UA133208U - Спосіб очищення нафтопромислового обладнання від радіоактивних відкладень - Google Patents

Спосіб очищення нафтопромислового обладнання від радіоактивних відкладень Download PDF

Info

Publication number
UA133208U
UA133208U UAU201810666U UAU201810666U UA133208U UA 133208 U UA133208 U UA 133208U UA U201810666 U UAU201810666 U UA U201810666U UA U201810666 U UAU201810666 U UA U201810666U UA 133208 U UA133208 U UA 133208U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
solution
deposits
radioactive
thorium
deactivating
Prior art date
Application number
UAU201810666U
Other languages
English (en)
Inventor
Леонід Дмитрович Пляцук
Ірина Юріївна Аблєєва
Оксана Анатоліївна Бурла
Original Assignee
Сумський Державний Університет
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Сумський Державний Університет filed Critical Сумський Державний Університет
Priority to UAU201810666U priority Critical patent/UA133208U/uk
Publication of UA133208U publication Critical patent/UA133208U/uk

Links

Landscapes

  • Processing Of Solid Wastes (AREA)

Abstract

Спосіб очищення нафтопромислового обладнання від радіоактивних відкладень шляхом обробки поверхні з відкладеннями дезактивуючим розчином. Як дезактивуючий розчин використовують розчин хлоридної кислоти та розчин кремнійфтористоводневої кислоти, при цьому відкладення у вигляді кірок товщиною від 1 мм до 2 мм, що містять зокрема радій, барій та торій від 2 % до 10 %, спочатку обробляють розчином хлоридної кислоти з концентрацією 7,29 % (1 М), а потім розчином кремнійфтористоводневої кислоти з максимальною концентрацією 20,5 %, причому очищення проводять при температурі дезактивуючого розчину 25-60 °C.

Description

Корисна модель належить до нафтогазовидобувної промисловості, зокрема до галузі охорони навколишнього середовища та підвищення еколого-радіаційної безпеки і зниження впливу на довкілля від техногенно-підсилених джерел іонізуючого випромінювання природного походження під час буріння та експлуатації свердловин на нафту і газ, та призначається для очищення нафтопромислового обладнання від радіоактивних мінеральних відкладень, тобто їх дезактивації.
Відомий спосіб усунення металевих або мінеральних відкладень з поверхонь бурильного обладнання хімічними методами за участі ЕОТА, ОТРА або МТА як хелатоутворюючого агенту.
При цьому проводять контакт поверхні з первинним водним розчином, який містить хелатоутворюючий агент; розчиняють хелатоутворюючим агентом принаймні частину металевого відкладення; підкислюють розчин для одержання осаду хелатоутворюючого агента та осаду металу з металевого відкладення; відокремлюють осад хелатоутворюючого агента та осад металу від первинного розчину; вибірково розчиняють осаджений хелатоутворюючий агент у вторинному водному розчині; видаляють осаджений метал з вторинного розчину (Патент
України 92607, МПК (2009) С230 1/00, ВО8В 3/04, СО2Е 101/32 (2006.01). Спосіб видалення металевого відкладення, що містить сполуки металів, з поверхні / Кітч Річард, ОВ; заявник та патентовласник ЕМ-АЙ ЕЛ.ЕЛ.СІ., ШУ. - Мо а200712426; заявл. 23.03.2007; опубл. 25.11.2010,
Бюл. Мо 6. - 6 с.|.
Недоліком способу є використання двох розчинів, різних за хімічною спрямованістю, та проведення процесу у декілька послідовних стадій осадження та розчинення сполук металів, що вимагає додаткову кількість реагентів. Доводиться ефективність застосування способу лише по відношенню до сульфатів барію, стронцію і радію, проте відомо, що радіоактивність відкладень на нафтопромисловому обладнанні, зокрема насосно-компресорних трубах, обумовлена переважно сполуками радію та торію. Тому зазначений спосіб не дозволить повністю очистити поверхні обладнання та провести його дезактивацію.
Відомий спосіб дезактивації твердих радіоактивних відходів, переробки рідких радіоактивних відходів і фіксації радіоактивних елементів у стійкому твердому середовищі. За допомогою суспензії з вологістю не менше 50 95, що містить глину, абразивний компонент до 20 95 від маси глини, діатоміт до 25 95 від маси глини і фосфорну кислоту в кількості (20-25) 95 від маси глини,
Зо проводять дезактивацію внутрішніх поверхонь труб (Пат. 2505872 РФ, МПК С21Е 9/28 (2006.01).
Способ дезактивации труб и трубньїх пучков - кислотно-абразивная дезактивация / Аксенов
В.И., Кадников А.А., Минаєв В.И., Шастин А.Г., Щеклеин С.Е.; заявитель и патентообладатель
Открьїтое акционерное общество "Атомзнергоремонт". - Мо 2011142804/07; заявл. 24.10.2011; опубл. 27.01.2014, Бюл. Мо 3. - 7 с.|.
Недоліком способу є утворення твердих радіоактивних відходів, тому результат способу не задовольняє вимогам радіаційної безпеки. Очевидно, що запропонована суспендована композиція використовується як сорбуючий агент, проте фіксація радіоактивних елементів у стійкому твердому середовищі не підкріплена дослідженнями стосовно їх десорбції. Відсутні дані стосовно переліку ізотопів радіоактивних елементів у досліджуваному матеріалі.
Найбільш близьким аналогом є спосіб очищення поверхонь від радіоактивних забруднень шляхом обробки забрудненої поверхні водним дезактивуючим розчином з подальшим видаленням відпрацьованого дезактивуючого розчину. При цьому обробку забрудненої поверхні здійснюють в замкнутому просторі дезактивуючим розчином шляхом впливу на забруднену поверхню кавітуючим потоком дезактивуючого розчину. Різниця між тиском протікання дезактивуючого розчину і статичним тиском замкнутого обсягу дезактивуючого розчину становить 0,4-0,6 МПа, а обробку забрудненої поверхні проводять за температури дезактивуючого розчину 18-22 С |Патент РФ Мо2240613, МПК 021 9/28. Способ очистки поверхностей от радиоактивньїхх загрязнений / Сорокин Н.М., Строганов А.А.; заявитель и патентообладатель Федеральноеє Государственное Унитарное Предприятие "Научно- исследовательский и конструкторский институт монтажной технологии" (ФГУП "НИКИМТ"). - Мо 2002120641/06; заявл. 29.07.2002; опубл. 20.11.2004, Бюл. Мо 12. - 6 с.
Відомий спосіб включає використання дезактивуючого розчину невідомого складу та напрямку дії, в основі якого повинен лежати принцип дезактивації. Не обгрунтована значимість дезактивуючого розчину у поєднанні з дією кавітаційного потоку на ефективність проведеної очистки поверхонь. Зазначається можливість видалення радіоактивних відкладень, проте не уточняється вміст у них конкретних хімічних елементів, здатних до випромінювань, що унеможливлює застосування цього способу для заданих умов стосовно бурового обладнання.
Заявляється проведення регенерації відпрацьованого розчину та повторне його використання, однак не виключається ймовірність утворення нових радіоактивно забруднених матеріалів, що суперечить вимогам екологічної безпеки та є джерелом додаткового забруднення довкілля надзвичайно небезпечними речовинами.
В основу корисної моделі поставлена задача очистки поверхонь нафтопромислового обладнання, зокрема внутрішніх стінок насосно-компресорних труб, та інших матеріалів, що мали контакт переважно з пластовими водами, від мінеральних радіоактивних відкладень, яка задовольняє екологічним, технічним та економічним вимогам, шляхом зміни якісного та кількісного складу дезактивуючого розчину. Реалізація розробленого способу дозволяє знизити техногенне навантаження на довкілля під час буріння нафтових свердловин та забезпечує повторне використання насосно-компресорних труб у технологічному процесі після проведення їх дезактивації.
Поставлена задача вирішується тим, що спосіб очищення нафтопромислового обладнання від радіоактивних відкладень шляхом обробки поверхні з відкладеннями дезактивуючим розчином, згідно з корисною моделлю, як дезактивуючий розчин використовують розчин хлоридної кислоти та розчин кремнійфтористоводневої кислоти, при цьому відкладення у вигляді кірок товщиною від 1 мм до 2 мм, що містять зокрема радій, барій та торій від 2 95 до 10 95, спочатку обробляють розчином хлоридної кислоти з концентрацією 7,29 95 (1 М), а потім розчином кремнійфтористоводневої кислоти з максимальною концентрацією 20,5 956, причому очищення проводять при температурі дезактивуючого розчину 25-60 "С.
Крім цього розчин кремнійфтористоводневої кислоти використовують як побічний продукт переробки фторфосфатної сировини на стадії отримання екстракційної фосфорної кислоти на підприємствах з випуску мінеральних добрив.
Використання розчинів хлоридної та кремнійфтористоводневої кислот здійснюється для вилуговування барію, радію і торію з поверхонь обладнання. Пропускання за температури 25- 60 "С розчину НСЇ з концентрацією 7,29 965 (1 М) зокрема через трубу насосно-компресорного обладнання проводять для виключення взаємодії кислоти з залізом зовнішньої поверхні труби, що забезпечує кислотне вилуговування радіоактивних елементів на такому рівні: барію - 91 95, радію - 11 95, заліза - 60 95, а торію 95-97 95. Наслідком взаємодії кислоти з новоутвореннями на стінках труб буде майже повне вилучення торію в розчин, значне розчинення гетиту і часткове (близько 10 95) вилучення радію. Але оскільки більша частина радіоактивності обумовлена
Зо радієм, а не торієм, а крім того труби "сильної" групи і радіоактивний шлам містять тільки радій (в радіобариті), тому для вилучення радіонуклідів з новоутворень з метою очистки обсадних труб використовували додатково кремнійфтористоводневу кислоту (НобіЕвє), яка утворює водорозчинні сполуки з барієм. При товщині кірки радіоактивних новоутворень, зокрема на стінках насосно-компресорних труб (НКТ) 1 мм вже при низьких концентраціях НебіЕв (0,1-2 Ос) практично весь радій і барій переходять до водного розчину. Максимальна розчинність радію і барію при вмісті в новоутвореннях ТІ 2 95 (відповідно 8,03 95 і 76,14 95) та 10 95 (радію в розчині 7,66 95 і барію 73,59 95) відбувається при концентрації НобіЕв 0,6 9».
При вмісті торію 10 95 незалежно від товщини кірки при концентраціях Нобібв » 20,5 95 практично весь торій переходить до водного розчину. При вмісті 2 9о торію в кірках весь торій переходить у водний розчин при концентрації НебіЕв » 17,57 95. У цілому ступінь вилуговування торію зменшується в ряду: товщина кірки 1 мм, ТА 2 95 » товщина кірки 2 мм, ТА 2 95 » товщина кірки 1 мм, ТА 10 95 » товщина кірки 2 мм, ТП 10 95. При збільшенні товщини кірки вміст торію більше впливає на ступінь його вилуговування. Такі рівні концентрацій встановлені експериментальним шляхом, що підтверджено відповідними залежностями (Фіг. 5, 6), та прямо пропорційно вмісту торію у кірках і товщині кірки.
Паралельно з торієм до розчину переходить і залізо, але його концентрація у розчині не перевищує 85 95 від його загальної кількості в системі.
За температури нижче 25 "С процес вилуговування практично не відбувається, оскільки для хімічної активізації кислот і протікання реакції взаємодії їх з мінеральними відкладеннями необхідна вища температура. На підставі теоретичних термохімічних розрахунків експериментально підтверджено, що за температури вище 60 "С швидкість протікання реакції не змінюється, а отже й ефективність виходу продукту реакції, тому недоцільно проводити процес за температур нижче 25 "С та вище 60 "с.
Запропонований спосіб дає можливість вже за низьких концентрацій НебіБв (0,1-2 Ов) практично увесь радій перевести у водний розчин за товщини кірки новоутворень на стінках
НКТ 1 мм. Проведені дослідження засвідчують, що внаслідок збільшення концентрації кислоти спостерігається вторинне осадження радіобариту. Але оскільки отримані дані відповідають стану термодинамічної рівноваги, вторинне осадження радіобариту не відбувається у випадках, коли час контакту незначний (тобто радіобарит не буде рівноважною фазою).
При товщині кірки 2 мм радій погано вилуговується з новоутворень. Поле розчинності барію майже співпадає з полем розчинності радію. Барій існує у розчинах в іонній формі (яка переважає), а також у вигляді хлоридних, фторидних і гідрокарбонатних комплексів. Головними факторами, які визначають ступінь вилуговування радію з новоутворень, є товщина кірки та Ей.
Процес утворення фторидних комплексів має другорядне значення.
Головним фактором, який визначає вилуговування торію з мінеральних відкладів, зокрема на стінках НКТ, є утворення його фторидних комплексів у розчині. На вилуговування торію впливає товщина кірки новоутворень на стінках труб при її збільшенні ступінь вилуговування зменшується.
Реалізація запропонованого способу дезактивації нафтопромислового обладнання передбачає очищення поверхонь НКТ, обсадних труб та іншого бурового устаткування від радіоактивних відкладень шляхом вилуговування торію та радію, що відповідає вимогам екологічно безпечного поводження з радіоактивно забрудненим матеріалом та дозволяє їх повторне використання і попередження виникнення ризику небезпеки для персоналу під час роботи з досліджуваними об'єктами.
Суть корисної моделі пояснюється за допомогою фігур:
Фіг. 1. Розчинність новоутворень на стінках обсадних труб залежно від концентрації НСІ у розчині за температури 25 "С. Вміст Ка 1,28-8 95;
Фіг. 2. Розчинність новоутворень на стінках обсадних труб залежно від концентрації НСІ у розчині за температури 60 "С. Вміст Ка 1,28-8 95;
Фіг. 3. Залежність вмісту Ка у розчині від кількості НебсіРв за різної товщини кірок та різного вмісту торію (кількість кисню 1 моль);
Фіг. 4. Залежність вмісту Ва у розчині від кількості НобіЕеє за різної товщини кірок та різного вмісту торію (кількість кисню 1 моль);
Фіг. 5. Залежність вмісту ТП у розчині від кількості НобіРє за різної товщини кірок та різного вмісту торію (кількість кисню 1 моль);
Фіг. 6. Залежність вмісту Ре у розчині від кількості НобіРє за різної товщини кірок та різного вмісту торію (кількість кисню 1 моль).
Спосіб реалізують таким чином:
Зо Нафтопромислове обладнання, зокрема поверхні НКТ з мінеральними відкладеннями у вигляді кірок товщиною від 1 мм до 2 мм, що містять барій, радій та торій від 2 95 до 10 95, обробляють послідовно розчинами хлоридної та кремнійфтористоводневої кислот. При цьому спочатку пропускають крізь розчин хлоридної кислоти з концентрацією 7,29 95 (1 М), а потім - кремнійфтористоводневої кислоти 3 максимальною концентрацією 20,5 95. Очищення обладнання проводиться при температурі дезактивуючого розчину 25-60 С. Використання таких кількостей цих кислот дозволяє 100 95 вилучити радій, торій та залізо з мінеральних відкладень.
Приклад 1.
Процес проходить за описаною технологічною схемою. Спочатку пропускають хлоридну кислоту концентрацією 7,29 Фо, а потім кремнійфтористоводневу кислоту концентрацією 20,5.
Очищенню підлягають насосно-компресорні труби з мінеральними відкладеннями у вигляді кірок товщиною 1 мм, фазовий склад яких визначається вмістом сполук, мас. 95: барит - 65, галеніт - 29, кварц - 2, гідроксиди заліза - 4. Вміст барію становить 5 95, радію та торію - по 2 9.
Дезактивуючий розчин готують в окремій ємності, виготовленій з органічного скла, що обумовлено високою хімічною активністю та корозійною здатністю насамперед кремнійфтористоводневої кислоти. З ємності розчин переміщають безпосередньо у порожнину труб для прямого контакту кислот з мінеральними відкладеннями на внутрішній поверхні.
Температуру підтримують на рівні не нижче 25 "С. Процес проводять протягом 2 годин.
Таким чином, запропонований спосіб дозволяє знизити техногенне навантаження на довкілля під час буріння нафтових свердловин шляхом очищення поверхонь нафтопромислового обладнання від радіоактивних відкладень. Проведена у такий спосіб дезактивація насосно-компресорних труб включає їх повторне використання у технологічному процесі.

Claims (2)

ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ
1. Спосіб очищення нафтопромислового обладнання від радіоактивних відкладень шляхом обробки поверхні з відкладеннями дезактивуючим розчином, який відрізняється тим, що як дезактивуючий розчин використовують розчин хлоридної кислоти та розчин кремнійфтористоводневої кислоти, при цьому відкладення у вигляді кірок товщиною від 1 мм до 2 мм, що містять зокрема радій, барій та торій від 2 95 до 10 95, спочатку обробляють розчином хлоридної кислоти з концентрацією 7,29 95 (1 М), а потім розчином кремнійфтористоводневої кислоти з максимальною концентрацією 20,5 95, причому очищення проводять при температурі дезактивуючого розчину 25-60 "С.
2. Спосіб очищення нафтопромислового обладнання від радіоактивних відкладень за п.1, який відрізняється тим, що розчин кремнійфтористоводневої кислоти використовують як побічний продукт переробки фторфосфатної сировини на стадії отримання екстракційної фосфорної кислоти на підприємствах з випуску мінеральних добрив.
не. піннтянння не - оф неон Мн кт тнчннт З х КУ повин ви МИ 204 ОО й а хо Сам Ач ел со ння й зни джу ККУ - е каш на а и щ я й Кай м. ше ана ши оо в ою ши ши ОО Кан нн Нв я Й М ЖЕК дення пон в ох й им их здкжю М 4 що ай сне ШУ дк я Схояео В ке Моне пон ня ре нек шо ОНР ос ВН я В ВЕ ЕК Ух ОМ Ж хх ло МАж ХХІ ИЙ ЖАХ ОХ ши а ен а НИ ов ЕЕ кою ЗяЮ зо зАю ов Тв БЮ В че перен КВУ, Пре, кфркі 1. КН нефрит. корки дм ТВО пен БК, Пре рУв норка У ММ. ТВ шеврон ТАсОЖ верх ЗМ. нер Тео вв ію м. ВЕ озеефвее Тео Ле, корка м ТЕ сеейр В Бек корка б мм. Ме ефе Бл Увесь кора ЯМ БЕ 00 еп нем орні мм Ку сеефеня ТИХ во хорами ох ех ТОВ Пе НУК ОДЕЖУ ММ Мао ехо Тих, Ти, пови й мм В
Фіг. НК ут ХВО ВК одн ки по ШО ї яке шко: Ж Ж й С ге ник вання : пине й п ЕХ ї г; Ж ше я : Ж реніЙК й я ЕЕАТ : 2 У ї КЕЙ я ЩА - 2 ра Ж ві ораТ шк жо. вн в Кі ! й ме Ні вом ли | шк й ее КК с: КУМ КК М ВК В ТИ М ТО УЛ, ох Я Й а Н Не з Е а 5 з Х НЕ мчнефкнню оуЕ Бе фіменх Веди. Ше ефе ре ет води Бк Я сееефую ТИМ ВК, Же пою ТК ке ТНК Но, му Дема. КО с ЯКО» ТЯ ТЬНК хейхе йому БО ово КОЖ ВН хорхд мм, хе В ПІВ хом дю Бе с ЯК ТУ Ж. мирж мм, Бон Й и Ех, ВІК удо Зм. Мо сере ТНК ТИМ, кер мм. Ми охейе ТИМ, ТД. Мофмо дом. Мих ем Уже НЕ Ке ат Мах, Ка
Фіг. 2
UAU201810666U 2018-10-29 2018-10-29 Спосіб очищення нафтопромислового обладнання від радіоактивних відкладень UA133208U (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201810666U UA133208U (uk) 2018-10-29 2018-10-29 Спосіб очищення нафтопромислового обладнання від радіоактивних відкладень

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201810666U UA133208U (uk) 2018-10-29 2018-10-29 Спосіб очищення нафтопромислового обладнання від радіоактивних відкладень

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA133208U true UA133208U (uk) 2019-03-25

Family

ID=65859176

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU201810666U UA133208U (uk) 2018-10-29 2018-10-29 Спосіб очищення нафтопромислового обладнання від радіоактивних відкладень

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA133208U (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
US5078894A (en) Formulations for iron oxides dissolution
US8889010B2 (en) Norm removal from frac water
EP2046511B1 (en) Method for removing oilfield mineral scale from pipes and tubing
DE69016613T2 (de) Verfahren zur dekontaminierung von boden.
US5259980A (en) Compositions for dissolution of sulfate scales
Jiang et al. Corrosion behavior of L360 N and L415 N mild steel in a shale gas gathering environment–Laboratory and on-site studies
UA133208U (uk) Спосіб очищення нафтопромислового обладнання від радіоактивних відкладень
US2965577A (en) Corrosion inhibitor composition and method of using same
US2225294A (en) Cleaning process
US4330419A (en) Method of and solvent for removing inorganic fluoride deposits
Murray et al. Immobilization of U-Th-Ra in mine wastes by phosphate mineralization
Abdel-Sabour et al. NORM in waste derived from oil and gas production
US4277289A (en) Process for removing titaniferous and silico-aluminous incrustations from surfaces
Demmer et al. Understanding mechanisms of radiological contamination
US2857301A (en) Method of surface-hardening steel, and a quenching medium therefor
Starostina Assessment of territorial impact of industrial mercury pollution and proposal for its solution
RU2678287C1 (ru) Способ обезвреживания водных растворов, содержащих соединения шестивалентного хрома
Bondar et al. Integrated research cleaning methods tubing polluted technogenically enhanced natural sources origin
RU2259471C1 (ru) Способ предотвращения отложения минеральных солей, содержащих радиобарит
Demmer et al. Understanding mechanisms of radiological contamination-14054
Nacer REVIEW OF NORM DISTRIBUTION AND BEHAVIORS IN PRODUCED WATER FROM OILFIELD INDUSTRIES
Gadirova et al. Radiation safety of the Absheron Peninsula area
Farhat et al. Treatment of Produced Water Using Microalgae
Epstein et al. Isothermal Diffusion of Eu And Th in Deep-Sea Sediments: Experimental Results and a Numerical Model
Turebekova et al. Study and development of the process scheme of barytic raw material leaching