UA73972C2 - Galenical form with prolonged release of molsidomine - Google Patents
Galenical form with prolonged release of molsidomine Download PDFInfo
- Publication number
- UA73972C2 UA73972C2 UA2002086983A UA2002086983A UA73972C2 UA 73972 C2 UA73972 C2 UA 73972C2 UA 2002086983 A UA2002086983 A UA 2002086983A UA 2002086983 A UA2002086983 A UA 2002086983A UA 73972 C2 UA73972 C2 UA 73972C2
- Authority
- UA
- Ukraine
- Prior art keywords
- molsidomine
- sulfur
- fuel
- hours
- hydrogen peroxide
- Prior art date
Links
- XLFWDASMENKTKL-UHFFFAOYSA-N molsidomine Chemical compound O1C(N=C([O-])OCC)=C[N+](N2CCOCC2)=N1 XLFWDASMENKTKL-UHFFFAOYSA-N 0.000 title claims abstract 30
- 229960004027 molsidomine Drugs 0.000 title claims abstract 30
- 230000002035 prolonged effect Effects 0.000 title claims abstract 3
- 238000004090 dissolution Methods 0.000 claims abstract description 4
- 239000002207 metabolite Substances 0.000 claims abstract 3
- 238000000034 method Methods 0.000 claims description 77
- XLYOFNOQVPJJNP-UHFFFAOYSA-N water Substances O XLYOFNOQVPJJNP-UHFFFAOYSA-N 0.000 claims description 76
- 239000000463 material Substances 0.000 claims description 18
- 238000002360 preparation method Methods 0.000 claims description 15
- 239000000126 substance Substances 0.000 claims description 12
- -1 lipid compounds Chemical class 0.000 claims description 10
- 239000007787 solid Substances 0.000 claims description 10
- 239000007864 aqueous solution Substances 0.000 claims description 8
- 239000011159 matrix material Substances 0.000 claims description 7
- VYPSYNLAJGMNEJ-UHFFFAOYSA-N Silicium dioxide Chemical compound O=[Si]=O VYPSYNLAJGMNEJ-UHFFFAOYSA-N 0.000 claims description 3
- 239000006185 dispersion Substances 0.000 claims description 3
- 229910052949 galena Inorganic materials 0.000 claims 7
- XCAUINMIESBTBL-UHFFFAOYSA-N lead(ii) sulfide Chemical compound [Pb]=S XCAUINMIESBTBL-UHFFFAOYSA-N 0.000 claims 7
- 239000002861 polymer material Substances 0.000 claims 3
- UQSXHKLRYXJYBZ-UHFFFAOYSA-N Iron oxide Chemical compound [Fe]=O UQSXHKLRYXJYBZ-UHFFFAOYSA-N 0.000 claims 2
- HQKMJHAJHXVSDF-UHFFFAOYSA-L magnesium stearate Chemical compound [Mg+2].CCCCCCCCCCCCCCCCCC([O-])=O.CCCCCCCCCCCCCCCCCC([O-])=O HQKMJHAJHXVSDF-UHFFFAOYSA-L 0.000 claims 2
- 210000002381 plasma Anatomy 0.000 claims 2
- 230000001105 regulatory effect Effects 0.000 claims 2
- 238000013268 sustained release Methods 0.000 claims 2
- 239000012730 sustained-release form Substances 0.000 claims 2
- OKMWKBLSFKFYGZ-UHFFFAOYSA-N 1-behenoylglycerol Chemical group CCCCCCCCCCCCCCCCCCCCCC(=O)OCC(O)CO OKMWKBLSFKFYGZ-UHFFFAOYSA-N 0.000 claims 1
- 239000000263 2,3-dihydroxypropyl (Z)-octadec-9-enoate Substances 0.000 claims 1
- RZRNAYUHWVFMIP-GDCKJWNLSA-N 3-oleoyl-sn-glycerol Chemical compound CCCCCCCC\C=C/CCCCCCCC(=O)OC[C@H](O)CO RZRNAYUHWVFMIP-GDCKJWNLSA-N 0.000 claims 1
- GUBGYTABKSRVRQ-QKKXKWKRSA-N Lactose Natural products OC[C@H]1O[C@@H](O[C@H]2[C@H](O)[C@@H](O)C(O)O[C@@H]2CO)[C@H](O)[C@@H](O)[C@H]1O GUBGYTABKSRVRQ-QKKXKWKRSA-N 0.000 claims 1
- 239000004359 castor oil Substances 0.000 claims 1
- 235000019438 castor oil Nutrition 0.000 claims 1
- 239000003795 chemical substances by application Substances 0.000 claims 1
- 239000003086 colorant Substances 0.000 claims 1
- 239000002552 dosage form Substances 0.000 claims 1
- 239000008298 dragée Substances 0.000 claims 1
- 229940079593 drug Drugs 0.000 claims 1
- 239000003814 drug Substances 0.000 claims 1
- ZEMPKEQAKRGZGQ-XOQCFJPHSA-N glycerol triricinoleate Natural products CCCCCC[C@@H](O)CC=CCCCCCCCC(=O)OC[C@@H](COC(=O)CCCCCCCC=CC[C@@H](O)CCCCCC)OC(=O)CCCCCCCC=CC[C@H](O)CCCCCC ZEMPKEQAKRGZGQ-XOQCFJPHSA-N 0.000 claims 1
- 229940049654 glyceryl behenate Drugs 0.000 claims 1
- FETSQPAGYOVAQU-UHFFFAOYSA-N glyceryl palmitostearate Chemical compound OCC(O)CO.CCCCCCCCCCCCCCCC(O)=O.CCCCCCCCCCCCCCCCCC(O)=O FETSQPAGYOVAQU-UHFFFAOYSA-N 0.000 claims 1
- 229940046813 glyceryl palmitostearate Drugs 0.000 claims 1
- 239000003979 granulating agent Substances 0.000 claims 1
- 150000002398 hexadecan-1-ols Chemical class 0.000 claims 1
- 230000002209 hydrophobic effect Effects 0.000 claims 1
- 235000010979 hydroxypropyl methyl cellulose Nutrition 0.000 claims 1
- 229920003088 hydroxypropyl methyl cellulose Polymers 0.000 claims 1
- 239000001866 hydroxypropyl methyl cellulose Substances 0.000 claims 1
- UFVKGYZPFZQRLF-UHFFFAOYSA-N hydroxypropyl methyl cellulose Chemical compound OC1C(O)C(OC)OC(CO)C1OC1C(O)C(O)C(OC2C(C(O)C(OC3C(C(O)C(O)C(CO)O3)O)C(CO)O2)O)C(CO)O1 UFVKGYZPFZQRLF-UHFFFAOYSA-N 0.000 claims 1
- 239000008101 lactose Substances 0.000 claims 1
- 239000000314 lubricant Substances 0.000 claims 1
- 235000019359 magnesium stearate Nutrition 0.000 claims 1
- 230000014759 maintenance of location Effects 0.000 claims 1
- RZRNAYUHWVFMIP-UHFFFAOYSA-N monoelaidin Natural products CCCCCCCCC=CCCCCCCCC(=O)OCC(O)CO RZRNAYUHWVFMIP-UHFFFAOYSA-N 0.000 claims 1
- 239000012188 paraffin wax Substances 0.000 claims 1
- 239000001267 polyvinylpyrrolidone Substances 0.000 claims 1
- 229920000036 polyvinylpyrrolidone Polymers 0.000 claims 1
- 235000013855 polyvinylpyrrolidone Nutrition 0.000 claims 1
- 229910052814 silicon oxide Inorganic materials 0.000 claims 1
- 125000004079 stearyl group Chemical group [H]C([*])([H])C([H])([H])C([H])([H])C([H])([H])C([H])([H])C([H])([H])C([H])([H])C([H])([H])C([H])([H])C([H])([H])C([H])([H])C([H])([H])C([H])([H])C([H])([H])C([H])([H])C([H])([H])C([H])([H])C([H])([H])[H] 0.000 claims 1
- 230000008961 swelling Effects 0.000 claims 1
- 150000003626 triacylglycerols Chemical class 0.000 claims 1
- 206010002383 Angina Pectoris Diseases 0.000 abstract 4
- 230000001747 exhibiting effect Effects 0.000 abstract 1
- 238000000338 in vitro Methods 0.000 abstract 1
- 238000001727 in vivo Methods 0.000 abstract 1
- 230000001148 spastic effect Effects 0.000 abstract 1
- 238000002798 spectrophotometry method Methods 0.000 abstract 1
- 230000001225 therapeutic effect Effects 0.000 abstract 1
- MHAJPDPJQMAIIY-UHFFFAOYSA-N Hydrogen peroxide Chemical compound OO MHAJPDPJQMAIIY-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 168
- NINIDFKCEFEMDL-UHFFFAOYSA-N Sulfur Chemical compound [S] NINIDFKCEFEMDL-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 149
- 229910052717 sulfur Inorganic materials 0.000 description 149
- 239000011593 sulfur Substances 0.000 description 149
- BDAGIHXWWSANSR-UHFFFAOYSA-N methanoic acid Natural products OC=O BDAGIHXWWSANSR-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 102
- 239000000446 fuel Substances 0.000 description 100
- 239000000243 solution Substances 0.000 description 98
- 238000007254 oxidation reaction Methods 0.000 description 72
- 230000001590 oxidative effect Effects 0.000 description 72
- 230000003647 oxidation Effects 0.000 description 66
- OKKJLVBELUTLKV-UHFFFAOYSA-N Methanol Chemical group OC OKKJLVBELUTLKV-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 63
- OSWFIVFLDKOXQC-UHFFFAOYSA-N 4-(3-methoxyphenyl)aniline Chemical compound COC1=CC=CC(C=2C=CC(N)=CC=2)=C1 OSWFIVFLDKOXQC-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 51
- 238000000605 extraction Methods 0.000 description 51
- 235000019253 formic acid Nutrition 0.000 description 51
- 150000003464 sulfur compounds Chemical class 0.000 description 47
- 150000002430 hydrocarbons Chemical class 0.000 description 41
- 230000008569 process Effects 0.000 description 41
- 229930195733 hydrocarbon Natural products 0.000 description 40
- 239000002253 acid Substances 0.000 description 37
- 239000002283 diesel fuel Substances 0.000 description 34
- 239000004215 Carbon black (E152) Substances 0.000 description 30
- 238000006243 chemical reaction Methods 0.000 description 30
- 239000003502 gasoline Substances 0.000 description 27
- 238000002474 experimental method Methods 0.000 description 26
- 150000003457 sulfones Chemical class 0.000 description 26
- 150000002978 peroxides Chemical class 0.000 description 24
- 239000003921 oil Substances 0.000 description 23
- 239000000047 product Substances 0.000 description 23
- 150000001875 compounds Chemical class 0.000 description 21
- 239000012071 phase Substances 0.000 description 21
- YTPLMLYBLZKORZ-UHFFFAOYSA-N Thiophene Chemical compound C=1C=CSC=1 YTPLMLYBLZKORZ-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 20
- 238000001704 evaporation Methods 0.000 description 20
- 230000008020 evaporation Effects 0.000 description 20
- 150000002898 organic sulfur compounds Chemical class 0.000 description 19
- 239000007789 gas Substances 0.000 description 18
- 239000000203 mixture Substances 0.000 description 17
- TWNQGVIAIRXVLR-UHFFFAOYSA-N oxo(oxoalumanyloxy)alumane Chemical compound O=[Al]O[Al]=O TWNQGVIAIRXVLR-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 16
- 238000000926 separation method Methods 0.000 description 15
- 238000001179 sorption measurement Methods 0.000 description 15
- 230000000694 effects Effects 0.000 description 14
- 238000002156 mixing Methods 0.000 description 14
- 229930192474 thiophene Natural products 0.000 description 14
- ODINCKMPIJJUCX-UHFFFAOYSA-N calcium oxide Inorganic materials [Ca]=O ODINCKMPIJJUCX-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 12
- 230000000875 corresponding effect Effects 0.000 description 11
- 239000007800 oxidant agent Substances 0.000 description 11
- CSCPPACGZOOCGX-UHFFFAOYSA-N Acetone Chemical compound CC(C)=O CSCPPACGZOOCGX-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 10
- IJGRMHOSHXDMSA-UHFFFAOYSA-N Atomic nitrogen Chemical compound N#N IJGRMHOSHXDMSA-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 10
- 230000008901 benefit Effects 0.000 description 10
- 239000000292 calcium oxide Substances 0.000 description 10
- 235000012255 calcium oxide Nutrition 0.000 description 10
- 238000002290 gas chromatography-mass spectrometry Methods 0.000 description 10
- 239000003350 kerosene Substances 0.000 description 10
- 239000007788 liquid Substances 0.000 description 9
- 238000012545 processing Methods 0.000 description 9
- ZQRGREQWCRSUCI-UHFFFAOYSA-N [S].C=1C=CSC=1 Chemical compound [S].C=1C=CSC=1 ZQRGREQWCRSUCI-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 8
- BRPQOXSCLDDYGP-UHFFFAOYSA-N calcium oxide Chemical compound [O-2].[Ca+2] BRPQOXSCLDDYGP-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 8
- 239000007858 starting material Substances 0.000 description 8
- 150000003577 thiophenes Chemical class 0.000 description 8
- 238000009835 boiling Methods 0.000 description 7
- 238000003795 desorption Methods 0.000 description 7
- 230000000670 limiting effect Effects 0.000 description 7
- 239000003209 petroleum derivative Substances 0.000 description 7
- 230000002829 reductive effect Effects 0.000 description 7
- WEVYAHXRMPXWCK-UHFFFAOYSA-N Acetonitrile Chemical compound CC#N WEVYAHXRMPXWCK-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 6
- 238000004458 analytical method Methods 0.000 description 6
- IYYZUPMFVPLQIF-UHFFFAOYSA-N dibenzothiophene Chemical compound C1=CC=C2C3=CC=CC=C3SC2=C1 IYYZUPMFVPLQIF-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 6
- 238000004821 distillation Methods 0.000 description 6
- 230000005484 gravity Effects 0.000 description 6
- 238000005984 hydrogenation reaction Methods 0.000 description 6
- 238000007086 side reaction Methods 0.000 description 6
- 238000002336 sorption--desorption measurement Methods 0.000 description 6
- PNEYBMLMFCGWSK-UHFFFAOYSA-N Alumina Chemical compound [O-2].[O-2].[O-2].[Al+3].[Al+3] PNEYBMLMFCGWSK-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 5
- 150000001336 alkenes Chemical class 0.000 description 5
- 239000008346 aqueous phase Substances 0.000 description 5
- 238000004939 coking Methods 0.000 description 5
- 239000010779 crude oil Substances 0.000 description 5
- 230000018044 dehydration Effects 0.000 description 5
- 238000006297 dehydration reaction Methods 0.000 description 5
- 238000006477 desulfuration reaction Methods 0.000 description 5
- 230000023556 desulfurization Effects 0.000 description 5
- 238000001914 filtration Methods 0.000 description 5
- 239000000401 methanolic extract Substances 0.000 description 5
- 229910052757 nitrogen Inorganic materials 0.000 description 5
- 238000000746 purification Methods 0.000 description 5
- 239000002594 sorbent Substances 0.000 description 5
- 238000012360 testing method Methods 0.000 description 5
- 238000005406 washing Methods 0.000 description 5
- XKRFYHLGVUSROY-UHFFFAOYSA-N Argon Chemical compound [Ar] XKRFYHLGVUSROY-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 4
- 239000003463 adsorbent Substances 0.000 description 4
- 239000003153 chemical reaction reagent Substances 0.000 description 4
- 238000001816 cooling Methods 0.000 description 4
- 239000000284 extract Substances 0.000 description 4
- 239000007791 liquid phase Substances 0.000 description 4
- 238000004519 manufacturing process Methods 0.000 description 4
- 230000007420 reactivation Effects 0.000 description 4
- 230000009467 reduction Effects 0.000 description 4
- 238000007670 refining Methods 0.000 description 4
- 239000002904 solvent Substances 0.000 description 4
- 238000003860 storage Methods 0.000 description 4
- FCEHBMOGCRZNNI-UHFFFAOYSA-N 1-benzothiophene Chemical compound C1=CC=C2SC=CC2=C1 FCEHBMOGCRZNNI-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 3
- QTBSBXVTEAMEQO-UHFFFAOYSA-N Acetic acid Chemical compound CC(O)=O QTBSBXVTEAMEQO-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 3
- HTIRHQRTDBPHNZ-UHFFFAOYSA-N Dibutyl sulfide Chemical compound CCCCSCCCC HTIRHQRTDBPHNZ-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 3
- YMWUJEATGCHHMB-UHFFFAOYSA-N Dichloromethane Chemical compound ClCCl YMWUJEATGCHHMB-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 3
- YXFVVABEGXRONW-UHFFFAOYSA-N Toluene Chemical compound CC1=CC=CC=C1 YXFVVABEGXRONW-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 3
- 150000001735 carboxylic acids Chemical class 0.000 description 3
- 125000004122 cyclic group Chemical group 0.000 description 3
- 238000000354 decomposition reaction Methods 0.000 description 3
- 238000010586 diagram Methods 0.000 description 3
- 239000011521 glass Substances 0.000 description 3
- 238000013178 mathematical model Methods 0.000 description 3
- 230000004048 modification Effects 0.000 description 3
- 238000012986 modification Methods 0.000 description 3
- 238000006386 neutralization reaction Methods 0.000 description 3
- 239000003208 petroleum Substances 0.000 description 3
- 238000011069 regeneration method Methods 0.000 description 3
- 238000003756 stirring Methods 0.000 description 3
- 150000003462 sulfoxides Chemical class 0.000 description 3
- RAOIDOHSFRTOEL-UHFFFAOYSA-N tetrahydrothiophene Chemical compound C1CCSC1 RAOIDOHSFRTOEL-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 3
- IAZDPXIOMUYVGZ-UHFFFAOYSA-N Dimethylsulphoxide Chemical compound CS(C)=O IAZDPXIOMUYVGZ-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 2
- 239000012670 alkaline solution Substances 0.000 description 2
- 239000011260 aqueous acid Substances 0.000 description 2
- 229910052786 argon Inorganic materials 0.000 description 2
- 125000003118 aryl group Chemical group 0.000 description 2
- 238000010533 azeotropic distillation Methods 0.000 description 2
- 230000009286 beneficial effect Effects 0.000 description 2
- 239000003054 catalyst Substances 0.000 description 2
- 239000007795 chemical reaction product Substances 0.000 description 2
- 230000003247 decreasing effect Effects 0.000 description 2
- 238000005516 engineering process Methods 0.000 description 2
- 230000002349 favourable effect Effects 0.000 description 2
- 239000000295 fuel oil Substances 0.000 description 2
- 238000004817 gas chromatography Methods 0.000 description 2
- 238000010438 heat treatment Methods 0.000 description 2
- DCAYPVUWAIABOU-UHFFFAOYSA-N hexadecane Chemical compound CCCCCCCCCCCCCCCC DCAYPVUWAIABOU-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 2
- 238000009434 installation Methods 0.000 description 2
- JRZJOMJEPLMPRA-UHFFFAOYSA-N olefin Natural products CCCCCCCC=C JRZJOMJEPLMPRA-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 2
- 238000012856 packing Methods 0.000 description 2
- 150000004965 peroxy acids Chemical class 0.000 description 2
- 239000002798 polar solvent Substances 0.000 description 2
- 238000004064 recycling Methods 0.000 description 2
- 230000008929 regeneration Effects 0.000 description 2
- 230000002441 reversible effect Effects 0.000 description 2
- 239000007790 solid phase Substances 0.000 description 2
- 238000000638 solvent extraction Methods 0.000 description 2
- 238000012546 transfer Methods 0.000 description 2
- GTMJIBWPIOYZSG-UHFFFAOYSA-N 2,3,4-trimethyl-1-benzothiophene Chemical class C1=CC(C)=C2C(C)=C(C)SC2=C1 GTMJIBWPIOYZSG-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 1
- LAAVYEUJEMRIGF-UHFFFAOYSA-N 2,4,4-trimethylpent-2-ene Chemical class CC(C)=CC(C)(C)C LAAVYEUJEMRIGF-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 1
- 241000283707 Capra Species 0.000 description 1
- XDTMQSROBMDMFD-UHFFFAOYSA-N Cyclohexane Chemical compound C1CCCCC1 XDTMQSROBMDMFD-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 1
- LTEQMZWBSYACLV-UHFFFAOYSA-N Hexylbenzene Chemical compound CCCCCCC1=CC=CC=C1 LTEQMZWBSYACLV-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 1
- 239000005864 Sulphur Substances 0.000 description 1
- WYURNTSHIVDZCO-UHFFFAOYSA-N Tetrahydrofuran Chemical compound C1CCOC1 WYURNTSHIVDZCO-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 1
- ATJFFYVFTNAWJD-UHFFFAOYSA-N Tin Chemical compound [Sn] ATJFFYVFTNAWJD-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 1
- 239000006096 absorbing agent Substances 0.000 description 1
- 230000009471 action Effects 0.000 description 1
- 230000006978 adaptation Effects 0.000 description 1
- 239000000654 additive Substances 0.000 description 1
- 230000000996 additive effect Effects 0.000 description 1
- 239000002156 adsorbate Substances 0.000 description 1
- 230000002411 adverse Effects 0.000 description 1
- 150000001298 alcohols Chemical class 0.000 description 1
- 150000001299 aldehydes Chemical class 0.000 description 1
- 229940022504 aluminum oxide paste Drugs 0.000 description 1
- 239000006286 aqueous extract Substances 0.000 description 1
- 239000007900 aqueous suspension Substances 0.000 description 1
- 239000010426 asphalt Substances 0.000 description 1
- QVGXLLKOCUKJST-UHFFFAOYSA-N atomic oxygen Chemical compound [O] QVGXLLKOCUKJST-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 1
- 238000007664 blowing Methods 0.000 description 1
- 238000001354 calcination Methods 0.000 description 1
- 239000011575 calcium Substances 0.000 description 1
- AXCZMVOFGPJBDE-UHFFFAOYSA-L calcium dihydroxide Chemical compound [OH-].[OH-].[Ca+2] AXCZMVOFGPJBDE-UHFFFAOYSA-L 0.000 description 1
- 239000000920 calcium hydroxide Substances 0.000 description 1
- 235000011116 calcium hydroxide Nutrition 0.000 description 1
- 229910001861 calcium hydroxide Inorganic materials 0.000 description 1
- 159000000007 calcium salts Chemical class 0.000 description 1
- 125000004432 carbon atom Chemical group C* 0.000 description 1
- 239000003518 caustics Substances 0.000 description 1
- 150000008280 chlorinated hydrocarbons Chemical class 0.000 description 1
- 238000004140 cleaning Methods 0.000 description 1
- 238000010549 co-Evaporation Methods 0.000 description 1
- 230000001276 controlling effect Effects 0.000 description 1
- 230000002596 correlated effect Effects 0.000 description 1
- 238000002425 crystallisation Methods 0.000 description 1
- 230000008025 crystallization Effects 0.000 description 1
- 230000001351 cycling effect Effects 0.000 description 1
- 238000010908 decantation Methods 0.000 description 1
- 238000013461 design Methods 0.000 description 1
- 238000001514 detection method Methods 0.000 description 1
- 230000008034 disappearance Effects 0.000 description 1
- 239000012153 distilled water Substances 0.000 description 1
- 238000009826 distribution Methods 0.000 description 1
- 230000035622 drinking Effects 0.000 description 1
- 238000001035 drying Methods 0.000 description 1
- 238000005485 electric heating Methods 0.000 description 1
- 230000007613 environmental effect Effects 0.000 description 1
- 238000011049 filling Methods 0.000 description 1
- HQVFCQRVQFYGRJ-UHFFFAOYSA-N formic acid;hydrate Chemical compound O.OC=O HQVFCQRVQFYGRJ-UHFFFAOYSA-N 0.000 description 1
- 150000002240 furans Chemical class 0.000 description 1
- 238000007429 general method Methods 0.000 description 1
- 239000002920 hazardous waste Substances 0.000 description 1
- 230000006872 improvement Effects 0.000 description 1
- 230000000977 initiatory effect Effects 0.000 description 1
- 238000002347 injection Methods 0.000 description 1
- 239000007924 injection Substances 0.000 description 1
- 230000003993 interaction Effects 0.000 description 1
- 150000002576 ketones Chemical class 0.000 description 1
- 238000009533 lab test Methods 0.000 description 1
- 238000000622 liquid--liquid extraction Methods 0.000 description 1
- 230000007246 mechanism Effects 0.000 description 1
- 230000007935 neutral effect Effects 0.000 description 1
- 238000010899 nucleation Methods 0.000 description 1
- 150000002894 organic compounds Chemical class 0.000 description 1
- 239000012074 organic phase Substances 0.000 description 1
- 239000003960 organic solvent Substances 0.000 description 1
- 239000001301 oxygen Substances 0.000 description 1
- 229910052760 oxygen Inorganic materials 0.000 description 1
- 239000002245 particle Substances 0.000 description 1
- 238000005192 partition Methods 0.000 description 1
- 238000005191 phase separation Methods 0.000 description 1
- 239000011148 porous material Substances 0.000 description 1
- 238000001556 precipitation Methods 0.000 description 1
- 239000012716 precipitator Substances 0.000 description 1
- 238000003672 processing method Methods 0.000 description 1
- 239000002994 raw material Substances 0.000 description 1
- 239000011541 reaction mixture Substances 0.000 description 1
- 230000035484 reaction time Effects 0.000 description 1
- 230000009257 reactivity Effects 0.000 description 1
- 238000011084 recovery Methods 0.000 description 1
- 230000000717 retained effect Effects 0.000 description 1
- 150000003839 salts Chemical class 0.000 description 1
- 238000005070 sampling Methods 0.000 description 1
- 229920006395 saturated elastomer Polymers 0.000 description 1
- 238000004062 sedimentation Methods 0.000 description 1
- 239000000377 silicon dioxide Substances 0.000 description 1
- 235000012239 silicon dioxide Nutrition 0.000 description 1
- 239000012265 solid product Substances 0.000 description 1
- 238000010183 spectrum analysis Methods 0.000 description 1
- 230000002269 spontaneous effect Effects 0.000 description 1
- 230000006641 stabilisation Effects 0.000 description 1
- 238000011105 stabilization Methods 0.000 description 1
- 239000011550 stock solution Substances 0.000 description 1
- 150000003463 sulfur Chemical class 0.000 description 1
- 239000003760 tallow Substances 0.000 description 1
- 150000003568 thioethers Chemical class 0.000 description 1
- 239000012808 vapor phase Substances 0.000 description 1
- 238000009736 wetting Methods 0.000 description 1
Classifications
-
- A—HUMAN NECESSITIES
- A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
- A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
- A61K9/00—Medicinal preparations characterised by special physical form
-
- A—HUMAN NECESSITIES
- A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
- A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
- A61K9/00—Medicinal preparations characterised by special physical form
- A61K9/20—Pills, tablets, discs, rods
- A61K9/2072—Pills, tablets, discs, rods characterised by shape, structure or size; Tablets with holes, special break lines or identification marks; Partially coated tablets; Disintegrating flat shaped forms
- A61K9/2086—Layered tablets, e.g. bilayer tablets; Tablets of the type inert core-active coat
-
- A—HUMAN NECESSITIES
- A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
- A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
- A61P11/00—Drugs for disorders of the respiratory system
- A61P11/06—Antiasthmatics
-
- A—HUMAN NECESSITIES
- A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
- A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
- A61P9/00—Drugs for disorders of the cardiovascular system
-
- A—HUMAN NECESSITIES
- A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
- A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
- A61P9/00—Drugs for disorders of the cardiovascular system
- A61P9/10—Drugs for disorders of the cardiovascular system for treating ischaemic or atherosclerotic diseases, e.g. antianginal drugs, coronary vasodilators, drugs for myocardial infarction, retinopathy, cerebrovascula insufficiency, renal arteriosclerosis
Landscapes
- Health & Medical Sciences (AREA)
- Pharmacology & Pharmacy (AREA)
- Engineering & Computer Science (AREA)
- Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
- Veterinary Medicine (AREA)
- Public Health (AREA)
- Chemical & Material Sciences (AREA)
- General Health & Medical Sciences (AREA)
- Medicinal Chemistry (AREA)
- Animal Behavior & Ethology (AREA)
- Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
- Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
- Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
- General Chemical & Material Sciences (AREA)
- Epidemiology (AREA)
- Organic Chemistry (AREA)
- Pulmonology (AREA)
- Heart & Thoracic Surgery (AREA)
- Cardiology (AREA)
- Vascular Medicine (AREA)
- Urology & Nephrology (AREA)
- Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
- Medicinal Preparation (AREA)
- Acyclic And Carbocyclic Compounds In Medicinal Compositions (AREA)
- Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)
- Hydrogenated Pyridines (AREA)
- Nitrogen Condensed Heterocyclic Rings (AREA)
Description
Опис винаходу
Цей винахід стосується способу видалення органічних сполук сірки методом окиснення з вуглеводневого 2 палива, в якому сірка присутня у відносно малих кількостях, наприклад, з палива, обробленого шляхом гідрування з метою видалення органічних сполук сірки.
Присутність сірки у вуглеводнях протягом тривалого часу представляла серйозне ускладнення на всіх стадіях роботи з ними, починаючи з розвідки, видобутку, транспортування і переробки аж до застосування вуглеводнів як палив, зокрема, для потужних автомобілів і вантажівок. У цей час очищення палива, наприклад, 70 дизельного палива, бензинів, паливного мазуту, палива для реактивних двигунів, гасу тощо, від залишкових кількостей органічних сполук сірки, присутніх в таких вуглеводнях, стала екологічно важливою задачею, навіть якщо відносний вміст сірки в них незначний, наприклад, в дизельному паливі вміст сірки може становити приблизно 5Х0Омлн" або менш. Однак при сучасних вимогах навіть така кількість є надмірною, оскільки чинні і перспективні обмеження на викиди сірки з багатьох джерел постійно посилюються.
Відомі численні способи зниження вмісту сірки у вуглеводнях шляхом як відновлення, так і окиснення присутніх в них органічних сполук сірки. Багато які з таких відомих способів, пов'язані з окисненням, пропонують застосування різних пероксидів в поєднанні з карбоновими кислотами, зокрема, сполук, що переважно застосовуються при здійсненні цього винаходу, тобто пероксиду водню і мурашиної кислоти.
Наприклад, в патенті США Мо5,310,479 описане застосування пероксиду водню ії мурашиної кислоти для окиснення сполук сірки в сирій нафті, однак використання такої технології обмежене лише аліфатичними сполуками сірки. Про видалення ароматичних сполук сірки не згадується ні прямо, ні непрямо. У цьому патенті розглядається безпосереднє видалення сірки з сирої нафти, багатої сполуками сірки (вміст яких становить приблизно 1-495). Значення співвідношення кількостей кислоти і пероксиду не впорядковані і лежать в широких межах; немає вказівок на економічні недоліки застосування пероксиду водню при спробах видалення великих сч 729 кількостей сірки, в той же час немає вказівок на важливість контролювання присутності води для успішного Го) застосування способу. Вода використовується для екстракції сульфонів з обробленого вуглеводню на окремій стадії промивання. Крім того, у відомих роботах немає вказівок на сприятливий вплив обмеження концентрації пероксиду низькими її значеннями без шкоди для швидкості або повноти окиснення сполук сірки.
У недавньому дослідженні Коллінз і інших "Окисне знесірчення нафти пероксидом водню |і сч гетерополіаніонним каталізатором" (ОхідаФе(ай ОезиНигіайоп ої ОїЇв ру Нудгодеп регохіде апа Нейфегороїуапіоп че
Сагаузі", СоШпв еї аї., доигпа! ої Моїесцшіаг Саїйаувзів А: Спетіса!ї, 117, 397-403, 1997| розглядаються інші роботи по окисному видаленню сірки з нафтового палива із застосуванням великих кількостей пероксиду водню. Ф
Однак експериментальні дослідження показали, що при цьому затрачуються неприйнятні кількості пероксиду Го) водню, з чого випливає, що витрати на зниження вмісту сірки в дизельному паливі окисним методом повинні бути неприйнятно високими. -
У опублікованій заявці на європейський патент Мо0565324А1 описаний спосіб добування органічних сполук сірки з рідкого палива. Хоч заявленою метою винаходу за цією патентною публікацією є добування органічних сполук сірки, обробка матеріалу включає застосування суміші декількох окисників, один з яких описаний як « дю суміш мурашиної кислоти і пероксиду. Продукти перегонки - органічні сульфони - видаляються кількома -о способами, в тому числі адсорбцією на адсорбентах на основі оксиду алюмінію або діоксиду кремнію. Описані с способи обробки характеризуються застосуванням малих значень співвідношення між мурашиною кислотою і з пероксидом водню.
Хоч в цих і інших відомих роботах досліджуються кінетика і механізм реакції пероксиду водню і інших пероксидів з органічними сполуками сірки, присутніми в різних паливах, ні в одній з них не вказане поєднання -1 15 чинників, необхідне для ефективного і економічного видалення відносно невеликих кількостей сірки, присутніх в паливі, наприклад, в дизельному паливі, гасі, бензині і світлих нафтопродуктах, до залишкових концентрацій, (95) що наближаються до нульової. Хоч термін "малі кількості сірки" в значенні, що вживається в контексті цього со винаходу, означає кількості менш ніж приблизно 1500млн", один із прикладів ілюструє ефективне видалення 700Омлн"" сірки, отже, цей винахід придатний і при більш високих концентраціях сірки. Природно, в певних
Ш- випадках цей винахід може бути економічно і технічно ефективно використаний для обробки палива, що містить
Із такі підвищені концентрації сірки. При здійсненні цього винаходу виявлено, що вміст сірки в паливі, що залишається неокисненим, становить менше ніж 1Омлн" сірки, а часто лежить в межах від 2млн"! до Вмлн".
Саме по собі окиснення не обов'язково забезпечує повне видалення сірки до вказаних низьких залишкових Концентрацій, оскільки певні окиснені сполуки сірки характеризуються не рівною нулю розчинністю в паливі і коефіцієнтом розподілу, що визначає їх концентрацію в паливній фазі, що знаходиться в контакті із практично
Ф, незмішуваним з нею розчинником, будь то органічний розчинник, як у відомих способах, або водна фаза високої ко кислотності відповідно до цього винаходу. У доповнення до практично повного і швидкого окиснення відносно малих кількостей сірки в паливі, що подається в процес, цей винахід забезпечує також практично повне бо видалення окисненої сірки до близьких до нуля залишкових концентрацій і добування окиснених сполук сірки в формі, придатній для їх подальшого практичного видалення способами, нешкідливими для навколишнього середовища.
З'ясовано, що сполуками сірки, що найбільш важко видаляються способом гідрування, є сполуки тіофенового ряду, зокрема, бензтіофен, дибензтіофен і інші гомологи. Згідно з роботою Чападос і інших "Знесірчення б5 способом селективного окиснення і екстракції сірковмісних сполук із метою економічного досягнення запропонованих вимог до наднизького вмісту сірки в дизельному паливі" ("ОезиНигігайоп Бу зЗеїесіїме
Охіданоп апа Ехігасіоп ої Зи!ийШг-Сопіаіпіпд Сотроцпав (о Есопотіса|йу Аспіеме ОКга-омж/ Ргорозей ОбБіезеї
Еце! Зи!иМиг Кедпшігетепів" Спарадоз еї аі., МРКА Ргезепіайоп, Магсп 26-28, 2000), стадія окиснення включає реакцію сірки, що входить до складу модельної сполуки, якою служить дибензтіофен, із застосуванням Каталізатора, яким служить надкислота, отримана з оцтової кислоти і пероксиду водню. Реакцію з надкислотою проводили при температурі менш ніж 1002 при атмосферному тиску, при тривалості реакції менш ніж 25хв.
Після екстракції досягнуте пониження концентрації сірки в дизельному паливі. Однак зазначено, що витрати на процес високі, і компонентом, що найбільш дорого коштує, є пероксид водню, який витрачається в процесі, що значною мірою зумовлене відсутністю уявлення про значення надмірної води для ефективного використання 7/0 малих кількостей пероксиду водню.
Виявлено, що нафтове паливо, наприклад, дизельне паливо, гас і паливо для реактивних двигунів, що відповідають сучасним вимогам до максимального вмісту сірки не більше ніж БООмлн/!, можуть бути економічним способом оброблені з метою зниження вмісту сірки до значення від приблизно 5 млн 7 до приблизно 1Бмлн', а в певних випадках і менш. При здійсненні способу відповідно до цього винаходу вуглеводневе паливо, що містить малі кількості органічних сполук сірки, наприклад, приблизно до 1500млн", обробляють шляхом введення сірковмісного палива в контакт з окисним розчином, що містить пероксид водню, мурашину кислоту і не більш ніж приблизно 2595 води. Кількість пероксиду водню в окисному розчині приблизно вдвічі перевищує стехіометричну кількість пероксиду, необхідну для реакції з сіркою, що міститься в паливі.
Окисний розчин містить пероксид водню в малій концентрації, яка, в самому загальному випадку, лежить в межах від приблизно 0,59омас. до приблизно 49омас. Реакцію проводять при температурі від приблизно 509 до приблизно 1302 протягом часу контактування менш ніж приблизно 15хв. під тиском, в оптимальному випадку близьким до атмосферного або таким, що злегка перевищує його. Окисний розчин відповідно до винаходу містить не тільки малу кількість води, але і малі кількості пероксиду водню і кислоти, причому мурашина кислота є основним компонентом. Продукти окиснення, звичайно відповідні органічні сульфони, розчинні в с 29 окисному розчині і тому можуть бути видалені із знесірченого палива шляхом одночасної простої екстракції з. (9 подальшим розділенням фаз. Водну фазу відділяють від вуглеводневої фази, яка тепер має знижену концентрацію сірки. Хоч не всі сірковмісні компоненти палива можуть бути видалені до бажаного дуже низького залишкового вмісту сірки на стадії екстракції відпрацьованим окисним розчином, конверсія сірки і зниження Її концентрації в паливі на стадії окиснення забезпечують спрощення екстрагування і видалення сірки до майже см 3о повного знесірчення отримуваних рідких вуглеводнів, наприклад, паливного мазуту, дизельного палива, палива /- Їм» для реактивних двигунів, бензинів, гасу тощо, до залишкового вмісту сірки від бмлн до 15млн", а часто Фу близького до нуля. У разі присутності в паливі залишкових кількостей окиснених сполук сірки, звичайно сульфонів, цей винахід забезпечує можливість практичного і економічного застосування додаткових стадій со розділення з метою видалення залишкової сірки з використанням відповідних твердих поглиначів (адсорбентів), М наприклад, в циклічному режимі адсорбції-десорбції, для отримання знесірченого продукту і добування окиснених сполук сірки в концентрованому вигляді і способом, що дає можливість їх остаточної утилізації в межах нафтопереробного підприємства без шкоди для навколишнього середовища.
Після відділення екстракту, що містить окиснені сполуки сірки, від знесірченого палива, або рафінату, цей « 70 екстракт можна піддати переробці з метою регенерації кислоти для повернення Її в процес. Це відділення можна -о виконувати різними способами, однак у варіанті, якому віддається перевага, це відділення проводять із с застосуванням рідинно-рідинного сепаратора, який працює при досить високій температурі, близькій до :з» температури реакції окиснення, для гравітаційного розділення матеріалу без утворення третьої осадженої твердої фази. Природно, що водну фазу, більш важку в порівнянні з вуглеводневою фазою, зливають із нижньої 415 частини роздільного пристрою, після чого її у варіанті, якому віддається перевага, змішують із відповідним -1 висококиплячим продуктом нафтопереробки, наприклад, із газойлем, і піддають швидкому випаровуванню для видалення води і кислоти у вигляді верхнього погона, причому сірковмісні сполуки переходять в потік газойлю, і95) що відбирається з нижньої частини дистиляційної колони. Потік верхнього погона з колони швидкого со випаровування і передачі сульфонів, що містить кислоту і воду, піддають подальшій дистиляції в окремій колоні 5р Для видалення з нього частини води і виведення із процесу. Регенеровану кислоту можна потім повернути в - резервуар приготування окисного розчину, де її змішують із пероксидом водню, отримуючи окисний розчин, який
Кз знову вводять в контакт з сірковмісним вихідним паливом. Ця регенерація кислоти підвищує економічність процесу відповідно до цього винаходу.
Після розділення паливо можна додатково нагріти і піддати швидкому випаровуванню з метою видалення вв Залишкових кількостей водно-кислотного азеотропу, який можна повернути на стадію рідинно-рідинного розділення або на іншу стадію процесу. Потім паливо можна ввести в контакт із лужним розчином або з (Ф) безводним оксидом кальцію (наприклад, з негашеним вапном) і/або пропустити через фільтри з метою г нейтралізації слідів залишкової кислоти і остаточного зневоднення палива. Потім потік палива можна пропустити при температурі навколишнього середовища Через шар твердого оксиду алюмінію для адсорбування бр Залишкових кількостей розчинних в паливі сполук окисненої сірки у разі їх присутності. Після цього отримують ретельно знесірчений, нейтралізований і зневоднений продукт.
Окиснені сполуки сірки, адсорбовані на оксиді алюмінію, можна видалити з нього шляхом десорбції і розчинення відповідним гарячим полярним розчинником; розчинником, якому віддається перевага, є метанол. До інших розчинників відносяться ацетон, ТГФ (тетрагідрофуран), ацетонітрил, хлоровані розчинники, наприклад, в5 хлористий метилен, а також водний розчин окисника з високим вмістом кислоти у відповідності з цим винаходом.
Однією з переваг адсорбційно-десорбційної системи відповідно до винаходу є те, що в ній можна застосувати такі, що промислово випускаються, адсорбенти на основі оксиду алюмінію, які допускають багаторазове використання в циклічному режимі без значної втрати активності і без необхідності їх реактивування із застосуванням високої температури, що звичайно використовується для зневоднення. Екстраговані окиснені сполуки сірки вводять у висококиплячі технологічні потоки продуктів нафтопереробки для подальшого видалення методом швидкого випаровування, при якому регенерується також метанол для повернення на стадію десорбції адсорбату з оксиду алюмінію.
Окисний розчин відповідно до винаходу у варіанті, якому віддається перевага, отримують шляхом змішування наявного на ринку розчину мурашиної кислоти 96б9омас. із наявним на ринку розчином пероксиду /0 Водню, що звичайно поставляється в концентраціях ЗОУомас, З59омас. і 509омас. щоб уникнути виникнення небезпеки, пов'язаної з роботою з 7096-ним пероксидом водню в умовах нафтопереробного підприємства. Ці розчини змішують, отримуючи окисний матеріал, що містить від приблизно О,59омас. до приблизно 49бмас. пероксиду водню, менш ніж 2590мас. води, решту складає мурашина кислота. Джерелами води в цьому окисному і екстракційному розчині є, як правило, вода, що міститься в розчинах пероксиду і кислоти, і вода, 7/5 ЩО міститься в зворотній мурашиній кислоті, якщо процес здійснюється в циклічному режимі. У залежності від обставин можна вводити додаткові кількості води без негативних наслідків для здійснення цього винаходу за умови дотримання вказаних критеріїв, однак із точки зору економічності процесу важливо підтримувати низький вміст води, як указано в цьому описі. Концентрація пероксиду водню, що витрачається в реакції, в окисному розчині у варіанті, якому віддається перевага, становить від приблизно 19омас. до приблизно Зоомас, а у варіанті, якому віддається найбільша перевага, - від 295мас. до З9омас. Граничний вміст води обмежений значенням не більш ніж 2595мас., але у варіанті, якому віддається перевага, він лежить в межах від 89омас. до 2095мас., а у варіанті, якому віддається найбільша перевага, становить від приблизно 89омас. до приблизно 1490мас. Окисний і екстракційний розчин, що застосовується при здійсненні цього винаходу, містить від приблизно 7596мас. до приблизно 92906мас. карбонової кислоти, у варіанті, якому віддається перевага, сч об Мурашиної кислоти, і у варіанті, якому віддається перевага, від 799омас. до приблизно 899омас. мурашиної кислоти. Молярне відношення кількостей кислоти, у варіанті, якому віддається перевага, мурашиної кислоти, і (8) пероксиду водню, корисне при здійсненні цього винаходу, становить щонайменше 11:1 і в найбільш загальному випадку лежить в межах від приблизно 12:11 до приблизно 70:1, у варіанті, якому віддається перевага, від приблизно 20:1 до приблизно 60:1. с зо Такі умови забезпечують швидке і повне окиснення сполук сірки і практично повне екстрагування їх із продуктів нафтопереробки, наприклад, із дизельного палива, палива для реактивних двигунів або бензину, що - містять від приблизно 200млн"" до приблизно 1500млн"' сірки, а також ефективне окиснення і екстрагування Ге»! органічних сполук сірки, присутніх в паливі в більш високих концентраціях. Оскільки необхідна молярна кількість пероксиду водню пропорційна кількості присутньої сірки і оскільки пероксид витрачається в процесі, о то вартість цього матеріалу може негативно впливати на економічні характеристики виробництва, якщо кількість ма присутньої сірки понадміру велика або якщо в оброблюваному матеріалі присутні інші вуглеводні, що піддаються окисненню, як це має місце, наприклад, в сирій нафті. Звичайно, пероксид водню має природну схильність до розкладання на воду і кисень, що не вступає в реакцію за цих умов. Тому цей винахід найбільш корисний для « тонкого очищення від малих кількостей сірки, наприклад, менш ніж приблизно 1000млн -, вуглеводневого палива, готового до продажу, а не для видалення сірки з сирої нафти, що містить її у великих кількостях. - с При окисненні органічних сполук сірки із застосуванням пероксиду водню стехіометричне співвідношення а реагентів становить 2моль пероксиду водню на моль сірки, що прореагувала. При здійсненні цього винаходу ,» кількість окисного розчину повинна бути такою, щоб вона відповідала кількості пероксиду водню, що перевищує стехіометричну кількість щонайменше в два рази, у варіанті, якому віддається перевага, приблизно в 2-4 рази.
Можна застосовувати і більші кількості, однак лише ціною збільшення витрат, оскільки виявлено, що при -і перевищенні необхідної кількості більш ніж в 4 рази досягається лише незначне поліпшення окиснення сірки. о Крім того, з метою зведення до мінімуму втрат пероксиду водню за рахунок побічних реакцій розкладання, в окисному розчині відповідно до цього винаходу віддається перевага використанню низьких концентрацій (се) пероксиду водню в межах від приблизно 0,59омас. до приблизно 495мас. Несподівано було виявлено, що при - 50 таких концентраціях і при температурі реакції приблизно 9529С процеси швидкого і повного окиснення і екстрагування сполук сірки з вуглеводневого палива з відносно низьким вмістом сірки успішно конкурують із
Ко) побічною реакцією розкладання пероксиду, що забезпечує практичність і економічність процесу знесірчення такого палива. Як правило, кількість присутньої сірки визначають в перерахунку на тіофенову сірку. Якщо вся сірка присутня в вихідному паливі у вигляді дибензтіофену або тіофену, то після її видалення на стадії окиснення і екстракції можна досягнути вмісту сірки в обробленому паливі менш ніж приблизно 1Омлн 7. Для
ГФ! видалення інших сірковмісних сполук навіть після їх окиснення може виявитися необхідним виконання додаткових стадій екстрагування і видалення, в залежності від типу присутніх сполук сірки і розчинності їх в о обробленому паливі.
Несподівано виявлено, що за допомогою обмеження кількостей присутніх води і пероксиду водню і умов 60 реакції відповідно до цього винаходу досягається майже повне окиснення органічних сполук сірки з високою швидкістю при низьких концентраціях пероксиду, при відносно невеликому надлишку пероксиду в порівнянні зі стехіометрично необхідною кількістю і при обробці палива з відносно низьким вмістом сірки; всі ці умови характеризуються у відомих процесах як кінетично несприятливі. Крім цього несподіваного результату, процес може бути виконаний при незначних втратах пероксиду водню, що дорого коштує, на очікувані побічні реакції бо мимовільного розкладання або взаємодії з іншими вуглеводнями.
Хоч винахід описаний нижче з певними подробицями, для досвідченого фахівця повинно бути ясно, що автори цього винаходу не мають наміру відмовлятися від якої б то не було концептуальної ознаки цього винаходу відносно пониження вмісту органічних сполук сірки в паливі і світлих нафтопродуктах.
На Фіг.1 представлена принципова технологічна схема процесу відповідно до цього винаходу, якому віддається перевага, де видалення сірки виконується із застосуванням тільки стадії окиснення/екстракції.
На Фіг.2 показана альтернативна принципова технологічна схема, що представляє послідовність обробки, якій віддається перевага, з метою додаткового видалення окиснених сполук сірки, розчинних у вуглеводневому паливі.
На Фіг.3 представлені отримані результати в формі графіка залежності залишкового вмісту сірки в паливі 7/о Від концентрації мурашиної кислоти в окисному і екстракційному розчині відповідно до цього винаходу, отримані з використанням математичної моделі, розробленої на основі експериментів, описаних в Прикладі 1.
На Фіг.4 представлені отримані результати в формі графіка залежності залишкового вмісту сірки в паливі від концентрації пероксиду водню, якій віддається перевага, в окисному і екстракційному розчині відповідно до цього винаходу, отримані з використанням математичної моделі, розробленої на основі експериментів, описаних 75. 8 Прикладі 1.
На Фіг.5 представлені отримані результати в формі графіка залежності залишкового вмісту сірки в паливі від стехіометричного надлишку пероксиду водню при різних концентраціях мурашиної кислоти в окисному і екстракційному розчині відповідно до цього винаходу, отримані з використанням математичної моделі, розробленої на основі експериментів, описаних в Прикладі 1.
На Фіг.б показаний вплив молярного відношення мурашиної кислоти до пероксиду водню (при різних значеннях стехіометричного надлишку останнього) на повноту окиснення сірки; графіки побудовані на основі даних, отриманих і описаних в Прикладі 1.
На Фіг.7 представлені експериментальні результати залежності залишкового вмісту сірки в паливі при фіксованому значенні стехіометричного надлишку пероксиду водню і його концентрації, отримані з даних сч експериментів, описаних в Прикладі 2.
Винахід, стисло охарактеризований в попередньому розділі описаний нижче більш детально. Спосіб (8) відповідно до цього винаходу несподівано забезпечує майже кількісне окиснення органічних сполук сірки при тонкому очищенні таких, що промислово випускаються, дизельних палив, бензину, гасу і інших світлих вуглеводневих продуктів, що отримуються при нафтопереробці, як правило, після гідрування в гідрогенізаційній с зо установці, де відбувається відновлення і видалення сірковмісних сполук, після якого в паливі залишається невелика кількість сполук сірки, які важко піддаються гідруванню. Хоч реакція окиснення органічних сполук - сірки пероксидом водню і мурашиною кислотою сама по собі добре відома, несподіваний ефект полягає в тому, ду що їх повне, майже кількісне окиснення у вуглеводневих матеріалах, що містять малі кількості органічних сполук сірки, до приблизно 1500млн", у варіанті, якому віддається перевага, від приблизно 200 млн 7 до і. приблизно 1000млн", досягається при проведенні реакції з окисним і екстракційним розчином, що містить ї- низькі концентрації пероксиду водню, як правило, від приблизно 0,59омас. до приблизно 49омас., у варіанті, якому віддається перевага, від О,595мас. до 3,59омас. або від 29омас. до З9омас., в присутності малих кількостей води, менш ніж приблизно 2595мас., у варіанті, якому віддається перевага, менш ніж приблизно 2095мас., у « варіанті, якому віддається більша перевага, в межах від приблизно 89омас. до приблизно 2095мас., у варіанті, якому віддається найбільша перевага, в межах від приблизно 895мас. до приблизно 1495мас. Залишок окисного - с розчину складає мурашина кислота. Окисний і екстракційний розчин, що застосовується при здійсненні цього и винаходу, містить від приблизно 759омас. до приблизно 929омас. карбонової кислоти, у варіанті, якому ,» віддається перевага, мурашиної кислоти, і у варіанті, якому віддається перевага, від 799омас. до приблизно 899омас. мурашиної кислоти. Молярне відношення кількостей кислоти, у варіанті, якому віддається перевага, мурашиної кислоти, і пероксиду водню, корисне при здійсненні цього винаходу, становить щонайменше -і приблизно 11:1 і в загальному випадку лежить в межах від приблизно 12:1 до приблизно 70:11, у варіанті, якому с віддається перевага, від приблизно 20:11 до приблизно 60:11. Цей окисний розчин додають до вуглеводню в кількості, що відповідає кількості пероксиду водню, що перевищує стехіометричну кількість, необхідну для (Се) реагування з сіркою з утворенням сульфону, в два рази, у варіанті, якому віддається перевага, приблизно в 2-4 -1 50 рази; іншими словами, на кожний моль сірки в паливі повинно припадати більш ніж приблизно 4 моль пероксиду водню. Стехіометричне співвідношення становить 2моль пероксиду водню на кожний моль тіофенової сірки. що) Таким чином, стехіометричний множник (5ІЕ), рівний двом, означає 4моль пероксиду на моль сірки. Можна, звичайно, застосовувати і більший надлишок, однак це не дає практичних переваг.
Несподіваним і важливим фактом є те, що спосіб відповідно до цього винаходу забезпечує таке ефективне видалення органічних сполук сірки (тобто з високою швидкістю і при незначних втратах пероксиду водню) при низьких концентраціях пероксиду водню в окисному і екстракційному розчині і при низьких концентраціях сірки в о вихідному паливі. Досвідченим фахівцям зрозуміло, що для ефективного змішування двох практично іме) незмішуваних рідин, а саме нафтового палива і водного окисного і екстракційного розчину, об'ємне співвідношення нафтопродукт:вода повинне бути менш ніж приблизно 10:1 або, з іншого боку, приблизно 2021. 60 Це означає, що ефективне змішування можна забезпечити, перемішуючи, наприклад, 100мл палива з 5-10мл водного розчину, однак спроба змішати 0,5-їІмл водного розчину (що відповідає випадку високої концентрації пероксиду) зі 100мл палива виявилася б надзвичайно тяжкою. Якщо процес вимагає для ефективної роботи підвищених концентрацій пероксиду, що стосується, наприклад, певних відомих способів, то ця умова дотримання об'ємного співвідношення призводить до використання на кінцевому етапі процесу окиснення б5 вельми великих кількостей пероксиду, що не використовується для окиснення сірки і, отже, здатного розкладатися внаслідок побічних реакцій. Для підвищення коефіцієнта використання пероксиду такі розчини необхідно повертати в цикл. Перед поверненням необхідно видаляти воду для дотримання масового балансу, а будь-які додаткові операції з нестійкими і небезпечними розчинами пероксидів, поведінка яких непередбачувана, вельми важко реалізовуються. Вирішення цих проблем виявляється непотрібним при зіставленні із практичністю 1 перевагами процесу відповідно до цього винаходу.
При приготуванні окисного розчину пероксид водню, який випускається в продаж, як правило, у вигляді водних розчинів із концентрацією ЗО9омас., З59омас., 509омас. і 7О9омас., змішують із мурашиною кислотою, яка також містить приблизно 495 залишкової води. Мурашина кислота випускається в продаж, як правило, в 969рв-ній концентрації, тому при змішуванні реагентів в систему вводиться вода. У певних випадках може виявитися 7/0 доцільним додання води в систему. Навіть з урахуванням значної доцільності зведення до мінімуму кількості води з точки зору успішної реалізації способу за цим винаходом, зберігання пероксиду водню високої концентрації і робота з ним настільки небезпечні, що перевагу потрібно віддавати придбанню 3595-ного розчину пероксиду, хоч з технічної точки зору задовільним є будь-яке джерело пероксиду водню за умови дотримання вимог до готового окисного розчину, вказаних нижче.
Звертаючись до Фіг.1 для докладного розгляду варіантів здійснення цього винаходу, яким віддається перевага, потрібно мати на увазі, що цей докладний опис приведений лише як приклад і що його не можна розглядати як обмеження будь-яких інших модифікацій або змін в процесі, які неістотно відрізняються від описаних тут і заявлених в формулі ознак або відмова від таких ознак. Що стосується процесу, то сірковмісне паливо поступає в систему по лінії 10. Якщо вихідним матеріалом є, наприклад, дизельне паливо, то сучасний продукт, що отримується нафтопереробкою, має максимальний вміст сірки 500млн 7, Недавні заяви органів охорони навколишнього середовища вказують, що вони мають намір різко знизити цей допустимий максимум.
Однак знижені межі вмісту сірки в паливі, що підлягає обробці, не позначаться істотно на ефективності способу за цим винаходом. Вихідний матеріал поступає по лінії 10 і, у разі необхідності, проходить Через теплообмінник 12, де він нагрівається до температури, що злегка перевищує бажану температуру реакції. Якщо суч вихідний матеріал поступає зі сховища, то може виявитися необхідним його нагрівання, однак у разі його надходження з якої-небудь іншої стадії нафтопереробки він може бути досить гарячим для безпосереднього о використання або навіть вимагати охолоджування. При здійсненні цього винаходу окиснення і екстракцію проводять при температурі від приблизно 502 до приблизно 1302С, у варіанті, якому віддається перевага, від приблизно 6592 до приблизно 1102С, у варіанті, якому віддається найбільша перевага, від приблизно 909С.ЙШЙДЦСЧ до приблизно 10520. Вихідний матеріал нагрівають до більш високої температури, так що після проходження по м лінії 14 в лінію 16, де його змішують з окисним розчином, реакційна суміш, що отримується, охолоджується, і її температура входить в допустимі межі температури реакції. Пероксид водню поступає в змішувач 18 по лінії Ф) 20 Її змішується з потоком кислоти 22, утворюючи окисний розчин, який в лінії 16 з'єднують із нагрітим с вихідним матеріалом, що поступає по лінії 14. У змішувач 18 можна додавати також регенеровану кислоту для
З5 повторного використання. -
Потік вихідного матеріалу і окисного розчину поступає в реактор 24, де відбувається окиснення і екстрагування; звичайно для задовільного окиснення присутніх органічних сполук сірки і екстрагування окиснених сполук із палива досить часу контакту від приблизно 5хв. до приблизно 15хв. Реактор повинен мати « конструкцію, що забезпечує ефективне змішування палива з окисним і екстракційним розчином, наприклад, являти собою ряд послідовно розташованих магістральних змішувачів або реакційних посудин із мішалками. Час ші с перебування (контакту) в реакторі у варіанті, якому віддається перевага, становить від приблизно 5хв. до "з 7хв.; при відповідному стехіометричному надлишку і концентраціях компонентів окисного розчину для повної " конверсії при тонкому очищенні палива з низьким вмістом сполук сірки (наприклад, дизельного палива, що серійно випускається) потрібно не більш ніж приблизно 15хв. Можливе використання більш тривалого контакту без виходу за межі обсягу винаходу, зокрема, при застосуванні знижених концентрацій мурашиної кислоти. - Придатними для цієї стадії реакторами є послідовності реакторів безперервної дії з мішалками (С5ТК), у с варіанті, якому віддається перевага, послідовність з 2 або З реакторів. Досвідченим фахівцям відомі інші реактори, здатні забезпечити належне змішування окисного розчину з вуглеводнем; такі реактори також можуть се) бути застосовані. -1 50 Після проходження екзотермічної реакції окиснення окиснені органічні сполуки сірки набувають розчинність в окисному розчині в мірі, що відповідає їх розчинності у вуглеводні або водному розчині, і, таким чином,
ІК) згаданий розчин не тільки спричиняє окиснення сполук сірки у вуглеводневому паливі, але і служить для екстрагування істотної частини цих окиснених речовин із вуглеводневої фази у водну фазу окисного розчину.
Продукт реакції виходить із реактора 24 окиснення по лінії 26 у вигляді гарячої двофазної суміші і поступає у відстійник 28, де відбувається розділення фаз, причому фаза вуглеводневого палива із зниженим вмістом сірки о виходить із сепаратора 28 по лінії 30. Цю фазу додатково нагрівають в теплообміннику 32 і по лінії 34 подають в барабан 36 швидкого випаровування, де відбувається швидке випаровування палива з відділенням залишкової де кислоти і води. Азеотропну суміш води з мурашиною кислотою відводять з барабана 36 швидкого випаровування по лінії 39 для повернення в цикл у вигляді частини підживлення окисного розчину в змішувачі 18. У 60 альтернативному варіанті може бути потрібна додаткова обробка кислоти і води (не показана на схемі) за допомогою дистиляції. Несподівано виявлено, що висока концентрація кислоти в окисному розчині, якій віддається перевага відповідно до цього винаходу, при низькому вмісті води забезпечує додаткову перевагу в формі підвищення екстрагувальної здатності по відношенню до сульфонів, що утворюються внаслідок реакції окиснення. 65 Паливо відводять із барабана 36 швидкого випаровування по лінії 38 і, як показано на Фіг.1, охолоджують в теплообміннику 40 для подальшого фільтрування або обробки в збірнику 41 із метою видалення залишкової води, кислоти і можливих слідів сполук сірки, які видаляються при фільтруванні. До палива перед надходженням в збірник 41 можна додавати за допомогою лінії 44 певну кількість каустику або оксиду кальцію для нейтралізації залишкової кислоти в обробленому паливі Хоч можна застосовувати будь-який матеріал, придатний для нейтралізації кислоти, застосування сухого оксиду кальцію (негашеного вапна) забезпечує не тільки нейтралізацію залишкової кислоти, але також зневоднення палива, як легко визначить досвідчений фахівець. Присутність твердого оксиду кальцію забезпечує легкість видалення прихованих осадів залишкових окиснених сполук сірки за рахунок затравлювання кристалізації і фільтрування. Потрібна лише незначна кількість оксиду кальцію, яку легко визначить досвідчений фахівець із результатів аналізу вуглеводневої фази 7/0 палива. Застосуванню негашеного вапна віддається перевага з технічної точки зору в порівнянні із промиванням лужним розчином з подальшим зневодненням сіллю. Паливо і тверді солі кальцію поступають в апарат 42 подальшої обробки, який може являти собою будь-який придатний сепаратор рідкої і твердої фаз. З апарату 42 подальшої обробки паливо спрямовують по лінії 46 в сховище 48. Хоч зневоднення і остаточне очищення палива можна здійснити багатьма відомими способами, вищеописаний спосіб дає задовільні результати при здійсненні /5 цього винаходу. Тверді продукти відводять з апарату 42 подальшої обробки по лінії 43 для відповідної утилізації або видалення. Подробиці таких операцій добре відомі технологам.
Водний окисний і екстракційний розчин, який містить окиснені сполуки сірки, відводять із сепаратора 28 по лінії 5О, де його у варіанті, якому віддається перевага, змішують із гарячим газойлем із технологічного потоку 51 і спрямовують по лінії 54 в апарат 56 швидкого випаровування для відділення кислоти і води від окиснених сполук сірки, переважно в формі сульфонів, які внаслідок розчинності або у вигляді тонкої дисперсії переходять в газойль і видаляються з апарату 56 швидкого випаровування по лінії 58 для подальшої обробки або видалення, наприклад, на коксування. Умови роботи і операції, що виконуються при роботі згаданої установки, відомі технологам. Якщо при здійсненні цього винаходу використовується газойль, як описано тут і нижче, то, як правило, він являє собою потік продуктів нафтопереробки, призначений для утилізації шляхом сч г Коксування або аналогічним способом. Це забезпечує ще одну перевагу цього винаходу, оскільки при видаленні сірки з палива не утворюється ще один потік небезпечних відходів, що важко піддаються утилізації. Додання (8) газойлю на цій стадії процесу сприяє швидкому випаровуванню води і кислоти в апараті 56 швидкого випаровування і при цьому відділенню сірковмісних сполук разом із сіркою, що вже міститься в газойлі, для зручної їх утилізації. Кількість газойлю, що використовується, природно, залежить від кількості сірковмісних с зо сполук в технологічному потоку. Ця кількість не має істотного значення, з тим виключенням, що бажано, щоб всі сполуки сірки, що містяться у водному потоку, переходили в потік газойлю за рахунок розчинення або - диспергування в ньому. Крім того, оскільки в технологічних процесах, що відбуваються поблизу місця здійснення Ге! цього винаходу, звичайно утворюються потоки газойлю при підвищених температурах, такий матеріал із підвищеною температурою можна використовувати для підвищення ефективності випаровування в апараті 56 ме) з5 Швидкого випаровування. Досвідченому фахівцю, звичайно, зрозуміло, що якщо ця температура дуже висока, то ча водні матеріали можуть випаровуватися передчасно, отже, необхідно коректувати температуру і тиск на цій стадії. Має місце, однак, перевага, що полягає в тому, що такий потік можна використати для підвищення температури матеріалу і тим самим підвищити ефективність розділення в апараті 56 швидкого випаровування.
Відповідні параметри добре відомі досвідченому фахівцю. «
Верхній погон з апарату 56 швидкого випаровування відводять по лінії 59 в колону 60 азеотропної з с дистиляції, звідки воду відводять у вигляді верхнього погона по лінії 64, а регенеровану мурашину кислоту, що містить незначну кількість залишкової води, повертають в процес по лінії 62 після охолодження в ;» теплообміннику 52, звідки її подають в змішувач 18 для повторного використання. У випадку, якщо мурашина кислота в лінії 39 вимагає додаткового відділення води, її також можна подати в дистиляційну колону 60 разом
Із верхнім погоном із лінії 59. -І Як один зі шляхів обробки сірковмісних сполук на Фіг.1 показано, що такі сполуки відводять з апарату 56 по лінії 58 разом із газойлем, якщо він використовується в процесі, для подальшого спрямовування, наприклад, о в коксувальну установку. Інша схема видалення передбачає передачу згаданих сульфонів із введенням їх в
Ге) потоки гарячого асфальту. Ще одним варіантом є відгін більшої частини кислоти і води для повернення в цикл, при цьому в кубі залишається більш концентрований розчин сульфонів, який можна охолодити для осадження і - добути з нього тверді сульфони шляхом фільтрування. Інші способи видалення очевидні для досвідчених
Ге фахівців.
Альтернативний варіант здійснення винаходу показаний на Фіг.2. Частини обладнання |і лінії, показані на
Фіг.2, для зручності позначені тими ж позиціями, що на Фіг.1. У цьому випадку паливо забруднене тіофенами, що дв мають в молекулах інші вуглеводневі фрагменти і тому створюють як продукти реакції окиснення розчинні у вуглеводнях сульфони. Потік 46, що виходить з апарату 42 для нейтралізації, зневоднення і фільтрування, може
Ф) ще містити певні окиснені сполуки сірки, розчинені в паливі. Присутність залишкових окиснених сполук сірки у ка вуглеводні вказує, що існує рівноважна розчинність цих сполук як у вуглеводневому паливі, так і у водній кислотній фазі. Залишкові окиснені сполуки сірки можна видалити з обробленого палива відомими способами бо Відинно-рідинної екстракції із застосуванням відповідних полярних розчинників, наприклад, метанолу, ацетонітрилу, диметилсульфоксиду, фуранів, хлорованих вуглеводнів, а також додаткових об'ємів водних кислотних розчинів відповідно до цього винаходу. Однак екстрагування розчинниками для досягнення низьких (що наближаються до нуля) концентрацій сірки вельми громіздке, малоефективне, незручне для практичного застосування і вимагає великих витрат, особливо у разі використання його для палива з низькими вихідними 65 концентраціями сірки, що забезпечуються на початковій стадії окиснення і екстракції відповідно до цього винаходу.
Несподівано виявлений ефективний і практично доцільний спосіб досягнення практично повного видалення залишкових окиснених сполук сірки з палива. Згідно зі способом відповідно до цього винаходу, нейтралізований, зневоднений і відфільтрований потік 46 палива пропускають навперемінно через адсорбційні колони 70 і 72 з нерухомим або псевдозрідженим шаром твердого оксиду алюмінію (неактивованого), що має порівняно велику питому поверхню (наприклад, характерну для дрібнозернистого матеріалу з розміром зерен від 2о0меш до 200О0меш, тобто 0,84-0,07бмм). Досвідченим фахівцям неважко підібрати відповідний розмір зерна, виходячи з вибраних умов роботи і доступності матеріалу. Колони 70 і 72 застосовують в режимі багаторазових циклів адсорбції-десорбції без значних втрат активності і, що найбільш важливо, без необхідності реактивації шляхом 7/0 високотемпературної обробки, наприклад, прожарювання, яке звичайно застосовують в певних промислових процесах, де потрібне застосування активованого оксиду алюмінію. При виявленні проскакування сірки у вихідний потік однієї колони, що виражається в перевищенні вибраної концентрації в лінії 74, потік 46 перемикають на другу колону 72, включену паралельно.
Після цього колона 70 готова до циклу десорбції з метою видалення адсорбованих окиснених сполук сірки і /5 регенерації колони для її використання в наступному циклі адсорбції. Як концентрацію проскакування можна розглядати будь-яку концентрацію сірки, прийнятну з точки зору вимог ринку, наприклад, від ЗОмлн 7 до приблизно 4Омлн" сірки. Момент настання проскакування залежить від об'єму палива, що подається, і співвідношення розмірів колони і розміру зерна насадки; всі ці чинники легко врахувати досвідченому фахівцю.
Операції адсорбції-десорбції можна виконувати в колонах із нерухомим шаром насадки, в псевдозрідженому шарі оксиду алюмінію при протитечійній циркуляції, в поєднаннях змішувача з осаджувачем тощо, як відомо досвідченим фахівцям. Цикл адсорбції можна виконувати при температурі навколишнього середовища при тиску, що забезпечує прийнятні швидкості потоку через насадкову колону. Природно, при бажанні можна застосовувати інші умови. Цикл десорбції з колони 70 починають зі зливу палива з колони 70 в кінці циклу адсорбції. Колону 70 промивають потоком легкого вуглеводню, наприклад, легкого лігроїну, для витіснення с залишків палива, що змочує поверхню твердого адсорбенту. Для цієї мети звичайно досить об'єму лігроїну, о приблизно рівного об'єму шару сорбенту. Потім пропускають через колону 70 пару або гарячий газ для віддування лігроїну і висушування шару. Добуте паливо, злите паливо, промивальний лігроїн і лігроїн, добутий шляхом сепарування на стадії віддування, піддають регенерації.
Власне десорбцію окиснених сполук сірки із твердого оксиду алюмінію у варіанті, якому віддається Ге перевага, виконують шляхом пропущення гарячого (50-80 9) метанолу, що подається по лінії 76, через м насадкову колону під тиском, достатнім для забезпечення належної швидкості потоку через шар і одночасно для запобігання швидкому випаровуванню метанолу в шарі. Цю екстракцію можна ефективно забезпечити або в (22) режимі прямотечії, або протитечії по відношенню до напряму потоку в адсорбційній колоні. Частину с метанольного екстракту можна повертати в колону з метою забезпечення достатнього часу перебування для досягнення високої концентрації сульфонів щоб уникнути використання великих об'ємів метанолу. Для - остаточного промивання перед зворотним перемиканням колони 70 на цикл адсорбції віддається перевага застосуванню чистого метанолу. Визначено, що об'єм метанолу, приблизно рівний об'єму шару сорбенту, екстрагує біля 9595 загальної кількості сульфонів, адсорбованих на оксиді алюмінію. Для практично повної « десорбції сульфонів можна використати додатковий об'єм метанолу, приблизно рівний одному або подвоєному об'єму шару, однак при циклічному процесі із застосуванням процедури регенерації відповідно до цього - с винаходу в цьому немає необхідності. Перед перемиканням на цикл адсорбції метанол зливають із колони і в пропускають через неї чистий метанол для забезпечення видалення утриманого метанольного екстракту. я Переважно метанолу дають випаруватися з колони шляхом скидання протитиску, а потім видаляють залишковий метанол, що змочує шар сорбенту, за допомогою віддування парою або гарячим газом.
Тепер колона готова до повернення в цикл адсорбції без значної втрати адсорбційної здатності і без -і необхідності реактивування шляхом високотемпературної обробки. Певна кількість води, хімічно зв'язаної з сю оксидом алюмінію внаслідок операцій згідно з цим винаходом, не впливає негативним чином на роботу колони в режимі адсорбції-десорбції. У інших випадках хімічно зв'язана вода призвела б до втрати працездатності (се) адсорбера, в якому застосовується активований оксид алюмінію. Остаточно оброблене паливо відводять по лінії -І 50 74 в сховище 48 продукту при типовому значенні залишкової концентрації сірки менш ніж приблизно 1Омлн", що наближається до нуля. Конкретний низький рівень вмісту залишкової сірки можна забезпечити шляхом г» підбору його значень, що розглядаються як характеристики проскакування для колон 70 і 72, з урахуванням економічних міркувань. Зменшення об'єму продукту, що пропускається через колони 70 і 72 в процесі адсорбції, по відношенню до об'єму шару сорбенту забезпечує, як правило, більш низькі концентрації сірки в готовому го продукті. Окиснення сполук сірки на першій реакційній стадії забезпечує можливість досягнення рівня (ФІ залишкової сірки в готовому продукті менш ніж приблизно 15млн".
Збагачений сіркою метанольний екстракт відводять по лінії 78, змішують із гарячим газойлем в лінії 80 і о піддають швидкому випаровуванню в колоні 82 для добування метанолу, який відводять у вигляді верхнього погона по лінії 76 і повертають в цикл. Окиснені сполуки сірки, наприклад, сульфони, переходять з метанолу в 60 газойль, і їх відводять по лінії 84 у вигляді нижньої фракції для подачі, наприклад, в коксувальну установку.
Як показано на Фіг.2, водний окисний розчин, що містить тепер окиснені сполуки сірки, відводять із сепаратора 28 по лінії 50, де його у варіанті, якому віддається перевага, змішують із гарячим газойлем із потоку 51 і подають по лінії 54 в апарат 56 швидкого випаровування для відділення кислоти і води від окиснених сполук сірки, у варіанті, якому віддається перевага, в формі сульфонів, які переходять в газойль і бо видаляються з апарату 56 швидкого випаровування по лінії 568 для подальшої обробки або видалення,
наприклад, на коксування. Верхній погон з апарату 56 швидкого випаровування відводять по лінії 59 і спрямовують в колону 60 азеотропної дистиляції, звідки воду відводять у вигляді верхнього погона по лінії 64, а регенеровану мурашину кислоту, що містить незначну кількість залишкової води, повертають в процес по лінії 62 після охолоджування в теплообміннику 52, звідки її подають в змішувач 18 для повторного використання.
Верхній погон із лінії 39 при бажанні також можна подати в дистиляційну колону 60 для додаткового відділення мурашиної кислоти.
Можливі численні модифікації вищеописаного процесу, зокрема, після відділення окисного і екстракційного розчину, що містить окиснені сполуки сірки, звичайно в формі сульфонів, від обробленого вуглеводневого /о палива. Це оброблене паливо може після стадії окиснення і екстракції відповідно до цього винаходу мати вміст сірки від приблизно 120млн до приблизно 15Омлн"!, в залежності від типу сполук сірки, присутніх. в вихідному матеріалі. Сірка може бути окиснена повністю, але окиснені сполуки, що утворюються можуть мати відмінну від нуля змінну розчинність в паливі і, отже, не екстрагуватися повністю окисним розчином. Для видалення окиснених заміщених тіофенів, наприклад, алкілованих (Си 4, Со, Сз, С. тощо) дибензтіофенів, 75 потрібні більш складні способи, ніж для більш простих сполук, описаних вище, наприклад, для незаміщених тіофенів. Адсорбційно-десорбційна система із застосуванням оксиду алюмінію і метанолу, описана вище, є одним із тих, яким віддається перевага, способів видалення алкілзаміщених сульфонів як продуктів окиснення.
Вищеописаний процес відповідно до цього винаходу може бути виконаний при відносно низьких температурах і тиску в порівнянні з процесом послідовного гідрування в гідрогенізаційній установці і з застосуванням 20 Відносно недорогого обладнання. Спосіб відповідно до цього винаходу вельми ефективний для видалення специфічних сполук сірки, тобто заміщених стерично утруднених дибензтіофенів, які важко піддаються відновленню навіть при гідруванні в жорстких умовах, і залишаються в дизельному паливі, що поставляється на ринок, в кількостях лише трохи менших, ніж законодавчо встановлена межа в 5Х00млн". З урахуванням сучасних перспектив введення вимог, що знижують допустимий максимальний вміст сірки в паливі, наприклад, в с 25 дизельному паливі, до 10-15млн" або менш, здійснення цього винаходу є вельми вигідним, якщо не необхідним. о
Це вірне, зокрема, з урахуванням застосування на перший погляд низьких концентрацій пероксиду водню і несподіваного відкриття, що присутність надлишку води перешкоджає ефективному повному окисненню сірки при низьких концентраціях пероксиду водню, яке є передумовою досягнення залишкових концентрацій сірки, близьких до нуля. с 30 Вищевикладені результати додатково ілюструються нижченаведеними прикладами, які призначені для їч- ілюстрації здійснення цього винаходу і більш повного розуміння його суті, але не для обмеження його обсягу.
Приклади Ге)
При відсутності спеціальних зауважень нижченаведена загальна методика експериментів відноситься до всіх со прикладів. Вихідними матеріалами є сірковмісні рідкі вуглеводні. Різними матеріалами, підданими 35 випробуванням в цих необмежувальних прикладах, є: - (а) гас (питома вага 0,800), із добавкою дибензтіофену (ОВТ) в кількості, що забезпечує кінцевий вміст сірки приблизно 5О0Омг/кг; (Б) дизельне паливо (питома вага 0,8052) із загальним вмістом сірки 400млн" (тобто мг/кг); « (с) дизельне паливо (питома вага 0,8052) із добавкою ОВТ в кількості, що забезпечує загальний кінцевий 70 вміст сірки приблизно 7000млн"; 8 с (4) сира нафта (питома вага 0,9402) із вмістом сірки 0,79омас., розбавлена половинним об'ємом гасу; з» (е) синтетичне дизельне паливо (питома вага 0,7979), приготоване шляхом змішування 700г гексадекану з
З00г фенілгексану і розчинення в суміші 11 модельних сполук сірки в кількості, що забезпечує загальний вміст сірки приблизно 1000млн", і 6 сполук, що не містять сірки, для випробування їхньої стійкості до окиснення; - (9) синтетичний бензин із загальним вмістом сірки бОбОмлн"; (9) бензин АЗТМ Енцеї ОС5-02 із загальним вмістом сірки З40млн". о Кожну окрему партію вихідного матеріалу аналізували методом газової хроматографії з
Ге) мас-спектрометричним детектуванням (ГХ/МС). Окиснене паливо аналізували тим же методом, і отримані 5р результати співвідносили зі складом вихідних матеріалів. Як правило, 100мл вихідного матеріалу нагрівали до
Ш- приблизно 1100-1059 в скляному реакторі обладнаному механічною мішалкою, зворотним
ГЯ6) холодильником-конденсатором, термопарою, електронагрівною сорочкою з термостатуванням і пристроєм введення, під тиском приблизно 1/2 дюйма водяного стовпа (125Па). Потім додавали приготований окисний і екстракційний розчин при кімнатній температурі і починали реакцію. Після додання вказаного розчину температура знижувалася, величина пониження залежала від доданої кількості розчину. Через короткий проміжок часу температура в реакторі досягала бажаного робочого значення. Реальна температура коливалася іФ) в межах 4-32 від бажаного заданого робочого значення, що становить приблизно 959С. Окиснення сірки є ко екзотермічною реакцією; в прикладах із збільшеною кількістю сірки в вихідному матеріалі швидкість нагрівання при необхідності регулювали вручну. Як правило, приблизно Через Зхв. після додавання окисного і бо екстракційного розчину температура підвищувалася до робочого значення (в експериментах, що проводилися при 9522). Розділення фаз і відбір проб із вуглеводневої фази проводили через різні проміжки часу від приблизно 15хв. до 1,5год. після відстоювання для розділення двох рідких фаз протягом від приблизно 2хв. до приблизно 1Охв.
Окисні і екстракційні розчини в варіанті здійснення винаходу, якому віддається перевага, готували при 65 кімнатній температурі шляхом додавання пероксиду водню до мурашиної кислоти (9695мас.) в хімічній склянці.
Відмірену кількість ЗОдомас. пероксиду водню додавали до мурашиної кислоти і перемішували. Потім у разі необхідності додавали необхідну кількість води і перемішували. Розчин був готовий до використання Через 3-10хв.
Приклад 1
Була проведена серія експериментів із метою оцінки впливу стехіометричного множника (З(Е) по пероксиду водню, концентрації пероксиду водню і концентрації мурашиної кислоти на окиснення і екстракцію сірки з гасу, в який додавали дибензтіофен із метою отримання палива із загальним вмістом сірки ХбОмлн 7. Результати випробувань ілюструють діапазон цих параметрів складу окисного і екстракційного розчину, якому віддається перевага, вказуючи на несподівану можливість очищення від органічних сполук сірки, що важко видаляються, 70 при незначних витратах. Виявлене важливе значення обмеження вмісту води в окисному розчині. Об'єм окисного і екстракційного розчину є змінною величиною і залежить від вибраних значень інших параметрів. Таким чином, загальний об'єм водного розчину, що застосовується для обробки палива, залежить від ЗЕ, концентрацій пероксиду водню і мурашиної кислоти, а загальна кількість пероксиду водню, в свою чергу, залежить від загального вмісту сірки в вихідному паливі і від БІР.
Результати, отримані для певних значень стехіометричного множника (ЗЕ) по пероксиду водню, концентрацій пероксиду водню і мурашиної кислоти, представлені в Таблиці 1. Окисні і екстракційні розчини, застосовані при випробуваннях, приготовляли шляхом змішування 3095-ного водного розчину пероксиду водню з мурашиною кислотою (96б9омас.) в співвідношеннях, показаних в Таблиці 1. Масову частку води в процентах обчислювали за різницею. Гас нагрівали до 9590 і додавали до нього розчин в кількості, що відповідає бажаному значенню БІР. Через 15хв. після змішування реагентів і ініціювання реакції відбирали проби. Аналіз додаткових проб, відібраних пізніше через певні проміжки часу аж до 1,5год., показав, що зміни показників після перших 15хв. незначні. сч зв
Мо досліду ЗІР 3095 Нг2О», мл |Мурашина Вода, мл Загальний об'єм, мл/Частка окисненої сірки, 95 і9)
ПИ ст тис з НН сс НН ПНО ПН сч зо щі
Ф вворлю мя (мя) бл в33)аі1000вос зв лю во | ввя 0 лоє| 026 17712ою | бю амо 1111000» вворлюввя 00 |а6ов10ви1юмя00100000в3 « то що - з взо|зоввя ов ов0100вж0/ о)»
Ся лю ве ввя 0001060о»в100020900000ю00 20010000 5 -І ле дво зо | ввя 0 ло6 бив 111вбаб1оо тов о іш Експериментальні результати, представлені в Таблиці 1, були використані для розробки прогностичної -І 20 моделі процесу окиснення і екстракції сірки у відносно вузькому діапазоні ключових параметрів, якому віддається перевага. Було знайдено, що для прогнозування залишкового вмісту неокисненої сірки у о вуглеводневій фазі у випадку присутності сірки у вигляді ОВТ, що має порівняно низьку реакційну здатність, можна використати таке рівняння: у-2,07|Н2О|(БА1-2,95І5КРЦЕА1-4,81(ЕА- 55 -183,97ІН 2021-127,11|81Е| 843,42,
ГФ) де: 7 У - залишковий вміст неокисненої сірки в нафтопродукті, млн"! (мг/кг);
ІН2О») - концентрація пероксиду водню в окисному і екстракційному розчині, Уомас.;
ІРА) - концентрація мурашиної кислоти в окисному і екстракційному розчині, Уомас.
Процент окиснення сірки по відношенню до її вмісту в вихідному паливі (Х00млн/") можна розрахувати з величини У таким чином: Х(25 окиснення)-100-(у/5003/100. Так, для У-ЗОмлн"! Х-9495 окиснення. Для У-Вмлн 7" хХ-98,496 окиснення сірки.
Використовуючи модель, розроблену на основі експериментів цього прикладу, ми отримали результати, 65 представлені графічно на Фіг.3-6. Фіг.3 показує, що при сприятливій кінетиці і виходах по реакції окиснення сірки ключовим параметром є концентрація мурашиної кислоти (тобто обмеження кількості води.). Легко помітити, що при зростанні концентрації мурашиної кислоти повнота окиснення сірки збільшується, при цьому об'єм окисного і екстракційного розчину залежить від бажаного значення ЗІБ.
Фіг.А4 показує, що процес окиснення відносно нечутливий до концентрації пероксиду водню при обмеженій кількості води в розчині (тобто при високих концентраціях мурашиної кислоти). З точки зору відомого рівня техніки такий ефект є несподіваним. Однак, як видно з Фіг.4, при більш високих концентраціях води (тобто при більш низьких концентраціях кислоти) повнота окиснення сірки зростає із збільшенням концентрації пероксиду водню, що ясно вказує на недолік проведення процесу в таких середовищах. Незалежність повноти окиснення сірки від змін концентрації пероксиду водню в діапазоні низьких значень останньої (від 19омас.) до приблизно 7/0 Яюмас. Н2О») відповідно до цього винаходу в розчинах із високими концентраціями мурашиної кислоти, яким віддається перевага є явною перевагою перед відомими технічними рішеннями. Перевага зниження концентрації пероксиду при збереженні показників якості процесу призводить до зниження втрат пероксиду за рахунок побічних реакцій у випадках рецикла, підвищення ефективності змішування двох практично незмішуваних рідких фаз в реакторі і розділення фаз після закінчення реакції і до доцільності проведення /5 окиснення в двох протитечійних стадіях із метою максимального використання пероксиду.
На Фіг.5 показано, що для досягнення сприятливого рівня окиснення сірки при високій швидкості реакції в даній системі, де єдиною сполукою сірки тіофенового типу є ОВТ, стехіометричний множник повинен у варіанті, якому віддається перевага, лежати в межах від 2,5 до 3,5, а у варіанті, якому віддається найбільша перевага, - від З до 3,3. Стехіометричне співвідношення становить 2моль пероксиду водню на Тмоль тіофенової сірки. БЕ є показником необхідного надлишку пероксиду (наприклад, 5ІЕ-2 означає 4моль пероксиду на моль сірки) для досягнення високої повноти окиснення і екстракції сірки при високій швидкості, прийнятній для промислового процесу. Пероксид водню розкладається внаслідок побічних реакцій, і розбавлені розчини відповідно до цього винаходу сприяють зведенню до мінімуму втрат, що обумовлюються цими побічними реакціями, і процес загалом не базується на використанні великих об'ємів більш концентрованого пероксиду водню. Концентровані сч ов розчини вимагали б більш широкого використання рецикла і, таким чином, збільшення втрат. Це також ясно з
Фіг.5, де показано, що спроба збільшення повноти видалення сірки шляхом подвоєння ЗЕ в розчинах, (8) збагачених водою (57,695 мурашиної кислоти) не ефективна, на відміну від випадку розчинів, збагачених кислотою (86,490 мурашиної кислоти) відповідно до цього винаходу.
Фігб показує з використанням прогностичної моделі, розробленої на основі результатів проведених с зо експериментів, представлених в Таблиці 1, залежність між молярним співвідношенням мурашиної кислоти і пероксиду водню і повнотою видалення тіофенової сірки з оброблюваного палива. З цього малюнка ясно видно, - що при різних значеннях концентрації пероксиду водню і стехіометричного множника згадане співвідношення Ге! повинно становити щонайменше приблизно 11:1, а перевага віддається значно більш високим його значенням в межах широкого діапазону від приблизно 12 до приблизно 70, більш вузький діапазон, якому віддається і) зв перевага, становить від приблизно 20 до приблизно 60. Фіг.б показує також, що введення 495 пероксиду водню в М окисний і екстракційний розчин якщо і дає перевагу, то лише незначну.
Приклад 2
Була проведена ще одна серія експериментів, виконаних, як описано вище, для ілюстрації ефективності одностадійного окиснення і екстракції сірки в гасі з добавкою ОВТ в кількості, що відповідає загальному « 70 вмісту сірки приблизно БООмлн"!. Проби відбирали з органічної фази через 15хв. і 1,5год. після відстоювання - с маси для розділення двох рідких фаз при робочій температурі. Перед аналізом проби не піддавали додатковій ц промивці або іншій обробці. Результати представлені в Таблиці 2. З цих даних видно, що повнота окиснення "» понад 9895 досягається без великих зусиль. Видно також, що після перших 15хв. реакції із застосуванням розчинів, збагачених кислотою, подальших змін практично не спостерігається. Також видно, що результати 5 застосування розчинів із високим вмістом води варіюють в більш широких межах і менш відтворюються. Реакція і -І екстракція закінчуються в межах перших 15хв., на відміну від результатів, отриманих при більш високому вмісті води в розчинах, де в певних випадках окиснення відбувалося і після цього 15-хвилинного періоду. Фіг.б знов
Мамі ясно вказує на важливість обмеження кількості води в окисному розчині відповідно до цього винаходу шляхом (Се) застосування високих концентрацій кислоти при постійній відносно низькій концентрації пероксиду водню.
З
Із
НгО9 | Нго0о Мурашина кислота Додана |Загальний |Нг2О», 96 Мурашина Вода, ; ЗІЕ 3095, мл/|(9695), мл вода, г об'єм, мл (мас.) кислота, Зомас. (мас.) окиснення сірки 15хв., |1,5год., 15хв., |1,5год., 90 » Нет сні ши о заг овв00лвля дво свя | ло | 0т68000222 во ввв ю з2т| сова ві лязз пив! 20 | те7 1183181 ло | вв вв зо заг овв0вяб000ливво ме | 2008 лва олово заг; ов зяб ливво спяво0 20008 016401000016 вв заг овв 0 0вяв ов мхе | 20 | вою мо) 60070595 заг; ов вяв лави то 0800 00т2о0002500 о лю ват вв 327| 0,83 б, 0,462 ТА 3 81,6 15,4 10 98 атров| в (ози| тю | зе | вою (130, 51 5 | | вв заг овв 0 0тя6о бе зл | 25 | мя лю 0166
Заг ові00тла0омю зо | 25 | вів л5е ов 9605 заг овв00тя6000бдв ав 25 вола) олово зот| овз | теє |оява) 825 | 25 | во 135) о | 9 | вв вв
Приклад З 70 Були проведені експерименти за вищеописаною методикою із промисловим дизельним паливом, що містить, за даними виробника, приблизно 400млн"! загальної сірки, переважно тіофенової, при високій концентрації кислоти (86,490мас.) мурашиної кислоти, 9З09омас. 96905-ної кислоти) і 2,559омас. пероксиду водню. Значення 5ІЕ було 3,3. Розчин був приготований шляхом змішування 8,19мл мурашиної кислоти (9690), 0,8Змл ЗО09в-ного пероксиду водню і 0,815мл дистильованої води.
Для зіставлення обробленого продукту з вихідним матеріалом із метою демонстрації практично повного зникнення тіофенових сполук сірки з вуглеводневої фази (дизельного палива) були використані газові хроматограми. Аналіз показав, що практично вся сірка в вихідному продукті містилася у вигляді триметилбензтіофенів. Після реакції окиснення продукт практично не містив тіофенової сірки. Сульфони, що утворилися, були добуті з водного екстракту і ідентифіковані, в основному, як сульфони триметилбензтіофенів.
Показано, що вищезгаданий склад розчину забезпечує ефективне (повне) окиснення органічних сполук сірки в промисловому дизельному паливі, що містить сірку у вигляді алкілованих бензтіофенів, а не ОВТ.
Приклад 4
Були проведені експерименти з використанням промислового дизельного палива із загальним вмістом сірки приблизно дООмлн" переважно у вигляді Сз- і С.-бензтіофенів, в яке додатково додавали дибензтіофен (ОВТ) с до кінцевої загальної концентрації сірки приблизно 7000млн". У трьох дослідах це навмисно забруднене (5) дизельне паливо обробляли трьома різними окисними і екстракційними розчинами, що мають значення ІБК, концентрацій пероксиду водню і мурашиної кислоти (води) в межах діапазонів, що пропонуються цим винаходом.
Концентрація мурашиної кислоти в цих розчинах була постійною і становила 86,496мас. Стехіометричний множник становив 2,5. Досліди проводили при концентраціях пероксиду водню 1,595мас.; 2,09омас. і Здомас., які с змінювали шляхом варіювання кількості води (відповідно 12,195мас.; 11,69омас. і 10,69омас.), і з варіюванням М загального об'єму окисного і екстракційного розчину. Зміни були в межах того, якому віддається перевага, діапазону значень цих змінних, що пропонується цим винаходом. Методика експериментів, описана вище, була Ф) модифікована шляхом додання окисного розчину порціями по 1/4 частині загальної кількості в 4 прийоми, через с 10-хвилинні інтервали протягом ЗОхв. Метою цього було зменшення падіння температури, викликаного доданням збільшеного об'єму розчину, що має температуру навколишнього середовища, і забезпечення компенсації цього /їч- падіння підвищенням температури за рахунок тепла реакції, що виділяється внаслідок підвищеного вмісту сірки в вихідному матеріалі в порівнянні з промисловим дизельним паливом. Проби відбирали в кінці процесу, через приблизно 20хв. після останнього додання окисника (загальна тривалість процесу 50хв.). Результати аналізу « методом ГХ/МС показали, що у всіх дослідах, проведених при складі розчину в межах вказаного діапазону, якому віддається перевага, окиснення тіофенових сполук було практично повним і швидким, навіть незважаючи - с на присутність сірки у високих концентраціях. Досліди також показали вищезгадану відносну нечутливість и процесу до концентрації пероксиду водню при вказаній високій концентрації кислоти і постійному БЕ. ,» Цей приклад показує, що розчини з низькою концентрацією пероксиду і високою концентрацією кислоти при низькому вмісті води у відповідності з цим винаходом вельми ефективно окисляють майже повністю багато які різні тіофенові сполуки, як правило, присутні в паливі, і менш реакційноздатний ОВТ навіть при значно -і підвищених вмістах сірки в паливі. Показана також ефективна екстракція ОВТ-сульфону, який значно менш с розчинний в дизельному паливі. Залишкова рівноважна концентрація приблизно 15О0млн сірки зумовлена підвищеною розчинністю алкілзаміщених сульфонів в дизельному паливі. іс) Приклад 5 -І 20 Були проведені експерименти з використанням промислового дизельного палива із загальним вмістом тіофенової сірки приблизно 250млн"", переважно у вигляді Са" - Св-заміщених дибензтіофенів. Шість партій по їз 200мл кожна окисляли, як описано в попередніх прикладах, розчинами з 5ІБ-3, концентрацією Н 205 29вмас. і концентрацією мурашиної кислоти 859омас. (доданої у вигляді 9695-ної кислоти з 16,49омас. води). Всі окиснені партії дизельного палива змішували між собою, двічі промивали водою (100 частин води на 200 частин палива).
Промите паливо повністю відділяли від вільної води, нейтралізували, зневоднювали шляхом суспендування в
ГФ) Ньому оксиду кальцію (19омас.) і фільтрували через фільтрувальний елемент із діаметром пор 0,45мкм. т Окиснене і очищене дизельне паливо аналізували методом ГХ/МС і на загальний вміст сірки. Результати ГХ/МС показали практично повне окиснення всієї тіофенової сірки в сульфони. Однак аналіз на загальну сірку показав во концентрацію залишкової сірки в повністю окисненому паливі приблизно 15О0млн". Ця залишкова кількість сірки зумовлена змінною і відмінною від нуля розчинністю С 3 - Срв-заміщених дибензтіофенсульфонів.
Незаміщений ОВтТ-сульфон практично нерозчинний в дизельному паливі при температурі навколишнього середовища і тому екстрагується окисним і екстракційним розчином. Чим вище молекулярна маса алкільного замісника при циклі ОВТ, тим вище розчинність відповідного сульфону в дизельному паливі. 65 Для видалення залишкової окисненої сірки до бажаного рівня нижче ніж 15млн 7 вищеописане окиснене дизельне паливо пропускали через шар оксиду алюмінію в насадковій колонці. Для цієї мети застосовували активований оксид алюмінію (активність за Брокманом 1, виробник Арріїей Спетіса! Сотрапу) після підготовки, що служить для пониження його активності в порівнянні із такою, що звичайно застосовується в галузі нафтопереробки. Перед заповненням колонки тонкоподрібнений оксид алюмінію обробляли, як описано нижче.
Оксид алюмінію змішували в склянці з надлишком води, промивали і залишали стояти у воді на ніч. Потім його розмішували і видаляли дрібні частинки декантацією, не допускаючи їх осідання. Цю операцію повторювали декілька разів. Потім пасту оксиду алюмінію, що залишилася на дні склянки, класифікували мокрим способом (у воді) Її промивали великою кількістю води, збираючи для подальшого вживання тільки фракцію -75/-15О0мкм.
Водну суспензію декантували, потім декілька разів розмішували з метанолом для видалення вільної води, а 7/0 потім повторювали цю процедуру, застосовуючи ацетон для видалення метанолу. Змочений ацетоном оксид алюмінію залишали для висушування в умовах навколишнього середовища і отримували сухий сипкий дрібнозернистий матеріал. Приблизно 65г цього нейтрального деактивованого оксиду алюмінію завантажували в колонку внутрішнім діаметром 1,5см, обладнану сорочкою; об'єм насадки становив приблизно бОсм3.
Приблизно 750мл вищеописаного окисненого дизельного палива пропускали через цю колонку зверху вниз, і 75 елюат збирали у вигляді окремих фракцій об'ємом по 5Омл із послідовною нумерацією. Ці фракції аналізували на загальний вміст сірки, результати представлені в Таблиці 3. Видно, що загальний залишковий вміст сірки в дизельному паливі становить Бмлн" і що межа 1Бмлн", якій віддається перевага, досягається після проходження через колонку приблизно 450-500мл матеріалу. Видно також, що після змішування перших 12 з 15 фракцій об'ємом по 5О0мл отримано б0Омл елюату з середньою концентрацією сірки 13,5млн", що ще нижче 20 межі в 15млн", якій віддається перевага. Досвідченим фахівцям зрозуміло, що випробування в збільшеному масштабі дали б ще кращі результати, тобто кількість об'ємів елюату, віднесених до об'єму шару сорбенту, до проскакування збільшиться щонайменше вчетверо. Результати випробувань в збільшеному масштабі не будуть спотворені впливом очевидного негативного стінкового ефекту на якість елюату, якщо використати колонку діаметром 1,5см і довжину шару приблизно ЗЗсм. Екстракція буде також більш ефективною (до проскакування с 25 сірки можна буде обробити більшу кількість об'ємів матеріалу, рівних об'єму шару), якщо потік вводити в о колонку знизу. 00000011 ДВомп фракція сірка, мли ірка, млю, в сумарному обробленому об'ємі сч зо Ожисрене дизельне паляю 10000010 ча 16111115 Ф вв 111 со в щі вв 111 - вв юю 1 118 « вм вв 7 юю 1 З - ПИ ПЕТЯ ПОЛЕ НЯ ПОЛЕ ТО
І» в 1111111 рю мою 11111111 -1 ва 11111 вия о нн шини
По закінченні циклу адсорбції паливо з колонки зливали, промивали колонку (зверху вниз) бОмл циклогексану -і 20 для витіснення залишкового дизельного палива, а потім сушили, пропускаючи Через колонку азот при "з циркулюванні гріючої рідини з температурою приблизно 502С через сорочку колонки. Потім Через нагріту колонку пропускали зверху вниз метанол, збирали послідовно три фракції метанольного екстракту об'ємом по 5Омл кожна і аналізували на загальну сірку і для ідентифікації сполук сірки. ГХ/МС аналіз показав, що всі 5 екстраговані сполуки являли собою ЮОВТ-сульфони, переважно С 3-С5-заміщені. Показано також, що з першою 5Омл фракцією метанольного екстракту елюювалося приблизно 95905 загальної кількості сірки. (Ф) Перед переходом до другого циклу адсорбції зливали з колонки метанол, промивали колонку 50 мл ацетону г) для полегшення сушки від метанолу і ацетону і пропускали через колонку азот замість пари, що застосовується в промислових умовах. Цикли адсорбції-десорбції повторювали тричі. Як показують результати, вміст сірки в 1-й і во 4-й фракціях елюату (по 5О0мл) в третьому циклі адсорбції становило відповідно 4млн/! і 7млн"!, і приблизно дорівнювало показникам для відповідних фракцій елюату в першому циклі. Таким чином, оксид алюмінію, заздалегідь деактивований шляхом контакту з водою, можна ефективно використовувати в циклічному режимі, запропонованому в цьому винаході, без необхідності високотемпературної реактивації, наприклад, шляхом прожарювання. 65 Приклад 6
Вихідний розчин синтетичного бензину приготували для використання як моделі та для оцінки окиснення сірки, що входить до складу бензину, і впливу олефінових сполук, у разі їх присутності. Синтетичний бензин містить характерні насичені, ароматичні, олефінові і сірковмісні вуглеводні з розподілом, що відповідає сучасним товарним бензинам. Сполуками сірки у синтетичному бензині були тіофен, тетрагідротіофен та дибутилсульфід, які широко розподіляються у температурному інтервалі між початком і закінченням кипіння бензину. Ці сполуки сірки, за результатами аналізу методом ГХ/МС, забезпечували, відповідно, 258млн", 227млн і 115млн" сірки у синтетичному бензині. Ці сполуки сірки являють собою цільові класи сірковмісних сполук у бензині (тіофени, сульфіди і циклічні сульфіди). До складу синтетичного бензину входять також олефіни і ароматичні компоненти, які є також сприйнятливими до окиснення. Вміст олефінів становить приблизно 70 12,190 за об'ємом. Вихідний розчин постійно охолоджували. Зразок вихідного розчину бензину був підданий спочатку і у подальшому піддавався аналізу методом ГХ/МС.
Приклад 7
Провели експеримент із метою визначення впливу надлишкових умов окиснення на олефінові сполуки у разі, коли сполуки сірки окиснюються до відповідних сульфонів та сульфоксидів. Надлишкові умови полягали у 75 надлишку пероксиду водню і реакційній температурі 9026,
Сімдесят п'ять (75мл) мілілітрів охолодженого синтетичного бензину, як описано вище, при перемішуванні додавали до 250 мл автоклава, який попередньо зберігали у низькотемпературній камері. Повітря витісняли аргоном і автоклав герметизували під тиском аргону, який дещо перевищував атмосферний. Після цього автоклав постійно витримували при температурі 88-902С при перемішуванні вмісту. Повний тиск при температурі 882С, перед доданням окисного розчину, становив приблизно 20фунтів/дюйм" (0,138МПа).
Водний окисний розчин одержали шляхом змішування 0,91мл пероксиду водню (З09омас. розчин) з 7,Омл мурашиної кислоти (969омас. реактив) з подальшим доданням О,5мл води. Кількість пероксиду водню у 4 рази перевищувала стехіометричну потребу для окиснення присутньої сірки і З9омас. концентрацію пероксиду водню у водній окисній суміші. Окисний розчин був готовий до застосування через декілька хвилин. Окисний розчин с додавали після стабілізації температури за допомогою циліндричного резервуара для додання, підвищений тиск Ге) у якому забезпечувався азотом.
Після перемішування при температурі 902 впродовж 1год., автоклав швидко охолоджували до температури навколишнього середовища, після чого додатково повільно охолоджували перед відкриттям впродовж ЗОхв.
Одержали двофазний продукт, що складався з вуглеводневої фази та водної фази. Зразок вуглеводневої фази сч фільтрували за допомогою шприца з фільтрувальним елементом. До відфільтрованої вуглеводневої фази ре додавали невелику кількість оксиду кальцію для нейтралізування будь-якої залишкової мурашиної кислоти та для висушування зразка. о
Продукт вуглеводневої фази піддавали аналізу методом ГХ/МОС. У цілому, приблизно 88905 сірки було «З окиснено. Тетрагідротіофен і дибутилсульфід прореагували у повному об'ємі. До реакції, однак, не вступило приблизно 7Омлн" тіофену, що становило приблизно 3095 від вихідної кількості. Знижена хімічна активність - тіофену, як гадають, є результатом обмежень лабораторного експерименту. Не маючи бажання бути зв'язаними цими обмеженнями, слід звернути увагу на те, що тіофен, відносно інших складових синтетичної суміші, має низьку температуру кипіння (8422). Температура проходження реакції становила 9020. Таким чином, значна « 20 пропорція тіофену знаходилась у паровій фазі і мала обмежений контакт з окисником. Утворилась також з невелика кількість спиртів, альдегідів і кетонів. Вміст цих окиснених продуктів становив у загальній с кількості приблизно 100О0млн". До складу усіх цих окиснених продуктів входило вісім атомів вуглецю і вони, :з» таким чином, повинні були бути похідними 2,4,4-триметил-2-пентену. Цей олефін є високорозгалуженим і більш сприйнятливим до окиснення, аніж інші менш розгалужені олефіни. Він також має відносно високу температуру кипіння і, таким чином, знаходився у доброму контакті з окисником. Більшість надлишкового окисника -І перетворилась на окиснені продукти. Толуол включає атоми бензилового водню і є також потенційно чутливим до окиснення, однак до реакції він не вступав. о Приклад 8 со Провели експеримент із метою визначення впливу м'яких умов окиснення на олефінові сполуки у разі, коли 5о сполуки сірки окиснюються до відповідних сульфонів та сульфоксидів. М'які умови полягали у зменшеному і надлишку пероксиду водню і реакційній температурі 7026.
Ге Експеримент проводили як у вищенаведеному Прикладі 2, однак за м'якіших умов окиснення, які включали більш низький стехіометричний надлишок пероксиду водню, наприклад 2,5 ЗІБ. До складу водного окисного розчину входило 0,57мл пероксиду водню (З309омас.), 8,75мл мурашиної кислоти (969омас.) і 1,2бмл води, що в Відповідало більш низькій концентрації пероксиду водню, 1,59омас. Реакційна температура становила 69-702С, замість 902С. Повний тиск при температурі 692С, перед доданням окисника, становив приблизно 14фунтів/дюйм? о (0,096МПа). Після додання окисника під тиском азоту, повний тиск у автоклаві дорівнював б фунтам/дюйм 2 іме) (0,475МПа). Температуру впродовж год. підтримували на постійному рівні 69-702С. У загальній кількості приблизно 7595 сірки було окиснено за цих м'яких умов. Зразок вуглеводневої фази одержали, піддали обробці і 60о аналізували, як у Прикладі 2. І, знов-таки, тетрагідротіофен і дибутилсульфід прореагували у повному обсязі, у той час як перетворенню піддалась значно менша кількість тіофену. До реакції не вступило приблизно 150млн- тіофену, тобто приблизно 6095 вихідної кількості. І, знов-таки, не маючи бажання бути зв'язаними цими обмеженнями, тіофен все ще, ймовірно, мав поганий контакт з окисником. Одержали лише 300 млн"! окиснених продуктів. І, знов-таки, вміст окиснених продуктів являє, взагалі, кількість надлишкового окисника, бо який було додано до реактора.
Приклад 9
Провели експеримент зі зразком стандартного традиційного бензину, АБТМ-ЕцеІ-0С5-02, який одержали від
Ассизіапаага Согр., для визначення впливу м'яких умов окиснення на олефінові сполуки у разі, коли сполуки сірки окиснюються до відповідних сульфонів та сульфоксидів, за загальною експериментальною методикою, опис якої подано у вищенаведених Прикладах 2 і 3. М'які умови полягали у зменшеному надлишку пероксиду водню і реакційній температурі 6526. 45мл зразок бензину вносили до 250мл автоклава. Робочу температуру під час проведення експерименту підтримували на постійному рівні 62-65. До складу водного окисного розчину входило 4,4бмл мурашиної кислоти (9695мас.), О0,3О0мл пероксиду водню (ЗО09омас.) і О,б4мл води, що відповідало більш низькій концентрації 70. пероксиду водню, тобто 1,590мас. Повний тиск у реакторі становив 45фунтів/дюйм? (0,310МПа), більшість якого забезпечувалась азотом, що застосовувався для введення окисного розчину за допомогою циліндричного резервуара для додання.
Стандартний бензин АБЗТМ і окиснений бензин аналізували шляхом газової хроматографії з хемілюмінесценцією при полуменевій іонізації сірки, рентгеноспектрального аналізу коефіцієнта відбиття (метод 75 АТМ 0-2622) та методом ГХ/МС. Кількість сірки (за методом О-2622) у стандартному бензині АЗТМ становила
ЗЗбмг/кг (млн; кількість загальних олефінів дорівнювала 12,3895 за об'ємом (метод АЗТМ 0-1319, стандартний експериментальний метод визначення типів вуглеводнів у рідких нафтопродуктах за адсорбуванням індикатора флуоресценції).
На кінцевій стадії реакції, приблизно через ігод., і після охолодження, зразок окисненого бензину фільтрували (0,45мкм) за допомогою шприца з фільтрувальним елементом і з доданням невеликої кількості оксиду кальцію для нейтралізування будь-якої кислоти і видалення води. Частину цього зразка аналізували методом ГХ/МС на вміст загальної сірки. Залишок знову фільтрували, на цей раз на оксиді алюмінію, для видалення з бензинової матриці окиснених сполук сірки, і піддавали аналізу методом АЗТМ 0О-2622.
Загальний вміст сірки зменшився з ЗЗбмлн"! до 237млн"! (приблизно 3095 зниження). Компоненти бензину з с 29 більш високою температурою кипіння, до яких належать алкіловані тіофени і деякі бензтіофени, ефективно Ге) окиснювались і видалялись. Сірчані компоненти з нижчою температурою кипіння залишались по суті інертними.
І, знов-таки, проблема, ймовірно, полягає у поганому контакті з окисником. Загальний склад бензину АЗТМ залишився незмінним.
Вищевикладений опис винаходу і конкретні приклади показують несподівану ефективність окисного і с екстракційного розчину і способу знесірчення вуглеводневого палива, зокрема, палива з низьким вмістом сірки. М
Вищенаведений опис даний з метою розкриття переваг цього винаходу при застосуванні його для знесірчення вищезазначеного рідкого палива. Маючи уявлення про цей спосіб з вищенаведеного обговорення і прикладів, Ме. пересічний фахівець може модифікувати і адаптувати вказаний спосіб без виходу за межі суті прикладеної (3 формули винаходу. Відповідно, такі модифікації, варіанти і адаптація вищезгаданих способу і складів розчинів
Зо потрібно розглядати як такі, що охоплюються обсягом формули, поданої нижче. -
Claims (14)
1. Тверда пероральна форма галенового препарату молсидоміну з пролонгованим вивільненням вказаної З с речовини, яка відрізняється тим, що містить від 14 до 24 мг молсидоміну або одного з його активних "» метаболітів на одиницю дози і тим, що швидкість її розчинення іп мїго |вимірювана спектрофотометрично при " довжині хвилі 286 або 311 нм відповідно до засобу, що викладений в Рпаптасорее Еигорееппе, 3-е вид. (або
О.5.Р. ХХІМ) при 50 об/хв. у 500 мл середовища, що містить 0,1 М НОСІ при 372С) складає: - 15 - 25 95 молсидоміну, що вивільнений через 1 годину, Ш- - 20-35 95 молсидоміну, що вивільнений через 2 години, Га - 50-65 95 молсидоміну, що вивільнений через 6 годин, - 75-95 9565 молсидоміну, що вивільнений через 12 годин, ісе) - » 85 96 молсидоміну, що вивільнений через 18 годин, -і 20 - більше ніж 90 95 молсидоміну, що вивільнений через 24 години, причому пік утримання молсидоміну в плазмі крові іп мімо з'являється через 2,5 - 5 годин, переважно через г» 3-4 години, після прийому вищезгаданої форми і має значення від 25 до 40 нг/мл плазми, та тим, що вона містить систему вивільнення молсидоміну, яка складається з матриці пролонгованого вивільнення або зі звичайної лікарської форми із захисною оболонкою, що забезпечує пролонговане вивільнення молсидоміну. 59 2. Форма галенового препарату за п. 1, яка відрізняється тим, що містить від 16 до 20 мг молсидоміну на Ф! одиницю дози.
3. Форма галенового препарату за п. 1 або п. 2, яка відрізняється тим, що виготовлена у вигляді таблеток, у о вигляді дисперсії або у вигляді драже.
4. Форма галенового препарату за п. 1, яка відрізняється тим, що складається з системи вивільнення 60 молсидоміну, яка містить активну матрицю, що включає змішаний з молсидоміном або будь-яким з його активних метаболітів полімерний матеріал, що має підвищену здатність до набрякання при зіткненні з водою або водними розчинами, гелетвірний полімерний матеріал, причому зазначені полімерні матеріали можуть бути представлені унікальним полімерним матеріалом, що одночасно має здатність до набрякання й гелеутворення, при цьому зазначена матриця може додатково містити різноманітні допоміжні речовини, особливо зазвичай призначувані бо для надання їй прийнятних для таблетування властивостей.
5. Форма галенового препарату за п. 4, яка відрізняється тим, що зазначені допоміжні речовини вибирають з розчинних речовин, таких як лактоза; змащувачів, таких як стеарат магнію; агентів для гранулювання, таких як полівінілпіролідон; агентів, що покращують текучість, зокрема таких, як колоїдний окис кремнію, і барвників, Зокрема таких, як окис заліза.
6. Форма галенового препарату за п. 4 або п. 5, яка відрізняється тим, що зазначена активна матриця складається з високомолекулярної гідроксипропілметилцелюлози, що одночасно здатна до набрякання і гелеутворення, зокрема такої, як продукт, що відомий під торговою назвою МЕТНОСЕЇ У КІООМ.
7. Форма галенового препарату за п. 4 або п.5, яка відрізняється тим, що зазначена активна матриця містить 70 додатково ліпофільну речовину, що бере участь у регулюванні швидкості вивільнення молсидоміну.
8. Форма галенового препарату за п. б, яка відрізняється тим, що зазначена активна матриця містить додатково ліпофільну речовину, що бере участь у регулюванні швидкості вивільнення молсидоміну.
9. Форма галенового препарату за п. 8, яка відрізняється тим, що зазначена ліпофільна речовина вибрана з гідрофобних ліпідних сполук, таких як гідрогенізована касторова олія (Сцііпа), стеариловий, цетостеариловий, 75 цетиловий спирти; моно-, ди-, тригліцериди, такі як гліцерилпальмітостеарат, гліцерилмоноолеат, твердий парафін.
10. Форма галенового препарату за п. 9, яка відрізняється тим, що зазначеною ліпофільною речовиною є гліцерилбегенат, зокрема продукт, відомий під торговою назвою СОМРВЇІТОЇ 9 888 АТО.
11. Форма галенового препарату за п. 10, яка відрізняється тим, що виготовлена у вигляді багатошарових таблеток, що переважно включають у себе один активний прошарок, що містить молсидомін, у поєднанні із щонайменше одним неактивним прошарком, який переважно складається головним чином із тих самих речовин, що й активний прошарок, але не містить молсидоміну.
12. Форма галенового препарату за п. 11, яка відрізняється тим, що містить один активний прошарок, який розташований між двома неактивними прошарками. с
13. Форма галенового препарату за п. 1 або 2, яка відрізняється тим, що виготовлена у вигляді о багатошарових таблеток, які переважно включають один активний прошарок, що містить молсидомін, у поєднанні із щонайменше одним неактивним прошарком, що переважно складається головним чином з тих самих речовин, що й активний прошарок, але не містить молсидомін.
14. Форма галенового препарату за п. 11, яка відрізняється тим, що містить один активний прошарок, є розташований між двома неактивними прошарками. м (о) (зе) -
- . и? -і (95) се) -і Ко) іме) 60 б5
Applications Claiming Priority (2)
| Application Number | Priority Date | Filing Date | Title |
|---|---|---|---|
| FR0002307A FR2805462B1 (fr) | 2000-02-24 | 2000-02-24 | Nouvelle forme galenique orale a liberation prolongee de la molsidomine |
| PCT/EP2001/002055 WO2001062256A1 (fr) | 2000-02-24 | 2001-02-22 | Nouvelle forme galenique orale a liberation prolongee de la molsidomine |
Publications (1)
| Publication Number | Publication Date |
|---|---|
| UA73972C2 true UA73972C2 (en) | 2005-10-17 |
Family
ID=8847342
Family Applications (1)
| Application Number | Title | Priority Date | Filing Date |
|---|---|---|---|
| UA2002086983A UA73972C2 (en) | 2000-02-24 | 2001-02-22 | Galenical form with prolonged release of molsidomine |
Country Status (36)
| Country | Link |
|---|---|
| US (1) | US7767227B2 (uk) |
| EP (1) | EP1265614B1 (uk) |
| JP (1) | JP4945043B2 (uk) |
| KR (1) | KR100814191B1 (uk) |
| CN (1) | CN100396284C (uk) |
| AT (1) | ATE296632T1 (uk) |
| AU (2) | AU2001240653B9 (uk) |
| BE (1) | BE1013487A3 (uk) |
| BG (1) | BG66111B1 (uk) |
| BR (1) | BRPI0108041B8 (uk) |
| CA (1) | CA2400886C (uk) |
| CZ (1) | CZ301993B6 (uk) |
| DE (1) | DE60111196T2 (uk) |
| DZ (1) | DZ3273A1 (uk) |
| EE (1) | EE05098B1 (uk) |
| ES (1) | ES2241803T3 (uk) |
| FR (1) | FR2805462B1 (uk) |
| HK (1) | HK1050138B (uk) |
| HR (1) | HRP20020692B1 (uk) |
| HU (1) | HU229799B1 (uk) |
| IL (2) | IL151205A0 (uk) |
| IS (1) | IS2446B (uk) |
| MA (1) | MA25576A1 (uk) |
| MD (1) | MD3119C2 (uk) |
| MX (1) | MXPA02008262A (uk) |
| NO (1) | NO329495B1 (uk) |
| NZ (1) | NZ520691A (uk) |
| OA (1) | OA12183A (uk) |
| PL (1) | PL201631B1 (uk) |
| PT (1) | PT1265614E (uk) |
| RS (1) | RS50291B (uk) |
| RU (1) | RU2263506C2 (uk) |
| SK (1) | SK286313B6 (uk) |
| UA (1) | UA73972C2 (uk) |
| WO (1) | WO2001062256A1 (uk) |
| ZA (1) | ZA200206042B (uk) |
Families Citing this family (5)
| Publication number | Priority date | Publication date | Assignee | Title |
|---|---|---|---|---|
| FR2805462B1 (fr) * | 2000-02-24 | 2003-08-15 | Therabel Res | Nouvelle forme galenique orale a liberation prolongee de la molsidomine |
| US7803402B2 (en) * | 2002-07-06 | 2010-09-28 | Sanjeev Khandelwal | Pharmaceutical preparations |
| FR2868314B1 (fr) | 2004-04-05 | 2008-10-24 | Therabel Pharmaceuticals Ltd | Nouvelle utilisation therapeutique de la molsidomine et de ses sels pharmaceutiquement acceptables |
| EP2468269A1 (en) | 2010-11-26 | 2012-06-27 | Universitätsklinikum Münster | Nitric oxide donors in therapy of nitric oxide deficiency-induced disturbances of cerebral microcirculation |
| BE1028879B1 (fr) | 2020-12-11 | 2022-07-12 | Europharmaceuticals | Comprimé à libération prolongée de la molsidomine |
Family Cites Families (16)
| Publication number | Priority date | Publication date | Assignee | Title |
|---|---|---|---|---|
| DE3522191A1 (de) * | 1985-06-21 | 1987-01-15 | Cassella Ag | Photostabilisierung von sydnoniminen |
| CN1006522B (zh) * | 1986-04-30 | 1990-01-24 | 田道制药有限公司 | 缓放性制剂的制备方法 |
| HU211648A9 (en) * | 1990-03-28 | 1995-12-28 | Chinoin Gyogyszer Es Vegyeszet | Inclusion complexes of 3-morpholino-sydnonimine or its salts or its tautomer isomer, process for the preparation thereof, and pharmaceutical compositions containing the same |
| HU210921B (en) * | 1990-03-28 | 1995-09-28 | Chinoin Gyogyszer Es Vegyeszet | Process for preparing inclusion complexes of n-ethoxycarbonyl-3-morpholino-sydnonimine formed with cyclodextrines and pharmaceutical compositions containing them |
| DE4140192C2 (de) * | 1991-12-05 | 1996-02-29 | Alfatec Pharma Gmbh | Sol-gesteuerte Thermokolloidmatrix auf Gelatinebasis für perorale Retardformen |
| ES2139032T3 (es) * | 1993-05-11 | 2000-02-01 | Hoechst Ag | Composiciones galenicas a base de molsidomina. |
| JPH09503997A (ja) * | 1993-07-08 | 1997-04-22 | シグナス，インコーポレイテッド | モノリシックなマトリックス経皮送達システム |
| IT1266565B1 (it) * | 1993-07-22 | 1997-01-09 | Ct Lab Farm Srl | Composizioni farmaceutiche a rilascio controllato a base di uno o piu' sali farmaceuticamente accettabili dell'acido gamma-idrossi-butirrico. |
| HU218280B (en) * | 1994-04-26 | 2000-07-28 | Cyclodextrin inclusion complexes containing sin-1a which are stable intheir solid state, process for their preparation and pharmaceutical compositions containing the comlexes | |
| DE4443105C2 (de) * | 1994-12-03 | 1997-03-13 | Hoechst Ag | Verfahren zur Herstellung Molsidomin-haltiger Tabletten |
| JPH09114680A (ja) * | 1995-10-19 | 1997-05-02 | Fuji Xerox Co Ltd | シーケンス制御装置 |
| IT1282576B1 (it) * | 1996-02-06 | 1998-03-31 | Jagotec Ag | Compressa farmaceutica atta a cedere la sostanza attiva in tempi successivi e predeterminabili |
| PE57198A1 (es) * | 1996-03-25 | 1998-10-10 | American Home Prod | Formula de liberacion prolongada |
| US6692767B2 (en) * | 1997-09-19 | 2004-02-17 | Shire Laboratories Inc. | Solid solution beadlet |
| FR2775188B1 (fr) * | 1998-02-23 | 2001-03-09 | Lipha | Forme galenique a liberation immediate ou liberation prolongee administrable par voie orale comprenant un agent promoteur d'absorption et utilisation de cet agent promoteur d'absorption |
| FR2805462B1 (fr) * | 2000-02-24 | 2003-08-15 | Therabel Res | Nouvelle forme galenique orale a liberation prolongee de la molsidomine |
-
2000
- 2000-02-24 FR FR0002307A patent/FR2805462B1/fr not_active Expired - Lifetime
-
2001
- 2001-02-22 EP EP01911692A patent/EP1265614B1/fr not_active Expired - Lifetime
- 2001-02-22 BR BRPI0108041A patent/BRPI0108041B8/pt not_active IP Right Cessation
- 2001-02-22 DZ DZ013273A patent/DZ3273A1/fr active
- 2001-02-22 PT PT01911692T patent/PT1265614E/pt unknown
- 2001-02-22 NZ NZ520691A patent/NZ520691A/en not_active IP Right Cessation
- 2001-02-22 ES ES01911692T patent/ES2241803T3/es not_active Expired - Lifetime
- 2001-02-22 AU AU2001240653A patent/AU2001240653B9/en not_active Expired
- 2001-02-22 PL PL357550A patent/PL201631B1/pl unknown
- 2001-02-22 WO PCT/EP2001/002055 patent/WO2001062256A1/fr active IP Right Grant
- 2001-02-22 RS YUP-622/02A patent/RS50291B/sr unknown
- 2001-02-22 MX MXPA02008262A patent/MXPA02008262A/es active IP Right Grant
- 2001-02-22 UA UA2002086983A patent/UA73972C2/uk unknown
- 2001-02-22 SK SK1220-2002A patent/SK286313B6/sk not_active IP Right Cessation
- 2001-02-22 CA CA2400886A patent/CA2400886C/fr not_active Expired - Lifetime
- 2001-02-22 CZ CZ20022876A patent/CZ301993B6/cs not_active IP Right Cessation
- 2001-02-22 US US10/182,718 patent/US7767227B2/en not_active Expired - Fee Related
- 2001-02-22 MD MDA20020212A patent/MD3119C2/ro active IP Right Grant
- 2001-02-22 BE BE2001/0121A patent/BE1013487A3/fr not_active IP Right Cessation
- 2001-02-22 KR KR1020027010441A patent/KR100814191B1/ko active IP Right Grant
- 2001-02-22 RU RU2002121503/15A patent/RU2263506C2/ru active
- 2001-02-22 JP JP2001561321A patent/JP4945043B2/ja not_active Expired - Lifetime
- 2001-02-22 EE EEP200200472A patent/EE05098B1/xx unknown
- 2001-02-22 AT AT01911692T patent/ATE296632T1/de active
- 2001-02-22 CN CNB018052592A patent/CN100396284C/zh not_active Expired - Lifetime
- 2001-02-22 DE DE60111196T patent/DE60111196T2/de not_active Expired - Lifetime
- 2001-02-22 IL IL15120501A patent/IL151205A0/xx active IP Right Grant
- 2001-02-22 HU HU0300607A patent/HU229799B1/hu unknown
- 2001-02-22 AU AU4065301A patent/AU4065301A/xx active Pending
- 2001-02-22 OA OA1200200258A patent/OA12183A/fr unknown
-
2002
- 2002-07-29 ZA ZA200206042A patent/ZA200206042B/xx unknown
- 2002-08-06 MA MA26765A patent/MA25576A1/fr unknown
- 2002-08-12 IL IL151205A patent/IL151205A/en unknown
- 2002-08-14 IS IS6504A patent/IS2446B/is unknown
- 2002-08-22 BG BG107027A patent/BG66111B1/bg unknown
- 2002-08-22 HR HR20020692A patent/HRP20020692B1/xx not_active IP Right Cessation
- 2002-08-23 NO NO20024043A patent/NO329495B1/no not_active IP Right Cessation
-
2003
- 2003-03-27 HK HK03102218.9A patent/HK1050138B/zh not_active IP Right Cessation
Also Published As
Similar Documents
| Publication | Publication Date | Title |
|---|---|---|
| UA74002C2 (en) | A process for removal of sulphur compounds from the hydrocarbon fuel | |
| AU2001279318A1 (en) | Process for removing low amounts of organic sulfur from hydrocarbon fuels | |
| US7276152B2 (en) | Oxidative desulfurization and denitrogenation of petroleum oils | |
| KR101897454B1 (ko) | 황화나트륨을 분리 및 정제하는 방법 | |
| JP5475664B2 (ja) | 苛性流から残留硫黄化合物を除去するプロセス | |
| WO2016069450A2 (en) | Process, method and system for removing heavy metals from fluids | |
| WO2009099395A1 (en) | Regeneration of solid adsorbent | |
| UA73972C2 (en) | Galenical form with prolonged release of molsidomine | |
| CN101795971A (zh) | 固体酸、其制造方法及将固体酸用作脱硫剂的烃油的脱硫方法 | |
| EP0611071A1 (en) | Process for regenerating and optionally carbonizing spent acid-activated smectite clays | |
| JP5655778B2 (ja) | 有機溶媒の精製方法 | |
| WO2020256147A1 (ja) | 精製ガスの製造方法及び精製ガス製造装置 | |
| FR2758554A1 (fr) | Procede d'elimination d'inhibiteurs de polymerisation de melanges de monomeres a l'aide d'une alumine de forme optimisee | |
| JP2007516817A (ja) | ガス流からのｈ２ｓ除去に有用な触媒、その調製方法、及びその使用 | |
| KR20240093858A (ko) | 열분해 오일의 정제 방법 | |
| JPS6135128B2 (uk) | ||
| EP1503974A1 (fr) | Proc d de d sulfuration d'un m lange d'hydrocarbures | |
| EP0910616A1 (en) | Process for removal of organo-sulfur compounds from liquid hydrocarbons | |
| Yang et al. | Recovery of the dye intermediate DNDS from aqueous solution by adsorption onto resins | |
| Sufnarski | DHC QUALITYDJBPECTED 4 | |
| FR2635111A1 (fr) | Procede d'adoucissement en continu de coupes petrolieres | |
| JPH03145433A (ja) | メチルナフタレン油から窒素化合物を分離する方法 |