UA20737U - Well emitter - Google Patents

Description

Опис винаходу

Корисна модель відноситься до нафтогазодобувної промисловості, зокрема до обладнання для інтенсифікації 2 добування нафти середньої й підвищеної в'язкості, і може бути використана для обробки призабійної зони пласта.

У процесі буравлення й роботи свердловини колекторські властивості пласта погіршуються за рахунок засмічення порового простору нафтоносної породи частками цементуючого матеріалу, глиною, асфальто-парафінистими відкладеннями, а також за рахунок великого змісту важких фракцій у нафті. Тому виникає завдання відновлення й підтримки продуктивності пласта. 70 Відомий свердловинний випромінювач, що містить корпус із джерелом випромінювання (патент РФ Мо2201501,

Е218В 43/24, 2003) (1). У цьому випромінювачі джерелом випромінювання є електромагнітний випромінювач, що має додатковий електрод спеціальної конструкції. Цей додатковий електрод виконаний з можливістю переміщення у вертикальному напрямку щодо електромагнітного випромінювача.

В основу принципу роботи свердловинного випромінювача, описаного в |1), покладений принцип резонансу: 12 електромагнітні хвилі сфазовані із природним електричним полем, властивій точці розташування кожної свердловини на поверхні Землі. Випромінювач забезпечує можливість на першій підготовчій стадії проведення локального об'ємного розігріву продуктивного пласта, а потім більш об'ємного впливу на цей пласт з управлінням температури розігріву пласта.

Відомий свердловинний випромінювач не вимагає зупинки роботи свердловини. Енерговитрати при обробці шару таким випромінювачем невеликі (15кВт/год на одну обробку).

Однак електромагнітного розігріву продуктивного пласта недостатньо для зменшення в'язкості нафти.

Розігрів приводить тільки до збільшення рухливості високомолекулярних фракцій. Рухливість середніх і легких фракцій залишається невисокою за рахунок збереження молекулярних зв'язків, що обумовлює високу в'язкість нафти й низьку ефективність процесу її добування.

Відомий випромінювач свердловинний, що містить корпус із головкою й розміщені в ньому джерела --) випромінювання (патент РФ Мо2193651, Е21В 43/25, 20021 (2). У такому випромінювачі як джерела випромінювання обрані п'єзоперетворювачі, які розміщені перпендикулярно подовжньої осі корпуса й виконані з накладками.

П'єзоперетворювачі електрично й механічно незалежний друг від друга.

Напруга промислової мережі після перетворення подається на випромінювач, опущений у свердловину. -

Завдяки п'єзоефекту електрична енергія перетвориться в п'єзоперетворювачах у механічну з виникненням со подовжньої акустичної хвилі, що надходить безпосередньо в призабійну зону.

Незалежна робота кожного п'єзоперетворювача й застосування в одному випромінювачі п'єзоперетворювачів з в різною формою накладок дозволяє підвищити вибірну активність акустичного впливу на призабійну зону. Га»)

Однак використання в такому випромінювачі як джерела випромінювання п'єзоперетворювачів приводить в основному до механічного руйнування порового простору, що незначно підвищує в'язкість нафти. Це веде до с обмеження тривалості підтримки продуктивності свердловини на необхідному рівні.

Крім того, необхідність використання спеціального устаткування для створення акустичного випромінювання, вимагає значного енергетичного споживання й вимагає переривання технологічного процесу добування нафти. «

В основу корисної моделі поставлене завдання - створити такий випромінювач свердловинний, що у порівнянні 740 з випромінювачем, обраним як прототип, дозволяв би підвищити ефективність процесу добування нафти. но) с Поставлене завдання вирішується у випромінювачі свердловинному, який також як і випромінювач, обраний як

І» прототип, містить корпус із головкою й розміщені в ньому джерела випромінювання. Відповідно до корисної моделі в корпусі виконані вертикальні канали, головка корпуса має тримачі джерел, корпус виконаний з поглинаючого іонізуюче випромінювання матеріалу. Як джерела обрані джерела іонізуючого випромінювання, розташовані в тримачах головки паралельно відносно один одного, рівномірно по коаксіальних окружностях, що о лежать у площині, перпендикулярної осям джерел, причому останні виконані з можливістю виводу з каналів ав! корпуса.

Використання як джерела випромінювання іонізуючих джерел випромінювання сприяє протіканню і деструктивних процесів і в'язкі нафти, засмічені асфальто-парафінистими відкладеннями й ароматичними со 20 вуглеводнями, у результаті радіаційного крекінгу, переходять у більш легкі фракції. Це сприяє підвищенню ефективності процесу добування нафти. Крім того, використання джерел іонізуючого випромінювання не вимагає тм підведення енергії ззовні й може використовуватися багато років.

Виконання в корпусі вертикальних каналів, а також наявність можливості виводу джерел із цих каналів дозволяє регулювати величину дози іонізуючого випромінювання для вибору оптимальної в'язкості нафти в зоні 52 відкачки й, як наслідок забезпечувати високу швидкість відкачки, що веде до підвищення ефективності її с добування.

Розташування джерел у тримачах паралельно один одному, рівномірно по коаксіальних окружностях, що лежать у площині, перпендикулярної осям джерел, забезпечує створення рівномірного потоку іонізуючого випромінювання в зоні відкачки призабійного простору. Це сприяє утворенню більше однорідної текучої маси бо нафти й, як наслідок, підвищенню ефективності добування нафти.

На Фіг.1 представлена конструкція пропонованого свердловинного випромінювача; на Фіг.2 представлений переріз свердловини з розміщеним у ній випромінювачем.

Пропонований свердловинний випромінювач містить корпус 1 (Фіг.1) з головкою 2. У корпусі виконані вертикальні канали 3, а головка має тримачі 4 джерел 5 іонізуючого випромінювання. Корпус 1 виконаний з бо поглинаючого іонізуюче випромінювання матеріалу, наприклад з бетону з добавками із залізної руди. Джерела 5 установлені в тримачах 4 паралельно один одному й рівномірно по коаксіальних окружностях, що лежить у площині, перпендикулярної осям джерел. Останні виконані з можливістю виходу з каналів З корпусу 1.

У свердловині (Фіг.2) розміщена обсадна колона 6, кінцева частина якої перебуває в нафтовому шарі 7. У цій частині в стінці колони 6 виконані отвори 8. Усередині колони розташована насосно-компресорна труба 9.

Крізь трубу 9 протягнуто трос 10, до якого приєднаний через головку 2 свердловинний випромінювач.

Випромінювач працює в такий спосіб. Після розташування його у зоні відкачки усередині обсадної колони б нижче отворів 8 джерела 5 виводять із корпусу на висоту, необхідну для забезпечення необхідної дози опромінення. Під дією насосів нафта, проходячи отвори 6, попадає в зону опромінення, здобуває оптимальну 7/о В'язкість, Що обумовлює підвищення ефективності процесу добування нафти. При цьому випромінювач не вимагає підведення енергії ззовні й може використовуватися багато років.

Таким чином, пропонований свердловинний випромінювач, у порівнянні з випромінювачем, обраним як прототип, дозволяє підвищити ефективність процесу добування нафти.

Claims (1)

19 Формула винаходу Випромінювач свердловинний, що містить корпус із головкою й розміщені в ньому джерела випромінювання, який відрізняється тим, що в корпусі виконані вертикальні канали, головка корпуса має тримачі джерел, корпус виконаний з поглинаючого іонізуюче випромінювання матеріалу, як джерела вибрані джерела іонізуючого випромінювання, розташовані у тримачах головки паралельно відносно одне одного, рівномірно по коаксіальних окружностях, що лежать у площині, перпендикулярній осям джерел, причому останні виконані з можливістю виводу з каналів корпуса. що з у

(зе) у «в) с - і»

іме) («в) -і

(95) що

60 б5