UA126785C2 - Спосіб індукції захисної т- і в-клітинної відповіді разовою високою дозою mva проти поксвірусу у новонародженої людини віком менше 6 місяців - Google Patents

Спосіб індукції захисної т- і в-клітинної відповіді разовою високою дозою mva проти поксвірусу у новонародженої людини віком менше 6 місяців Download PDF

Info

Publication number
UA126785C2
UA126785C2 UAA201509740A UAA201509740A UA126785C2 UA 126785 C2 UA126785 C2 UA 126785C2 UA A201509740 A UAA201509740 A UA A201509740A UA A201509740 A UAA201509740 A UA A201509740A UA 126785 C2 UA126785 C2 UA 126785C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
mma
human
newborn
administration
mice
Prior art date
Application number
UAA201509740A
Other languages
English (en)
Inventor
Цедрік Кемінай
Цэдрик Кэминай
Аріане Фолькманн
Арианэ Фролькманн
Пол Чаплін
Пол Чаплин
Марк Сутер
Original Assignee
Баваріан Нордік А/С
Бавариан Нордик А/С
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Баваріан Нордік А/С, Бавариан Нордик А/С filed Critical Баваріан Нордік А/С
Publication of UA126785C2 publication Critical patent/UA126785C2/uk

Links

Classifications

    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/12Viral antigens
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/12Viral antigens
    • A61K39/275Poxviridae, e.g. avipoxvirus
    • A61K39/285Vaccinia virus or variola virus
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/12Viral antigens
    • A61K39/155Paramyxoviridae, e.g. parainfluenza virus
    • A61K39/165Mumps or measles virus
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P31/00Antiinfectives, i.e. antibiotics, antiseptics, chemotherapeutics
    • A61P31/12Antivirals
    • A61P31/20Antivirals for DNA viruses
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P37/00Drugs for immunological or allergic disorders
    • A61P37/02Immunomodulators
    • A61P37/04Immunostimulants
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/51Medicinal preparations containing antigens or antibodies comprising whole cells, viruses or DNA/RNA
    • A61K2039/525Virus
    • A61K2039/5256Virus expressing foreign proteins
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/545Medicinal preparations containing antigens or antibodies characterised by the dose, timing or administration schedule
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/55Medicinal preparations containing antigens or antibodies characterised by the host/recipient, e.g. newborn with maternal antibodies
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/70Multivalent vaccine
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C12BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12NMICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2710/00MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA dsDNA viruses
    • C12N2710/00011Details
    • C12N2710/24011Poxviridae
    • C12N2710/24034Use of virus or viral component as vaccine, e.g. live-attenuated or inactivated virus, VLP, viral protein
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C12BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12NMICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2710/00MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA dsDNA viruses
    • C12N2710/00011Details
    • C12N2710/24011Poxviridae
    • C12N2710/24041Use of virus, viral particle or viral elements as a vector
    • C12N2710/24043Use of virus, viral particle or viral elements as a vector viral genome or elements thereof as genetic vector
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C12BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12NMICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2710/00MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA dsDNA viruses
    • C12N2710/00011Details
    • C12N2710/24011Poxviridae
    • C12N2710/24111Orthopoxvirus, e.g. vaccinia virus, variola
    • C12N2710/24134Use of virus or viral component as vaccine, e.g. live-attenuated or inactivated virus, VLP, viral protein
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C12BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12NMICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2710/00MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA dsDNA viruses
    • C12N2710/00011Details
    • C12N2710/24011Poxviridae
    • C12N2710/24111Orthopoxvirus, e.g. vaccinia virus, variola
    • C12N2710/24141Use of virus, viral particle or viral elements as a vector
    • C12N2710/24143Use of virus, viral particle or viral elements as a vector viral genome or elements thereof as genetic vector
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C12BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12NMICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2760/00MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA ssRNA viruses negative-sense
    • C12N2760/00011Details
    • C12N2760/18011Paramyxoviridae
    • C12N2760/18411Morbillivirus, e.g. Measles virus, canine distemper
    • C12N2760/18434Use of virus or viral component as vaccine, e.g. live-attenuated or inactivated virus, VLP, viral protein
    • YGENERAL TAGGING OF NEW TECHNOLOGICAL DEVELOPMENTS; GENERAL TAGGING OF CROSS-SECTIONAL TECHNOLOGIES SPANNING OVER SEVERAL SECTIONS OF THE IPC; TECHNICAL SUBJECTS COVERED BY FORMER USPC CROSS-REFERENCE ART COLLECTIONS [XRACs] AND DIGESTS
    • Y02TECHNOLOGIES OR APPLICATIONS FOR MITIGATION OR ADAPTATION AGAINST CLIMATE CHANGE
    • Y02ATECHNOLOGIES FOR ADAPTATION TO CLIMATE CHANGE
    • Y02A50/00TECHNOLOGIES FOR ADAPTATION TO CLIMATE CHANGE in human health protection, e.g. against extreme weather
    • Y02A50/30Against vector-borne diseases, e.g. mosquito-borne, fly-borne, tick-borne or waterborne diseases whose impact is exacerbated by climate change

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Virology (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • Mycology (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Communicable Diseases (AREA)
  • Pulmonology (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Biotechnology (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Oncology (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Medicines Containing Antibodies Or Antigens For Use As Internal Diagnostic Agents (AREA)
  • Medicines Containing Material From Animals Or Micro-Organisms (AREA)
  • Steroid Compounds (AREA)

Abstract

Винахід стосується способу індукції захисної Т- і В-клітинної відповіді проти поксвірусу у новонародженої людини віком менше 6 місяців, що включає введення дози, що містить щонайменше 108 TCID50 MVA-BN або його похідного, здатного до репродуктивної реплікації у фібробластах курячих ембріонів (CEF), але не здатного до репродуктивної реплікації в HaCaT, HEK293, 143B та HeLa, новонародженій людині, причому введення індукує захисні Т- та В-клітинні відповіді проти поксвірусу у новонародженої людини віком менше 6 місяців без другого введення зазначеного MVA-BN.

Description

(57) Реферат:
Винахід стосується способу індукції захисної Т- і В-клітинної відповіді проти поксвірусу у новонародженої людини віком менше б місяців, що включає введення дози, що містить щонайменше 108 ТСІЮОво ММА-ВМ або його похідного, здатного до репродуктивної реплікації у фібробластах курячих ембріонів (СЕР), але не здатного до репродуктивної реплікації в Насат,
НЕК293, 143В та НеГа, новонародженій людині, причому введення індукує захисні Т- та В- клітинні відповіді проти поксвірусу у новонародженої людини віком менше 6 місяців без другого введення зазначеного ММА-ВМ.
Даний винахід відноситься до способу індукції захисної імунної відповіді проти поксвірусу у новонародженої людини чи немовляти-людини у віці менше ніж б місяців, який включає введення новонародженій людині модифікованого вірусу вісповакцини Анкара (ММА) у дозі, що складає принаймні 108 ТСІЮОз5о.
РІВЕНЬ ТЕХНІКИ
Існує лише три всесвітньо схвалених вакцини для імунізації при народженні: Бацила
Кальметта-Ггерена (БЦЖ) для профілактики туберкульозу, пероральна вакцина проти поліомієліту (ОРМ) і вакцина проти гепатиту В (НВМ). Запспе7-5сПтії» єї аї., сі. Тгапві. Мед. 3, 9Орз27 (2011). БЦЖ - разова вакцина на основі ліофілізованої живої Мусобасієгішт ромів. Див. там само. ОРМ - разова вакцина на основі живого атенуйованого поліовірусу. Див. там само.
Вакцина проти НВМ являє собою рекомбінантний поверхневий антиген вірусу гепатиту В, експресований у дріжджових клітинах, який вводять із квасцями у трьох дозах, починаючи від народження. Див. там само. Таким чином, дві їз зазначених вакцин являють собою живі вакцини, що реплікуються, а третя - рекомбінантний білок, який вводитися у трьох дозах.
Незрілість імунної системи новонародженого нині є основним обмежуючим фактором при розробці безпечних та ефективних вакцин. При розробці сучасних графіків вакцинації для немовлят лише вакцину проти гепатиту В рекомендують застосовувати при народженні, тоді як інші вакцини застосовують пізніше у грудному віці "у перші 12 місяців, наприклад, вакцину проти ротавірусу, інактивовану вакцину проти поліомієліту), або рекомендують застосовувати тільки у віці 12 місяців або старше (наприклад, вакцину проти кору/паротиту/краснухи), хоча у всіх випадках множинні вакцинації у грудному / дитячому віці необхідні для індукції високого рівня захисту. Згідно Запспе;7-Зсптії; еї аї., зЗсі., проміжок часу від шести до дев'яти місяців після народження характеризується підвищеною сприйнятливістю до захворювань, які можна попередити за допомогою вакцин. Див. там само: натуральна віспа, СНІД, малярія, туберкульоз та інші захворювання перебігають у маленьких дітей швидко і часто тяжко. Навіть для таких дитячих захворювань, як РСВ чи кір, вакцинацію не можна проводити до 9-місячного віку або вакцини не існує. Отже, вакцинація новонароджених (протягом перших 4 тижнів) та/або скорочений чи більш ефективний графік вакцинації немовлят був би значним кроком вперед у справі скорочення смертності та захворюваності, пов'язаної з інфекційними захворюваннями.
Загальновизнано, що у новонароджених розвиваються переважно Тнаг-клітинні відповіді, а антитіла взагалі не продукуються або продукуються лише на низькому рівні та характеризуються обмеженою афінністю. Крім того, тривалість цих реакцій менша, ніж у дорослих. лакКіп5 еї аїЇ., Маї. Кем. Іттипої. 4, 553-564 (2004); МагзНаїІ-СіаКе еї аї., Іттипої.
Тодау 21, 35-41 (2000); бієеагіві, С.А., Массіпе 19, 3331-3346 (2001).
Однак за певних обставин, наприклад, при активації образрозпізнавальних рецепторів або під час деяких вірусних інфекцій, у новонароджених мишей з часом можуть розвиватися захисні
Т-клітинні відповіді, що вказує на можливість імунізації новонароджених. Еогвіпирег еї аї.,
Зсіепсе 271, 1728-1730 (1996); Заг2онйі еї а!., Зсіепсе 271, 1726-1728 (1996).
Паралельно з розробкою ад'ювантів та вдосконаленням існуючих вакцин (Сгасіа еї аї.,
Массіпе 29, 1595-1604 (2011); Катаїйй еї аїІ,, РГо5. Опе. 3, е3683 (2008)), показано, що нові системи доставки антигенів, наприклад, ДНК-вакцини (Наззей еї аї.,9У. МігоЇ. 74, 2620-2627 (2000); Відаю еї аї., Мігоїоду 406, 37-47 (2010)) і три атенуйованих бактеріальних штами, що реплікуються: Заїітопеййа епієгіс (Катігел еї аїЇ.,, Массіпе 28, 6065-6075 (2010)), ІГієїепа топосуюдепев (КоПтапп еї аї., У. Іттипої. 178, 3695-3701 (2007)) і БЦЖ (Мазсітепіо еї аї.,
Місторевз. Іптесі. 10, 198-202 (2008); Вапдапаїнап есеї аї., Массіпе 28, 152-161 (2009)) індукують ефективну імунну відповідь при введенні мишам у віці 1 тижня або навіть при народженні. Тим не менш, лише живі атенуйовані вакцини, які реплікуються, індукували захист від смертельних інфекцій, і були ефективними зазвичай тільки після кількох сеансів імунізації, тобто на етапі досягнутої імунологічної зрілості. Отже, для успішного захисту з використанням вакцин, які реплікуються, необхідний значний час, що разом із ризиком неконтрольованого поширення інфекцій за рахунок живих атенуйованих вакцин, які реплікуються, являє собою їхнє серйозне обмеження (Саїйеп еї аї., Іттипої. Сеї! Віої. 87, 400-412 (2009); донпзоп еї а!., Містобіої. Іттипо!. 55, 304-317 (2011); 1 еї аі., попдпиа Ег. Ке. 7а пі. 48, 65-68 (2010); Пи еї а!., Іттипої. ВНему. 239, 62-84 (2011)).
Модифікований вірус вісповакцини Анкара (ММА) було введено без жодних ускладнень більше ніж 100000 осіб в ході кампанії з ліквідації віспи. Втім ММА являє собою складну суміш вірусів з різними рівнями атенуйованості та імуногенності. Зщіег еї аІ., Массіпе 27, 7442-7450 (2009). Розроблений компанією Вамагіап Могаіс ММА (ММА-ВМ), клонований методом бляшкоутворення, абсолютно нездатний реплікуватися в організмі ссавців, в тому числі людини, 60 і є безпечним навіть для господарів з послабленим імунітетом. Див. там само. Окрім відмінного профілю безпеки, ММА володіє високою імуногенністю в організмі людини (МоїІтаг еї аї., Массіпе 24, 2065-2070 (2006)) і його ефективність було доведено на кількох моделях натуральної віспи у тварин, таких як вірус віспи мишей (ЕСТУМ), віспа кроликів або віспа мавп (Сага еї аї., Массіпе 27, 5496-5504 (2009); Зативе!в55оп еї аї., у. Сіїп. Іпмезі 118, 1776-1784 (2008); БІНеїааг еї аї.,».
Мігої. 79, 7845-7851 (2005)). Іншою важливою перевагою ММА є його здатність підтримувати генетичну вставку кількох антигенів (Тітт еї аіЇ., Массіпе 24, 4618-4621 (2006)), які можуть одночасно індукувати захист проти інших інфекційних захворювань або раку (Наїтег еї аї.
Апіїміг. Тег. 10, 285-300 (2005); Мапоаї еї аї., Сапсег Іттипої. ІттипоїНег.(2011); Меуєг еї аї.,
Сапсег Іттипої. ІттипоїНег. 54, 453-467 (2005)).
ЕСТМУ (збудник віспи мишей) у мишей є хорошою модельною системою поксвірусної інфекції людини. Езіебап еї аї., доштаї ої Сепегаї Мігоїоду (2005), 86, 2645-2659. Перебіг захворювання при віспі мишей аналогічний до натуральної віспи, включаючи шлях інфікування, високу інфекційність при низьких дозах, розвиток віремії, обмежене коло господарів і відтермінований, але летальний кінець. Тому віспу мишей можна розглядати як цінну модель віспи людини у дрібних тварин і загалом як модель гострих смертельних вірусних захворювань. І ашеграсі еї аі.,, РГо5 ОМЕ, МоЇште 5(3): е9659 (2010).
Патогенез інфекції ЕСТМ у мишей, зокрема локалізована реплікація і системне поширення, аналогічний до патогенезу вірусу натуральної віспи у людини. Спартап еї аї., Меї Раїйої! 2010 47: 852 (2010). Порівняння короткострокового та постконтактного захисту у мишей, інфікованих
МАСУ-МУРК і ЕСТУ, вказує на те, що інфекція ЕСТМ більше нагадує натуральну віспу людини.
Рагап еї аІ., Пе доштпаї ої Іптесіїсив5 Різеазев; 199:39-48 (2009).
Вакцинація мишей вакциною ММА при народженні безпечна та індукує підвищення рівня ліганду ЕСТЗ, що веде до прискореного розвитку плазмоцитоїдних дендритних клітин (рос) і активації звичайних (с) ОС, внаслідок чого підвищується стійкість до гетерологічної вірусної інфекції. (Ргапспіпі еї аї., У. Іттипої. 172, 6304-6312 (2004), МоїІвт1едії еї аї., Єиг ) Іттипої. За: 1849-1860 (2004) МоїІсіеді еї аІ., Ек У Іттипої. 36: 1231-1240 (2006). Вакцинація одно- чи дводенних мишей 2,5х107 ТСІО5о ММА захищала більшість мишей від зараження летальною дозою вірусу простого герпесу 1 (НБЗМУ-1) через 7-8 днів після вакцинації і захищала більшість мишей від зараження летальною дозою вірусу вісповакцини Умезіегп Кезегме (МУ-МУК) через 4 тижні після імунізації, коли миші вважались дорослими. УМО 03/088994А2. Для визначення дози вірусу, необхідної для максимальної індукції СО11с:-клітин дослідили зростаючі дози ММА.
Максимальну кількість СО11с:-клітин було виявлено після введення 2,5х1056 ТСІЮОзо вірусу; при цьому дози вище і нижче цієї були менш ефективні. Див. там само. Таким чином, 2,5х106 ТСІЮО»5о вважалось оптимальною дозою ММА для вакцинації новонароджених.
Отже, в даній області техніки існує потреба у композиціях та способах вакцинації новонароджених, які дозволяють досягнути сильної Т-клітинної та гуморальної імунної відповіді і захисту від патогенів. Даний винахід задовольняє цю потребу.
СУТЬ ВИНАХОДУ
Даний винахід охоплює композиції та способи індукції захисної імунної відповіді проти поксвірусу у новонароджених людей або немовлят-людей у віці менше б місяців. В одному варіанті реалізації винаходу даний винахід включає введення дози, яка містить принаймні 108
ТОСІО5о ММА, новонародженій людині або немовляті-людині у віці менше 6 місяців, при чому введення викликає захисні Т- і В-клітинні відповіді проти поксвірусу у новонародженої людини у віці до 6 місяців, переважно протягом 2 тижнів після введення. У найбільш бажаному випадку імунна відповідь викликається за відсутності другого введення ММА.
У різних варіантах реалізації винаходу введення новонародженій людині або немовляті- людині здійснюють у віці менше 2 місяців або протягом 72 годин після народження.
Переважно, введення викликає захисні Т- і В-клітинні відповіді проти поксвірусу. Найбільш бажано, введення викликає захисні Т- і В-клітинні відповіді проти натуральної віспи.
В деяких варіантах реалізації винаходу даний винахід охоплює одне чи більше бустерних введень ММА.
В деяких варіантах реалізації винаходу ММА являє собою рекомбінантний ММА. В деяких варіантах реалізації винаходу введення викликає Т- і В-клітинні відповіді проти гетерологічного антигена, кодованого рекомбінантним ММА.
КОРОТКИЙ ОПИС ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
На фігурах та-4 показано порівняння вісповакцина-специфічних імунних реакцій у новонароджених і дорослих мишей після однократної вакцинації ММА-ВМ. Новонароджених чи дорослих мишей С57ВІ /б імунізували високою дозою (1х108 ТСІЮОхо) або низькою дозою (2х106
ТОЇІО»о) ММА. У тварин брали кров і умертвляли їх через 1, 2, 3, 4 або 7 тижнів після імунізації. бо (а) вісповакцина-специфічний (ДО вимірювали в сироватці за допомогою твердофазного ІФА.
Показано середні геометричні титрів ж/- стандартна похибка середнього (ЗМТ яж/- ЗЕМ). (р)
Процент В8К-специфічних ІФНу-секретуючих СО8- Т-клітин у селезінці визначали методом проточної цитометрії. Показано середній процент ї/- стандартна похибка середнього (ЗЕМ). (с)
Процент гранзим В-експресуючих СО8.-- Т-клітин у селезінці визначали за допомогою проточної цитометрії. Показано середній процент -/- стандартна похибка середнього (ЗЕМ). (4) Розподіл (у 9о) ефекторних клітин (Срадви 621 601277), ефекторних клітин пам'яті (Срадвеесорбва21 700127) і центральних клітин пам'яті (СО448исСрб21и00127) в популяції В8Е- специфічних СО8 Т-клітин, виділених із селезінки, вимірювали методом проточної цитометрії.
Показано середній процент -7- стандартна похибка середнього (5ЕМ). Розподіл був ідентичним у новонароджених мишей, імунізованих двома різними дозами ММА-ВМ, показано лише дозу 1х108 ТОСІО»о. Аналіз у мишей у віці одного тижня був улоеможливлений недостатньою кількістю
Сов Т-клітин у селезінці.
На фігурах 2а-й показано, що імунізація новонароджених мишей 108 ТСІЮв5о ММА індукує повний захист від зараження ЕСТУ. Мишей С57ВІ /6 імунізували високою дозою (1х108 ТСІЮОво) або низькою дозою (2х105 ТСІО5о) чи вводили ТВ5 при народженні. Через чотири тижні після імунізації мишей заражали 1х107 ТСІОзо ЕСТУ. (а) Виживання і (б) відносну зміну маси тіла в 95 (середнє -/- 5ЕМ) відслідковували протягом 21 доби. Аналогічно мишей, імунізованих при народженні 1х108 ТСІО5о ММА, заражали (с) 3х107 ТСІО5о ЕСТМ через 7 тижнів після імунізації чи (4) 1х102 ТСІО5оЕСТМ через 2 тижні після імунізації.
На фігурах За-й показано, що захист залежить від Т- і В-клітинних імунних реакцій. (а, Б)
Мишей, нокаутованих за РІ ТЗ чи (с, 4) ТСКрО імунізували при народженні 1х108 ТСІОзо ММА і заражали 1х103 ТСІО5о ЕСТМ через 4 тижні. (а, с) Виживання відслідковували протягом 21 доби. (б, 4) В момент смерті чи в кінці періоду спостереження проводили некропсію легень, гомогенізували і визначали титр ЕСТМ на легеню шляхом аналізу бляшок (ЗМТ /- БЕМ).
На фігурах 4а-й показано, що для повного захисту необхідні як Т-, так і В-клітинні відповіді (а, Б) Мишей, нокаутованих за В2т, чи (с, 4) трансгенних мишей Т11НМТ імунізували при народженні 1х108 ТСІЮОво ММА і заражали 1х107 ТСІО5о ЕСТМ через 4 тижні. (а, с) Виживання відслідковували протягом 21 доби. (б, 4) В момент смерті чи в кінці періоду спостереження проводили некропсію легень, гомогенізували і визначали титр ЕСТМ на легеню шляхом аналізу бляшок (СМТ /- БЕМ).
На фігурах 5а-ьЬ показано імуногенність рекомбінантної вакцини ММА-кір у новонароджених і дорослих мишей. (а, Б) Новонароджених або дорослих мишей ВАЇ В/с двічі імунізували 1х108
ТСІО5о вакцини ММА-кір з проміжком три тижні. (а) Крім того, деяких новонароджених імунізували тільки при народженні. У дорослих мишей брали кров через 2, 3, 4 і 5 тижнів після першої імунізації, тоді як у новонароджених можна було брати кров лише через З тижні після народження. Згодом кров брали кожні два тижні (чотири рази) і ще раз при умертвінні мишей (через 15 тижнів після імунізації новонароджених). Кір-специфічні (905 вимірювали за допомогою твердофазного ІФА (МТ -/- БЕМ). (Б) Через два тижні після другої імунізації вимірювали кір- специфічні Т-клітини після стимуляції спленоцитів іп міго нуклеокапсид-специфічним пептидом і виявляли ІФНу-секретуючі клітини за допомогою ЕГіІЗрої (Середні показники стимуляції ж/-
ЗЕМ).
На фігурі 6 показано довгострокові специфічні щодо вісповакцини В-клітинні відповіді у новонароджених мишей після однократної вакцинації ММА чи Уф-обробленим ММА.
Новонароджених мишей С57ВІ/6 імунізували 1х108 ТСІОво ММА або 1х108 ТОСІЮО5о УФ- обробленим ММА. У тварин брали кров і умертвляли через 1, 2, 3, 4, 7 чи 16 тижнів після імунізації. дс, специфічний щодо вісповакцини, вимірювали в сироватці методом твердофазного ІФА. Показано середні геометричні титрів ї/- стандартна похибка середнього (СМТ -/- БЕМ).
На фігурі 7 показано довгострокові вісповакцина-специфічні Т-клітинні відповіді у новонароджених мишей після однократної вакцинації ММА або Уф-обробленим ММА.
Новонароджених мишей С57ВІ/6 імунізували 1х108 ТСІЮОбо ММА або 1х108 ТСІО5о УФ- обробленим ММА. Тварин умертвляли через 1, 2 або 16 тижнів після імунізації. Вісповакцина- специфічні Т-клітини вимірювали після стимуляції спленоцитів іп мійго В8К-специфічним пептидом і виявляли ІФНу-секретуючі клітини за допомогою ЕГІЗрої. (Середні показники стимуляції /- БЕМ).
На фігурі 8 показано частоту СО8б- Т-клітин у новонароджених мишей порівняно з дорослими мишами. Для 1-, 2-, 3-, 4- і 7-тижневих новонароджених мишей визначали процент
Сов Т-клітин у селезінці шляхом проточної цитометрії та порівнювали з аналогічним показником у дорослих мишей. Показано середній процент -/- стандартна похибка середнього 60 (ЗЕМ)
На фігурах 9а-5 показано, що для елімінації вірусу необхідна зміна класу імуноглобулінів.
Мишей, нокаутованих за цитидиндезаміназою, що індукується активацією (АБО), імунізували при народженні 1х1085 ТСІО5о ММА і заражали 1х107 ТСІО5о ЕСТМ через 4 тижні. (а) Виживання відслідковували протягом 21 доби. (Б) В момент смерті чи в кінці періоду спостереження проводили некропсію легень, гомогенізували і визначали титр ЕСТМ на легеню шляхом аналізу бляшок (СМТ ч/- ЗЕМ).
ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС СУТІ ВИНАХОДУ
Загроза потенційного біотерористичного нападу або появи зоонозних поксвірусів у популяції людей зумовила ряд зусиль по розробці більш безпечної противіспяної вакцини третього покоління для групи ризику, якій протипоказано застосування АСАМ2000 "мМ, противіспяної вакцини, застосування якої нині дозволене в США. Разом з тим, група ризику включає не лише осіб з порушеннями імунітету, наприклад, пацієнтів з ВІЛ чи осіб, що страждають на шкірні захворювання, наприклад, атопічний дерматит, але і дітей у віці до року через незрілість їхньої імунної системи. Раніше було показано, що ММА-ВМ, живий вірус, дефектний по реплікації, володіючи відмінним профілем безпеки, посилює стійкість до широкого спектру вірусних інфекцій протягом першого тижня життя у мишей. Егапопіпі, у. Ітттипої. 172, 6304-6312 (2004).
Вважається, що захистити "наївних" новонароджених від смертельних інфекцій невдовзі після народження складно, якщо не неможливо. Однак при збільшенні дози, що використовується для вакцинації, до 1х108 ТСІО5о модифікованого вірусу вісповакцини Анкара (ММА) було продемонстровано, що разова імунізація мишей при народженні індукувала повністю функціональні Т- і В-клітинні відповіді, за рахунок яких швидко розвивався повний захист від летального зараження ортопоксвірусом. Як не дивно, захист індукувався протягом 2 тижнів і був обумовлений переважно Т-клітинами. Крім того, за рахунок зазначеної разової вакцинації було отримано постійні імунологічні Т-клітини пам'яті і нейтралізуючі антитіла. Таким чином, ММА, введений при народженні, індукує негайний і довгостроковий захист від смертельних захворювань та видається привабливою платформою для розробки вакцин, які застосовуються в ранньому дитячому віці.
Разова вакцинація мишей ММА при народженні індукує не лише вроджені, але і адаптивні імунні реакції, зокрема відповіді ефекторних клітин і довгострокових Т-клітин пам'яті, а також
Зо нейтралізуючих антитіл. Важливо зауважити, що протягом двох тижнів після вакцинації адаптивна імунна відповідь повністю захищає мишей від летального інтраназального зараження ЕСТУ.
В даному документі продемонстровано, що Т-клітини відіграють важливу роль у новонароджених мишей. При імунізації низькою дозою 2х105 ТСІО5о ММА індукувалась сильна реакція цитотоксичних Т-клітин, що приводило до часткового захисту від зараження ЕСТУ, причому гуморальних реакцій виявлено не було. Повного захисту було досягнуто лише після вакцинації високою дозою 1х108 ТСІОзо ММА, яка індукувала також В-клітинні відповіді. Це було підтверджено на трансгенних мишах Т11НМТ, у яких частковий захист показав, що В-клітини також необхідні для повного захисту після разової вакцинації ММА при народженні.
Даний винахід включає композиції і способи індукції захисної імунної відповіді проти поксвірусу у новонароджених або немовлят-людей. В одному варіанті реалізації винаходу винахід включає введення дози, яка містить принаймні 108 ТСІО5о ММА, новонародженій людині або немовляті-людині. ММА можна вводити новонародженій людині або немовляті-людині до повного дозрівання імунної системи.
Даний винахід також включає ММА для застосування в індукції захисної імунної відповіді проти поксвірусу у новонародженого або немовляти-людини.
Даний винахід також включає ММА для застосування у вакцинації новонародженої людини або немовляти-людини. Винахід також включає застосування ММА як вакцини для лікування новонародженого або немовляти-людини і застосування ММА при отриманні вакцин або медикаментів для лікування або вакцинації новонародженого або немовляти-людини.
Новонароджені і немовлята-люди
В контексті даного винаходу термін "новонароджена людина" відноситься до новонародженої людини у віці менше 1 місяця, а термін "немовля-людина" відноситься до людини у віці від народження до 1 року. Переважно, вік новонародженої людини складає менше 4 тижнів, менше З тижнів, менше 2 тижнів або менше 1 тижня. Більш бажано, вік новонародженої людини складає менше 6, 5, 4, 3, 2 або 1 дня.
В одному варіанті реалізації винаходу дозу ММА вводять новонародженій людині. У різних варіантах реалізації винаходу дозу ММА вводять новонародженій людині у віці менше 4 тижнів, менше 3 тижнів, менше 2 тижнів або менше 1 тижня. У різних варіантах реалізації винаходу дозу ММА вводять новонародженій людині у віці менше 6, 5, 4, 3, 2 або 1 дня. У переважних варіантах реалізації винаходу дозу ММА вводять новонародженій людині у віці 3, 2 або 1 дня.
В одному варіанті реалізації винаходу дозу ММА вводять немовляті-людині у віці менше 6, 5, 4, 3, 2 або 1 місяця. У різних варіантах реалізації винаходу дозу ММА вводять немовляті-людині у віці менше 8 тижнів, менше 7 тижнів, менше б тижнів або менше 5 тижнів. У переважних варіантах реалізації винаходу дозу ММА вводять немовляті-людині у віці менше 2 місяців.
Модифіковані віруси вісповакцини Анкара (ММА)
Даний винахід включає будь-які і всі можливі віруси ММА. Бажані віруси ММА включають варіанти штамів ММА, наприклад, ММА-ВМ (депонований в Європейській колекції клітинних культур тварин Лабораторії дослідження та виробництва вакцин Лабораторної служби громадської охорони здоров'я Науково-виробничого центру мікробіології, Портон Даун,
Солобері, Уїлтшир 5Р4 0)б, Сполучене Королівство (ЕСАСС) 30 серпня 2000 року під обліковим номером М00083008), ММА-575 (депонований в ЕСАСС 7 грудня 2000 року під обліковим номером М00120707) і ММА-572 (депонований в ЕСАСС 27 січня 1994 року під обліковим номером М94012707). Крім того, переважними є також похідні від депонованого штаму.
Переважно, ММА здатний до репродуктивної реплікації у фібробластах ембріона курчати (СЕР) або інших клітинних лініях птахів іп мійго або іп мімо в яйцях з ембріонами, що розвиваються, але не здатний до репродуктивної реплікації у клітинах людини, в яких можуть репродуктивно реплікуватися ММА 575 або ММА 572. Найбільш бажано, ММА не здатний до репродуктивної реплікації у лінії кератиноцитів людини Насат, лінії клітин нирки ембріона людини НЕК 293, лінії клітин остеосаркоми людини 1438 та лінії клітин аденокарциноми шийки матки людини НегГа.
У переважних варіантах реалізації винаходу модифікований вірус вісповакцини Анкара (ММА) характеризується здатністю до репродуктивної реплікації у фібробластах ембріона курчати (СЕР) іп міго, а також більшою, ніж у ММА-575, атенуйованістю у лінії кератиноцитів людини Насат, лінії клітин остеосаркоми людини 1438 та лінії клітин аденокарциноми шийки матки людини Неї а. Переважно, вірус ММА володіє коефіцієнтом ампліфікації в клітинах СЕЕ більше 500. "Коефіцієнт ампліфікації" вірусу являє собою співвідношення кількості вірусів, що походять з інфікованої клітини (Вихід), до вихідної кількості вірусів, використаних для інфікування клітин (Вхід). Співвідношення між Виходом і Входом, що складає "1", описує статус ампліфікації, за якого кількість вірусів, що походять з інфікованої клітини, співпадає з вихідною кількістю вірусів, використаних для інфікування клітин.
Рекомбінантні ММА
Даний винахід включає рекомбінантні віруси ММА, отримані на основі будь-яких і всіх можливих вірусів ММА. В одному варіанті реалізації винаходу рекомбінантний вірус ММА являє собою рекомбінантний вірус ММА-ВМ. Рекомбінантний вірус ММА містить принаймні одну гетерологічну нуклеотидну послідовність. В контексті даного винаходу термін "гетерологічна нуклеотидна послідовність" означає нуклеотидну послідовність, яка в природі не зустрічається у
МУА.
Переважно, гетерологічна нуклеотидна послідовність являє собою послідовність, що кодує принаймні один антиген, антигенний епітоп та/або терапевтичну сполуку. Антигенні епітопи та/або антигени можуть являти собою антигенні епітопи та/або антигени інфекційного агента.
Інфекційні агенти можуть являти собою віруси, гриби, патогенні одноклітинні еукаріотичні або прокаріотичні організми і паразитичні організми. В деяких варіантах реалізації винаходу інфекційний агент є вірусом, вибраним з: ротавірусу, вірусу краснухи, поліовірусу, вірусу грипу, флавівірусу (зокрема вірусу денге і вірусу жовтої лихоманки), парамікосвірусу (зокрема вірусу кору, вірусу інфекційного паротиту та респіраторно-синцитіального вірусу (К5М)), вірусу гепатиту (зокрема вірусів гепатиту А, В і С), вірусу імунодефіциту людини (зокрема НІМ-1), філовірусу (зокрема вірусу Ебола і вірусу Марбург) або інших вірусів, що викликають геморагічну лихоманку. В деяких варіантах реалізації винаходу інфекційний агент є бактерією, вибраною з: Васійш5 апінгасі5, менінгокока, пневмокока, Наеторнійси5 іпїшепга, Согупебасієг т дірпінетіає, Сіовігідійт іеїапі, ВигКНоїЇдегіа, ЕгапсізеїІа ішіагепвів, Сохієїа Бригпеїй або ВогаеєїеїІа репизв5ів.
Будь-який антиген, включаючи антигени, що індукують Т-клітинну відповідь, може бути експресований рекомбінантним ММА згідно з даним винаходом. Переважними є вірусні, бактеріальні, грибкові та ракові антигени. Переважними антигенами є антигени будь-якого з описаних вище вірусів чи бактерій. Вкрай бажаними антигенами є антигени НІМ-1, антигени вірусу денге, антигени збудника сибірської виразки, антигени вірусу кору, антигени вірусу грипу, бо антигени пікорнавірусу, антигени коронавірусу та антигени респіраторно-синцитіального вірусу.
Переважно, антиген є чужорідним антигеном або неоантигеном. В контексті даного винаходу термін "неоантиген" означає антиген, який не експресується поксвірусним вектором у природних умовах.
В деяких варіантах реалізації винаходу введення викликає Т- та/або В-клітинні відповіді проти гетерологічного антигена, кодованого рекомбінантним ММА. Т-клітинна відповідь може являти собою відповідь ефекторних клітин та/або довгострокову відповідь Т-клітин пам'яті. В- клітинна відповідь може являти собою відповідь нейтралізуючих антитіл.
Введення ММА
Даний винахід включає введення дози ММА новонародженій людині або немовляті-людині будь-яким шляхом. Бажані шляхи введення включають підшкірну (п/ш), внутрішньошкірну (в/ш), внутрішньом'язеву (в/м), внутрішньовенну (в/в) ін'єкцію, ін'єкцію в кістковий мозок (в/км), пероральне введення і мукозальне введення, зокрема інтраназальне введення або інгаляцію.
Кількість, що вводиться (дозування), залежить від суб'єкта, якого лікують, з урахуванням, серед іншого, його стану, стану його імунної системи, шляху введення і розмірів суб'єкта.
Винахід також включає ММА для застосування як фармацевтичної композиції або вакцини для вакцинації новонародженої людини або немовляти-людини і застосування ММА як фармацевтичних композицій або вакцин для лікування новонародженого або немовляти- людини і застосування ММА для отримання вакцин або медикаментів для лікування або вакцинації новонародженого або немовляти-людини.
Фармацевтична композиція, вакцина або лікарський препарат в загальному випадку може включати одну або більше допоміжних речовин, наприклад, фармацевтично прийнятних та/або схвалених носіїв, добавок, антибіотиків, консервантів, ад'ювантів, розріджувачів та/або стабілізаторів. Такими допоміжними речовинами можуть бути вода, фізіологічний розчин, гліцерол, етанол, масло, зволожуючі або емульгуючі агенти, рН-буферні речовини або подібні до них. Придатні носії зазвичай являють собою великі, повільно метаболізовані молекули, такі як білки, полісахариди, полілактиди, полігліколіди, полімерні амінокислоти, сополімери амінокислот, ліпідні агрегати або подібні до них.
Для отримання фармацевтичних композицій або вакцин або лікарських препаратів ММА згідно з даним винаходом може бути перетворений у фізіологічно прийнятну форму. Це може
Зо бути зроблено на основі досвіду отримання поксвірусних вакцин, що застосовувались для противіспяної вакцинації (як описано БСК! еї аІ. 1974). Очищений вірус можна зберігати в замороженому стані при -20"С або -80 С в рідині. Переважно титр вірусу складає 5х108
ТСІО5БО/мл; вірус може міститись в буферному розчині, наприклад, в 10 мМ Тріс, 140 масі, рн 7 А.
Склад на основі вірусу може містити додаткові добавки, такі як маніт, декстран, цукор, гліцин, лактоза або полівінілпіролідон чи інші допоміжні речовини, такі як антиоксиданти або інертний газ, стабілізатори або рекомбінантні білки (наприклад, сироватковий альбумін людини, або САЛ), придатні для введення іп мімо.
В альтернативному варіанті вакцину можна отримати шляхом ступінчатої ліофілізації складу на основі вірусу. Наприклад, можна ліофілізувати 109 вірусних частинок у 100 мкл - 1 мл фосфатно-сольового буфера (ФСБ) в присутності 2 95 пептону та 1 95 САЛ в ампулі, бажано скляній ампулі. Потім скляну ампулу запаюють, після чого вона може зберігатися за температур від 4 "С до кімнатної впродовж кількох місяців. При цьому коли ампула не використовується, бажано зберігати її за температури до -20 С.
У цілях вакцинації або лікування вірус можна вводити систематично або місцево, тобто парентерально, підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньом'язево, інтраназально чи будь-яким іншим шляхом введения, відомим кваліфікованому фахівцеві.
Доза
Винахід включає введення дози, яка містить принаймні 109 ТСІЮО5о ММА, новонародженій
БО людині або немовляті-людині. Переважно, доза складає принаймні 108 ТСІЮОво, 2х108 ТСІЮО»во, 3х108 ТСІОво, 4х108 ТСІЮОво, 5х108 ТСІЮОво, 6х108 ТСІЮОво, 7х108 ТСІЮОво, 8х108 ТСІЮОзо, 9х108 ТСІЮ»о або 109 ТСІОз5о ММА. Вкрай бажана доза складає 2х108 ТСІО5о, 3х108 ТСІЮ»о, 4х108 ТСІО»о, 5х108
ТОСІОво, бх108 ТСІОво, 7х108 ТСІО5о, 8х108 ТСІЮОво, 9Ух108 ТСІО5о або 109 ТСІО5о ММА. Вкрай бажаною є доза 108 ТСІЮзво.
Новонароджену людину або немовля-людину можна вакцинувати шляхом разового введення ММА за відсутності додаткового ("бустерного") введення. В інших варіантах реалізації винаходу здійснюють одне або більше бустерних введень. В одному варіанті реалізації винаходу друге введення здійснюють через чотири-вісім тижнів після першої вакцинації.
Переважно друге введення здійснюють через 2, 4, б або 8 тижнів після першого введення. В інших варіантах реалізації винаходу здійснюють третє, четверте, п'яте, шосте, сьоме, восьме, дев'яте, десяте або додаткові введення.
Бустерне введення можна здійснювати для посилення імунної відповіді при послабленні початкової відповіді або для додаткового посилення початкової відповіді. Таким чином, в деяких варіантах реалізації винаходу бустерне введення здійснюють для доповнення або відновлення бажаного рівня імунної відповіді.
Час між першим і другим введеннями і між введенням і подальшим введенням може варіювати. В одному варіанті реалізації винаходу час між введеннями складає від двох до шести тижнів. В різних варіантах реалізації винаходу час між введеннями складає принаймні 2, 4, 6, 8, 10, 12, 15, 30 або 52 тижні. В різних варіантах реалізації винаходу час між введеннями складає принаймні 1, 3, 6, 9, 12, 24, 36 або 48 місяців. В різних варіантах реалізації винаходу час між введеннями складає принаймні 1, 2, 3, 4, 5,6, 7, 8, 9 або 10 років.
Захисна імунна відповідь
Винахід включає індукцію захисної імунної відповіді проти поксвірусу шляхом введення дози
ММА новонародженій людині або немовляті-людині. Переважно, введення викликає захисні Т- і
В-клітинні відповіді проти поксвірусу у новонародженого або немовляти-людини у віці до 6 місяців. У найбільш бажаному випадку імунна відповідь викликається за відсутності другого введення ММА. В контексті даного винаходу фраза "імунна відповідь викликається за відсутності другого введення ММА" означає, що імунна відповідь не залежить від введення другої (тобто бустерної) дози ММА. Імунна відповідь викликається першим введенням. Таким чином, в контексті даного винаходу фраза "імунна відповідь викликається за відсутності другого введення ММА" не означає відсутності другого введення; вона означає лише, що друге введення не є необхідним для індукції захисної імунної відповіді. В деяких варіантах реалізації винаходу здійснюють друге або подальше введення. Друге або подальше введення може посилити імунну відповідь та/або тривалість імунної відповіді.
Захисна імунна відповідь може захистити принаймні 75 Ус, 80 бо, 90 95, 95 У, 96 90, 97 95, 98 95, 99 95 або 100 95 новонароджених або немовлят, яким вводять ММА, від смерті та/або симптомів захворювання.
Переважно захисна імунна відповідь спрямована проти поксвірусу, зокрема ортопоксвірусу.
Зо В деяких варіантах реалізації винаходу поксвірус являє собою вірус вісповакцини або вірус натуральної віспи. Найбільш бажано, коли захисна імунна відповідь спрямована проти натуральної віспи.
Переважно, захисну імунну відповідь викликають у новонародженого або немовляти-людини у віці до 6 місяців. Більш бажано, коли захисну імунну відповідь викликають у новонародженого або немовляти-людини у віці до 5, 4, 3, 2 або 1 місяця. Найбільш бажано, коли захисну імунну відповідь викликають у новонародженого або немовляти-людини протягом 4, З або 2 тижнів після введення.
Композиції
Винахід включає фармацевтичні композиції і вакцини, що містять принаймні 108 ТСІО5о ММА, для введення новонародженому або немовляті з метою індукції захисної імунної відповіді.
Переважно, композиція містить 108 ТСІЮОв5о, 2х108 ТСІЮО5о, 3х108 ТСІЮ»о, 4х108 ТСІЮО5о, 5х108
ТС», бх108 ТСІЮО5о, 7х108 ТСІЮО»5о, 8х108 ТСІЮО5о, 9х108 ТСІЮО5о або 109 ТСІО5о ММА. Вкрай бажана доза складає 2х108 ТСІЮО5о, 3х108 ТСІЮО»5о, 4х108 ТСІЮО»5о, 5х108 ТСІЮО»5о, бх108 ТСІЮО»о, 7х108 ТСІОво, вх108 ТСІЮО5о, 9х108 ТСІО5о або 109 ТСІОз5о ММА. Вкрай переважною є доза 108
ТСІЮ»о.
Приклади
Наступні приклади додатково ілюструють даний винахід. Спеціалісту в даній області техніки зрозуміло, що наведені приклади в жодному разі не можна тлумачити в сенсі, який обмежує застосовність технології, запропонованої в даному винаході, даними прикладами.
Приклад 1: Миші
Одночасно запліднених самок мишей С57ВІ/6у і ВАГ В/с отримали від Нагіап УміпКеІтапп, тоді як мишей, трансгенних за В-клітисним рецептором/Т11НМтТ, з недостатністю цитидиндезамінази, що індукується активацією (АІО-дефектних), з недостатністю ГКГС 1І/В2т, з недостатністю Т-клітинного рецептора Вб та з недостатністю ЕРІТЗ на основі лінії С57ВІ /6 отримали з віваріїв університету Цюриху або Вамагіап Могдіс-Мипісп. Виводки були змішаної статі. Дитинчат відлучали від матері у віці 4 тижнів.
Приклад 2: Вірус для вакцин і зараження
Використаний ММА являв собою ММА-ВМ, розроблений Вамагіап Могаїс і депонований в
ЕСАСС під обліковим номером У00083008 (див. вище). Рекомбінантна вакцина ММА-тВМ85в бо проти ММА і кору кодує З гени вірусу кору: білок злиття, гемаглютинін і нуклеопротеїн.
Послідовності генів було отримано з РНК штаму вірусу кору Кпагошт 500/34.97 (генотип В3).
Обидва віруси розмножували і титрували в первинних фібробластах ембріона курчати, отриманих з 11-денних запліднених курячих яєць, що не містили збудника (Чарльз-Рівер, штат
Массачусетс, США), і культивованих у середовищі КРМІ 1640. Штам ЕСТМ Мозсом отримали з американської колекції типових культур (АТСС) під обліковим номером МК-1372, розмножували і титрували в клітинах Мего С1008 (ЕСАСС, обліковий номер 85020206), що підтримувались в середовищі Ігла, модифікованому за Дульбекко (ОМЕМ; Іпмігодеп) з додаванням 10 95 ЕС5 без антибіотиків. Всі віруси очищали в градієнті сахарози.
Приклад 3: Імунізація і контрольне зараження.
Мишей імунізували шляхом підшкірної ін'єкції 50 мкл суспензії вірусу протягом 6-24 годин після народження. 8-тижневих тварин використовували для порівняння новонароджених з дорослими (тобто вік дорослих тварин складав 8 тижнів). Застосовували 1х108 ТСІО5о ММА або
ММУА-тВМ858В, однак деякі тварини отимували знижену дозу (2х105 ТСІЮ»5о) або 1х108 ТСІЮ5о
УФ-інактивованого ММА. Затиеї55оп еї аї.,»). Сіїп. Іпмев5і. 118, 1776-1784 (2008). Контрольним тваринам вводили фізіологічний розчин з Тріс-буфером, рН 7,7. Для ММА-тВМ858 мишей імунізували двічі з проміжком три тижні. Для дослідження імуногенності у тварин брали зразки крові і умертвляли в різні моменти часу, і селезінки готували до аналізу шляхом проточної цитометрії.
Для контрольного зараження ЕСТМ мишей анестезували кетаміном/ксиламіном і вводили вірус інтраназально в об'ємі 25 мкл, за винятком 2-тижневих тварин, які отримували вірус в об'ємі 12,5 мкл. Для кожної вікової групи і лінії мишей визначали оптимальну дозу, що викликає 100 95 смерть протягом 2 тижнів при вірусному навантаженні приблизно 8 Іод:іо БУО в легенях після некропсії. Для 29-денних мишей оптимальна доза складала 1х107 ТСІОзо (в 4 рази вище за І О5о для дорослих мишей С57ВІ /6.); Затив!в55оп еї аї., У. Сіїп. Іпмеві 118, 1776-1784 (2008)), за винятком мишей з недостатністю БІТЗ3 і з недостатністю ТСКрВО. Для цих високосприйнятливих мишей було достатньо 1х103 ТСІЮОво ЕСТМ. Для 2-тижневих і 7-тижневих мишей доза зараження складала 1х102 ТСІЮО5о і 3х107 ТСІЮОзхо відповідно. Після зараження виконували щоденний моніторинг втрати ваги, хворобливого стану і смерті протягом 21 доби. В кожну групу включали 5-7 дитинчат, дані являли собою результати двох або трьох
Зо експериментів.
Приклад 4: Аналіз бляшок ЕСТУ.
Аналіз бляшок ЕСТМ використовували для визначення вірусного навантаження в легенях після некропсії. Легені гомогенізували і титрували в клітинах Мего С1008 з використанням послідовних чотирикратних розведень, починаючи з 1:100. Після З днів інкубації та фарбування кристалічним фіолетовим (5ідта Аїагісп) шляхом розрахунку титру з першого етапу розведення виявили середню кількість бляшок х 150.
Приклад 5: Твердофазний ІФА.
Титри вісповакцина-специфічних (30 вимірювали шляхом прямого твердофазного ІФА, як описано вище. сага еї а!., Массіпе 27, 5496-5504 (2009). Стисло, антиген ММА імобілізували на 9б-лункових планшетах протягом ночі. Тестовані сироватки титрували з використанням двократних послідовних розведень, починаючи з 1:50. Як детектуюче антитіло використовували анти-мишаче антитіло вівці (ДСО-НКР (АБО Зегоїес). Титри антитіл розраховували шляхом лінійної регресії і визначали як розведення сироватки, що приводить до оптичної густини 0,30 при ОЩеаво. Титри кір-специфічних (Дб в сироватці вимірювали за допомогою набору для твердофазного ІФА Епгудповіс Е ІЗА Кії (ЮОаде Вепйгіпуд), однак використовували анти-мишачий
Іо вівці, кон'югований з пероксидазою хрону.
Приклад 6: Аналіз на основі реакції нейтралізації бляшкоутворення (РЕМТ).
Аналіз РЕМТ на основі вірусу вісповакцини здійснювали, як описано в Сага еї а). Массіпе 27, 5496-5504 (2009). Стисло, термічно інактивовану сироватку послідовно розбавляли та інкубували з вірусом вісповакцини (Адмапсей ВіоїесппоЇодіе5 Іпс.). Після інкубування суміш залишали для адсорбції на клітинах Мего на 70 хвилин. Потім додавали покривне середовище та інкубували планшети протягом 24 годин. Після фарбування кристалічним фіолетовим визначали титр нейтралізуючих антитіл як розведення сироватки, яке могло нейтралізувати 50 95 зрілого вірусу.
Приклад 7: Проточна цитометрія та ЕГ ІЗзрої.
Після еритролізису частину спленоцитів інкубували протягом 5 годин з пептидом В8К або без нього (Т5спагке еї аї., 9. Ехр. Мей. 201, 95-104 (2005)) (5 мкг/мл В8Е2го-27), Согіпд) в присутності СоїдіРінд "м (ВО Віозсіепсе5). Потім клітини фарбували еБіпог"м-450 проти СО8ч- і еБіцог"м-780 проти СО4ж, РІТС проти СО44, РегоР-Су5.5 проти СО62ІЇ, СО127-АРС, РЕ-Су7 бо проти ІФНІ (всі реактиви отримані від еВіозсіеєпсе) і РЕ проти гранзиму В (Іпмігодеп).
Внутрішньоклітине фарбування здійснювали після фіксації/пермеабілізації (во
Суюйх/Суїюрегт м, ВО Віозсіепсе5). Проточно-цитометричний аналіз здійснювали за допомогою
ІБК І (ВО Віозсіепсе5). Дані аналізували у РіІомлдо (Тгее аг). Решту спленоцитів стимулювали протягом 20 годин з використанням В8К/вісповакцина- або М/кір-специфічних пептидів або без них (Наїаззу еї аї!., Массіпе 24, 185-194 (2006); Вегоаєп єї аЇ., РГо5 опе 5(4)е10297, 2010) (5 мкг/мл; АК 335-345; М) і виявляли ІФНу-секретуючі клітини за допомогою аналізу ЕГІЗрої (ВО
Віозсіепсе5). Показник стимуляції отримували шляхом віднімання кількості неспецифічних плям нестимульованих клітин від кількості плям, отриманих при специфічній стимуляції.
Приклад 8: ММА індукував нейтралізуючі антитіла, а також ефекторні Т-клітини і Т-клітини довгострокової пам'яті у новонароджених мишей.
Новонароджених мишей імунізували при народженні високою (1х108 ТСІО5о) або низькою дозою (2х105 ТСІОзо) ММА, який раніше використовувався у новонароджених мишей. Егапспіпі еї а!., У. Іттипої. 172, 6304-6312 (2004). Реакції вісповакцина-специфічних (ДО визначали шляхом твердофазного імуноферментного аналізу (ІФА) через 1, 2, 3, 4 і 7 тижнів після імунізації (фіг. 1а). У дорослих мишей вісповакцина-специфічні антитіла виявлялись через сім днів після разової імунізації 1х108 ТСІОбо ММА та досягали плато за тиждень. Як не дивно, реакції специфічних до після імунізації разовою високою дозою при народженні досягали порівнянного рівня антитіл, хоча і з затримкою на 1-2 тижні (фіг. Та). Незважаючи на незрілість імунної системи у новонароджених, індукувались навіть антитіла, що нейтралізують вірус вісповакцини, хоча повна конверсія сироватки не спостерігалась і титри були приблизно в 10 разів нижчі, ніж у дорослих мишей (таблиця 1).
Таблиця 1:
Реакції на основі вісповакцина-специфічних нейтралізуючих антитіл ооотвво | зонверомсироватоє | 09.19 100-61-70 тво Б
Ново- о народжені | ТСІОсо ММА
Мате тет т вся Я В ся Я
ТСІОво ММА
Дорослі | ср Му сироватки! | 983 Лю 1 ВВЕ 1 105059
ТСІОво ММА а в процентах У? середнє геометричне титру
В-клітинна відповідь, індукована разовою імунізацією ММА-ВМ при народженні, все ще виявлялась через 16 тижнів після імунізації (фіг. 6) і могла посилюватися за рахунок другої імунізації через З або 4 тижні після народження. Як і у випадку з В-клітинною відповіддю, спостерігалась невелика затримка СО8-- Т-клітинних реакцій, індукованих імунізацією ММА при народженні. Вісповакцина-специфічна Т-клітинна відповідь, оцінена шляхом внутрішньоклітинного фарбування ІФНу через 2 тижні після імунізації новонароджених мишей, була аналогічною до максимальної відповіді у дорослих мишей, що спостерігалась через один тиждень після імунізації (фіг. 15). Хоча гуморальна відповідь після вакцинації низькою дозою
ММА не виявлялася (фіг. Та), вакцинація низькою дозою індукувала аналогічну або навіть більш інтенсивну Т-клітинну відповідь (фіг. 10). Наявність вісповакцина-специфічних Т-клітин, викликану вакцинацією ММА при народженні, підтверджували за допомогою /спот- імуноферментного аналізу (ЕГІЗро)Ю, який виявив вісповакцина-специфічні ІФН-у-продукуючі клітини уже через тиждень після імунізації (фіг. 7). Цей ранній момент часу є ще більш примітним, враховуючи низьку кількість СЮО8 ж Т-клітин в селезінці у тижневих мишей (фіг. 8).
Активацію Т-клітин також підтверджували за допомогою аналізу експресії гранзиму В у популяції
Сов Т-клітин. Цю ефекторну сполуку цитотоксичних Т-клітин індукували імунізацією при народженні обома дозами ММА з рівнем експресії, аналогічним до того, що спостерігається у дорослих, хоча і з затримкою на один тиждень (фіг. 1с). Для більш детального аналізу вісповакцина-специфічні СО8я- Т-клітини розділили на ефекторні клітини, ефекторні клітини пам'яті і клітини центральної пам'яті на основі диференційної експресії СО44, СОб62І і СО127, як описано Каєесі еї аї., Маї. Іттипої. 4, 1191-1198 (2003). Як і очікували, більшість з вісповакцина- специфічних Т-клітин були ефекторними клітинами на піку Т-клітинної відповіді у новонароджених і дорослих мишей (фіг. 14). В подальшій фазі послаблення у них розвинувся фенотип, аналогічний до такого ефекторних клітин пам'яті або центральної пам'яті, в обох вікових групах (фіг. 14). Як і для В-клітинної відповіді, Т-клітини, специфічні до ММА, все ще виявлялись через 16 тижнів після вакцинації новонароджених (фіг. 7). Антигенспецифічні В- і Т- клітини не індукувались після УФ-обробки ММА до імунізації (фіг. б і 7), що вказує на необхідність транскрипції та синтезу білку ММА, що не реплікується. Відсутність антигенспецифічних В- і Т-клітинних відповідей після УФ-обробки раніше було встановлено для вірусу простого герпесу (Егапопіпі еї аї. У. Мігої. 75, 83-89 (2001)).
Приклад 9: ММА індукував захист від летального зараження ЕСТУ у двотижневих мишей.
Для подальшого дослідження функціональності Т- і В-клітинних реакцій, викликаних імунізацією ММА при народженні, використали модель інтраназального зараження ЕСТМ у молодих мишей. Через чотири тижні після імунізації новонароджених низькою або високою дозою ММА тварин інтраназально заражали 1х107 ТСІЮО5о ЕСТУ. Всі контрольні миші, яким вводили плацебо (фізіологічний розчин з буфером Тріс, ТВ5 рН 7,7; 1,21 мг/мл тріс- (гідроксиметил)-амінометан, 8,18 мг/мл хлорид натрію), загинули через 9-12 днів після зараження (фіг. 2а); їхні легені містили приблизно 8 І0діо бляшкоутворюючих одиниць (БУС)
ЕСТУ, тоді як всі миші, яким вводили 105 ТСІЮ5о ММА, вижили після даного, летального в інакшому випадку, зараження і повністю видужали після незначної тимчасової втрати ваги (фіг. 2а і 25). Легені всіх вакцинованих мишей не містили ЕСТМ, що підтверджує повний захист.
Імунізація низькою дозою ММА забезпечувала захист у 80 956 мишей, незважаючи на те що перед зараженням в даній групі було виявлено тільки Т-клітинні реакції, але не антитіла (фіг. 2а). Окрім зниження виживаності, миші, імунізовані низькою дозою, демонстрували посилення симптомів захворювання і втрати маси тіла (фіг. 25) порівняно з мишами, вакцинованими 1 х108
ТСІО5о ММА. Тривалість В- і Т-клітинних реакцій, що спостерігались після імунізації новонароджених ММА-ВМ (фіг. 6 і 7) приводила до довгострокового захисту в зрілому віці: миші були повністю захищені від зараження летальною дозою 3х107 ТСІЮО5о ЕСТМ на час після днів перевірки, тобто через 7 тижнів після імунізації новонароджених (фіг. 2с). З іншого боку, захист міг проявлятися уже через 2 тижні після імунізації новонароджених, у найбільш ранній момент часу, коли зараження ЕСТМ було технічно можливе, виходячи з розміру тварин. В цьому віці 102
Зо ТОСІО5о ЕСТМ вбивали мишей, що не отримували лікування, протягом 6-8 діб, тоді як імунізація
ММА при народженні забезпечувала 100 95 захист (фіг. 249).
Приклад 10: Захист від летального зараження ЕСТМ залежить від адаптивної імунної відповіді.
Раніше було показано, що ін'єкція ММА при народженні стимулює ранній розвиток рос і попередників лейкоцитів за рахунок збільшення рівня ліганду РІ ТЗ (РІ Т3-І3, що приводило до підвищеної стійкості до вірусної інфекції протягом першого тижня життя. Егапспіпі еї аї., 9.
Іттипої. 172, 6304-6312 (2004); МоїІвтейдії єї аї., Єиг. у. Іттипої. Зб, 1231-1240 (2006). Тому роль
ЕГТЗ3-І в захисті від летального зараження ЕСТМ досліджували за допомогою мишей, нокаутованих за РІ Т3-Ї.. У цих мишей рівень рос приблизно в десять разів нижчий, ніж у мишей
С57ВІ/6 дикого типу, і підвищення рівня рОС неможливе. Крім того, у цих мишей відсутні інші типи клітин вродженої імунної системи. Моїївієаї еї аї!., Еиг. у. Іттипої. 36, 1231-1240 (2006).
Мишей, нокаутованих за Р. Т3-Ї,, імунізували ММА при народженні і 4 тижні потому заражали 1х103 ТСІО5о ЕСТМ. Всі вакциновані миші вижили після зараження (фіг. За), і ЕСТМ було повністю виведено з їхніх легень (фіг. ЗБ), тоді як всі невакциновані миші загинули після зараження. Оскільки миші, нокаутовані за РІ Т3-Ї, більш сприйнятливі до вірусної інфекції, було вибрано знижену дозу 1х103 ТСІЮОво ЕСТМ (фіг. За). Аналогічні результати було отримано у 2- тижневих мишей, нокаутованих за РІ Т3-Ї. Оскільки знижений рівень рос і відсутність інших вроджених клітин не впливає ані на В-, ані на Т-клітинну імунну відповідь, це чітко вказує на те, що вроджена імунна система є не єдиним механізмом захисту, індукованим ММА.
Дослідили роль адаптивної імунної відповіді у захисті, що забезпечується імунізацією новонароджених. У мишей, нокаутованих за Т-клітинним рецептором Вб (ТОВ) відсутні Т- клітини і не можуть розвиватися вісповакцина-специфічні В-клітинні відповіді через відсутність
Т-хелперів. Миші, нокаутовані за ТСКрО, вакциновані ММА при народженні, загинули через 11- 12 днів після інтраназального зараження 1х103 ТСІОбо ЕСТМ, що вказує на необхідність адаптивної імунної відповіді для захисту (фіг. Зс). Аналогічно до мишей, нокаутованих за РІ Т3-
І, дану знижену дозу для зараження було вибрано, виходячи з високої сприйнятливості мишей, нокаутованих за ТСКВб, до вірусної інфекції. Після смерті як у мишей, що не отримували лікування, так і у імунізованих ММА мишей вірусне навантаження в легенях було порівнянним з таким у мишей дикого типу, що не отримували лікування, заражених 1х107 ТСІЮОз5о ЕСТМ (фіг. 60 За) За допомогою цих двох моделей нокаутованих мишей показано, що захист, який забезпечується імунізацією новонароджених, було обумовлено не неспецифічною стійкістю за рахунок посилення вродженого імунітету, а вісповакцина-специфічними адаптивними імунними реакціями, які розвинулись у відносно нерозвиненій імунній системі.
Приклад 11: Для повного захисту необхідні як Т-, так і В-клітинні відповіді
Було досліджено роль клітинної та гуморальної імунної відповіді в захисті. Той факт, що захист у 2--тижневих мишей був наявний на момент часу, коли виявлялись Т-клітинні відповіді, але не антитіла, підвів до думки про домінуючу роль Т-клітин в захисті у новонароджених мишей. Фактично, за відсутності СО8ЖТ-клітин у мишей, нокаутованих за р2т, імунізація ММА не індукувала захист (фіг. 4а і Б), хоча і не впливала на гуморальні реакції. Для оцінки необхідності вісповакцина-специфічних В-клітин використали трансгенних мишей Т11НМТ. Ці миші мають реаранжований ген важкого ланцюга, специфічний для УЗМ, і, відповідно, не здатні продукувати специфічні антитіла після вакцинації ММА. За відсутності вісповакцина- специфічних В-клітинних реакцій одна з мишей Т11НМТ, імунізованих ММА, загинула від зараження ЕСТМ за два дні до кінця періоду спостереження (фіг. 4с), і тільки у двох третин мишей спостерігалось виведення ЕСТУ з легень наприкінці 21-денного періоду спостереження (фіг. 44). Аналогічну картину спостерігали у мишей, нокаутованих за АЮ, у яких могли розвиватися тільки ІдМ-реакції (фіг. 9). В сукупності дані результати дозволили виявити основну роль цитотоксичних Т-клітин, що потребують підтримки з боку антитіл для забезпечення повного захисту, що викликається вакцинацією ММА при народженні.
Приклад 12: Рекомбінатний ММА як вектор для вакцин проти дитячих захворювань
Той факт, що разова імунізація ММА при народженні індукувала короткостроковий і довгостроковий захисний імунітет, вказує на можливість його застосування як вірусного вектора для розробки вакцин для дітей. У зв'язку з цим було досліджено можливість застосування рекомбінантного ММА як вакцини проти дитячих захворювань з використанням вакцини ММА-кір на моделі новонароджених мишей. Вірус ММА-кір кодує три різних білки вірусу кору на основі
ММА: гемаглютинін та білок злиття, які беруть участь у зв'язуванні та злитті з клітиною- господарем, а також білок нуклеокапсиду, зв'язаний з одноланцюговою вірусною РНК. Як і при вакцинації новонароджених з використанням ММА, рекомбінантний вірус ММА-кір також викликав сильні вісповакцина-специфічні В- їі Т-клітинні відповіді після імунізації при народженні
Зо і бустерної імунізації через З тижні. Більше того, виявлялись також кір-специфічні В- і Т-клітинні відповіді (фіг. ба і 55). Інтенсивність відповіді була порівнянна до інтенсивності, що спостерігалася у дорослих мишей, вакцинованих вірусом ММА-кір відповідно до аналогічного графіка, незважаючи на 1-2--ижневу затримку гуморальних реакцій, аналогічну до спостережуваних реакцій на вірус вісповакцини, викликаних ММА. Аналогічно до описаного вище, разова вакцинація вірусом ММА-кір при народженні привела до сильної та стійкої кір- специфічної гуморальної відповіді, рівень якої лише незначно поступався реакціям, які спостерігались у мишей, що отримали бустерну вакцинацію (фіг. 5а).

Claims (17)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Спосіб індукції захисної Т- і В-клітинної відповіді проти поксвірусу у новонародженої людини віком менше 6 місяців, що включає введення дози, що містить щонайменше 108 ТСІО5о ММА-ВМ або його похідної, здатної до репродуктивної реплікації у фібробластах курячих ембріонів (СЕР), але не здатної до репродуктивної реплікації в НаСат, НЕК293, 1438 та НеГа, новонародженій людині, причому введення індукує захисні Т- та В-клітинні відповіді проти поксвірусу у новонародженої людини віком менше 6 місяців без другого введення зазначеного ММА-ВМ.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що введення являє собою введення будь-якій людині, вибраній із групи, що складається з немовляти-людини віком менше 2 місяців, новонародженої людини, новонародженої людини протягом 72 годин після народження.
3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що введення індукує захисні Т- і В-клітинні відповіді проти будь-чого, вибраного із групи, що складається з ортопоксвірусу, вірусу вісповакцини, натуральної віспи або гетерологічного антигену, що кодується рекомбінантним ММА-ВМ.
4. Спосіб за п. 1, що додатково включає одне або більше бустерних введень ММА-ВМ.
5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що ММА-ВМ є рекомбінантним ММА-ВМ.
6. Спосіб індукції захисної імунної відповіді проти поксвірусу у новонародженої людини або немовляти-людини, що включає введення дози, що містить щонайменше 108 ТСІО5о ММА-ВМ або його похідної, здатної до репродуктивної реплікації у фібробластах курячих ембріонів (СЕР), але не здатної до репродуктивної реплікації у НаСат, НЕК293, 1438 та Неї а, новонародженій людині або немовляті-людині віком менше 6 місяців, причому введення індукує захисні Т- та В-
клітинні відповіді проти поксвірусу у новонародженої людини або немовляти-людини протягом 2 тижнів після введення.
7. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що введення являє собою введення будь-якій людині, вибраній із групи, що складається з немовляти-людини віком менше 2 місяців, новонародженої людини, новонародженої людини протягом 72 годин після народження.
8. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що введення індукує захисні Т- і В-клітинні відповіді проти будь-чого, вибраного групи, що складається з ортопоксвірусу, вірусу вісповакцини, натуральної віспи або гетерологічного антигену, що кодується рекомбінантним ММА-ВМ.
9. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що додатково включає одне або більше бустерних введень ММА-ВМ.
10. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що ММА-ВМ є рекомбінантним ММА-ВМ.
11. Застосування щонайменше 108 ТСІЮО5о ММА-ВМ або його похідної, здатної до репродуктивної реплікації у фібробластах курячих ембріонів (СЕР), але не здатної до репродуктивної реплікації в НаСат, НЕК293, 143В та Нега, в індукції захисної імунної відповіді проти поксвірусу у новонародженої людини або немовляти-людини віком менше 6 місяців.
12. Застосування за п. 11, яке відрізняється тим, що захисна імунна відповідь індукована у будь-якої людини, вибраної з групи, що складається з немовляти-людини віком менше 2 місяців, новонародженої людини, новонародженої людини протягом 72 годин після народження.
13. Застосування за п. 11, яке відрізняється тим, що застосування індукує захисні Т- і В- клітинні відповіді проти будь-чого, вибраного із групи, що складається з ортопоксвірусу, вірусу вісповакцини, проти натуральної віспи, гетерологічного антигену, що кодується рекомбінантним ММУА-ВМ.
14. Застосування за п. 11, що додатково включає одне або більше бустерних введень ММА-ВМ.
15. Застосування п. 11, яке відрізняється тим, що ММА-ВМ є рекомбінантним ММА-ВМ.
16. Застосування за п. 11, яке відрізняється тим, що захисні Т- та В-клітинні відповіді проти поксвірусу у новонародженої людини віком до Є місяців індукуються без другого введення ММА-
ВМ.
17. Застосування за п. 11, яке відрізняється тим, що захисні Т- і В-клітинні відповіді проти поксвірусу у новонародженої людини або немовляти-людини індукуються протягом 2 тижнів після введення.
«3 КЗ З ща ЗХ ЗІ м Ух. ж ї . 3. Я : ї ї Е ї че хоп ; ї . их А х ! ? фу « : Ї «веімукхук Ти З Є їх июля У ї ї " Й В Н Ї нн Х Бе 1 пед сг х яхті Ї є пе дн З - : 1 «ріку пк ли рснимних ЖУД КОЖ Ї пити : х : Х імучивійх п. кх : кої 5 -- ї ву І й ох ВКУНВІВХ невкокродеюних ян і Є Ки х 51 Ж кидка ди МА З і і г х В: . с - і ї г 5 : їх -Ж- ак доми хеХ МУ хк і ? 7 м : Ії З хо і ї г. Е : Ех ол ї т; й Ф: : х жом ії НІ ові : шк тп ї її 12 х т : їх ХХ : НУ НУ т : і х Б'я і й й З : : у ох і Ко гео Ж : 5 Зк ї т Й ж імумівціх ТЕ ХЕ 4 Я З х і їі Е ОХ у т це 1 ЙО кіюумімойк махи шровжаких МУК : їх у В : ї Її мем: дме х : А х Е : і 7 ур Му еувом хо ддених ї щі й х х Х ї У "маю хУ дов МУ Ж Ме з ку ХЕ Її 12 хх : х ї 1; рн с що З в. їх ї ; імунних дкаммтнкх Ме. Е : уж х Її с ума ДК х Ж і пак фооюттттттнннннн В їх -1 еп - ї я лето кю жжп лютні ї к ті ДЖ рр ун Црофенннннннннн ВП фраг ОВ КЗ п ч У 73 ї х 5 х - « - У хе г ч - І и З її х я х Є - с ї І КУ ї її їх 7 Ми ал кМумсмкці (тек ве ких кум спи Ти й г. гі п м Ж. пет похо мс и пе мо Вуд ЕХ
: . - Ж і теремок кла юк пи (у Мк Ер ме нихІ ях А: 1 пе іме ТИХ Ж ж ЦО. сеукессюй мех сну ка й х ш 3 : бееіюуююяя ТНТУ що м я ит Кок их ям (у МИ яд Б ' пи - хх: І гу ук сг г с Ю 2 : а «озмумімкю мсекувиодхенкх МУК С Ж ву 2 тека охісжи у диких у: -ї т ЩОлю ї пек АЮ стеми гИв. З й маже учи 7 Нд НЯ гар мжмоюИх оЕкврукених Ж 5 о КІС МФфеКиМи ВКМ ЛА УХ (у км х Ух Е : ху скемок; дим МУ М Я . сейм еентринем хатини помяпіу дижеМіхитІ х 1 лих ни х. ож х х Х ек 1 « У -о ху мів дона цих УА Кк й ї х - і Ії 1 Ж х чї т п : ї т у ж ї ож виші: м. з т Н ї НУ шо ї м и М Тижня ужодіиюти ех о хі ї х НЕ НИЧУ я пої кжстккї зо 5: Ї ХА ВЕ са хе ох а х і г ХХ А ух ча. ї КЕ 21 їх 1 ж КУ і хх дих Дн х 51 1х іч т ЕН я В Ж пад В ш : з М І що і й АЙ А тек 1 : 3 х У І КІ ; Є - т ге : х Ху хі 2 А ку Ж 4 х ин СЯ і - Ж Софуел няття ТИМ М хя х а СК Н т Ка т М У 1 х х Її ку ж. їі . Я їх : 5 у І ок, ФЕМ МІ ї ик ХЕ і о. 3 ет, В Н Її ей х х ті - в ші пкбунн жений Ах : фр ; Теж, В А Фи КО тд М і Бо нин хх Н Де овучій плафен т : 2 З З 5 З ВІ пот з ї 2 3 4 5 т т паружеук хухму СхЖх Часеклаю охоту опали плпппспоВаа 3 : і і С т І і Сай її, : : У г КТ 1:1й ! : ТЯМИ Ф що : ох , . за ті : К : ее кя а Ум і ! шо Що Мф. ІА що : : ОО Ку мг БТ 1 ш : : -Е : ех жі ІТИ 181 т те : і 5 5: я бана В : : НУ ой Ж ГАТТ 2 і ! х я рт А еуя Е і : ; ді М рівну х І : хх ЗЕ з: ів: Е : : а : Крот 1: Я : Н Ж к КУМ ар: У : : мо хм: х : итщ їх - : ще тр КУ : яке жов 5 4. ІВ Кріт: ї 1 Еш т 1: -і ВА А і Зоя МА у і і мов: у і би зкмех но м і жд. ЗИ Ат х : 1 ше ї І : ШОК туту В В СУ пенні дурна мелену ГУ ї 5 З ЗХ т її й 5 З Е КУ М я М п Пестеля щевхеанмх дк мастик раження іднй ЗК ЗВ ЯВ ВК. ВЕ ВЕБ 38: 88. 98 ВЕЖ Я ЯКЕ В ке вкаввевиввеваевнавнивива : С : : ті : ЩЕ: : : і : і Ж ! я ле : Ї Е ! Ї - : Ж 2 і ї В : : во 3 кож: і х ! З Ж : і В ! З В : і г : --к Ея . і -і «ТВ і щої -ке і ХЮІ: іх ї КК Ст і : у : Ї : : М : й Код йсвсвовв : в : : і : : : ї : : кі Ух пі : гій Море утри БЕ Подання птнннннн ння Проф и фтор вк вв й 3 а Ех їх т ї Її Е о й х їх їх їа х Масухих мов шенмк дк папка ц хе шеМи ДМ
Фіг.2
В в МКФ В В В В ВЕ В В вк В ВВ ВК Ж ВВ НЕД : ! МУКУ ю . ч ІН ! Ж мері о ь ві й» ко Мем х ! : ш і 4 ши: | ї Щ Тов дв с : с ї фени фев в веж КЕ- яр В т 5 З Вк тнЕ мих мех пла рхмекню ід « я ц ЗОКЕ ВЕ ЯК-Е- 8 -08--8-Я- Ж СЕНЖЖНКК . с : і ще : і чНКНКЮ 4 щ : : х МУКАХ ї х : і Е : о х : - : ї х х 5 У їх ТУ У Кт т мод час лЖждк хаМажилемк їде
Фіг.З
Я о КО в -в-8 ана -в-а-е-а-а-а-а-е ХНЕНКЮ: ! оожав чнкюко Я ї що щі їв вх тавані о БОЖІ ! : Ж ках В : ; ; ї : Е : ж г. а : ж З ! х : 2 нуту нетто офоовтфонв В 1 в 9 шіттнннту 3 В з мов тва КУА Маса мжажакня У Ма жева кажи В В КВ я-а-я-я-я-я спина ї і ї АЖ ЕКНК т заг хюзхю ще МІ і ФІЖНКЮ і | з о З і : ї ЗЩЕНХЕ : : В я в о Жаю. Ж : шк ї ЇХ Її : Ворот як З ті ї о ! х : : В нут тут февввя, б. 0 й с ї їх х ЗЕ м Б ВУ п мов ЧепТжля звоамЕНих ММ щ жи
Фіг.4 а НН Ї да де В тен отеоттттесттонтекеєтнн Я : Я ЕЙ і з шиті : ї і Ком : г рн « МО: ОО Х : рк Ї і Ж : я і ох х : Я і уз х : З і Ж х : Б ГИ Х х ТК ї ! ш СЕ : г; 7 ве ше і; ші : і і. хх : : ї Ї Є . ше ГК пн! Її з; ПЕ маувіхцію похомавлшжяних їх АТхеКу ЩЕ ТК і Ні т ЕВ ож сапих чу мк х : ! НН ефе НЕуУКЦИМ мевомяровиних Хе ММ їх я і Її «В івужааніВ дероюлих дя МУЛоВ Є : 7 : Н ї і т З З З х 12 15 . дети іжукваці пихи е з ! і імуміни деюмачих хо ОО о, мевке ї : ! Х іжукіхація мех ярих.
МО с -- їх Уже т Он пос пк в що Мфетехцнмані са ТУмтним: ках ЩО З : дн нано ще т КО х 5 : їх щі Ж зе НМ ж хх ще й ЕЕ : п вому В Ех : Ї ОА ЕІ ї : І ле Емо ехох МУК хх «Ії ї з М: : М І Її вно : : ро ув пий Я енер х ат ду дн тт тт В Ж Я 58 БОБ лу со 8 4 3 ПдфІБА ПЕ ІВУНІКу ПКНИ х ЗМУ | век ї і ще | БУВ ак МУ Її; І | МаАшІШЛЕ вечені пижща й
Фіг.7 за В
Фіг.8 І ь ше фояю я всю фею юю ово остня з Шо ! ! 7 ТЕ мук
Фіг.9
UAA201509740A 2013-03-15 2014-03-14 Спосіб індукції захисної т- і в-клітинної відповіді разовою високою дозою mva проти поксвірусу у новонародженої людини віком менше 6 місяців UA126785C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US201361788722P 2013-03-15 2013-03-15
PCT/EP2014/000693 WO2014139687A1 (en) 2013-03-15 2014-03-14 Single high dose of mva induces a protective immune response in neonates and infants

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA126785C2 true UA126785C2 (uk) 2023-02-08

Family

ID=50389388

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201509740A UA126785C2 (uk) 2013-03-15 2014-03-14 Спосіб індукції захисної т- і в-клітинної відповіді разовою високою дозою mva проти поксвірусу у новонародженої людини віком менше 6 місяців

Country Status (17)

Country Link
US (1) US9707291B2 (uk)
EP (2) EP2968524A1 (uk)
JP (1) JP6480875B2 (uk)
KR (1) KR102269491B1 (uk)
CN (1) CN105101993A (uk)
AU (4) AU2014231229A1 (uk)
BR (1) BR112015021781A2 (uk)
CA (1) CA2905569C (uk)
EA (1) EA034825B1 (uk)
HK (1) HK1216860A1 (uk)
IL (1) IL241059B (uk)
MX (1) MX2015011388A (uk)
MY (1) MY175269A (uk)
SG (2) SG10201707340XA (uk)
UA (1) UA126785C2 (uk)
WO (1) WO2014139687A1 (uk)
ZA (1) ZA201507017B (uk)

Families Citing this family (2)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
MY175269A (en) * 2013-03-15 2020-06-17 Bavarian Nordic As Single high dose of mva induces a protective immune response in neonates and infants
WO2015136056A1 (en) 2014-03-12 2015-09-17 Bavarian Nordic A/S Use of oil and water emulsions for increasing b cell responses with modified vaccinia ankara virus

Family Cites Families (16)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
GB9117596D0 (en) * 1991-08-15 1991-10-02 John Gibson Lifting Gear Ltd Pulling system
US5471902A (en) * 1994-02-22 1995-12-05 Athenry Enterprises Limited Tuning system for pianos
DK1335987T4 (en) * 2000-11-23 2016-09-19 Bavarian Nordic As Modified variant of vaccinia virus Ankara
US7445924B2 (en) * 2000-11-23 2008-11-04 Bavarian Nordic A/S Modified Vaccinia Ankara virus variant and cultivation method
US7097842B2 (en) * 2000-11-23 2006-08-29 Bavarian Nordic A/S Modified vaccinia virus ankara for the vaccination of neonates
US7628980B2 (en) * 2000-11-23 2009-12-08 Bavarian Nordic A/S Modified vaccinia virus ankara for the vaccination of neonates
EP2204179A3 (en) 2002-04-19 2010-12-22 Bavarian Nordic A/S Modified Vaccinia Virus Ankara for the vaccination of neonates
US7501127B2 (en) * 2002-05-16 2009-03-10 Bavarian Nordic A/S Intergenic regions as novel sites for insertion of HIV DNA sequences in the genome of Modified Vaccinia virus Ankara
PT1855720T (pt) * 2005-02-23 2016-12-14 Bavarian Nordic As Uso de um poxvírus modificado para a rápida indução de imunidade contra um poxvírus ou outros agentes infeciosos
EP2064351A1 (en) * 2006-09-08 2009-06-03 Bavarian Nordic A/S Phenotypic and genotypic differences of mva strains
US20110052627A1 (en) * 2008-06-20 2011-03-03 Paul Chaplin Recombinant modified vaccinia virus measles vaccine
EP2486138A1 (en) * 2009-10-08 2012-08-15 Bavarian Nordic A/S Generation of a broad t-cell response in humans against hiv
US9463238B2 (en) * 2011-12-09 2016-10-11 Bavarian Nordic A/S Recombinant poxvirus vector comprising tetanus toxin fragment C
WO2013189611A1 (en) * 2012-06-22 2013-12-27 Bavarian Nordic A/S Poxviral vectors for low antibody response after a first priming immunization
WO2014019718A1 (en) * 2012-08-01 2014-02-06 Bavarian Nordic A/S Recombinant modified vaccinia virus ankara (mva) respiratory syncytial virus (rsv) vaccine
MY175269A (en) * 2013-03-15 2020-06-17 Bavarian Nordic As Single high dose of mva induces a protective immune response in neonates and infants

Also Published As

Publication number Publication date
KR102269491B1 (ko) 2021-06-25
EA034825B1 (ru) 2020-03-25
BR112015021781A2 (pt) 2017-07-18
US20160030551A1 (en) 2016-02-04
ZA201507017B (en) 2018-12-19
MY175269A (en) 2020-06-17
AU2022235527B2 (en) 2023-10-26
SG10201707340XA (en) 2017-10-30
NZ711569A (en) 2021-03-26
CA2905569A1 (en) 2014-09-18
MX2015011388A (es) 2016-02-03
EP3708187A1 (en) 2020-09-16
EA201591803A1 (ru) 2016-02-29
AU2019200977A1 (en) 2019-02-28
AU2014231229A1 (en) 2015-09-17
CA2905569C (en) 2023-07-25
WO2014139687A1 (en) 2014-09-18
KR20150129027A (ko) 2015-11-18
AU2020260472A1 (en) 2020-11-26
CN105101993A (zh) 2015-11-25
EP2968524A1 (en) 2016-01-20
HK1216860A1 (zh) 2016-12-09
US9707291B2 (en) 2017-07-18
JP6480875B2 (ja) 2019-03-13
SG11201507192SA (en) 2015-10-29
AU2022235527A1 (en) 2022-10-13
JP2016514114A (ja) 2016-05-19
IL241059A0 (en) 2015-11-30
IL241059B (en) 2020-10-29

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Xiang et al. Oral vaccination of mice with adenoviral vectors is not impaired by preexisting immunity to the vaccine carrier
Shi et al. Evaluation of recombinant fowlpox virus expressing infectious bronchitis virus S1 gene and chicken interferon-γ gene for immune protection against heterologous strains
EP1925318A1 (en) Recombinant modified vaccinia virus Ankara (MVA)-based vaccine for the avian flu
Cruz et al. Vectored vaccines to protect against PRRSV
AU2022235527B2 (en) Single high dose of mva induces a protective immune response in neonates and infants
Paran et al. Postexposure immunization with modified vaccinia virus Ankara or conventional Lister vaccine provides solid protection in a murine model of human smallpox
KR20170068410A (ko) 엔테로바이러스 감염증에 대항하는 아데노바이러스 벡터-기반 백신
Wang et al. The use of an E1-deleted, replication-defective adenovirus recombinant expressing the rabies virus glycoprotein for early vaccination of mice against rabies virus
Tian et al. The immunoreactivity of a chimeric multi-epitope DNA vaccine against IBV in chickens
US5718902A (en) Double recombinant vaccinia virus vaccines
ES2345434T3 (es) Inmunizacion mediada por bacteriofagos.
Palatnik-de-Sousa What would jenner and pasteur have done about COVID-19 coronavirus? The urges of a vaccinologist
Hohdatsu et al. Vaccine efficacy of a cell lysate with recombinant baculovirus-expressed feline infectious peritonitis (FIP) virus nucleocapsid protein against progression of FIP
Russell et al. Single immunization of a vaccine vectored by a novel recombinant vaccinia virus affords effective protection against respiratory syncytial virus infection in cotton rats
Rudraraju et al. Single-shot immunization with recombinant adenovirus encoding vaccinia virus glycoprotein A27L is protective against a virulent respiratory poxvirus infection
JP2024514197A (ja) 仮性狂犬病ウイルスワクチン
Kingstad-Bakke et al. Effects of route and coadministration of recombinant raccoon poxviruses on immune responses and protection against highly pathogenic avian influenza in mice
de Wit et al. Host-dependent type 1 cytokine responses driven by inactivated viruses may fail to default in the absence of il-12 or ifn-α/β
Xiao et al. Flagellin FljB as an adjuvant to the recombinant adenovirus rabies glycoprotein vaccine increases immune responses against rabies in mice
JP2023512294A (ja) 天然dnaまたは合成dnaによって作製されたポックスウイルスベースのベクターおよびその使用法
Chen et al. Comparative evaluation of two hemagglutinating encephalomyelitis coronavirus vaccine candidates in mice
US20230355738A1 (en) Bacteriophage-based, needle and adjuvant-free, mucosal covid-19 vaccine
Cheminay et al. A single vaccination with non-replicating MVA at birth induces both immediate and long-term protective immune responses
US20220370600A1 (en) Multigenic mva-sars-cov-2 vaccine
NZ711569B2 (en) Single high dose of mva induces a protective immune response in neonates and infants