UA110494U - Спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби - Google Patents

Спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби Download PDF

Info

Publication number
UA110494U
UA110494U UAU201604025U UAU201604025U UA110494U UA 110494 U UA110494 U UA 110494U UA U201604025 U UAU201604025 U UA U201604025U UA U201604025 U UAU201604025 U UA U201604025U UA 110494 U UA110494 U UA 110494U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
saliva
patient
pepsin
concentration
calcium
Prior art date
Application number
UAU201604025U
Other languages
English (en)
Inventor
Микола Анатолійович Бичков
Мар'яна Михайлівна Яхницька
Соломія Володимирівна Бичкова
Original Assignee
Львівський Національний Медичний Університет Імені Данила Галицького
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Львівський Національний Медичний Університет Імені Данила Галицького filed Critical Львівський Національний Медичний Університет Імені Данила Галицького
Priority to UAU201604025U priority Critical patent/UA110494U/uk
Publication of UA110494U publication Critical patent/UA110494U/uk

Links

Landscapes

  • Investigating Or Analysing Biological Materials (AREA)

Abstract

Спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби включає обстеження пацієнта, взяття проби слини, визначення за спектрофотометричним методом при довжині хвилі 540 нм оптичної щільності проби слини пацієнта, взятої натще через 30 хвилин після чищення зубів та ретельного ополіскування рота дистильованою водою, та вимірювання у ній концентрації кальцію. Додатково визначають концентрацію пепсину, і при концентрації кальцію у слині пацієнта нижче 0,73 ммоль/л та вмісту пепсину в слині пацієнта вище 0,031 мг/мл діагностують гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.

Description

Корисна модель належить до медицини, а саме до гастроентерології та терапії, і може бути використана для діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
На сьогодні проблема гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) в науковій і практичній гастроентерології залишається однією з найактуальніших. ГЕРХ є розповсюдженим захворюванням органів травлення, яке значно погіршує якість життя пацієнтів, має важкі ускладнення і призводить до великих економічних витрат охорони здоров'я 11.
Значна поширеність ГЕРХ обумовлює великі фінансові витрати на діагностику та лікування цього захворювання. Згідно з алгоритмом, який рекомендований Американською гастроентерологічною асоціацією, виконання ендоскопії верхніх відділів травного каналу є першим обов'язковим кроком, проте наявність ерозивних дефектів слизової оболонки дистального відділу стравоходу зустрічається лише в 40 95 хворих на ГЕРХ, а в решти хворих ендоскопічно захворювання не підтверджується |2|. За умови відсутності уражень стравоходу ендоскопічно або рентгеноскопічно стверджується про ендоскопічно негативний варіант захворювання, що потребує верифікації діагнозу функціональними тестами. "Золотим стандартом" діагностики вважався добовий внутрішньостравохідний рН-моніторинг. Однак висока вартість методу, інвазивність, незручності при виконанні тесту, обгрунтовують доцільність створення та впровадження в клінічну практику неінвазивної доступної методики діагностики ГЕРХ.
Відомий спосіб діагностики ГЕРХ, який полягає в тому, що хворим проводять багатогодинний внутрішньостравохідний рН-моніторинг за допомогою радіотелеметричної системи "ВВАМО" з подальшою комп'ютерною інтерпретацією даних відповідно до шкали
УЧопзоп-ЮОе-Меевзієг ІЗЇ. Проте цей спосіб є дороговартісним, непридатним для широкого використання.
Відомий спосіб діагностики форми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, поєднаної зі стенокардією, який полягає в тому, що пацієнтам проводять ультразвукове дослідження з визначенням товщини стінки стравоходу, діаметра стравохідного отвору діафрагми, ширини просвіту стравоходу в нижній третині, а також наявності або відсутності рефлюксу, і при ширині нижньої третини стравоходу 2,6420,06 см, діаметрі стравохідного отвору діафрагми 1,8750,05 см, тривалості рефлюксу 5,420,11 хв. діагностують неерозивну форму гастроезофагеальної
Зо рефлюксної хвороби, при ширині нижньої третини стравоходу 2,98:30,07 см, діаметрі стравохідного отвору діафрагми 2,2250,06 см, тривалості рефлюксу 7,420,09 хв. діагностують ерозивну форму гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (4). Проте цей спосіб застосовується для пацієнтів зі стенокардією, потребує складного апаратного обладнання, спеціально навченого медичного персоналу, відведення окремого приміщення та обрахування багатьох показників.
Найближчим аналогом є спосіб діагностики ГЕРХ серед пацієнтів ревматологічного профілю, який включає обстеження пацієнтів і взяття проби слини натще через 30 хвилин після чищення зубів та ретельного ополіскування рота дистильованою водою з наступним вимірюванням в ній спектрофотометричним методом концентрації кальцію, і при концентрації кальцію в слині пацієнта нижче 0,35 ммоль/л діагностують ГЕРХ |5). Відомий спосіб-прототип неінвазивний, простий у виконанні, не потребує дороговартісного апаратного обладнання та спеціально навченого персоналу.
Недоліками відомого способу-прототипу є застосування лише одного показника, що зумовлює його відносно невисоку точність, та використання лише для пацієнтів ревматологічного профілю.
В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб діагностики ГЕРХ шляхом використання нових діагностичних прийомів забезпечити підвищення чутливості досліджень та вірогідності отриманих діагностичних даних.
Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що включає обстеження пацієнта, взяття проби слини, визначення за спектрофотометричним методом при довжині хвилі 540 нм оптичної щільності проби слини пацієнта, взятої натще через 30 хвилин після чищення зубів та ретельного ополіскування рота дистильованою водою, та вимірювання у ній концентрації кальцію, згідно з корисною моделлю, додатково визначають концентрацію пепсину, і при концентрації кальцію в слині пацієнта нижче 0,73 ммоль/л та вмісту пепсину в слині пацієнта вище 0,031мг/мл діагностують гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.
Запропонований спосіб є простим у виконанні, високоточним, неінвазивним, доступним методом діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, і не лише в ревматології.
Технічний результат, який отримують в результаті вирішення поставленої задачі, полягає у бо можливості призначення своєчасної адекватної терапії та підвищення ефективності лікування пацієнтів з наявністю ГЕРХ. При цьому точність діагностики ГЕРХ, порівняно з прототипом, підвищується з 70 95 до 96 95.
Спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби виконують таким чином.
Перед проведенням діагностичних заходів уточнюють відсутність клінічних симптомів мальабсорбнії, біохімічних ознак ниркової чи печінкової недостатності. Для визначення концентрації кальцію і пепсину в слині пацієнта готують пробу його слини. Збір слини виконують натще, через 30 хвилин після чищення зубів та ретельного ополіскування рота дистильованою водою. Пацієнт спльовує в стерильну склянку, з якої відбирають пробу слини об'ємом 0,2 мл.
Концентрацію кальцію в слині визначають за допомогою кальцій-чутливого барвника арсеназо-
І! спектрофотометричним методом за формулою: концетрація кальцію (ммоль/л) - (Ед х 2,5 ммоль/л)уЕк, де Ед - оптична щільність проби слини пацієнта, нм;
Ек - оптична щільність контрольної проби, нм; 2,5 ммоль/л - концентрація кальцію в контрольній пробі.
У випадку, коли величина концентрації кальцію в слині пацієнта нижче 0,73 ммоль/л, діагностують гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.
Концентрацію пепсину в слині визначають за методом, який грунтується на здатності поліпептидів білка давати біуретову реакцію у лужному середовищі. Вміст пепсину досліджують на спектрофотометрі (зелений світлофільтр) у кюветі з товщиною робочого шару 10 мм. З оптичної щільності дослідного розчину віднімають оптичну щільність контролю та за калібрувальною таблицею знаходять вміст пепсину.
У випадку, коли величина концентрації пепсину в слині пацієнта вище 0,031мг/мл, діагностують гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.
Для визначення точності заявленого способу діагностики було обстежено 65 пацієнтів на базі кафедри терапії Мо 1 та медичної діагностики ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Діагноз у всіх хворих встановлювався за відомими способами: анкетування за допомогою модифікованої анкети Лікерта, ендоскопія верхніх відділів травного каналу та добовий рН-моніторинг слизової оболонки стравоходу. Згідно із проведеними обстеженнями, у всіх пацієнтів діагностовано ГЕРХ (ерозивна форма - 25 осіб,
Зо неерозивна - 40 осіб). Потім пацієнтів діагностували за способом, що заявляється, за вмістом кальцію і пепсину у слині.
Статистична обробка отриманого матеріалу проводилась з використанням програмного забезпечення 5РББ аїййвісв 17.0 на персональному комп'ютері. Вірогідними вважали відмінності при рівні значимості р«е0,05.
Для визначення найбільш значущих критеріїв проведено обробку отриманого матеріалу за допомогою математичних методів. За допомогою КОсС-аналізу (Несеїмег Орегаїіпд СНагасіегівііс
Сигуе) виділено точку відсічення груп "хворий-здоровий" та "наявний-відсутній езофагіт" за найкращих значень чутливості та специфічності тесту. Побудована нами ВОС-крива дозволила знайти оптимальну "точку розподілу" когорт "хворий-здоровий", що у даному випадку знаходиться на рівні 0,031 мг/мл для пепсину. За такої "точки розподілу" чутливість тесту складає 61,195, а специфічність - 85,7 95. Для встановлення ефективності поєднання визначення вмісту пепсину і кальцію у верифікації досліджуваного захворювання було проведено сумарну логістичну регресію. Встановлено, що за позитивного результату обох тестів (рівень кальцію в слині нижче 0,73 ммоль/л та вміст пепсину в слині вище 0,031 мг/мл) ймовірність наявності у досліджуваного ГЕРХ складає 96 95, у випадку негативних результатів обох тестів - лише 4 95. Позитивний кальцієвий тест за негативного пепсинового знижує вірогідність хвороби до 70 95, а позитивний пепсиновий за негативного кальцієвою до 33 95.
Критерії статистичної значимості коефіцієнтів регресії не перевищують критичні значення, що говорить про можливість використання даного рівняння у генеральній сукупності. Асимптотична достовірність такої моделі складає р-0,0001 (Х2-27,832). Критерій відповідності Нагелкерка дорівнює 0,695, тобто рівняння достовірно описує близько 70 95 дисперсії вибірки, що є кращим, ніж у випадку окремого застосування кальцієвого чи пепсинового тесту слини (61,6 9о та 29,3 95 відповідно). Отже, одночасне визначення вмісту кальцію і пепсину в слині дає значно кращі результати, ніж окреме їх використання, і може бути рекомендовано до впровадження.
На користь достатньої чутливості методики діагностування за способом, що заявляється, та вірогідності отриманих діагностичних даних свідчить і той факт, що концентрацію кальцію і пепсину визначали за спектрофотометричним методом, основаним на утворенні кольорових комплексів, специфічних для кальцію і пепсину. Нормальні значення рівнів кальцію і пепсину в слині людини, встановлені авторами заявленого способу на 22 практично здорових 60 добровольцях, відповідають 1,03520,1 ммоль/л і 0,021:20,02 мг/мл.
Клінічний приклад виконання способу, що заявляється.
Хворий К., 30 р., знаходився на стаціонарному обстеженні й лікуванні в терапевтичному відділенні лікарні швидкої медичної допомоги (базове відділення кафедри). Звернувся зі скаргами на помірну щоденну печію та регургітацію кислим. Періодично відзначав відчуття важкості в епігастрії, яке зменшувалось після відригування. Погіршення стану спостерігалось впродовж останніх З місяців. При огляді: загальний стан задовільний, язик вологий, з незначним білим нальотом. Стан шкірних покривів, серця, легень відповідає нормі. ЧСС - 68 ударів за хвилину, АТ - 110/70 мм рт.ст., тони чіткі. Живіт м'який, не болючий. Печінка, селезінка не збільшені. Набряків немає. Фізіологічні відправлення в нормі. Результати клінічних тестувань крові та сечі відповідають нормі.
Хворому провели діагностування за способом, що заявляється. Натще, через 30 хвилин після чищення зубів та ретельного ополіскування рота дистильованою водою провели забір проби слини в стерильну склянку, з якої потім відібрали 0,2 мл. Для контрольної проби приготували 0,2 мл дистильованої води. Кожну пробу вилили в окрему скляну кювету та визначили на спектрофотометрі оптичну щільність слини при опроміненні світлом з довжиною хвилі 540 нм. Розрахували концентрацію кальцію в слині пацієнта - 0,56 ммоль/л, концентрацію пепсину - 0,048 мг/мл. Оскільки вміст кальцію в слині пацієнта нижчий за 0,73 ммоль/л (діагностична величина), а вміст пепсину в слині вищий за 0,031 мг/мл (діагностична величина) діагностовано ГЕРХ.
Для перевірки правильності виставленого діагнозу хворому К. провели додаткові дослідження. ФЕГДС: поверхнева гастропатія. Добова рН-метрія дистального відділу стравоходу: тривалість часу з рН менше 4,0 склала 24,6 95. Діагностичний висновок за інструментальними методами - ГЕРХ, неерозивна форма. Таким чином, діагноз способом, що заявляється, підтвердився.
Запропонований спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби є неінвазивним, простим у виконанні, економічно доступним для використання в широкій клінічній практиці.
Джерела інформації:
Зо 1. Остапенко В.А. Психовегетативнье аспектьї гастроззофагеальной рефлюксной болезни /
В.А. Остапенко, И.А. Викторова, И.А. Гришечкина // Омский научньій вестник. - 2012. - Мо 1 (108). - С. 110-114. 2. Канійаз Р.). Атегісап СавігоеєпіегоІодіса! Ав55осіайоп теадіса! розйоп віаївтепі оп Ше тападетепі ої давзігоезорпадеа! геПйих аізєаве / Р.). Кайийавз, М.). Знапеєп, М.Р. Мае?гі //
Савзігоепієгоіоду. - 2008. -Мої!. 135. - Р. 1383-1391. 3. Деклараційний патент України на винахід Мо 70848 А, МПК А 618 10/00; опубл. 15.10.2004 р., Бюл. Мо 10. 4. Патент України на корисну модель Мо 49261, МПК Аб618 8/00; опубл. 26.04.2010 р., Бюл.
Мо 8. 5. Патент України на корисну модель Мо 65136, МПК А 618 10/00; опубл. 25.11.2011 р., Бюл.
Мо 22.

Claims (1)

  1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ
    Спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що включає обстеження пацієнта, взяття проби слини, визначення за спектрофотометричним методом при довжині хвилі 540 нм оптичної щільності проби слини пацієнта, взятої натще через 30 хвилин після чищення зубів та ретельного ополіскування рота дистильованою водою, та вимірювання у ній концентрації кальцію, який відрізняється тим, що додатково визначають концентрацію пепсину, і при концентрації кальцію у слині пацієнта нижче 0,73 ммоль/л та вмісту пепсину в слині пацієнта вище 0,031 мг/мл діагностують гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.
UAU201604025U 2016-04-13 2016-04-13 Спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби UA110494U (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201604025U UA110494U (uk) 2016-04-13 2016-04-13 Спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201604025U UA110494U (uk) 2016-04-13 2016-04-13 Спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA110494U true UA110494U (uk) 2016-10-10

Family

ID=57219460

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU201604025U UA110494U (uk) 2016-04-13 2016-04-13 Спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA110494U (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Kusano et al. Development and evaluation of FSSG: frequency scale for the symptoms of GERD
RU2416802C1 (ru) Способ диагностики дисфункции сфинктера одди функционального типа после холецистэктомии
UA110494U (uk) Спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
RU2755390C1 (ru) Способ диагностики дыхательной недостаточности при хронической обструктивной болезни легких
RU2757843C1 (ru) Способ прогнозирования течения пневмонии у пациентов с подтвержденным covid-19
Chatellier et al. Decision to treat mild hypertension after assessment by ambulatory monitoring and World Health Organisation recommendations.
RU2659955C1 (ru) Способ диагностики высоких гастроэзофагеальных рефлюксов
RU2323442C1 (ru) Способ дифференциальной диагностики степени тяжести угревой болезни
UA129446U (uk) Спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
UA91297U (uk) Спосіб диференційної діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
RU2157544C1 (ru) Способ прогнозирования летального исхода ожоговой болезни
RU2719588C1 (ru) Способ автоматизированной диагностики эндогенной интоксикации
UA142282U (uk) Спосіб діагностики синдрому подразненої кишки
RU2818468C1 (ru) Способ оценки риска прогрессирования синдрома острого легочного повреждения у взрослых
RU2793882C1 (ru) Способ прогнозирования отторжения дентальных имплантатов
RU2790920C1 (ru) Способ диагностики скрытой дыхательной недостаточности у пациентов с пневмонией
RU2812602C2 (ru) Способ прогнозирования типа течения плоского лишая слизистой оболочки рта
RU2785492C1 (ru) Способ диагностики синдрома хронической мезентериальной ишемии в бассейне чревного ствола и верхней брыжеечной артерии у пациентов пожилого и старческого возраста
RU2812602C9 (ru) Способ прогнозирования типа течения плоского лишая слизистой оболочки рта и способ его лечения
RU2764365C1 (ru) Способ маркировки участка слизистой оболочки полости рта
RU2208787C2 (ru) Способ оценки тяжести состояния травматологического больного
RU2184489C1 (ru) Способ оценки состояния тяжести заболевания у детей
RU2209034C1 (ru) Способ выявления характера воздействия медицинского препарата
RU2629396C1 (ru) Способ диагностики дисфункции сфинктера одди iii типа у пациентов, оперированных по поводу желчнокаменной болезни
RU2586040C1 (ru) Способ диагностики идиопатической язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки