння щонайменше на всю довжину активної зони газифікації, обладнаної рівномірно розташованими по довжині отворами та закріпленої у верхній частині камери згоряння, дозволяє продувати окислювачем в поперечному напрямку фіксований стінкою камери згоряння шар попередньо підсушеної та ущільненої сировини. При цьому окислювач проходить через внутрішній об'єм труби і виходить через отвори труби зі статистично урівноваженим вхідним тиском, розподіляючись по потокам, в залежності від газової проникливості перерізів фаз вигорання сировини, унеможливлюючи аеродинамічне збудження сировини у робочому інтервалі регулювання і пов'язаний з цим викид пилу та виключаючи їх вплив на подальшу мінералізацію зольного залишку.
Наявність камери змішування та догорання дозволяє застосувати її газовий об'єм як термооболонку по всій висоті камери згоряння, за рахунок проходження частково окислених продуктів газифікації палива, відведених з реактора, через об'єм камери змішування та догорання. Це стабілізує підвід тепла до ендотермічних зон початкових фаз горіння та інтенсифікацію прогріву газів, циркулюючих по периферійних каналах у стінках камери згоряння, враховуючи також і утворення стінок камери згоряння із вогнетривкої цегли та її значну теплоємкість. Завдяки цьому, підвищують стабільність умов для здійснення безперервного спалювання палива з низьким рівнем горючих речовин.
Використання попередньо підсушеної та ущільненої сировини відомого початкового мінерального складу високої гомонізації є важливим для проведення термічної конверсії з цільовою або направленою мінералізацією зольного залишку. Переважним є використання брикетованої сировини та/(або гранульованої сировини, в якій частинки початкового мінерального складу паливної суміші набувають максимального зближення, що сприяє бо досягненню потрібної температури для проходження твердофазових реакцій мінерального синтезу в динаміці акумулятивного накопичення теплової енергії вигорання горючого компонента в тілі брикету або гранули.
Конструкція камери змішування та догорання забезпечує вхід "реакторних" газів через отвір на рівні умовного переходу між активною зоною газифікації та зоною золоутворення (зоною догорання вуглецевого залишку), тобто на рівні умовного кордону між зонами згорання летких і допалу вуглецевого залишку, що виключає вплив газів, утворених у верхній частині активної зони газифікації, на температурний режим і мінералізацію в зоні золоутворення камери згоряння.
Наявність засобу подачі окислювача до зони золоутворення камери згоряння та виконання його у вигляді труби, розташованої усередині труби засобу подачі окислювача до активної зони газифікації, вихідний отвір якої розташований нижче нижньої кромки труби засобу подачі окислювача до активної зони газифікації, дозволяє забезпечити додаткову подачу окислювача у зону золоутворення камери згоряння. Режим постачання окислювача в зону золоутворення камери згоряння (зону згорання вуглецевого залишку) є окремою важливою фазою технічного процесу кінцевого випалу сировини, згідно з наступним. Проведені винахідником дослідження фазових перетворень при спалюванні макулатурного шламу як низькокалорійної та високозольної сировини продемонстрували, що у зоні вигорання вуглецевого залишку протікає ендотермічний процес видалення хімічно зв'язаної структурної води і початок деструкції каоліну.
В результаті цього утворюється метакаолін:
АІ2О3:25102:2Н20-- А2Оз:25102--Н2О.
Декарбонізація крейди у щільній суміші з метакаоліном, на відміну від її декарбонізації в однокомпонентному чи розрізненому вигляді (910 "С), починається вже при температурі 600 "С.
Ці реакції проходять із значним поглинанням тепла, як було зазначено вище. У подальших дослідженнях отриманого зольного залишку від спаленого брикетованого макулатурного шламу у експериментальному твердопаливному генераторі тепла було виявлено присутність вуглецю, що вказувало на необхідність вдосконалення схеми подачі окислювача у камеру згоряння для оптимізації процесів золоутворення. Таким вдосконаленням є як саме додаткове подання окислювача у нижню частину реактора, так і розташування місця виходу реакторних газів у камеру змішування та догоряння.
Зо При цьому застосування засобу подачі окислювача до зони золоутворення камери згоряння в конструкції твердопаливного генератора тепла та його конструкція також значно розширює можливості генератора, в залежності від технології деструкції сировини. Наприклад, завдяки такому засобу можливе проведення повного кисневого обдування зони золоутворення або подача газової суміші, тільки частково збагаченої окислювачем. Також, для окремих технологій деструкції сировини, можлива подача відновлювальних газів або створення інертного середовища у зоні золоутворення.
Засіб подачі окислювача до зони золоутворення камери згоряння також застосовується і для розпалювання сировини шляхом подачі повітря, нагрітого до температури 400-600 "С, у зону, розташовану нижче активної зони газифікації, для чого труба засобу подачі окислювача до зони золоутворення додатково обладнана вхідним отвором у верхній частині. Завдяки цьому досягають більш ефективного "точкового" розпалу, і при цьому уникають необхідності застосування вбудованого ТЕНу, як в інших відомих рішеннях, що спрощує конструкцію генератора тепла і підвищує надійність його роботи.
Таким чином, запропонований процес автогенного спалювання низькокалорійної та високозольної сировини в режимі цільової твердофазової мінералізації зольного залишку дозволяє отримати, крім традиційної теплогенерації зольний залишок з підвищеними гідратаційними якостями. Оснований на запропонованому процесі твердопаливний генератор тепла, може бути основною ланкою при створенні ланцюга повної утилізації промислових відходів шляхом використання енергії горіння сировини у цільовому термохімічному синтезі мінералів зольного залишку, для чого твердопаливний генератор тепла забезпечує максимально сприятливі умови самопідтримного горіння низькокалорійної сировини та проходження термічної мінералізації, згідно з попередньо визначеними реакціями.
Заявлену корисну модель проілюстровано наступним прикладом виконання способу автогенного спалювання низькокалорійної та високозольної сировини в режимі цільової твердофазової мінералізації зольного залишку та твердопаливного генератора тепла, за допомогою якого можливо реалізувати цей заявлений спосіб, а також кресленнями на яких зображено: - на фіг. 1 - загальний вигляд твердопаливного генератора тепла, - на Фіг. 2 - вигляд збоку твердопаливного генератора тепла, бо - на Фіг. З - вигляд зверху твердопаливного генератора тепла,
- на фіг. 4 - переріз А-А на Фіг. 3, - на Фіг. 5 - переріз Б-Б на Фіг. 1, - на фіг. 6 - переріз В-В на Фіг. 1, - на Фіг. 7 - переріз Г-Г на Фіг. 1, - на Фіг. 8 - дериватограма термічної конверсії макулатурного скопа, отримана при диференційно-термічному аналізі партії брикетів у дериватографі ОД-15000.
Наведені приклади генератора та способу не обмежують інших можливих варіантів виконання корисної моделі в межах формули, а тільки пояснюють його суть.
Твердопаливний генератор тепла містить циліндричну камеру згоряння (1) з активною зоною газифікації (2), придатною для розташування ущільненої сировини, переважно брикетованої сировини та/або гранульованої сировини, зоною розпалювання (3), розташованою під активною зоною газифікації (2), зоною золоутворення (4), розташованою під зоною розпалювання (3), та засіб подачі окислювача (5).
Засіб подачі окислювача (5) містить засіб подачі окислювача до активної зони газифікації (6), виконаний центрально-осьового типу у вигляді труби, розташованої по центральній осі камери згоряння (1) щонайменше на всю довжину активної зони газифікації (2) та обладнаної рівномірно розташованими по довжині отворами (7). Труба засобу подачі окислювача до активної зони газифікації (6) закріплена у верхній частині камери згоряння.
Стінки камери згоряння (1) утворені вогнетривкою цеглою та містять периферійні канали (8).
Периферійні канали (8) закриті ззовні та розташовані вертикально вздовж активної зони газифікації (2) камери згоряння (1). Периферійні канали (8) сполучені в нижній частині з камерою змішування та догоряння (9), утвореною у стінках камери згоряння (1) по її периметру, у двох точках А і Б, розташованих протилежно одна одній. Отвір сполучення каналів з камерою змішування та догоряння (10) розташований на рівні умовного переходу між активною зоною газифікації (2) та зоною золоутворення (4).
Засіб подачі окислювача (5) додатково містить засіб подачі окислювача до зони золоутворення (11). Засіб подачі окислювача до зони золоутворення камери згоряння (11) виконаний у вигляді труби з вхідним отвором (12), розташованої усередині труби засобу подачі окислювача до активної зони газифікації (б), вихідний отвір (13) якої розташований нижче
Зо нижньої кромки (14) засобу подачі окислювача до активної зони газифікації (6). Труба засобу подачі окислювача до зони золоутворення (11) використана як засіб подачі гарячого повітря у зону розпалювання, для чого додатково обладнана вхідним отвором (15) у верхній частині.
Нижня частина твердопаливного генератора тепла виконана у вигляді конусного звуження (16) та обладнана скребковим транспортером повітряного охолодження (17) з ланцюговим тяговим елементом якірного типу (18).
На бічній поверхні твердопаливного генератора тепла в його зовнішньому обмуруванні розташовано портал видалення гарячих газів (19) у вигляді порожнистого патрубка, внутрішній об'єм якого сполучений з одного боку з об'ємом камери змішування та догоряння (9) та з іншого боку - із засобом утилізації енергії гарячих газів, наприклад, з котлом-утилізатором (на кресленнях не показано).
Спосіб автогенного спалювання низькокалорійної та високозольної сировини в режимі цільової твердофазової мінералізації зольного залишку за допомогою описаного вище твердопаливного генератора тепла здійснюють наступним чином.
Спочатку здійснюють подачу попередньо підсушеної та ущільненої сировини відомого початкового мінерального складу високої гомонізації (20) у камеру згоряння (1) твердопаливного генератора тепла до заповнення активної зони газифікації (2). Як підсушену та ущільнену сировину можуть використовувати брикетовану сировину або гранульовану сировину, або їх суміш. Як сировину переважно використовують тонкодисперсні відходи вуглезбагачення, переробки макулатури та летючі золи теплових електростанцій. Брикетована або гранульована сировина може містити некондиційний торф, буре вугілля, горючу сланцеву породу тощо. Сировина, в залежності від необхідних властивостей кінцевого продукту спалювання, може бути збалансована мінеральними добавками та скоригована добавкою відходів рослинного походження до межі автогенного горіння.
Після, здійснюють подачу окислювача (21) у активну зону газифікації (2) камери згоряння (1) твердопаливного генератора тепла. Як окислювач використовують переважно атмосферне повітря. Як варіант, може бути використане повітря, частково збагаченого киснем, або чистий кисень, або відновлювальні гази або інертні гази. Повітря для газифікації можуть нагнітати окремо розміщеним вентилятором середнього тиску.
Подання окислювача у камеру згоряння твердопаливного генератора тепла здійснюють по 60 центру циліндричної камери згоряння твердопаливного генератора тепла в обдувну трубу засобу подачі окислювача до активної зони газифікації (6) через отвори (7). Подачу гарячого повітря (22), нагрітого до температури 400-600 "С, здійснюють до зони розпалювання (3) через вхідний отвір (15) та вихідний отвір (13) засобу подачі окислювача до зони золоутворення (11) для початку газифікації сировини у активній зоні газифікації (2). Тим самим створюють у активній зоні газифікації (2) саморегулятивно розподілені по висоті, в залежності від ступеня вигорання завантаженої зверху сировини і пов'язаної з цим зміни газової проникності, радіальні потоки окислювача від центру до стінок циліндричної камери згоряння (1). Утворені таким чином радіальні потоки окислювача продувають брикети та/або гранули ущільненої сировини у поперечному напрямку.
Відведення газоподібних продуктів згоряння з активної зони газифікації (2) здійснюють зверху вниз через периферійні канали (8), закриті ззовні та розташовані вертикально вздовж активної зони газифікації (2), з їх наступним змішуванням з нижніми потоками газоподібних продуктів згоряння та подачею утвореної горючої суміші у камеру змішування та догоряння (9), утворену навкруги активної зони газифікації (2). З камери змішування та догоряння (9) здійснюють відведення гарячих газів (24) через портал видалення гарячих газів (19) на утилізацію, наприклад, до котла-утилізатора.
Наявність периферійних каналів (8) та фіксована по всій висоті поперечна товщина шару сировини у активній зоні газифікації (2), яку продувають окислювачем, дозволяє вести контрольований обдув без аеродинамічного збудження та виносу пилу. Дозована подача окислювача в активну зону газифікації (2) сумісно із її зовнішнім омиванням газами у камері змішування та догоряння (9) сприяє максимально ефективному використанню енергетичного потенціалу малокалорійного палива в твердопаливному генераторі тепла.
Подачу горючої суміші газів у камеру змішування та догоряння (9) здійснюють двома потоками зустрічного напряму (точки А і Б) через отвори (10) на межі умовного переходу між активною зоною газифікації (2) та зоною золоутворення (4), яка виконує роль зони догорання вуглецевого залишку. Така організація руху газів виключає вплив відносно "холодних" газів верхнього рівня на зону догорання вуглецевого залишку, де власне і проходять всі термохімічні процеси золоутворення. При цьому додатково здійснюють подачу окислювача (23) у зону золоутворення (4) через вхідний отвір (12) та вихідний отвір (13) засобу подачі окислювача до
Зо зони золоутворення (11).
Процес газифікації сировини в твердопаливному генераторі тепла регулюють подачею окислювача та швидкістю видалення зольного залишку (25) із зони золоутворення (4) через конусне звуження (16) нижньої частини твердопаливного генератора тепла за допомогою скребкового транспортера повітряного охолодження (17) з ланцюговим тяговим елементом якірного типу (18).
На Фіг. 8 представлено деріватограму макулатурного скопа, отриману при диференційно- термічному аналізі навішування брикетів в дериватографі ОД-15000, яка достовірно точно (до температури 900 "С) характеризує процеси, що протікають в твердопаливному генераторі тепла під час спалювання брикетів макулатурного скопа. На деріватограмі використано наступні позначення: - ТО, 95 - крива зміна маси зразка. - ОТА, "С - диференціальна температурна крива, що пояснює виділення або поглинання зразком тепла, - ОТО, 95 тіп - диференціальна крива зміни маси зразка (швидкість зміни маси).
Брикети макулатурного скопу, які згоряють у камері згоряння твердопаливного генератора тепла, мають в своєму ядрі ще більшу температуру, що сприяє спіканню зольного залишку і подальшого його шлакування під впливом виходу продуктів горіння і вуглекислого газу від декарбонізації крейди. За раніше виконаним дослідженням, температури розм'якшення розм. та напіврідкого станів золи скопа їшр складають Ірозм--1 340 "С та Інр-1370 "С, з чого виходить, що в такому "спіканні" відсутній метакаолін, який при даних температурах реагує з вапном (оксидом кальцію, - продуктом декарбонізації крейди), утворюючи алюмосилікати кальцію. Звідси виникає необхідність сепарації отриманого зольного залишку для відокремлення шлаку від пухкої складової, тому що це є два окремих цінних продукти.
Дериватограма пояснює динаміку та фазові перетворення спалювання макулатурного скопа. По точках перетину кривою ОТА своєї "нульової" лінії, виділяються чотири характерні зони (поз. 1-4 на Фіг. 8). Ці зони визначили наступне: - вологість досліджуваних зразків скопу становила Му-4 95 (згідно з проекціями точок кривої
ТО в першій зоні (поз.1)), - відсоток виходу летючих Млетюч.-96-64-32 Фо (згідно з проекцією ТО у другій зоні (поз3.2)),
- істинний відсоток виходу зольного залишку бшлак - 0,111 тонн/гонну сирого скопу, за яким можна уточнити раніше прийнятий питомий показник на 1т сирого макулатурного скопу Б"шлак - 0,140 тонн/тонну сирого скопу (згідно з кінцевою проекцією ТО на початку четвертої зони (поз.3)),
Аналіз третьої зони, де суміщаються процеси вигоряння коксового залишку та видалення хімічно зв'язаної води з каоліну, свідчить про майже повне поглинання тепла догоряння, утвореного метакаоліном. Це є доказом того, що подача достатньої кількості окислювача саме в цю зону має визначальне значення на подальші процеси мінералізації золи, а також на загальні показники екологічності термічної утилізації макулатурного скопа.
Випробування способу автогенного спалювання низькокалорійної та високозольної сировини в режимі цільової твердофазової мінералізації зольного залишку були проведені на базі ПрАТ "Київський картонно-паперовий комбінат", для чого на території ТЕС був збудований експериментально-дослідний зразок твердопаливного генератора тепла з об'ємом камери згоряння 0,4 м3. На побудованому експериментально-дослідному зразку було проведено ряд тестових, робочих та екологічних випробувань, загальною протяжністю 25 год., під час яких було спалено 10,5 м" (5 тонн) підсушених брикетів макулатурного скопу. По результатах випробувань були визначені питомі величини теплової потужності, підтверджено очікувану екологічну безпечність способу утилізації і отримано достатню кількість зольного залишку для досліджень.
Зазначені серії дослідних спалювань підсушених брикетів макулатурного скопу в експериментальному зразку твердопаливного генератора тепла підтвердили можливість здійснити безперервне спалювання в самопідтримному (автогенному) режимі горіння сировини з питомою теплотворністю 4000-5500 кДж/кг (950-1300 ккал/кг), досягаючи при цьому високих температур золоутворення (до 1 400 С) та достатньої для промислового впровадження одиничної потужності, що не має аналогів серед існуючих конструкцій твердопаливних котлів і печей.

Claims (7)

  1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Зо 1. Спосіб автогенного спалювання низькокалорійної та високозольної сировини в режимі цільової твердофазової мінералізації зольного залишку, який включає: - подачу попередньо підсушеної та ущільненої сировини відомого початкового мінерального складу високої гомонізації у камеру згоряння твердопаливного генератора тепла, - подачу окислювача в активну зону газифікації камери згоряння твердопаливного генератора тепла, - подачу гарячого повітря нижче активної зони газифікації для розпалення твердопаливного генератора тепла та газифікації сировини з наступним відведенням газоподібних продуктів згоряння з активної зони газифікації та видаленням зольного залишку із зони золоутворення камери згоряння через нижню частину твердопаливного генератора тепла, - подання окислювача в камеру згоряння твердопаливного генератора тепла здійснюють по центру циліндричної камери згоряння твердопаливного генератора тепла в обдувну трубу для створення саморегулятивно розподілених по висоті радіальних потоків окислювача від центру до стінок циліндричної камери згоряння твердопаливного генератора тепла, та продування ущільненої сировини створеними потоками окислювача у поперечному напрямку, - відведення газоподібних продуктів згоряння з активної зони газифікації здійснюють зверху вниз, через периферійні канали, закриті ззовні та розташовані вертикально вздовж активної зони газифікації, з їх наступним змішуванням з нижніми потоками газоподібних продуктів згоряння та подачею утвореної горючої суміші у камеру змішування та догоряння твердопаливного генератора тепла, утворену навкруги активної зони газифікації, - причому подачу горючої суміші у камеру змішування та догоряння твердопаливного генератора тепла здійснюють на межі умовного переходу між активною зоною газифікації та зоною згорання вуглецевого залишку, - при цьому додатково здійснюють подачу окислювача у зону золоутворення камери згоряння.
  2. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що включає регулювання подачі окислювача та швидкості видалення зольного залишку в залежності від процесу вигорання сировини та повноти мінералізації зольного залишку.
  3. З. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що розпалювання сировини здійснюють шляхом подачі повітря, нагрітого до температури 400-600 "С, за допомогою окремої лінії подачі.
  4. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що подачу горючої суміші у камеру змішування та догоряння твердопаливного генератора тепла здійснюють щонайменше двома зустрічно направленими потоками суміші.
  5. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що видалення зольного залишку через нижню частину твердопаливного генератора тепла здійснюють скребковим транспортером повітряного охолодження з ланцюговим тяговим елементом якірного типу.
  6. 6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що подачу окислювача у зону золоутворення камери згоряння здійснюють шляхом подання повітря або повітря, частково збагаченого киснем, або чистого кисню, або відновлювальних газів, або інертних газів.
  7. 7. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як підсушену та ущільнену сировину використовують брикетовану сировину та/або гранульовану сировину. ов 28 ше ' дня че Пеня Кк є : і , нн Ши : ! ЩІ ди ІВ - тк Коло шешо ше)
    Фіг. 1
UAU201811064U 2018-11-09 2018-11-09 Спосіб автогенного спалювання низькокалорійної та високозольної сировини в режимі цільової твердофазової мінералізації зольного залишку UA134506U (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201811064U UA134506U (uk) 2018-11-09 2018-11-09 Спосіб автогенного спалювання низькокалорійної та високозольної сировини в режимі цільової твердофазової мінералізації зольного залишку

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201811064U UA134506U (uk) 2018-11-09 2018-11-09 Спосіб автогенного спалювання низькокалорійної та високозольної сировини в режимі цільової твердофазової мінералізації зольного залишку

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA134506U true UA134506U (uk) 2019-05-27

Family

ID=66641685

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU201811064U UA134506U (uk) 2018-11-09 2018-11-09 Спосіб автогенного спалювання низькокалорійної та високозольної сировини в режимі цільової твердофазової мінералізації зольного залишку

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA134506U (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
US4179263A (en) Process for the utilization of waste substances and device for carrying out the process
US4913742A (en) Process of making cement clinker and apparatus for performing said process
KR100445363B1 (ko) 기화를통한폐기물처리장치및방법
US4028068A (en) Process and apparatus for the production of combustible gas
AU2006263623B2 (en) Waste treatment process and apparatus
CN102226527B (zh) 垃圾处理方法和装置
US20120210645A1 (en) Multi-ring Plasma Pyrolysis Chamber
US5122189A (en) Manufacture of cement clinker in long rotary kilns by the addition of volatile fuels components directly into the calcining zone of the rotary kiln
US20050066860A1 (en) Use of organic waste/mineral by-product mixtures in cement manufacturing processes
US6210154B1 (en) Treatment of exhaust gases from kilns
CN102057020A (zh) 可燃有机材料的气化
CN104334511B (zh) 具有用于难燃燃料的气化反应器的用于制造水泥熟料的设备
CN102329656B (zh) 下吸式生物质气化反应室及其气化工艺
CN107721112B (zh) 城市污泥干化热解气化自持焚烧系统
US4745869A (en) Method and apparatus for calcining limestone using coal combustion for heating
CN102746902A (zh) 一种有机废弃物的气化方法及专用气化炉
US4700639A (en) Utilization of low grade fuels
CN109282661B (zh) 一种热态高炉渣处理生活垃圾的方法
RU2249766C2 (ru) Способ сжигания твердых бытовых и прочих органических отходов и устройство для его осуществления
UA134506U (uk) Спосіб автогенного спалювання низькокалорійної та високозольної сировини в режимі цільової твердофазової мінералізації зольного залишку
UA134182U (uk) Твердопаливний генератор тепла
Sergeev et al. Gasification and plasma gasification as type of the thermal waste utilization
EP1515925A2 (en) Method for manufacturing light building aggregate and a rotary furnace for the production thereof
CN101003421B (zh) 以合成氨弛放气为燃料煅烧石灰石的方法
JP2000007391A (ja) 廃プラスチックを利用したロータリーキルンにおける生石灰・焼ドロマイト製造方法